Реакція католицького світу на благословення гей-пар
Після того як Ватикан дозволив благословляти одностатеві пари, у католицькому світі пішла хвиля реакції. Здебільшого негативної. До чого це може призвести?
18 грудня 2023 р. Дикастерія доктрини віри опублікувала Декларацію Fiducia supplicans, у якій йдеться про можливість благословення одностатевих пар. Водночас Декларація стверджує незмінність католицького вчення про шлюб як про союз чоловіка і жінки. Благословення одностатевих пар подається не як таїнство вінчання і не як схвалення з боку Церкви одностатевих стосунків, а як пастирське благословення двох людей на все хороше. У сухому залишку виходить, що благословення одностатевих союзів є неприпустимим, а одностатевих пар – будь ласка. Мабуть, у Ватикані всерйоз вважали, що така лінгвістична еквілібристика задовольнить як прихильників традиційного вчення про шлюб, так і тих, хто виступає за церковну легалізацію одностатевих стосунків. Але всидіти на двох стільцях не вийшло. Католики все правильно зрозуміли: Декларація Fiducia supplicans відкриває двері для визнання одностатевих пар/союзів/шлюбів/співжиття тощо.
Реакція католиків
Католицькі ієрархи в Казахстані так і написали у своєму Зверненні до папи Франциска: «Той факт, що декларація не допускає "шлюбів" одностатевих пар, не повинен заплющувати очі священникам і віруючим на великий обман і зло, що полягає у дозволі благословення одностатевих пар». Тобто вони не повелися на численні запевнення Декларації в прихильності традиційному вченню про шлюб і правильно зрозуміли, що все йде до повноцінного визнання одностатевих шлюбів.
«Жодна з вищезгаданих декларацій Святого Престолу, навіть найкрасивіші заяви, не може применшити той факт, що подібні законні благословення мають далекосяжні руйнівні наслідки», – написали казахські єпископи. Вони попросили понтифіка відкликати своє схвалення на благословення одностатевих пар і заборонили своїм клірикам займатися благословенням геїв.
Це Звернення хоча й досить жорстке, але витримане в межах дипломатичного етикету. Проте в приватних бесідах казахські єпископи були відвертіші. Наприклад, єпископ Афанасій Шнайдер в інтерв'ю журналу The Remnant сказав: «Застосовуючи Fiducia supplicans святий Іоанн Хреститель міг би дати "пастирське благословення" незаконному союзу Ірода та Іродіади. <...> Цей документ і його кричуще використання благочестивих слів здалися мені фарисейським вивертом і насмішкою над природним і богоодкровенним законом».
Єпископи Римо-католицької церкви в Малаві (Африка) також виступили проти рішення Ватикану про благословення гей-пар і заявили, що «благословення будь-якого роду для одностатевих шлюбів будь-якого роду не допускаються в Малаві з душпастирських причин».
У Великій Британії проти Декларації Fiducia Supplicans виступили понад 500 священників, які заявили, що вона «відкриває ворота для благословень одностатевим парам у Католицькій церкві».
Колишній префект Конгрегації доктрини віри німецький кардинал Герхард Мюллер назвав благословення одностатевих шлюбів богохульством. Дослівно: «Благословення реальності, що протистоїть творінню, не тільки неможливе, а й являє собою богохульство». Він також розкритикував спробу представити благословення одностатевих пар як невинне дійство священника над людьми, які підійшли до нього. «Зауважте, що тут благословляються не тільки грішні люди. Благословляючи пару, ви благословляєте й самі гріховні стосунки», – наголосив кардинал. Він, так само як і казахський єпископ Афанасій Шнайдер, навів екстраполяцію Євангелія на сьогоднішню ситуацію. «Ісус не був би засуджений сьогодні просто тому, що він був Месією, але йому довелося б сидіти у в'язниці у Сполучених Штатах та європейських країнах, тому що він проголосив істиною шлюб між чоловіком та жінкою», – сказав Ґерхард Мюллер.
Але далі за всіх у своєму обуренні благословенням одностатевих пар пішов давній критик папи Франциска, колишній нунцій Ватикану в США архієпископ Карло Марія Вігано. Він без зайвих дипломатичних реверансів назвав папу та всю його ієрархію слугами сатани. Дослівно: «Декларація остаточно прориває завісу лицемірства й обману бергольянської (Бергольйо – прізвище папи Франциска, – Ред.) ієрархії, показуючи цих несправжніх пастирів такими, якими вони є насправді: слугами сатани та його найбільш ревними союзниками». Сучасний Ватикан Вігано назвав «мерзотою запустіння», а папу Франциска – «узурпатором, який сидить на Троні апостола Петра» та «грішить проти Святого Духа». Нагадаємо, що, за словом Христа, хула проти «Духа Святого не проститься йому ані в цім віці, ані в майбутнім» (Мф 12:32).
