ПАРЄ за допомогою України прийняла програму зміцнення ЛГБТ: що на нас чекає

25 грудня 2021 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила документ 15425 «Боротьба зі зростаючою ненавистю до ЛГБТ у Європі». Незважаючи на заявлену в назві боротьбу з ненавистю, це, по суті, програмний документ з просування ідеології ЛГБТ, який містить прямі інструкції до європейських держав. І насамперед цей документ спрямований проти християн. Чому – аналізуємо у статті.

Хто – за, а хто – проти?

Перш ніж розпочати аналіз положень Резолюції, має сенс подивитися на те, хто віддав свої голоси за просування ЛГБТ-ідеології, а хто проголосував проти. За проголосували 72 делегати, серед них у повному складі делегації таких країн, як Греція, Кіпр, Україна та Сербія. Щоправда, в сербській делегації один делегат був відсутній, натомість троє інших проголосували за. Ці держави прийнято відносити до православних, і той факт, що вони проголосували за просування ЛГБТ, наводить на невеселі роздуми.

Проти Резолюції у повному складі проголосували делегації Росії та Польщі (по два делегати). Польща вже давно піддається наріканням за протидію нестримному розгулу ЛГБТ. Донедавна деякі країни позначалися знаками, як території, вільні від ЛГБТ. Позиція Росії у принципі коментарів не вимагає. Також проти Резолюції проголосувало два делегати з трьох від Туреччини, два з п’яти від Великобританії, один із чотирьох від Бельгії та два з п’яти від Німеччини.

Позиція противників Резолюції від Польщі, Росії, Туреччини та Великої Британії пояснюється, крім іншого, ще й тим, що в самому тексті Резолюції 15425 говориться, що в цих країнах ситуація з правами ЛГБТ визнається «особливо гнітючою». А ось той факт, що проти проголосували представники від Німеччини та Бельгії, говорить про те, що у цих державах є люди, які не бояться йти проти мейнстріму.

Від України у ПАРЄ голосували троє: Юлія Овчиннікова та Марія Мезенцева від фракції «Слуга народу» та Леся Василенко від фракції «Голос». Також на підтримку Резолюції висловилися Євгенія Кравчук та Марина Бардіна («Слуга народу»). Вони не мали права голосу, але їхня позиція була помічена та схвалена ЛГБТ-активістами. Про що говорить така одностайність? Висновок, який лежить на поверхні, такий: у нинішній українській владі існує консенсус з питання курсу європейських країн. Якщо цей курс веде до торжества содомії та відмови від традиційних цінностей нашого народу, тим гірше для традиційних цінностей.

У нинішній українській владі існує консенсус з питання проходження курсу європейських країн. Якщо він веде до відмови від традиційних цінностей, тим гірше для традиційних цінностей.

Але якщо порівняти одночасну підтримку українською владою позицій ЛГБТ (і не просто підтримку, а дуже активну), Православної церкви України (ПЦУ), то виходить цікава картина: чи влада бачить у ПЦУ просто атрибут незалежності, і їм наплювати на Православ’я як таке, або вони розраховують, що ПЦУ незабаром визнає гомосексуальні шлюби та гендерну ідеологію, як це вже зробили протестантські деномінації в Європі, і до чого активно йде Католицька церква. Втім, обидва ці варіанти не виключають один одного.

Дія та протидія

У Резолюції ПАРЄ зазначено як просування прав ЛГБТ у європейських країнах, так і протидія цій ідеології, що зростає. Власне, назва Резолюції «Боротьба зі зростаючою ненавистю до ЛГБТІ в Європі» вже багато про що говорить.

Насамперед депутати вказали на те, від кого, на їхню думку, виходить загроза, а також, які причини цієї загрози. Так у Пункті 2 Резолюції йдеться: «Значна частина розпалювання ненависті, очорнення та звинувачення ЛГБТ-людей, а також широких нападок на здійснення їхніх цивільних прав виходить від політичних діячів та лідерів, у тому числі представників уряду, а також від релігійних лідерів».

