Нагородження брехунів: «церква», збудована на обмані
Розповідаючи про свою «відкритість» назустріч УПЦ і готовність до діалогу, Думенко та його колеги говорять неправду. Чому?
Керівники ПЦУ постійно говорять про те, що їхня «церква» відкрита та готова до діалогу з УПЦ. Однак насправді ми бачимо зовсім протилежне: за словами про діалог ховаються захоплення храмів, образи вірян та ієрархів УПЦ, вимога від влади України заборонити нашу Церкву. Виходить, що розповідаючи про свою «відкритість» назустріч УПЦ, Думенко та його колеги говорять неправду. Чому?
Чи хоче ПЦУ діалогу?
Відповісти це питання, як здається, дуже важливо. Тому що Константинопольський патріархат, створюючи ПЦУ, можливо, не мав усієї інформації про те, що являють собою ті структури, які він вирішив легітимізувати. Може Фанар став жертвою обману? Але коли це усвідомив, то було вже пізно щось виправляти? Можливо, але наслідки цього обману продовжують накопичуватися. Картинка тих безчинств, які влаштовують представники ПЦУ щодо УПЦ, серйозно непокоїть Константинопольський патріархат.
Ми пам'ятаємо, що однією з причин, через яку патріарх Варфоломій прийняв рішення дарувати Томос «об'єднаній» Церкві України, був релігійний мир у нашій країні та подолання розколу, який тривав майже 3 десятиліття.
Під час переговорів із представниками Фанара та Денисенка, і Зоря, й інші функціонери УПЦ КП обіцяли патріарху Варфоломію, що щойно буде виданий Томос, віряни України цілими єпархіями (за словами Філарета) почнуть переходити до нової структури. Цього, як ми знаємо, не сталося. Віруючі УПЦ залишилися в канонічній Церкві, а там, де були «переходи» окремих громад, здебільшого використовувалися ломи та болгарки з боку ПЦУ.
Причому це було настільки очевидно, що Думенку і Денисенку ще у 2019 році (коли свавілля щодо УПЦ було значно менше, ніж зараз) доводилося брехати, що все відбувається «без насильства». Ця брехня була настільки очевидною, що її спростовував навіть митрополит ПЦУ Симеон Шостацький.
Так, у липні 2019 р. він визнав, що заяви глави УПЦ КП Філарета Денисенка та глави ПЦУ Епіфанія Думенка про нібито мирні «переходи» та відсутність захоплень парафій УПЦ не відповідають дійсності. З того часу ситуація стала лише гіршою. В результаті «ієрархи» думенківської структури не досягли ні миру, ні навіть видимого спокою у церковному просторі, що не може не хвилювати Фанар.
Саме з цієї причини у 2023 році Константинопольський патріархат вирішив направити свою делегацію до України – щоб, як кажуть, на місці розібратися у ситуації. Однак, як стало відомо нещодавно, ця делегація не прибула до України, бо Думенко зробив усе, щоб відмовити патріарха Варфоломія від цієї затії. В їхньому листуванні, яке стало надбанням громадськості, є один дуже важливий пасаж. Думенко, пояснюючи Константинопольському патріарху «небезпеку» перебування його делегації в Україні, згадав свого колегу – Євстратія Зорю.
Справа в тому, що незадовго до цього Зоря побував на Фанарі і спілкувався з патріархом Варфоломієм. І ось Думенко запевнив останнього, що «все, що було передано Вам на цій зустрічі в письмовій формі та в розмові, відповідає дійсності». Тобто Епіфаній прямо сказав главі Фанара, що той зобов'язаний вірити на слово Зорі.
Але… Чи можна вірити людям, які надто часто вчиняють врозріз зі своїми словами? Ми вважаємо, що ні. Тому що доказів того, що представники ПЦУ використовують брехню для досягнення своєї мети – надто багато. Крім того, що самі використовують, а й закликають використовувати інших. Як доказ цього твердження наведемо один із останніх прикладів.
Нагородження людини, викритої у брехні
Нещодавно глава ПЦУ Епіфаній Думенко нагородив «журналістку» Соню (чи Ксенію?) Кошкіну медаллю своєї структури «За любов і жертовність до України». І можна було б не звертати увагу на подібні «міжсобойчики» серед думенківців, якби не одне «але»: Церква не нагороджує людей просто так. У більшості випадків Церква своєю нагородою хоче підкреслити конкретні речі: 1) заохочувати діяльність щодо Церкви тієї людини, яку нагородили; і 2) закликати інших наслідувати її приклад.
Так, якщо Церква нагороджує бізнесмена-мецената, то цим не лише підкреслює його заслуги, а й каже іншим бізнесменам: «Беріть приклад із цієї людини і так само, як і вона, робіть справи милосердя».
І нагорода Соні Кошкіної, природно, має наголосити на її заслугах перед ПЦУ, а також закликати інших її «колег по цеху» робити те саме, що робить вона. Запитайте, а що робить Кошкіна? Вона займається наклепом. І це не наша думка, а ухвала суду.
