Непростий 2023: 12 головних подій
Пропонуємо до уваги читачів добірку найважливіших подій релігійного життя України у 2023 році.
Закінчується 2023 рік. Він був дуже складним для України, українців та Української Православної Церкви. Пропонуємо згадати 12 найважливіших, на наш погляд, подій.
1. Експертиза Статуту УПЦ Державною службою з етнополітики та свободи совісті
1 лютого 2023 р. Держетнополітики опублікувала результати своєї «експертизи» та зробила висновок про те, що УПЦ є складовою РПЦ і їй підпорядковується. Причому експертів навіть не збентежило, що в новому Статуті УПЦ немає взагалі згадки про РПЦ.
«Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не спричинили розрив церковно-канонічного зв'язку Української Православної Церкви з Російською Православною Церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, який має певні права самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним», – заявили в Держетнополітики.
Ця «експертиза» відчинила двері для законодавчої заборони діяльності УПЦ, відповідний законопроєкт уже проголосовано Верховною Радою у першому читанні.
Професор теології Мюнстерського університету Томас Бремер назвав цю «експертизу» упередженою та маніпулятивною і заявив, що неприпустимо застосовувати практику колективної відповідальності та забороняти цілу конфесію на підставі кримінальних проваджень проти окремих людей.
2. Початок «служінь» ПЦУ в Лаврі
Після того, як Мінкульт розірвав із УПЦ договір на оренду храмів Верхньої лаври (Успенського й Трапезного), там почала «служити» ПЦУ. Перша «служба» на чолі з Сергієм (Епіфанієм) Думенком відбулася на свято Різдва Христового, 7 січня 2023 року, в Успенському храмі. На ній були присутні перші особи держави – прем’єр-міністр Денис Шмигаль, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко.
На свої перші «служби» в Лаврі ПЦУ ще могла забезпечити явку парафіян. Для цього використовувалися безкоштовні автобуси з регіонів та активна агітаційна кампанія в соцмережах.
3. Візит членів Священного Синоду до Президента
20 березня відбулось чергове засідання Священного Синоду УПЦ. На ньому обговорювалися питання, пов'язані зі спробами влади вигнати чернечу громаду УПЦ з Києво-Печерської лаври, а також порушення прав українських громадян на свободу віросповідання. Члени Синоду вирішили піти до Офісу Президента для зустрічі з В. Зеленським.
До архієреїв УПЦ вийшов представник Президента, щоб «взяти звернення», проте вони наполягали на особистій зустрічі з гарантом Конституції. У цьому їм було відмовлено. Дві години люди похилого віку змушені були простояти на ногах, але В. Зеленський так і не вийшов для зустрічі з ними. Щоб «розрулити» ситуацію, увімкнули сирену, яка тривала 15 хвилин. Саме щоб змусити архієреїв поїхати. Це яскраво та недвозначно показало ставлення влади до УПЦ та її багатомільйонної пастви.
4. Спецоперація в Лаврі, зрада Лотиша
Після того, як Мінкульт відмовився продовжувати з 1 січня 2023 року оренду УПЦ двох храмів Верхньої лаври, настала черга Нижньої. Під безглуздими приводами влада розірвала з Церквою безстроковий договір оренди всіх храмів та корпусів Нижньої лаври і вимагала до 29 березня звільнити приміщення. Втім, ченцям обителі надали можливість залишитися − для цього треба було лише перейти в ПЦУ. Відмовились усі, окрім одного – Авраамія Лотиша, якого Думенко за зраду нагородив посадою «в. о. намісника». Для проживання влада виділила Лотишу корпус, у якому жив у Лаврі Блаженніший Онуфрій.
Віруючий народ став на захист своєї святині. Починаючи з 29 березня, коли чиновники заповідника прийшли відбирати приміщення, сотні парафіян прийшли на молитовне стояння та не допустили загарбників до корпусу. З іншого боку підтягнули активістів, які вимагали вигнати ченців та заселити до Лаври ПЦУ.
Згодом заповідник за допомогою спецназу та поліції захопив кілька корпусів Лаври, але взяти під контроль весь монастир їм не вдалося. Конфлікт перейшов у судову площину. Не дочекалася влада й переходів ченців до Думенка. Щоб здобути хоч якусь перемогу, заповідник із серпня заборонив усім, окрім ченців та своїх співробітників, доступ на територію Нижньої лаври. Тепер прикластися до мощей преподобних Києво-Печерських можна лише за гроші у складі екскурсії. Водночас під стінами монастиря віряни щодня збираються на молитовні стояння.
5. Кримінальні справи проти ієрархів
Правоохоронці передали до судів кримінальні справи проти чотирьох архієреїв УПЦ.
У серпні 2023 р. Вінницький міський суд засудив чинного главу Тульчинської єпархії УПЦ митрополита Іонафана (Єлецьких) до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна за звинуваченням у виправданні російської агресії в Україні. Владика та його адвокати з вироком не погодилися і подали апеляцію, яка зараз перебуває на стадії розгляду, а сам митрополит Іонафан утримується під домашнім арештом. При цьому є відеодоказ того, як представники СБУ фальсифікують справу проти митрополита Іонафана, підкидаючи йому листівки під час обшуку. Але на суд це не справило враження.
20 жовтня 2023 року СБУ та Генпрокуратура передали до суду обвинувачувальний акт щодо намісника Києво-Печерської лаври митрополита Павла (Лебедя), підозрюваного в «розпалюванні міжрелігійної ворожнечі» та «виправданні збройної агресії РФ проти України». Йому загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Також у «розпалюванні міжрелігійної ворожнечі» звинувачується і митрополит Черкаський і Канівський Феодосій (Снігірьов), справу якого розглядає суд.
