Назад у СРСР: фейки як обґрунтування законопроектів про заборону Церкви
Нардепи, що скдладають законопроекти про заборону УПЦ, як обґрунтування наводять фейкові докази її «злочинів».
У рішеннях останнього Синоду УПЦ від 12 травня 2022 року офіційно засуджено агресію РФ проти України. Архієреї від імені Церкви висловили підтримку українським воїнам та закликали українців до єднання заради перемоги. Але чи це призвело до пом'якшення агресивної риторики її опонентів? Ні. У ПЦУ закликали центральну владу заборонити УПЦ, а нардепи-автори антицерковних законопроектів лише посилили свою критику.
«Свободівка» Оксана Савчук (автор законопроекту № 7204 «Про заборону Московського патріархату на території України») в ефірах на ТБ розповідає про «десятки випадків, коли агенти ФСБ у рясі здавали позиції наших військових, були коригувальниками вогню».
Ну а одна з авторів законопроекту №7213, нардеп від фракції «Голос» Наталія Піпа опублікувала цілу статтю «Чому УПЦ МП так "підгорає" через зареєстрований законопроект?», де навела цілий перелік «злочинів» УПЦ. На відміну від інших обвинувачів, які кажуть «взагалі по взагалям», Піпа наводить абсолютно конкретні факти, на основі яких і пропонує заборонити Церкву.
Тому пропонуємо розглянути їх докладно.
«Список злочинів» УПЦ від Наталі Піпи
-
Затримання силовиками священника УПЦ Михайла Павлушенка, «який мав записи та спеціальні прилади, що свідчили про співпрацю з агресором».
-
Затримання «священника російського патріархату (УПЦ МП) Онуфрія. Він "зливав" інформацію про українських військових, а в будинку священника знайшли прапор Росії та Z-символіку».
-
Відмова в УПЦ відспівувати українських воїнів із 2014 року й досі.
-
У Запоріжжі священники УПЦ «відмовилися поховати маленьку дівчинку, яка загинула під час війни» через те, що «вона була хрещена в УПЦ Київського патріархату».
Є ще емоційні випади Піпи у бік рішень Синоду УПЦ, які, за її словами, «загалом не налазять ні на логіку, ні на голову». Обурення нардепа викликали формулювання документа, де порушенням прав вірян названо:
- рішення місцевої влади про заборону УПЦ,
- законопроекти про заборону УПЦ, один із яких і розробляла Піпа.
Закінчує нардеп статтю такими пасажами: «Численні злочини церков московського патріархату мають бути покарані. Духовний статус осіб не може приховувати московські злочини на території України… Тепер, коли для багатьох стало очевидним, що УПЦ МП завдає збитків українцям, веде підривну діяльність, залишається єдиний правильний вихід: заборонити Московський патріархат. Від того, чи відмовимося ми від московської церкви – залежить завтра. Від цього залежить наша перемога!»
Що ж, якщо з боку УПЦ спостерігаються масштабні злочини проти української державності, може, справді настав час її заборонити? Проте Україна – демократична держава, тому при всій повазі до нардепа варто все ж таки перевірити її звинувачення, тим більше що їх було не так багато.
Про «священника-диверсанта» зі «спеціальними приборами»
Звинувачення вбік протоієрея Михаїла Павлушенка – перше у піпівському списку «злочинів» УПЦ. У перший день війни, 24 лютого, його справді затримали правоохоронці біля російського вертольота, що впав, прийнявши за диверсанта. Але це виявилося помилкою. О. Михаїл живе у передмісті Києва, неподалік Гостомеля, де й розбився гелікоптер. Він упав на поле одразу за домом священника, тому той першим опинився на місці аварії. Не знаючи, кому належить гелікоптер, що впав, о. Михайло побіг до нього, думаючи, що потрібна його допомога. Практично одразу священника заарештували та відвезли до районного відділення поліції у Бучі. Проте правоохоронці оперативно розібралися у ситуації. Вранці 25 лютого о. Михаїла відпустили додому.
Інакше кажучи, ні «спеціальних приладів», ні «диверсійної діяльності» не було. Незаперечний факт – непорозуміння та помилка.
Перший «доказ московських злочинів» у списку Піпи виявляється фейком.
Про «священника-Онуфрія» з Z-символікою
Друге звинувачення Піпи у бік УПЦ – затримання правоохоронцями «священника російського патріархату (УПЦ МП) Онуфрія». Мова про якусь людину в трусах, яку безліч ЗМІ поспішили назвати кліриком УПЦ.
Проте це виявилося неправдою. В УПЦ 16 березня опублікували офіційне спростування: «Київська Митрополія повідомляє, що у штаті Української Православної Церкви ієромонаха Онуфрія зі світським ім'ям Сергій Тарасов не існує».
А ресурс «Стопкор» повідомляє, що ця людина «справді закінчила семінарію у 2009 році, але ніколи не була у лавах духовенства. Більше того, ми дізналися з наших джерел, що цей громадянин уже був помічений таким, що чинить злочин – він пограбував цілком реального, а не уявного священника, привласнивши його кошти».
Таким чином, і другий «доказ московських злочинів» у списку Піпи виявляється фейком.
Про відмову УПЦ відспівувати українських воїнів
Наталя Піпа: «Ще з 2014 року священники УПЦ МП відмовлялися ховати загиблих воїнів АТО. "Батюшка сказав, що не відспівуватиме хлопця, тому що він стріляв у наших братів". Сьогодні вони далі відмовляються ховати загиблих українців».