Так, буквально незадовго перед нагородженням, Шевченківський районний суд Києва викрив Кошкіну на брехні та оштрафував її на 20 000 гривень за наклеп на єпископа УПЦ. А після цього Епіфаній її нагородив. Так, і в нашій Церкві також були випадки, коли ієрархи нагороджували людей недостойних. Але це походило від відсутності повної інформації про цих людей, а чи не після публічного обвинувачення в тих злочинах, які вони й підтвердили. Епіфаній тим не менш свідомо нагородив аморальну людину – брехуна. Що це означає?
Коротка передісторія
Нагадаємо, що 25 листопада, коментуючи обшуки, влаштовані СБУ в будівлі Чернівецької єпархії УПЦ, Кошкіна звинуватила архімандрита Никиту (який згодом став єпископом Івано-Франківським) у близькісті з неповнолітнім співаком архієрейського хору. Цій вигаданій ситуації вона присвятила того дня цілих 7 постів, у яких принижувала та очорняла не лише ні в чому не винного клірика УПЦ, а й саму Церкву.
Пізніше, 15 грудня 2022 р., під час пресконференції в Києво-Печерській лаврі єпископ Івано-Франківський і Коломийський Никита повідомив про звернення до суду у зв'язку з наклепом.
У ході судового розгляду було встановлено, що інформація, поширена Кошкіною, не відповідає дійсності. Вона сама зізналася (!!!) у поширенні неправдивої інформації, тобто у брехні. Щодо телеграм-каналу Sonya Koshkina (official), то адвокат журналістки запевняла, що Соня Кошкіна не є його власницею і взагалі не має до нього відношення. Однак суд встановив, що саме Кошкіна володіє телеграм-каналом, в якому було опубліковано наклеп.
Суд ухвалив, що видання «Лівий берег» і особисто Соня Кошкіна мають спростувати поширену інформацію. Також видання мало виплатити єпископу Никиті 10 тис. грн. моральної шкоди та 2,2 тис. грн. судового збору, а Соня Кошкіна має заплатити компенсацію владиці в розмірі 20 тис. грн. моральної шкоди та 2,4 тис. грн. судового збору.
Ми не знаємо, наскільки всі приписи суду були виконані брехливою журналісткою, зате достеменно знаємо, що як мінімум одну долю своєю чорною брехнею вона поламала – долю того самого хлопчика, фотографію якого злили Кошкіній її куратори із СБУ. І ось, незважаючи на все це, Думенко її нагороджує. Чому?
Що може бути збудовано на брехні?
Відповідь на це питання була дана Христом ще 2000 років тому. Тоді, звертаючись до невіруючих у Нього іудеїв, Він сказав: «Ваш батько диявол; і ви хочете виконувати похоті вашого батька. Він був людиногубець від початку і не встояв у істині, бо немає в ньому істини. Коли він говорить брехню, говорить своє, бо він брехун і батько неправди» (Ін. 8, 44).
В основі християнської етики лежить прагнення істини. Брехня вважається одним із найтяжчих гріхів, що неодноразово засуджується не тільки в Новому, а й у Старому Завіті. І ось структура Думенка із самого початку міцно пов'язана з цим пороком. Судіть самі.
Ще перед «Об'єднавчим собором» 2019 року Філарет Денисенко увійшов у змову з Порошенком та Епіфанієм з метою обдурити патріарха Варфоломія. Філарет хотів зробити так, щоб обраний «предстоятель» ПЦУ Епіфаній Думенко був чисто декоративною фігурою, а насправді керував би як і раніше Філарет. Думенко та Порошенко пообіцяли «діду», що так і буде, але... обдурили.
Ось слова самого Денисенка: «Існували домовленості між мною та Президентом, з Епіфанієм теж. І не лише між нами трьома, а й з архієреями, – розповів Філарет. – І на Архієрейському Соборі була та сама домовленість: що я продовжую керувати Церквою на території України разом з Епіфанієм, а він представляє Церкву в зовнішніх стосунках. Отака була домовленість… Цю домовленість ми не підписували, бо я довіряв. І Президенту довіряв, і Епіфанію довіряв. А вони обдурили».
В результаті Епіфаній вирішив керувати ПЦУ по-справжньому, і на першому ж «Синоді» ПЦУ навіть намагався відправити Філарета на спокій. Але і це ще не вся брехня в цілій низці обманів, на яких ґрунтується ПЦУ.
Тому що патріарх Варфоломій, у свою чергу, обдурив Порошенка, Думенка та Денисенка, надавши Томос на умовах, які залишили від обіцяної «повної автокефалії» одну назву, а насправді підкорили її Фанару.
Порошенко обдурив Симеона, пообіцявши йому чи не предстоятельство в новій структурі. Симеон обдурив свою паству, запевнивши, що не буде переходити до нової церкви.