Щодо «політичних діячів» все більш-менш зрозуміло, це натяк на те, що торжество содомії зустрічає опір на державному рівні в країнах, які названі поіменно. Так, у Пункті 3 йдеться, що ПАРЄ «з особливою силою засуджує широкомасштабні та найчастіше жорстокі посягання на права ЛГБТІ, які відбуваються протягом кількох років, зокрема, в Угорщині, Польщі, Російській Федерації, Туреччині та Сполученому Королівстві».

Окремо слід звернути увагу на згадку про «релігійних лідерів», яких ПАРЄ вважає загрозою для ЛГБТ-ідеології. У цій смисловій конструкції ситуація представляється таким чином, що релігійні лідери займаються розпалюванням ненависті, очорненням та звинуваченням ЛГБТ-людей та широко нападають на їхні громадянські права. Але справа в тому, що релігійні лідери, якщо й дозволяють собі висловлювання з цих питань, то оприлюднюють точку зору самих своїх релігій. А якщо говорити конкретніше, то вони заявляють, що ЛГБТ-ідеологія суперечить Святому Письму та визнається гріхом у християнстві.

Все прийде до того, що європейські країни та народи будуть поставлені перед вибором: або Святе Письмо, або ЛГБТ-ідеологія.

Це справді так, і тому наступний логічний крок – це звинувачення самого християнства у «ненависті, очорненні, звинуваченні ЛГБТ-людей». Свідомість більшості сучасних людей, особливо на Заході, просто не може вмістити у собі заклик християнства до того, щоб ненавидіти гріх, але любити грішника. Отже, між ненавистю до содомії та ненавистю до представників ЛГБТ ставиться знак рівності. Зрештою, все прийде до того, що європейські країни та народи будуть поставлені перед вибором: або Святе Письмо, або ЛГБТ-ідеологія. У цьому контексті не можна не згадати про один показовий судовий процес, який відбувається зараз у Фінляндії.

Біблія чи ЛГБТ

Два роки тому екс-глава МВС Фінляндії Пярві Рясянен розмістила в Twitter пост такого змісту: «Вони замінили істину Божу на брехню, і поклонялися, і служили творінню замість Творця. Тому піддав їх Бог ганебним пристрастям: жінки їх замінили природне вживання протиприродним; подібно і чоловіки, залишивши природне вживання жіночої статі, розпалювалися пожадливістю один на одного, чоловіки на чоловіках роблячи сором і отримуючи в собі належну відплату за свою помилку».
Цю цитату з Послання до Римлян святого апостола Павла Рясянен привела як реакцію підтримки ЛГБТ-руху з боку Євангелічно-лютеранської церкви Фінляндії. Поліція вбачила в цьому порушення статті про дискримінацію та приниження людської гідності, порушила кримінальну справу та передала її до суду. Перше засідання відбулося наприкінці січня 2022 р. і було дуже емоційним. Так прокурор вимагав обвинувального вироку і прямо заявив у суді, що «Біблія розпалює ненависть». Сама ж Пярві Рясянен заявляє: «Біблія для мене – питання життя та смерті. Я не хотіла будь-кого образити. Матеріали, що стали приводом для справи, пов’язані з біблійним вченням про шлюб».
Яким би не було рішення суду (а воно очікується ближче до квітня 2022 р.), вже сам факт судового розгляду свідчить, що суспільство стоїть саме перед таким вибором: Біблія чи ЛГБТ. А якщо екс-главу МВС визнають винною, то це буде значним прецедентом: людину посадять у в’язницю за цитування Святого Письма. Адвокат Пяйві Рясянен Пол Коулман заявив: «Звинувачення стверджує: людині слід обрати між Біблією та фінським законодавством, ніби ці речі один одному суперечать. Таке відчуття, що ми потрапили до середньовічного суду над єретиками, лише навпаки – переконана християнка Пяйві Рясянен виступила проти засад "нової релігії"».

Таке відчуття, що ми потрапили до середньовічного суду над єретиками, лише навпаки – переконана християнка Пяйві Рясянен виступила проти засад «нової релігії».

адвокат Пол Коулман

Можливо, поки що законодавства європейських країн текстуально і не суперечать безпосередньо Біблії, але якщо держави виконуватимуть усі вимоги тієї ж ПАРЄ, то до цього буде дуже недалеко. Про ці вимоги трохи нижче, а поки що звернемося до тексту Резолюції, де йдеться про непримиренне протиріччя традиційних цінностей та засад ЛГБТ-ідеології.