Але реакція католицького світу на Декларацію Fiducia Supplicans не була суцільно негативною. Були й ті, хто її вітав. Наприклад, в Італії католицький священник встановив у своєму храмі Різдвяний «ЛГБТ-вертеп», у якому розмістив фігуру Божої Матері та ще однієї жінки.
А щоб ні в кого не залишалося сумнівів у тому, що саме хотів сказати цим священник, він заявив, що «хотів показати, що сім'ї більше не є традиційними». З ним згодні й усі ті католики, які не тільки схвалюють благословення одностатевих пар, а й прямо вимагають цього від папи Франциска.
Прихильники лібералізації в Католицькій церкві, звісно ж, сприймають Декларацію Fiducia supplicans як свою перемогу, але далеко не остаточну, а лише як крок до урівнювання традиційних шлюбів та одностатевих. Можна припустити, що вони не вдовольняться благословенням одностатевих пар і вимагатимуть, щоб Церква визнала їхні гомосоюзи повноцінним шлюбом та давала благословення саме на такий вид співжиття.
Наслідки для Ватикану
Судячи з усього, Декларація Fiducia supplicans замислювалася як документ, здатний певною мірою примирити як прихильників визнання гей-шлюбів, так і противників. Але, схоже, вийшло все навпаки: противники благословення одностатевих союзів не задовольнилися запевненням Декларації про прихильність традиційному вченню, а прихильники ЛГБТ навряд чи залишилися задоволені тим, що їх благословляють не так, як традиційні шлюби. Таким чином, Декларація ще більше посилила поділ у католицтві за критерієм ставлення до ЛГБТ. Що ж може статися далі?
Дуже малоймовірно, що папа Франциск виконає прохання казахських єпископів та відкличе своє схвалення Декларації Fiducia supplicans. По-перше, це означатиме, що папа визнав свою помилку, а папи, як відомо, не помиляються. Звичайно, папське схвалення Декларації Fiducia supplicans – це не проголошення віровчительного догмату ex cathedra, що визнається критерієм істинності. А проте папа не може визнати хибність будь-якого свого рішення, оскільки це підірве авторитет понтифіка і змусить засумніватися в правильності інших його рішень.
По-друге, папа Франциск враховує думку значної частини католиків, які виступають за визнання одностатевих шлюбів. І можливо, що в католицтві їх навіть більше, ніж прихильників традиційного вчення. І по-третє, це суперечило б внутрішньому переконанню самого папи Франциска, який, як відомо, симпатизує представникам ЛГБТ.
Тож Декларація Fiducia supplicans буде діяти. Питання в іншому, наскільки вона буде виконуватися. В цьому сенсі цікавою є позиція українських греко-католиків. На офіційному сайті УГКЦ опублікували Комунікат, підписаний главою УГКЦ Святославом Шевчуком, у якому йдеться про те, що Декларація нібито стосується тільки римо-католиків, а не Східних католицьких церков, і що вона «не має правової сили для вірних Української Греко-Католицької Церкви». Єзуїтський стиль у всій своїй красі. Шевчук намагається зробити вигляд, що йдеться про якісь традиції, які УГКЦ має право мати свої, відмінні від римо-католицизму.
Але ж Fiducia supplicans – це не опис звичаїв, а Доктринальна декларація, випущена Дикастерією доктрини віри і схвалена главою Католицької церкви. За своїм статусом вона поширюється абсолютно на весь католицький світ, частиною якого є УГКЦ. Заяву Шевчука слід сприймати як спробу заспокоїти тих прихильників УГКЦ, які абсолютно не сприймають благословення одностатевих шлюбів, а таких в УГКЦ сьогодні більшість. Але подивимось, що буде говорити С. Шевчук, якщо Верховна Рада легалізує гей-шлюби в Україні (не дай Боже, звісно) і наша влада почне тиснути на релігійні організації в цьому питанні.
