Капелан неочевидність: як обмежити права, не обмежуючи їх

Українські військові створили справжню димову завісу навколо капеланської служби в Нацгвардії.

Спочатку заступник командувача Нацгвардії по роботі з особовим складом Ярослав Сподар заявляє, що глава МВС Арсен Аваков заборонив залучати на капеланську службу священиків Української Православної Церкви. Інформацію про те, що віруючі УПЦ в Нацгвардії піддаються дискримінації у питаннях душпастирської опіки, підтверджує і Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. Але на сторінці Нацгвардії у Facebook стверджується протилежне:



Так чи обмежуються права віруючих, чи ні?

Пригадується анекдот:

В юридичній консультації сидить боязкий відвідувач і несміливо запитує адвоката, що копирсається в паперах:

– Скажіть, будь ласка, а я маю право?..

– Так-так, маєте, – відповідає адвокат, продовжуючи копирсатися в паперах.

– Але скажіть, а я можу?..

– Ні, не можете!

Приблизно так само й тут: формально не заборонено, але в дійсності душпастирська опіка військовослужбовців Нацгвардії священиками УПЦ сильно ускладнена, а іноді і зовсім неможлива.

Про важливість духовної підтримки для тих, хто служить у силових відомствах, говорити зайве. Людина, яка ризикує своїм життям, рідко буває атеїстом. Дуже важливо, щоб у хвилину скорботи або душевних переживань поруч виявився священик, який може утішити, навчити, допомогти знайти душевний спокій. Ще важливіше подання Таїнств Божих, в яких Святий Дух діє невидимо і невимовно. І от виявляється, що для вірних чад УПЦ цю можливість або ускладнюють, або закривають зовсім.

Що ховається за словами: «на територію військової частини можуть бути не допущені священики тих релігійних організацій, центри яких знаходяться на території країни-агресора»?

Військовослужбовці – це не цивільні особи, трудова діяльність яких, як правило, починається о 9:00 і закінчується о 18:00, та ще з двома вихідними на тиждень. А далі – іди у який хочеш храм, молися, розмовляй з батюшкою і т. д. Військовослужбовці можуть бути переведені на казармений режим несення служби, можуть бути відправлені у тривале відрядження разом зі своєю частиною, можуть бути переведені в зону бойових дій. Ще багато чого може бути.

Тому доступ священиків на територію тих частин, де вони несуть своє капеланське служіння, є одним з головних аспектів цього служіння. Можна сказати, що капеланство якраз і передбачає, що священнослужителі знаходяться у безпосередньому контакті з військовослужбовцями, якраз на території, де розташовуються військові частини. Поза – це вже ніяке не капеланство, це звичайне священиче служіння для військовослужбовців, як і для всіх інших людей, в храмах, каплицях тощо.

Ніхто не підраховував, скільки вірних чад УПЦ несуть службу в Нацгвардії та інших силових відомствах. Але можна з упевненістю припустити, що таких чимало. І що повинен відчувати такий військовослужбовець, дивлячись, як його товариші – вірні УПЦ КП, УАПЦ чи УГКЦ – спілкуються зі своїми пастирями, моляться разом з ними, а він залишається без усього цього? Чи буде зростати «бойовий дух» у такого військовослужбовця? Чи підвищиться його мотивація служити і віддавати своє життя за країну, яка обмежує його основні права? Чи подумав про це Арсен Аваков – голова відомства, що відповідає за правопорядок в країні?

Чи подумали ви, панове «державні діячі», що, утискуючи канонічну Церкву і намагаючись витіснити її з усіх сфер суспільного життя, ви самі записуєте її прихильників у свої недруги? Записуєте абсолютно безпідставно та даремно. Вся 2 000-річна історія Церкви свідчить про те, що християни завжди були найбільш законослухняними громадянами будь-якої країни. І Україна не виняток. Навіщо ж ви так демонстративно обмежуєте їхні права? Навіщо змушуєте їх відчувати себе людьми другого сорту?

Навіщо ви так явно порушуєте Конституцію та міжнародні договори України, які забороняють будь-яку дискримінацію за релігійною ознакою? Навіщо даєте зайвий привід правозахисним організаціям, у тому числі і міжнародним, вказати у своїх звітах приклади дискримінації віруючих у Нацгвардії та інших силових відомствах? От і Бюро з питань демократії, прав людини і праці Держдепартаменту США оприлюднило 15 серпня 2017 року звіт про релігійні свободи в Україні, де вказало численні приклади порушення цих свобод щодо віруючих УПЦ. Керівництво Нацгвардії теж задумало потрапити до цього списку?

Вже чимало написано про те, що конструкція «релігійна організація, керівний центр якої знаходиться в державі-агресорі» є юридичною нісенітницею. Випад явно спрямований проти канонічної Церкви, але потрапляє, що називається, «в молоко». «Керівний центр» УПЦ знаходиться в Києві. Через Руську Православну Церкву УПЦ має духовний (!) зв'язок із Вселенським Православ'ям. І цей духовний зв'язок не піддається жодним юридичним визначенням і ніяк не може юридично регулюватися. А втім критерій «керівний центр в державі-агресорі» дає широкі можливості для свавілля та порушення прав віруючих чиновниками різних, в тому числі і силових, відомств.

Хочеться також запитати Сподара, Авакова та інших: а чого ви, власне, боїтеся? Що священики УПЦ проповідуватимуть бійцям Нацгвардії ідеї «руського миру»? Будуть переконувати їх повернути зброю проти України чи щось подібне? Але це так само безпідставно, як були безпідставні твердження, що у Всеукраїнському Хресному ході 2016 року йдуть російські спецназівці захоплювати Київ. Подивіться на Хресний хід – 2016. Цьогоріч також в усі голоси звучали звинувачення, що на хресний хід зібралася «купка озлоблених любителів руського миру». Подивіться на Хресний хід – 2017. З вуст священиків УПЦ лунають заклики до покаяння, боротьби з гріхом, миру, любові. Вони говорять про заповіді Божі, про Євангеліє, про Христа. В їхніх проповідях ви не знайдете політики. Навпаки, політика і національна ідеологія – це основна тема тих, кого «на територію військових частин» пускають безперешкодно.

А можливо, ви боїтеся, що священики Української Православної Церкви шпигуватимуть, вивідуватимуть військові таємниці та передаватимуть їх противнику, вестимуть агентурну роботу? А чому ви думаєте, що її не можуть вести представники інших конфесій?

Ось вам інформація для роздумів. В програмі «5 каналу» «За Чай.сом» 12 червня 2017 року голова Інформаційного управління Київського патріархату «архієпископ» Євстратій Зоря визнав наявність кремлівських агентів у всіх українських релігійних організаціях. Пряма мова: «Я впевнений, що, якщо Росія втручається і шукає можливості впливу в заокеанській Америці, <...> вона має (своїх людей – Ред.) і в Київському патріархаті, і в Греко-Католицькій Церкві, і в Римо-Католицькій Церкві...» Тобто він не просто допускає, він упевнений, що російські агенти працюють під прикриттям УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ. Чому ви думаєте, що їх немає серед капеланів, яких ви пускаєте «на територію військових частин»?

Ми не підозрюємо нікого у шпигунській діяльності, ми не шукаємо «агентів Кремля» під рясами «священиків» Київського патріархату чи інших конфесій. Ми лише закликаємо, щоб до віруючих УПЦ, в тому числі військовослужбовців Нацгвардії, не ставилися як до людей другого сорту та не обмежували їхні релігійні права. Навіть якщо це обмеження відсутнє на папері. Адже насправді воно існує.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.