Головний наратив ЛГБТ

Цей головний наратив неоригінальний. Найбільш яскраво він виражений в ідеології BLM: білі так довго і жорстоко пригнічували чорних, що зараз вони повинні платити і каятися, а також просувати права чорних, де тільки можна і всіма доступними способами. Те саме і в ЛГБТ-ідеології. Мовляв, від прихильників традиційних засад щодо ЛГБТ виходять лише ненависть, агресія та насильство. А отже, представників ЛГБТ потрібно захищати у пріоритетному порядку та надавати їм переваги порівняно з нормальними людьми. Просто оцініть пафос Резолюції.

«Вкрай консервативні рухи прагнуть задушити ідентичність та реалії всіх тих, хто кидає виклик цис- та гетеронормативним соціальним конструктам, що увічнюють гендерну нерівність та гендерне насильство в житті наших суспільств, і які зачіпають як жінок, так і ЛГБТ».

Тобто прихильність до традиційних цінностей називається проявами «гомофобії, біфобії, трансфобії та інтерсексофобії». Як же не пошкодувати цих «бідолах»!

Але автори Резолюції на цьому не зупиняються: «Асамблея засуджує вкрай упереджені антигендерні, гендерно-критичні та антитранс-наративи, які зводять боротьбу за рівність ЛГБТ до того, що ці рухи навмисно помилково називають "гендерною ідеологією" або "ідеологією ЛГБТ". Такі наративи заперечують саме існування ЛГБТ, дегуманізують їх і часто помилково зображують їхні права як такі, що суперечать правам жінок і дітей або громадським та сімейним цінностям у цілому. Все це завдає серйозної шкоди ЛГБТ-людям, а також завдає шкоди правам жінок та дітей».

Особливо зворушливо звучать пасажі про обмеження прав жінок та дітей! Тобто коли в школах підліткам і навіть дітям нав’язують гендерну ідеологію, коли психологи пояснюють їхні підліткові проблеми тим, що вони «народилися не в своєму тілі», коли неповнолітнім проводять хірургічні операції зі зміни статі – це не порушення прав дитини. А коли дітям прищеплюють біблійне розуміння сім’ї, шлюбу, моралі тощо, це – «вкрай упереджені антигендерні, гендерно-критичні та антитранс-наративи».

Мальовничо зобразивши представників ЛГБТ безневинними жертвами ненависті та насильства з боку прихильників традиційних засад, ПАРЄ переходить до того, що держави мають зробити, щоб забезпечити їхні права.

Скасувати закони, що захищають традиційні цінності

Резолюція закликає європейські держави заборонити у законодавстві та особливо у конституціях своїх країн будь-які норми, які захищають традиційні цінності та закріплюють традиційне розуміння базових норм суспільного та сімейного життя. Усі вже існуючі норми такого роду мають бути скасовані.

Про те, що це не просто спільні заклики, свідчить та обставина, що в Резолюції зазначено, які конкретно країни мають це зробити, і що вони повинні скасувати.
Пункт 12.1 говорить: «Угорській владі негайно скасувати всі заходи, вжиті в травні 2020 р., грудні 2020 р. та червні 2021 р., які не дозволяють дітям отримати визнання своєї гендерної ідентичності, коли вона відрізняється від статі, з якою дитина народилася, забороняє усиновлення будь-ким, крім одружених гетеросексуальних пар, блокує доступ до всебічної сексуальної освіти і забороняє зображення транс-ідентичності та гомосексуалізму».

Читаючи цей текст, можна жахнутися тієї несправедливості, яку творять угорські законодавці стосовно представників ЛГБТ. А між тим, в Угорщині права ЛГБТ захищені на дуже високому рівні. Щоб не бути голослівними, наведемо кілька фактів:

• одностатеві шлюби узаконені у вигляді громадянських союзів;
• гомосексуальні відносини не є юридично караними з 1961 р.;
• вік сексуальної згоди для гомосексуальних відносин однаковий з гетеросексуальними та становить 14 років;
• згідно із законом «Про рівне звернення та заохочення рівних можливостей», забороняється дискримінація на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності практично у всіх сферах соціального життя.