Власне, розповіді про відмову відспівування воїнів – один із «китів» пропаганди проти УПЦ ще з початку АТО. Це улюблене звинувачення Церкви з боку ПЦУ, ЗМІ та просто «небайдужих людей». Проте ніхто ніколи не уточнює – а хто саме зі священників відмовлявся відспівувати воїнів ЗСУ?
На щастя, Наталя Піпа привела у своїй публікації цитату в лапках, за якою нам вдалося знайти першоджерело. Йдеться про випадок у селі Бовсуни Лугинського району Житомирської області, що стався у 2014 році. Хто пустив чутки про «невідспівування», так і залишилося загадкою, але журналісти «ДеПо», які зовсім не симпатизують УПЦ, зв'язалися з родичами загиблого і самим священником. Якщо коротко – всі обвинувачення виявилися брехнею.
«Це неправда, нічого такого не було. Отець Володимир, навпаки, допомагав із похороном, – каже сестра загиблого бійця АТО Світлана. – Це дуже гарний батюшка, його обмовили. Хто і для чого – не знаю. Сподіваюся, що ви виправите цю помилку».
Зв'язалися тоді журналісти й з о. Володимиром.
«Я не знаю, чому про мене таке сказали, я ніколи б такого не зробив, мене знає все село – приїжджайте, заходьте на подвір'я, поговоріть із людьми, – крізь сльози розповів "ДеПо" отець Володимир. – Із сім'єю загиблого ми далекі родичі, сусіди. Я сам проводжав його (Олександра, солдата, – ДеПо) в армію. Я знаю про цю сім'ю. Мені дуже прикро».
Ну а звинувачення Піпи, що в УПЦ, мовляв, і зараз «відмовляються ховати загиблих українців», виглядають зовсім низькопробною брехнею. Для того, щоб у цьому переконатися, достатньо перегорнути сайт СПЖ або офіційні ресурси Церкви – практично щодня в єпархіях відспівують загиблих українських воїнів.
Таким чином, і третій «доказ московських злочинів» зі списку Піпи виявляється фейком.
А чи була дівчинка?
Наталя Піпа: «У Запоріжжі батюшки відмовилися поховати маленьку дівчинку, яка загинула під час війни. Знаєте, який аргумент? Вона охрещена в УПЦ Київського патріархату».
У Запорізькій єпархії вже відреагували на цей пасаж: «Ми поставили священникам Запорізької єпархії УПЦ запитання щодо реальності цієї заяви, до кого саме з духовенства було звернення щодо відспівування – ніхто зі священників цього не підтвердив».
У єпархії вважають, що Піпа говорить неправду, переслідуючи свої цілі. Вона розпалює в суспільстві ненависть до Церкви, тим самим проштовхуючи свій законопроект.
Втім, можливо, Піпа просто трохи наплутала? Адже якийсь час тому Україною справді прокотилася хвиля цькування одного запорізького священника, який відмовився відспівувати загиблу дитину, яку батьки «хрестили» в УПЦ КП. Ось тільки це було не під час війни, а наприкінці 2017 року, загинув хлопчик, а не дівчинка, і ситуація відбувалася не на похороні, а в квартирі. «Обвинувачений» священник сам зателефонував до представника УПЦ КП, який і здійснив обряд.
Та й питання визнання чи невизнання таїнств – виключно внутрішньоцерковне, в яке нардепам точно не варто втручатися. Адже той самий Константинопольський патріархат, який дав Думенку жаданий Томос, як не визнавав Київський патріархат у 2017 році, так не визнає і зараз.
У будь-якому разі, і четвертий «доказ» Піпи виявився фейком.
Фейки в офіційних документах
Коли нардеп публікує фейки у ЗМІ – це неприємно, але не смертельно. А ось коли брехня стає обґрунтуванням законопроектів – це вже гірше.
Уважно вивчивши «піпівський» законопроект №7213, ми з'ясували цікаву деталь – у його Пояснювальній записці у розділі 1 «Обґрунтування необхідності ухвалення акта» знаходяться ті самі фейкові «злочини» УПЦ, які ми вже розглянули вище.
«Наприклад, 25 лютого 2022 року в Київській області біля Гостомеля було затримано протоієрея російської православної церкви в Україні Михайла Павлушенка, який допомагав російській армії. 16 березня 2022 року у Києві затримали священника російської православної церкви в Україні отця Онуфрія. Під час обшуку його будинку було виявлено, що він співпрацював із спецслужбами РФ. І такі випадки неодноразові», – ось такий текст Пояснювальної записки законопроекту про заборону УПЦ. У ньому складно не впізнати перші два пункти зі «списку Піпи».
І тут уже не так важливо – писала Піпа свою статтю у ЗМІ за мотивами Пояснювальної записки, чи вона сама і є автором законодавчого документа. Важливо, що написане там – брехня. І саме на підставі цієї брехні Верховній Раді пропонується заборонити діяльність найбільшої конфесії країни:
«Все це демонструє необхідність законодавчого закріплення заборони діяльності релігійних організацій та об'єднань, керованих державами, що визнані в Україні такими, що вчинили військову агресію проти нашої держави».
***
Напевно, багато хто з нас, читаючи стенограми звинувачувальних процесів, що відбуваються в СРСР проти священнослужителів, задавалися питанням – а як взагалі можливо було для нормальної людини заварити проти Церкви настільки брехливі та абсурдні звинувачення? Як можна було невинних людей посилати до таборів та розстрілів? Поки що нам це ще не цілком зрозуміло. Але є таке відчуття, що завтра ми зможемо зрозуміти.
