Медицина і здоров’я: турбота про людину або нова релігія
Сьогодні життя людини і суспільства в цілому сильно залежить від медичних показників і підвищеної турботи про здоров’я. Чи завжди так було, і чому так сталося?
До слів, що ми живемо в світі, в якому на зміну християнським, традиційним цінностям приходять інші «цінності», ми вже давно звикли. «Приходять» вони вже досить давно (як мінімум, з часів епохи Відродження і Французької революції), і ми, люди віруючі, якось не особливо їх помічаємо. Ні, в приватних розмовах ми можемо пхнути «захід», «сучасне суспільство» і «цих збоченців», іноді можемо навіть висловити своє обурення записом або коментарем у Фейсбуці, ще рідше – взяти участь в Хресному ході або молитовному стоянні. На цьому, як правило, наші спроби помітити те, що «приходить», і протистояти йому закінчуються.
Ще один момент – ситуація не здається нам настільки плачевною через те, що люди, з якими ми здебільшого спілкуємося, практично завжди ніякого відношення до зовнішнього світу не мають. Вони не відстоюють ліберальні цінності, не погоджуються з ними, і так само, як ми, обурюються тим, що «вбивають наших дітей».
Створивши певну середу і живучи в ній, ми просто не бачимо всього, що оточує її. Звичайно, в більшій мірі це стосується священиків, і ще більшою мірою – єпископів, ніж мирян. Тому що духовенству доводиться переважно спілкуватися з людьми, хоч віддалено віруючими, а значить – духовенство ще не знає, що нічого такого «західного» не приходить. Тому що воно вже прийшло і міцно влаштувалося.
Від турботи про душу – до турботи про тіло
Зрушення в протилежну сторону від релігії відбулося не сьогодні. Але якщо сто або двісті років тому ті, хто вважав себе невіруючими, намагалися довести, що Бога немає, то сьогодні справа йде інакше. Якось дуже швидко прийшло розуміння, що еволюція і наука – не аргумент проти віри в Бога. Навпаки – досить часто серед вчених-еволюціоністів зустрічаються люди віруючі, а багато хто взагалі прийшов до пізнання Творця через вивчення наукових основ світобудови. Тому еволюціоністська аргументація проти релігії виглядає зараз досить примітивною і може в чомусь переконати тільки людину, яка звикла не заглиблюватися в суть проблем, а ковзати по їх поверхні.
Атеїстам набагато більше вдалося зробити саме тоді, коли вони перенесли акцент із заперечення життя після смерті до утвердження особливої цінності життя на землі. Іншими словами, якщо християнство (як і інші світові релігії) стверджує важливість духовного прогресу, то сучасний атеїзм робить упор на матеріальному існуванні. Ще раз – не на боротьбі проти релігії, а на боротьбі за земні блага.
Атеїстам набагато більше вдалося зробити саме тоді, коли вони перенесли акцент із заперечення життя після смерті до утвердження особливої цінності життя на землі.
Справа в тому, що поступово фокус головних життєвих цінностей у сучасної людини з пошуку сенсу життя, з прагнення до високого, змістився на турботу про здоров’я. І турбота ця іноді доводиться до абсурду. Останню сотню років людству втовкмачували в голову девіз, що «вища цінність на землі – це життя людини». І якщо раніше людина могла віддати своє життя за свою віру в Бога або захищаючи Батьківщину (читай – сім’ю), то сьогодні все не так просто. Ліберальному суспільству вдалося виховати і створити людину, повністю інфантильну по відношенню до вищих ідеалів, яка не здатна мислити критично і повністю залежить від сьогохвилинних бажань і звичних зручностей. Усе йде до того, що, побачивши людину, яка впала, ми будемо не кидатися їй на допомогу, а розбігатися в різні боки – раптом вона заразна, і цей контакт зашкодить нашому здоров’ю.
Наведу конкретний приклад. Під час однієї з поїздок до Сербії, відвідуючи храм у Белграді, я розговорився з місцевим сербом, який розповів, що, коли натовські війська бомбили місто на одній стороні вулиці – на інший мами гуляли з дітьми. «Вони не боялися, розумієте?!», – вигукував серб, – «але як тільки відключили газ і гарячу воду – ми здалися».
Ця людина впевнена, що народ, який може вмитися з ранку з чайника і розпалити вогонь у себе у дворі, щоб зварити їжу – непереможний, а ось народ, який звик жити в теплі і достатку – приречений.
В якомусь сенсі серб правий. Згадайте, що великі цивілізації гинули, переживши пік своєї могутності і слави, досягнувши небаченого добробуту. І подивіться на живучість сучасних мігрантів, готових палити дерева і жити в наметах на кордоні з Польщею, аби потрапити до Європи. Хто приречений – зрозуміло без слів.
Медицина – нова релігія?
Так звана «цивілізована» людина вже давно переключилася з пошуку сенсу життя на «візьми від життя все». Духовні інтереси замінені інтересами тіла. Людство ніколи не звертало так багато уваги на свій зовнішній вигляд, ніколи так не концентрувалося на досягненні зовнішнього добробуту.