Угорський закон, який викликав таку бурхливу істерику в Європі і, зокрема, в ПАРЄ, жодною мірою не порушує права представників ЛГБТ. Він лише захищає дітей та підлітків від пропаганди ЛГБТ-ідеології. Зокрема, у ньому йдеться:

• у рамках занять з статевого виховання у школах, відповідні матеріали не повинні містити жодної інформації про можливу зміну статі чи пропаганду гомосексуалізму;
• самі заняття з статевого виховання можуть проводити тільки вчителі школи або спеціально сертифіковані державою викладачі або організації, при цьому ліберальні неурядові організації (НУО) (що пропагують ЛГБТ) будуть виключені з процесу статевого виховання;
• угорська система захисту дітей охоронятиме право дитини на свою стать, отриману при народженні;
• забороняється розміщення реклами або іншого контенту, орієнтованого на молодь віком до 18 років, який містить порнографічні матеріали, сексуальні ілюстрації, пропагує гомосексуалізм або гендерну ідентичність, що не співпадає зі статтю, отриманою при народженні;
• телеканали, що транслюють фільми та програми з контентом, описаним вище, будуть зобов’язані мати при собі сертифікат «18+» та транслювати відповідні матеріали у нічний час.

Такий докладний розгляд «угорського кейсу» тут наводиться тому, що він як наочніше ілюструє брехню прихильників ЛГБТ-ідеології. Те, що вони називають обмеженням прав ЛГБТ, насправді є захистом дітей від пропаганди содомії. Права ЛГБТ в Угорщині захищені дуже ґрунтовно, але прихильникам ЛГБТ цього мало, вони хочуть мати можливість агресивно нав’язувати свою ідеологію суспільству, а якщо їм у цьому відмовляють – скаржаться на утиск своїх прав та приймають резолюції на кшталт тієї, яку ми аналізуємо.

Забезпечити пропаганду ЛГБТ серед дітей

ПАРЄ закликає держави зняти всі обмеження ЛГБТ-пропаганди, особливо серед дітей. Ось ці вимоги.

Пункт 12.3: «Усі держави-члени, які мають так звані закони "проти ЛГБТ-пропаганди", тобто будь-які закони, що перешкоджають доступу осіб, особливо неповнолітніх, до повної та об’єктивної інформації про різні форми сексуальної орієнтації, гендерну ідентичність, гендерне самовираження чи сексуальну характеристику, що існують у суспільстві, повинні негайно скасувати ці закони».

Це не що інше, як прямий заклик до розпусти наших дітей, бо що ще може означати вимога скасувати обмеження доступу неповнолітніх «до повної та об’єктивної інформації про різні форми сексуальної орієнтації, гендерну ідентичність, гендерне самовираження чи сексуальну характеристику»?

Законодавства багатьох країн обмежують доступ дітей до інформації про цілком нормальну сексуальність, а Резолюція 2417 пропонує на них вилити інформацію про всілякі збочення.

Перед законом усі рівні, але ЛГБТ – рівніше

У Резолюції пропонується посилити кримінальне покарання за нібито порушення прав ЛГБТ. На особливу увагу заслуговує пункт 14.2: «Зробити мотиви, засновані на полі сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, гендерному самовираженні та статевих характеристиках, обтяжуючою обставиною для всіх загальнокримінальних правопорушень».

Представник ЛГБТ опиняється перед законом «особливою кастою» порівняно із звичайною людиною. І навпаки, представники ЛГБТ отримують можливість залишатися безкарними під час скоєння ними різних злочинів.

Це означає, що будь-який представник ЛГБТ постає перед законом «особливою кастою» порівняно із звичайною людиною. І навпаки, представники ЛГБТ отримують можливість залишатися безкарними під час скоєння ними різних злочинів. Для цього достатньо оголосити себе геєм чи трансгендером та звинуватити працівників правоохоронних органів, що вони переслідують його за мотивами ЛГБТ-дискримінації.

Цей спосіб уникнення покарання вже давно випробуваний у європейських країнах, хоча й застосовується найчастіше представниками не ЛГБТ, а нелегальних мігрантів. Варто їм звинуватити поліцейських у тому, що ті діють за мотивами расової ненависті, і проблеми виникають у таких поліцейських, а не злочинців.