За аналогічним звинуваченням переслідується і митрополит Банченський Лонгин (Жар), герой України, батько 400 дітей-сиріт, багато з яких мають інвалідність тяжкої форми. Його слова про кримінальне переслідування можуть бути квінтесенцією ставлення духовенства і вірян до гонінь і своїх гонителів: «Я кажу – це радість, коли ти пробуєш щось із цих гірких судів, або в'язниці – що буде, мені все одно. Найголовніше – ми страждаємо за нашу віру! За нашу Українську Православну Церкву. <…> Я попросив Господа Бога, щоб Господь помилував усіх тих гонителів, які сьогодні підняли свою руку на Церкву Божу та на служителів Церкви. Мені соромно, що так виходить – без причини нас судять».
6. Погроми та захоплення храмів
У 2023 р. захоплення храмів, погроми насильства щодо вірян не лише продовжилися, а й вийшли на новий рівень. Дії ПЦУ та влади просто шокують своїм нахабством та жорстокістю. У Західній Україні протягом місяця було захоплено кафедральні храми УПЦ в Івано-Франківську, Львові, Вараші, Шепетівці, Хмельницькому, Білій Церкві. А в маленьких містечках та селах захоплення відбувалися сотнями.
7. Захоплення РПЦ Бердянської, Херсонської та інших єпархій
Але не лише ПЦУ прибирає до рук храми УПЦ. Робить це й РПЦ на теренах, які окупувала російська армія. Ще через місяць після початку війни, 24 березня 2022 р., Синод РПЦ створив досить дивну структуру – Управління Московської патріархії у справах єпархій у країнах ближнього зарубіжжя. А 30 вересня 2022 р., коли у Кремлі було підписано документи з анексії Росією територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України, представники Московської патріархії заявили, що цьому Управлінню будуть передані українські єпархії на захоплених територіях. У 2023 р. це й відбувалося, причому з формулюванням «у відповідь на звернення духовенства та вірян прийняти їх до РПЦ».
27 грудня Синод РПЦ ухвалив рішення про утворення на території Херсонської єпархії УПЦ, що на окупованих РФ землях, Скадовської єпархії з кафедральним центром у Скадовську. Як сказано в тексті, таке рішення ухвалено у відповідь на «звернення» до Патріарха Кирила «більшості» священнослужителів Хесронської єпархії УПЦ та насельниць Миколаївського жіночого монастиря.
Як такі переходи відбуваються насправді, розповів колишній настоятель Казанського храму в с. Якимівка Дмитро Арабаджі, змушений залишити окуповану територію Бердянської єпархії. За його словами, окупанти змусили митрополита Бердянського Єфрема залишити його єпархію, а серед духовенства співробітниками ФСБ було проведено «роботу», в результаті якої і з'явилися ті самі звернення до патріарха Кирила.
8. Переслідування хресних ходів і хасиди
2023 року українська влада намагалася заборонити кілька традиційних хресних ходів. Наприклад, щороку, вже майже 200 років, 19 серпня з Кам'янця-Подільського (Хмельницька область) виходить хресна хода до Свято-Успенської Почаївської лаври. Проте 21 липня 2023 р. Рада оборони Хмельницької області заборонила в період з 19 по 25 серпня 2023 року масові релігійні заходи, зокрема, і цей традиційний хресний хід. А Волочиська міська рада Хмельницької області заборонила вірянам УПЦ, які йдуть хресною ходою до Почаївської лаври, проходити через населені пункти Волочиської територіальної громади. Аналогічне рішення ухвалили депутати Тернопільської облради. Це грубе порушення конституційних прав громадян України та явне перевищення повноважень органів влади. Хресні ходи намагалися зупинити поліцейські блокпости, правоохоронці зупиняли та не давали проїхати автобусам із паломниками на хресну ходу, роздавали повістки чоловікам тощо.
Паломникам доводилося міняти маршрути, йти полями, але хресна хода все ж таки відбулася.
При цьому всі інші релігійні організації, УГКЦ та РКЦ, свої хресні ходи проводили не лише безперешкодно, а й за підтримки влади. Наприклад, організацією паломництва хасидів в Умані займалися і чиновники Держетнополітики, і місцева уманська влада. І це при тому, що мер Умані зізналася, що у разі обстрілів місто не має можливості забезпечити 35 тисяч приїжджих бомбосховищами. Ну а те, що держава організовує паломництво іноземним громадянам та водночас забороняє своїм – приклад особливого цинізму.
9. Удар по Преображенському собору Одеси
Священний Синод, який пройшов наприкінці 2023 року, повідомив страшні цифри. Результати війни:
14 убитих і 5 зниклих безвісти священнослужителів,
20 поранених священників,
119 зруйнованих храмів,
329 пошкоджених храмів,
30 зруйнованих чи пошкоджених монастирів.
Але символом втрат УПЦ у війні став удар по Преображенському собору УПЦ в Одесі у ніч проти 23 липня.
Післямова
2023 був роком трагічним і складним. Зовнішня агресія та внутрішні гоніння, ненависть і ворожнеча у суспільстві, переслідування з боку влади, насильство та беззаконня. Але Церква стоїть, Церква виконує свою спасительну місію, звершуються чернечі постриги, хрещення, висвячення у священний сан. Церква живе і пам'ятає слова Спасителя: «Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами» (Мф. 5:10-12).
