Доки глава Фанару буде «терпіти» Блаженнішого Онуфрія?
Останнім часом патріарх Варфоломій відзначився серією яскравих заяв по Україні. Простий аналіз показує, що його слова розходяться з дійсністю. Чому?
Патріарх Варфоломій продовжує вражати своїми заявами, які мають дуже мало спільного і з правдою, і з християнською любов'ю.
Блаженніший Онуфрій раптом перестав бути Митрополитом Київським?
У жовтні 2020 він повідомив, що Української Православної Церкви більше немає, що він «тимчасово терпить» в Україні Блаженнішого Онуфрія та інших архієреїв Української Православної Церкви, а також, що створення ПЦУ принесло благо церковному життю України.
«В дусі пастирської чуйності, ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів (УПЦ - Ред.) не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних або тих, що знаходяться (мають резиденцію) в Україні».
З цієї причини, пише глава Фанару, «його Високопреосвященство Онуфрій вже не розглядається як канонічний митрополит Київський, але як ієрарх, який проживає в Києві».
Отже, для патріарха Варфоломія Блаженніший Онуфрій вже не Митрополит Київський, а просто якийсь ієрарх, який проживає в Києві. Що тут сказати.
Давайте дамо слово самому патріархові Варфоломію зразка 2014 року, коли він вітав Онуфрія саме так – Блаженніший Митрополит Київський:
«Варфоломій, архієпископ Константинополя Нового Риму і Вселенський патріарх Його Високопреосвященству Онуфрію, Блаженнішому Митрополиту Київському. Напередодні світлого свята Преображення молимося Господу Ісусу Христу, щоб Він дарував Вашому Блаженству духовну силу вести віруючих до споглядання Його Божественної благодаті. Ми передаємо Вам з Вселенського патріархату наші братські привітання», – такі слова глави Фанару зачитав на інтронізації Блаженнішого Онуфрія у 2014 році митрополит Гальський Еммануїл.
Тоді ж патріарх Варфоломій передав Блаженнішому Онуфрію подарунок – архієрейський жезл як символ влади законного Київського Митрополита. У 2016 році він вітав Блаженнішого як Митрополита Київського на Всеправославній нараді в Шамбезі.
Але навіть не це головне. Блаженніший Онуфрій більш ніж гідно несе послух Предстоятеля Української Церкви. Він – суто народний архієрей, якого безмірно любить і шанує його паства, а це – мільйони православних по всій Україні. Досить подивитися відео з хресних ходів УПЦ останніх років. У 2018 році в Києві зібралося 250000, в 2019 – 300000. Це все – члени громад УПЦ, яких в Україні близько 12500. Їх опікує 12400 священиків. Цих людей що, на думку патріарха Варфоломія не існує? Або не існує їх правлячих архієреїв?
Протіерей Миколай Данилевич, заступник голови ВЗЦЗ УПЦ: «Це виглядає просто смішно, патріарх Варфоломій сам себе компрометує. Яке нам діло до того, як він нас там в блокнотах, тобто диптиху записує? Ми – реальна Церква. Таке відчуття, що вони там (на Фанарі - Ред.) не бачать, або не хочуть бачити, що УПЦ – найбільша Церква, одна з найбільших Церков православного світу. Більше 100 єпископів, 12500 парафій.
Тобто виходить, що який-небудь ПЦУ-шний «архієрей» в східно-українській, південно-українській, центрально-українській області має 10-20 парафій, а наш архієрей в тій же області, за яким стоїть 300-400 громад, він що, не архієрей ?! Він тільки титулярний?».
Іншими словами, глава Фанару заперечує очевидну реальність, а натомість придумує реальність альтернативну. Тобто, попросту говорить неправду. Не хочеться ображати вселенського патріарха, але Христос на прикладі спілкування з фарисеями сказав нам хто отець брехні. Давайте простежимо, як змінювалися погляди патріарха Варфоломія щодо України за останні роки.
Глава Фанару заперечує очевидну реальність, а натомість придумує реальність альтернативну. Тобто, попросту говорить неправду.
Еволюція поглядів патріарха Варфоломія на «українське питання»
У 1992 році він повністю визнав і підтримав заборону Філарета Руською Церквою, в 1997 році – визнав його анафему, а в 2018 раптом назвав Філарета канонічним єпископом.
У 1997 році патріарх Варфоломій офіційно заявляв митрополиту Володимиру (Сабодану), що «визнає в Україні єдину юрисдикцію Московського Патріархату», а в 2018 вирішив, що Україна – юрисдикція Фанару.
У 2014 патріарх Варфоломій вітав Блаженнішого Онуфрія як законного Київського Митрополита, а в 2020 називає його просто ієрархом, який проживають в Києві.
Навіть у звичайному мирському житті, якщо людина спочатку говорить одне, а потім без всяких причин змінює думку на прямо протилежну, ми знаємо – такій людині довіряти не варто. А якщо ця людина – Вселенський патріарх?
Яке благо патріарх Варфоломій приніс православним українцям?
Глава Фанару стверджує, що поміняв свою позицію заради блага віруючих українців: «Це трапилося в абсолютної впевненості, що таким чином відновлюється канонічний порядок, що позитивно впливає на церковне життя в Україні».