У будь-якому випадку, цей пункт відкриває широке поле для упередженості та зловживань.

Але цього мало, пропонується провести ЛГБТ-пропаганду серед суддів та правоохоронців, щоб вони просували інтереси ЛГБТ, використовуючи своє службове становище.

Пункт 14.5: «Повністю навчати поліцію, суддів та прокурорів цим положенням, щоб забезпечити їх ефективне застосування на практиці та уникнути безкарності».

Для розширення прав ЛГБТ пропонується змінити законодавчу базу. Потрібно закріпити таке:

• юридичне визнання гендера;
• фізичну недоторканність інтерсекс-людей;
• захист гомосексуальних "сімей" (вони, до речі, називаються в тексті красивим терміном "райдужні сім’ї" (rainbow families));
• доступ до транс-специфічної охорони здоров’я;
• свободу вираження думок, асоціацій та зборів (тобто гей-парадів).

Подальшими заходами щодо забезпечення прав ЛГБТ можна було продовжити цей список, однак вони є настільки радикальними і навіть шокуючими, що доцільно їх виділити в окремий блок.

ЛГБТ завжди, скрізь та у всьому

Починаючи з пункту 16 Резолюція 15425 взагалі відходить від якогось здорового глузду і пропонує встановити тотальну ЛГБТ-ідеологію у всьому.

Пункт 16: «Асамблея надалі закликає всі держави-члени:

16.1 запровадити чітку політику в галузі прав людини для захисту та просування рівності ЛГБТ, включаючи стратегію та план дій з чіткими та вимірними цілями та термінами для внесення будь-яких змін до законодавства, політики чи практики, необхідних для досягнення рівності, та ефективних механізмів підзвітності».

Тобто від держав вимагається просування ЛГБТ-ідеології звести в ранг якогось національного проекту з розробкою стратегії, плану дій із формулюванням цілей та позначенням конкретних термінів, змінами у законодавстві та встановленням форм звітності.

«16.2. Враховувати права ЛГБТІ у всіх ключових законодавчих, політичних та інших заходах».

Як кажуть, без коментарів...

«16.4. Забезпечити надання дітям об’єктивної, нестигматизуючої інформації про сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність та статеві ознаки».

А ось тут уже без коментарів не обійтись. Це не просто просування ЛГБТ-ідеології, це замах на найдорожче, що є у людини – її власних дітей, яких ПАРЄ, по суті, закликає перетворювати на содомітів. Це має викликати природне відторгнення у будь-якої, навіть не релігійної, а просто нормальної людини.

Для дитячого віку властива допитливість, дитина пізнає світ і цікавиться всім, що її оточує. Саме в цьому віці людина навчається добра, моралі, моральності, дружби і т.д. Але так відбувається, якщо їй розповідати про все добре. А якщо на її дитячу свідомість обрушувати потік інформації про всілякі збочення та непотребства, яка свідомість у неї буде сформована у результаті?

«16.5. Відмовити у наданні фінансування місцевій, регіональній чи національній владі або іншим державним чи недержавним суб’єктам, які заперечують права ЛГБТ-людей, та відкликати таке фінансування, якщо воно вже було надано».

Як уже було сказано, те, що прихильники ЛГБТ-ідеології називають «правами ЛГБТ-людей», це не права в загальноприйнятому значенні слова, а можливість агресивно нав’язувати свою ідеологію суспільству. І ось ті, хто з цим не згоден, мають бути позбавлені будь-якого фінансування. Чи це органи місцевого самоврядування чи громадські організації, не кажучи вже про центральну владу. Іншими словами, жодних засобів для існування для тих, хто не просуває содомію.

Жодних засобів для існування для тих, хто не просуває содомію.

Як відомо, закони, обов’язкові до виконання, ухвалюють парламенти. Так ось, Резолюція пропонує парламентаріям потурбуватися передусім про просування ЛГБТ. А ЛГБТ-активісти мають передавати свої наративи парламентаріям.

