Роздуми напередодні Нового року, або Найкращий час нашої Церкви

31 Грудня 2022 15:04
419
Новий рік. Фото: news.obozrevatel.com Новий рік. Фото: news.obozrevatel.com

Цьогорічний Новий рік наша країна зустрічає у військовому режимі. Церква ж наша, крім загальнодержавної війни, переживає ще й локальну війну.

Напередодні Нового року прийнято розмірковувати про найважливіше. А що важливо нині для православного населення України? Війна і складне становище Церкви. Про Церкву Христову і нас у ній ми й поміркуємо.

Сьогодні дуже багато говорять про те, що справи в Церкви погані. Але чи це так насправді? Зовсім не факт. Звичайно, можна закрити храм, відібрати монастир чи церкву, можна людину за її віру побити, посадити до в'язниці або навіть просто вбити. Але чи можна сказати однозначно, що це погано, і всьому прийшла остання година? Чи не будемо і ми в цьому випадку подібні до тих учнів Христа, які після Його Розп'яття в Ньому розчарувалися. «А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити» (Лк. 24:21).

Мета життя людини – досягти вічності Христа, щоб назавжди залишитися з Ним. Для цього є лише один спосіб – пройти за Христом. І без наклепів і брехні на нашу адресу тут ніяк обійтися не можна. Обійти стороною ці випробування вже не вдасться. Іншого шляху до Царства Божого просто немає.

Згадайте євангельську історію суду Христа.

Суд над Христом

Точніше, це був не один суд, а цілих шість судових засідань: у Анни, Каяфи, у синедріоні, у Пілата, Ірода, і знову в Пілата. Всі вони були засновані на наклепі. Смертельний вирок вже було винесено, без жодних розслідувань. Суд потрібен був лише для того, щоб якимось чином надати беззаконню видимість закону. Важливо було знайти зачіпку, привід, щоб здійснити заздалегідь заготовлений вирок. І без наклепу нічого б не вийшло.

Христос логічно відповів на запитання первосвященника про Його вчення: «Я світові явно казав… а таємно нічого Я не говорив.… Поспитайся тих, що чули» (Ів. 18:20-21).

УПЦ також нічого не робила таємно. Усі її справи, рішення Синодів, документи, Статут, звернення до пастви перед очима. Ніхто нічого не приховує. Немає жодних проблем відстежити не лише проповіді, публікації, а й фінансові звіти, банківські перекази та інше. Беріть та вивчайте. Спробуйте знайти там хоч щось, що підтверджує ваші звинувачення. Їх там нема.

Логіка загадкових знахідок

Ось, може, обшуки покажуть. І що там? Репринтні книги минулого століття, знайдені на сирому горищі свіжодруковані листівки, покладені напередодні обшуку дбайливою рукою. «Знайдено» прапор невизнаної республіки в келіях старих черниць в обителі під Києвом...

Поставте собі просте запитання: а що вони припускали з ним робити далі? Хресною ходою на Великдень ходити? Чи на дзвіницю повісити? Ну має бути хоча б видимість здорового глузду в цих «знахідок».

Мене гнали і вас гнатимуть

Христа обмовили двічі, за єврейським і римським судочинством. Єврейський суд засудив Його до смерті як богохульника, а римський як колаборанта, який намагався повалити чинний державний устрій.

Наклеп і гоніння − це доля всіх тих, хто не захоче прогинатися під світ, що лежить у злі. «Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть», – навчає нас Спаситель (Ів. 15:20). Це пророцтво Христа буде виконуватися до кінця цього світу. Якщо ти із Христом, то приречений бути гнаним.

Світ не розпинає своїх. Він також не торкається духовенства, яке заклало своє сумління в державну скарбницю, і в цьому легко переконатися.

Ніхто не гнатиме кіпрських ієрархів, які забороняють ходити хресними ходами з чудотворними іконами та мощами. Дияволові така ініціатива подобається. Будуть добре почуватися і ті православні митрополити, які вчать свою паству тому, що ЛГБТ й аборт – це особистий вибір людини, на який вона має право.

Але варто було в Греції священникові відслужити під час карантину літургію, як відразу нагрянула поліція. Назвав Санкт-Петербурзький ієромонах Іоанн (Курмояров) СВО війною та геноцидом проти України, як його тут же засадили у в'язницю і, зважаючи на все, надовго. Хочеш жити без проблем – схвалюй політику партії, аплодуй кесареві, освячуй зброю, якою вбиватимуть в іншій країні дітей, старих, руйнуватимуть будинки мирних жителів, таких самих православних християн, і вір усьому тому, що каже начальство, навіть якщо це суперечитиме Євангелію і твоїй совісті.

Наклепи – головна зброя диявола

Що зробили опоненти першомученика Стефана, коли зрозуміли, що вони не можуть чинити опір Духу Святому, який живе в його серці? «Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богозневажні слова говорив на Мойсея та Бога» (Дії 6:11).

Так само чинили і їхні колеги по відношенню до апостолів. «Підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування» (Дії 13:51), «підбурили та роз'ятрили душі поган на братів» (Дії 14:2), «якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіговисько» (Дії 17:5), кричали: «Це людина ота, що проти народу й Закону» (Дії 21:28), «збаламутив і відвернув багатенно народу» (Дії 19:26).

Так само наклепували на преподобних, святителів, праведників. За хибними звинуваченнями було вбито всіх новомучеників Церкви Божої. І так донині. Преподобного Нектарія Егінського (+1920) обмовили, ніби він блудить із черницями, а ті вбивають народжених від нього дітей. Преподобного Порфирія Кавсокалівіта (+1991) звинувачували в тому, що він чаклун і займається чорною магією.

Складно було придумати щось безглуздіше, але все це історія життя святих людей. Тобто схема і тоді, і тепер одна й та сама. Нічого не змінюється.

Навіщо нам це треба

Звичайно, обов'язок християн − захищати Церкву Божу. Але треба розуміти, що якщо Бог попустить, то й нам, можливо, доведеться приєднатися до золотого ланцюга обізваних друзів Христа, який тягнеться від суду над Спасителем і до теперішнього часу. Не варто цього боятися, а скоріше навпаки треба радіти з того, що і ми можемо стати співучасниками страждань Христа, як це було з тими нашими братами, які жили до нас на землі.

Вступимо ж у Новий рік без нарікання та страху за себе та за Церкву Христову! Адже Сам Господь наказав нам у складні часи радіти і веселитися, бо за це чекає на нас велика нагорода на Небесах (Мф. 5:12).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також