Популярність (неймовірна і важко зрозуміла) пластичних операцій і дієт призводить до абсолютно жахливих результатів. Маю на увазі не тільки зміну статі або хірургічні операції з перетворення людини на героя мультфільму, а й величезну кількість людей, які страждають на ожиріння, хвороби серця та діабет. Здавалося б – дієти і здорове харчування повинні зменшити кількість проблем з вагою і діабетом. Але вони тільки зросли. Чому? Відповідь на це питання дає Келлі Макгонігал у своїй книзі «Сила волі».
Проблема в тому, що ЗСЖ уже перетворився на якусь субкультуру.
Якщо коротко, то утримання від шоколаду протягом декількох днів призводить до його підвищеного споживання після. Це правило знають маркетологи, які й використовують його в своїх цілях. Захоплення дієтами можна доповнити і суперпопулярним фітнесом та фізичними тренуваннями.
Підкреслю, що не вважаю ні дієти, ні спорт взагалі чимось поганим чи непотрібним. Ні, проблема в тому, що ЗСЖ вже перетворився на якусь субкультуру. На одному рівні з цією субкультурою «захоплення своїм тілом» стоять операції з імплантації грудей, сідниць і нарощування всього, що можна наростити. За всім цим стоїть ціла індустрія, яка, як мені здається, в певному сенсі є замкнутим колом – ті, хто виробляє продукти харчування якось пов’язані з тими, хто володіє фітнес-центрами.
Але головна біда в тому, що поступово ми з вами стаємо свідками того, як на зміну богословського і філософського осмислення світу і місця людини в ньому приходить абсолютно нова ідеологія – медична.
Можна навіть стверджувати, що медицину намагаються зробити в якомусь сенсі новою «релігією», а лікарів – «священиками» (або «жерцями», що точніше) цієї «релігії». І, треба сказати, що ті, хто задумав це, дуже процвітають. У цьому сенсі сучасне «богослов’я» – це наука про здоров’я. Ось що є наріжним каменем, і ось за допомогою чого регулюється сьогодні життя всього світу. І якщо в традиційних релігіях людина розуміла, що смерті не уникнути, але не боялася її, а готувалася до неї (боялася вона пекла), то сьогодні людина боїться саме смерті і, відповідно, хвороби, що веде до неї. Про пекло вона навіть не думає.
У традиційних релігіях людина розуміла, що смерті не уникнути, але не боялася її, а готувалася до неї (боялася вона пекла). А сьогодні людина боїться саме смерті і всього, що до неї веде. Про пекло вона навіть не думає.
Скажете, що святі отці закликали нас мати «страх смерті». Так, закликали. Але мали на увазі вони не тваринний трепет перед фактом розставання з життям, а страх померти в гріхах, бути непідготовленим для зустрічі з Богом. Підкреслю, що різниця між аскетичним «страхом смерті» і цивілізованим «страхом перед смертю» – колосальна. Так ось, використовуючи притаманний кожному з нас тваринний страх (природний для всіх живих істот), ідеологи сучасного світу перетворили його на головний сенс життя. Тому в цивілізованому суспільстві вже давно не прийнято говорити про смерть.
Зверніть увагу на те, як проходять похоронні церемонії «там» – над померлим працюють косметологи і візажисти з похоронного бюро, грає музика, а всі ведуть себе так, як ніби нічого не сталося, і нічого не змінилося. І дійсно, завдання всіх учасників цього заходу зробити так, щоб смерть одного ніяк не впливала на життя інших, яким ще потрібно користуватися численними благами, пропонованими сучасним світом.
Саме тут – корінь проблеми. Людство отримало зараз стільки благ (матеріальних), що скористатися ними в рамках одного життя неможливо. Хочеться все встигнути, все спробувати і... пожити довше. А як інакше все встигнути? Але проблема в тому, що ті, хто закликає до найбільш довгого і насиченого життя, не збираються робити його максимально легким і приємним безкоштовно. Всьому є ціна, і не тільки матеріальна. Наприклад, за здоров’я, яке допоможе краще і повноцінніше насолодитися життєвими благами, ми платимо своєю свободою. В кінцевому рахунку, платимо здатністю бути людьми. Завдання тих, хто проповідує цю ідеологію, формулюється досить просто – відірвати людину від неба, щоб прив’язати її до землі, і вже через цю прив’язку позбавити її волі, перетворивши на слухняну іграшку нового світопорядку.
У фільмі «Клан Сопрано» в одній з розмов зі своїм психіатром Тоні Сопрано каже, що не боїться смерті, якщо в смерті є сенс. «Страшно вмирати просто так», – говорить він. Але вся справа в тому, що якщо живеш «просто так», якщо в твоєму житті немає ніякого вищого сенсу, а є тільки гроші, дієти, ЗСЖ, силікон і party, то і вмирати доведеться «просто так»…