«17. Асамблея наполегливо рекомендує парламентаріям краще зрозуміти проблеми в галузі прав людини, з якими стикаються ЛГБТ-люди в їхній країні та за кордоном, шляхом двостороннього співробітництва та запрошення до своїх парламентів місцевих, національних та правозахисних організацій громадянського суспільства та ЛГБТ-правозахисників з безпосереднім знанням реалій та проблем».

Прихильники та пропагандисти содомії мають виступати перед народними депутатами та переконувати їх просувати ЛГБТ-ідеологію. Але чому ми не чуємо закликів запрошувати до парламенту багатодітних батьків, дітей-сиріт, інвалідів тощо? Вони теж мають безліч проблем, і вони теж хочуть отримати допомогу та підтримку, вони теж хочуть, щоб законодавці щось зробили для покращення їхнього життя та забезпечення їхніх прав. Але до парламентів їх ніхто не закликає.

Ну і як вишенька на торті – це заклик Резолюції взагалі змінити суспільну свідомість і замість традиційного розуміння життєвих підвалин запровадити одне суцільне ЛГБТ.

Пункт 18: «Зсув парадигми в соціальному та культурному розумінні гендерної рівності, шкідливої мужності, прав і свобод ЛГБТІ-людей, як і раніше, необхідний у багатьох суспільствах для досягнення справжньої рівності для ЛГБТІ-людей».

Що це означає у перекладі простою мовою? Що слова Христа «На початку ж творіння, Бог чоловіка і жінку створив їх», повинні піти в минуле. Тепер кожен сам обирає, чи чоловіком йому бути, чи жінкою. Більше того – сам обирає, якою стороною стати у словах «…і з’єднається зі своєю дружиною, і двоє стануть одним тілом». Не дивно, що у новій реальності має бути знищена ментальна різниця між статями. Сила та мужність чоловіків тепер «шкідливі», незабаром буде заявлено і про «шкідливість» жіночої м’якості та ніжності. Люди мають стати уніфікованими.

Але найголовніше – нова реальність знищує сенс сім’ї як малої Церкви, божественного союзу двох людей, які ведуть один одного до спасіння. Апостол Павел говорить, що чоловік повинен любити дружину, як Христос любить Церкву, а дружина – коритися чоловікові як Господу. Кого повинні любити і кому коритися істоти, які змінюють свій гендер як рукавички?

Висновки

Якщо буде реалізовано все те, що записано в Резолюції 15425, це означатиме повне зречення від християнства, від біблійного розуміння життя і від тих основних принципів існування людства, на яких воно утверджувалося всю свою історію до недавнього часу. Це означатиме, що ми маємо віддати своїх дітей агресивним ЛГБТ-пропагандистам, а у всіх сферах державного та суспільного життя запровадити програми підтримки та стимулювання содомії.

Більше того, ми повинні будемо залишити без засобів для існування тих, хто не надто завзято просуває ЛГБТ-ідеологію, а тих, хто наважиться виступити проти засилля ЛГБТ, взагалі піддати показовому кримінальному переслідуванню.

Пора вже розплющити очі та чесно визнати, що вся ця гендерна та ЛГБТ-ідеологія, яка просувається через Стамбульську конвенцію, Резолюцію ПАРЄ та інші міжнародні документи – це не про захист будь-яких прав. Це про агресивне нав’язування суспільству розпусти та усіляких збочень, причому починаючи з дитячого віку.

Тому обов’язок будь-якої людини, яка хоче, щоб вона сама, її діти та онуки залишилися чоловіками та жінками, людьми, якими їх створив Бог – протистояти спробам нав’язати нашому суспільству ЛГБТ-ідеологію. Повторюємо, права представників ЛГБТ ні в Україні, ні в Угорщині, ні в Польщі, ні навіть у Росії ніяк не обмежуються. Росія, Угорщина та Польща лише обмежують пропаганду ЛГБТ-ідеології серед неповнолітніх.

Що ж до України, то незважаючи на повну готовність влади зрадити нашу віру, мораль та традиції заради тріумфу нових європейських цінностей, наше суспільство, наш народ ще не сказав свого слова. Є надія, що ми збережемо вірність біблійному розумінню життя і тим принципам моралі та моральності, за якими наш народ жив багато століть, і зможемо це передати своїм дітям.