«Ти за чи проти Христа?»

З Пришестям у світ Христа Спасителя змінилась не тільки точка відліку нашої цивілізації – змінилась сама цивілізація.

Література, музика, образотворче мистецтво, архітектура, наука, навіть політика і економіка – все стало іншим. Складно навіть помислити яку-небудь область людського генія, на яку тим чи іншим чином не вплинуло б Народження Вифлеємського Немовляти.

Ставитись до Нього так, як ніби Його немає і ніколи не було, не можна. Навіть ті, хто стверджував, що Христос не приходив у цей світ, намагалися усіма доступними їм засобами знищити пам'ять про Нього. Християн убивали, їхні храми руйнували, віру паплюжили... Але якщо Він не приходив, тоді навіщо боротися з Ним і проти Нього?

Ми знаємо, що одразу після Народження були ті, хто хотів Його смерті – це Ірод та «весь Єрусалим з Ним». Дуже багато було й тих, хто хотів, щоб Христос помер на Хресті. Сьогодні є ті, хто хоче, щоб Він просто зник. І всі ці люди не обов'язково злі та недобрі. Більш того, деякі навіть вважають себе християнами... Так у чому ж справа?

Згадаймо, що за Христом йшли тисячі людей, але тільки 12 стали апостолами. Так і зараз – мільйони називають себе Його учнями, але тільки деякі живуть як християни. Вся справа в тому, що споконвічне існування нашої цивілізації, як і життя кожного з нас, це спроба відповісти на питання – ти за Христа чи проти? Не можна говорити, що ти «за» Нього, але жити так, як ніби «проти». Я взагалі думаю, що кожне наше слово, кожен наш крок повинні відштовхуватись від цього питання –  «за» або «проти». «Якщо я так зроблю, якщо ось це скажу – я буду з Ним чи залишусь один?» – ось про що ми повинні запитувати себе.

І це стосується не тільки окремої людини, але й всього народу загалом. Якщо народ забуває Бога, якщо Він живе тільки економічними проблемами, а релігію перетворює на придаток політики – цей народ без Христа. У нього немає майбутнього, він зникне з історичної арени.

Різдво Сина Божого змінило світ. Але, найголовніше, воно змінює людей, змінює їхні душі. Саме це можна назвати найбільшим чудом. І важливо, щоб Він прийшов не тільки у Вифлеєм, і відкрився не лише пастухам, але щоб Він прийшов у кожний будинок і відкрився у кожному серці. Тільки тоді ми зможемо сказати, що ми «за Христа»! І сказати усім своїм життям, а не лише словом.

Христос Рождається! Славімо!