Драбинко і Симеон обдурили Порошенка, пообіцявши, що на «Об'єднавчий собор» до Софії приїдуть щонайменше 10 архієреїв УПЦ (не приїхав ніхто). Сам «Об'єднавчий собор» обдурив греків, обравши на предстоятельство Думенка, який не має законної хіротонії.
Журналісти та ЗМІ ошукали всіх, розповідаючи, що до ПЦУ масово почнуть приєднуватися українці. ПЦУ обдурила очікування своїх прихильників, показавши замість зростання кількості парафіян їх зменшення.
Фанар обдурив ПЦУ, обіцяючи їй визнання Помісних Церков… Перераховувати кількість брехні, яку досі застосовують представники чи прихильники ПЦУ щодо УПЦ, історії, чи дійсності, можна ще довго. Але навіть із сказаного видно – вся структура Думенка пронизана обманом. То чому ж ми дивуємось нагородженню Кошкіної?
Чому не можна нагороджувати брехунів?
Тому що навіть на тлі вищеописаних подій нагородження Соні Кошкіної, визнаної винною у наклепі на єпископа УПЦ, виглядає особливо цинічним. Адже подібні дії Думенка ще більше підривають навіть мінімальну довіру до його структури, оскільки брехня та наклеп явно протирічать основним християнським цінностям.
Так, коли «церква» Думенко нагороджує людину, яка була викрита на брехні, це змушує вірян ставити справедливі питання про моральні принципи тих, хто стоїть на чолі ПЦУ. Як віруючі можуть довіряти своїм духовним лідерам, якщо ті заохочують аморальну поведінку?
Тому що, навіть будучи далекими від Євангелія, прості віряни ПЦУ підсвідомо розуміють, що Церква покликана вести своїх послідовників до Істини, тобто до Христа. Брехня ж веде до духовної деградації та повного віддалення і відокремлення від Бога.
Більше того, нагородження брехуна, який визнав свою провину, може бути сприйнято як відкритий сигнал про те, що ПЦУ безперечно відкидає моральні принципи, прописані у Святому Письмі. Взявши до рук болгарку і лом, представники цієї структури справою показали, що Євангеліє для них – порожній звук, а нагородивши Кошкіну, вони цю справу закріпили документально.
Хто нагороджує брехунів?
На окрему увагу заслуговує питання про мотиви та моральні якості тих, хто приймає рішення про нагородження брехунів. Адже якщо керівник «церкви» нагороджує людину, відому брехнею, це може означати, що вона сама не дотримується принципів правди. І це – не наше припущення, а висновок, зроблений колегою Епіфанія.
Так, 21 вересня 2019 року «ієрарх» УПЦ КП «митрополит» Білгородський Іоасаф Шибаєв заявив на своїй сторінці у Facebook, що «предстоятель» ПЦУ Епіфаній Думенко – брехун. «Митрополит» поділився своїми враженнями від інтерв'ю глави ПЦУ журналістці видання «Дзеркало тижня» Інні Ведерніковій: «Головне враження моє від цього інтерв'ю можна висловити коротко – брехун! Як же він, після цієї брехні, керуватиме церквою? Адже те, що він каже брехню – знають усі архієреї Київського Патріархату! Я розумію складність їхнього теперішнього становища, але доки ж може простягатися їхнє мовчання у відповідь на цинічну брехню їхнього предстоятеля?». Про патологічну брехню Епіфанія неодноразово заявляв і Філарет Денисенко.
Більше того, нагородження Кошкіної може говорити про співучасть Епіфанія у поширенні брехні та наклепу щодо УПЦ. Тобто весь той бруд, який Ксенія (так написано в документі про медаль) Кошкіна протягом кількох років виливала на УПЦ, Думенку подобається. Саме тому він і «оцінив» її нагородою ПЦУ.
Крім того, нагородження Кошкіної може бути пов'язане зі спробами зміцнити політичні чи соціальні позиції ПЦУ, що суттєво похитнулися, навіть на шкоду моральним принципам (якщо вони є). В цьому випадку ми вкотре змушені констатувати, що духовні основи християнського життя, істини Євангелія та отців Церкви ставляться в ПЦУ на другий план, поступаючись політичним інтересам.
Висновок
Що ж ми маємо у результаті? А те, що з християнської точки зору, нагородження таких людей, як Кошкіна, говорить про серйозні моральні проблеми думенківської структури, яка готова заохочувати брехню та наклеп у надії зміцнити свої позиції в українському суспільстві.
Насправді ж, подібні дії ще більше підривають довіру до ПЦУ з боку простого обивателя, чітко вказуючи, що ця структура Церквою не є. За великим рахунком, нагороджувати наклепника може лише той, хто сам не дотримується принципів правди та моралі. Приклади брехні, що лежали в основі створення та функціонування ПЦУ, лише підтверджують, що нагородження Кошкіної перестало бути випадковістю, а відбиває глибокі проблеми всередині цієї структури.
Крім того, медаль наклепниці каже нам, що в ПЦУ жодними методами боротьби з УПЦ не гидують. І якщо сьогодні дають медалі за наклеп, то завтра за що?