Але давайте подивимося, що ж позитивного приніс патріарх Варфоломій православним українцям. Може, відбулося об'єднання віруючих країни, як обіцяв Фанар? Ні! З 100 архієреїв Української Православної Церкви в ПЦУ пішли лише двоє. За два роки добровільно перейшли в ПЦУ лише 84 громади УПЦ – піввідсотка від числа всіх парафій. І це незважаючи на потужну пропаганду ЗМІ і тиск влади Порошенка.
Ще понад 340 храмів були захоплені рейдерами ПЦУ або незаконно, обманом перереєстровані. У всіх цих випадках громади УПЦ зі своїх храмів були вигнані. Але вони існують, богослужіння проходять, віруючі моляться. Хтось в гаражах, хтось в хатах. А багато хто вже побудували нові храми замість відібраних пташенятами патріарха Варфоломія.
Єпископ Дубенський Пимен, вікарій Рівненської єпархії УПЦ: «Люди, що залишилися вірними Церкві, ті, які зараз будують храми або вже побудували, вони все більше об'єднуються в свою громаду. Тільки в нашій (Рівненській - Ред.) єпархії набирається вже до десятка храмів, які побудовані (замість захоплених - Ред.). На місці захоплених храмів у нас тепер є нові, які стараннями людей підносять тепер хрести над усім світом і закликають до молитви».
Але що ж тоді за благо, яке, як каже голова Фанару, він приніс в Україну?
Як уже згадувалося, це 340 храмів Української Православної Церкви, які були захоплені або обманом перереєстровані в ПЦУ. У цих храмах спилювати замки болгаркою, виламувалися двері ломом.
Парафіяни, які намагалися відстояти свої храми потім виглядали ось так.
Священників з сім'ями викидали зі своїх будинків на вулицю, святі престоли з храмів виносилися рейдерами ПЦУ прямо на дорогу.
Але благо для української Церкви є, хоч і не таке, про що говорив патріарх Варфоломій.
Єпископ Дубенський Пимен, вікарій Рівненської єпархії УПЦ: «Навіть люди, які раніше не ходили в храм, стали приходити. Я знаю десятки таких людей, які самі підходили і говорили – я ніколи не ходив до церкви, а зараз мені просто хочеться йти туди. Тому що наш відбудований храм заснований на нашій любові, зведений нашими працями, і ми хочемо, щоб в ньому жили тільки добрі благі почуття. Тому, категорично сказати що ми від цього (захоплення - Ред.) щось втратили? Ні. Напевно, ми придбали душі тих людей, які раніше і в церкві не були, а зараз вони прийшли в храм».
Зауважимо, ці люди прийшли не в ПЦУ, а Українську Православну Церкву – Церкву Блаженнішого Онуфрія, ту саму, якою, на думку Фанару, вже немає.
Для Фанару ПЦУ – лише сходинка на шляху до абсолютної влади в Православ'ї
8 листопада 2020 року Фанар хіротонісав для свого екзархату в Україні єпископа Команського. Після церемонії патріарх Варфоломій розкритикував РПЦ, Амманську зустріч, але головне – він прояснив, заради чого була вся ця затія з ПЦУ: «Мотивом і головним критерієм рішення надати автокефалію Церкви в Україні була турбота про Вселенський Престол ... Вселенський Патріархат був і залишається Першим престолом в Православній церкві. Оскарження ролі Великої Церкви Христової приносить нестабільність і порушує єдність Православ'я».
Іншими словами, патріарх Варфоломій, по суті, щиросердно зізнався – всі його дії з узаконення українських розкольників, що викликали потрясіння як в Україні, так і в усьому світовому Православ'ї, переслідують одну мету – стати неподільним диктатором в Православному Світі.
Патріарх Варфоломій, по суті, щиросердно зізнався – всі його дії з узаконення українських розкольників, що викликали потрясіння як в Україні, так і в усьому світовому Православ'ї, переслідують одну мету – стати неподільним диктатором в Православному Світі.
А ті, хто з цим не згоден, наприклад Блаженніший Онуфрій і архієреї УПЦ, ті, на думку патріарха Варфоломія, порушують єдність Православ'я.
А ще через кілька днів, в інтерв'ю National Herald, глава Фанару заявив, що необхідно переглянути еклезіологію, якщо православні не хочуть стати федерацією Церков протестантського типу.
За словами глави Фанару, вирішити проблему єдності можна, якщо визнати, що в Православній Церкві є єпископ, який вище інших єпископів і має виняткову владу.
«Оскільки в нашому освяченні на єпископа ми клянемося підкорятися рішенням Вселенських соборів, ми повинні визнати, що в неподільному Вселенському Православ'ї є один "Перший", не тільки по честі, але і "Перший" з особливими обов'язками і канонічними повноваженнями».
Але давайте згадаємо, що говорив про першість Христос: «Ви знаєте, що володарі народів панують над ними, і вожді їх беруть верх над ними. Але між вами нехай буде не так. Якщо ж хто з вас хоче стати головним, нехай буде всім слугою, і якщо хто хоче стати першим, нехай буде рабом у всіх» (Мф. 20: 25-27).
Отже, патріарх Варфоломій переслідує канонічну Церкву в Україні і каже про неї неправду, змінює свою позицію на протилежну і прагне до необмеженої владі. Що можна сказати з цього приводу?
Що Православний Світ навряд чи потребує такого предстоятеля Вселенської Церкви, але цей предстоятель точно потребує молитов Православного Світу.