Але й для УГКЦ, і для тих католицьких ієрархів у різних країнах, які заявили про те, що не виконуватимуть положень Декларації Fiducia supplicans про благословення гей-пар, можуть виникнути суттєві проблеми. Уявімо собі ситуацію, коли до того самого Святослава Шевчука підійдуть два геї з текстом Декларації в руках і скажуть приблизно таке: «Ми – одностатева пара, будь ласка, благословіть нас, "щоб усе істинне, добре і по-людськи цінне в нашому житті й відносинах було збагачене, зцілене та піднесене присутністю Святого Духа"» (цитата з Декларації). Якщо С. Шевчук або казахські єпископи відмовляться їх благословити, ці ґеї напишуть скаргу до Ватикану про недотримання Декларації, зажадають вжити заходів і, звісно, розпіарять цю відмову. А якщо таких гей-пар буде не одна, а десятки або сотні?
Чи зможе Ватикан хоча б деякий час терпіти ситуацію, коли в одних країнах Декларація Fiducia supplicans буде виконуватися, а в інших ні? Швидше за все, так. Але чи зможе Католицька церква зберегти свою єдність за такого стану речей, коли одні ієрархи вважають благословення одностатевих пар таким, що суперечить Священному Писанню та вченню Церкви, а отже – категорично неприйнятним, а інші ієрархи активно займаються таким благословенням? Це вже уявити складно.
Боротьба прихильників і противників ЛГБТ у католицтві продовжиться і досягне свого апогею тоді, коли прийде час конклаву кардиналів обирати нового папу. Питання ставлення кандидатів у папи до ЛГБТ, можливо, буде одним з основних критеріїв обрання. І можна припустити, що, якого б папу не обрали, прихильники протилежної позиції не погодяться з таким обранням, і, враховуючи історичний досвід католицизму, ми цілком можемо побачити ситуацію з існуванням папи та антипапи.
Наслідки для екуменічного процесу
Ще одне важливе питання, яке суттєво загострилося у зв'язку зі схваленням Ватиканом благословення одностатевих пар, – це подальший екуменічний процес із Православ'ям. Колишній голова ВЗЦЗ РПЦ митрополит Будапештський Іларіон в інтерв'ю виданню The American Conservative заявив, що благословення ЛГБТ-пар, затверджене Декларацією Fiducia supplicans, унеможливлює розмови про возз'єднання католиків і православних. На запитання, чи є Декларація кінцем розмов католиків і православних про можливість возз'єднання Церкви після Великої схизми 1054 року, митрополит Іларіон відповів ствердно.
Однак не все так просто. Річ у тім, що патріарх Варфоломій дуже сильно занурився в тему возз'єднання з Ватиканом. Він поставив на цю карту весь свій авторитет і вже не може здати назад. Константинопольський патріарх неодноразово заявляв, що таке возз'єднання неминуче. Тому можна припустити, що об'єднавчі процеси між Ватиканом і Константинопольським патріархатом триватимуть попри Декларацію Fiducia supplicans. Тим паче що й сам Фанар, а точніше його представники, робили недвозначні реверанси в бік ЛГБТ. Чого варте лише розпіарене хрещення дітей гей-пари архієпископом Елпідофором (Ламбрініадісом).
І ось буквально з останніх новин: 6 січня 2023 р. грецький політик Стефанос Касселакіс, відкритий гей, буде присутній на літургії на день Богоявлення в храмі святого Георгія на Фанарі, яку звершуватиме патріарх Варфоломій, а потім вирушить разом із ним до стамбульської затоки Кератіос для освячення води.
Патріарх Варфоломій і Стефанос Касселакіс. Фото: twitter.com/skasselakis
Усе це дає підстави припускати, що Фанар аж ніяк не відкидає можливості якихось змін у своєму ставленні до ЛГБТ. Тому можна припустити, що для Константинопольського патріархату благословення одностатевих пар не стане перешкодою для об'єднання з Ватиканом.
Інша справа – решта Помісних Церков. Не є секретом, що Фанар проводить величезну роботу, щоб переконати ці Церкви брати участь в екуменічних процесах. Але для них Декларація Fiducia supplicans якраз і може стати аргументом для відмови. Тож, можливо, Фанару доведеться об'єднуватися з Ватиканом у гордій самоті. А якщо врахувати, що таке об'єднання може відбутися на 1700-річний ювілей Першого Вселенського Собору, який відзначатиметься у 2025 р., то відповіді на всі ці питання ми можемо побачити дуже скоро.
