Як греки єпархії не поділили: чи посвариться Фанар із Елладою?

21 листопада 2021 року голова Фанару патріарх Варфоломій відсвяткує 30-ту річницю свого сходження на кафедру Константинопольських патріархів в Афінах, разом із предстоятелем Елладської Церкви архієпископом Ієронімом. На цей візит можна було б не звернути уваги, якби не обставини, які вказують, що грецька єдність перебуває в серйозній небезпеці. Мова йде про протистояння між Фанаром і Елладою. Що дозволяє нам зробити таке припущення? Цілий ряд фактів, про які ми й поговоримо у статті.

«Нові Землі» – старі проблеми

Відносини патріарха Варфоломія з архієпископом Ієронімом на даний момент досить непрості. Вони посилюються невдоволенням багатьох митрополитів Елладської Церкви вчинками Фанару по відношенню до цілого ряду питань. На першому місці серед них – суперечка про єпархії, які формально входять до складу Елладської Православної Церкви, але мають відношення і до Фанару. Мова йде про так звані єпархії «Нових Земель».

Проблема, пов'язана з такими єпархіями, виникла після отримання частиною Греції незалежності і утворення Елладської Церкви в 1850 році. Саме до цієї Церкви відійшли єпархії Константинопольського патріархату на півдні сучасної Греції. Це території Епіру, Македонії, Фракії та островів у північній частині Егейського моря. По суті, вони мають подвійне підпорядкування – Константинопольському патріархату та Елладській Церкві. Це підпорядкування врегульовано певними домовленостями, досягнутими між Церквами в 1928 році, згідно з яким такі архієреї беруть участь у роботі священного синоду ЕПЦ.

У статуті Елладської Церкви 1969 року положення про підпорядкованість цих кафедр Константинопольському патріарху було виключено, що викликало критику з боку Фанару, який відтоді приймає заходи по відновленню і утвердженню своєї влади над ними. Особливо незадоволені фанаріоти тим, що архієреї «Нових Земель» обираються і висвячуються Синодом і, відповідно, ієрархами Елладської Церкви.

На Фанарі вважають, що ніякі переміщення кліриків, що належать зазначеним єпархіям, без погодження з патріархом Варфоломієм неможливі. Навпаки, в Елладській Церкві впевнені, що мова йде тільки про внутрішні переміщення в «Нових Землях», але жодним чином не про переміщення взагалі. Наприклад, якщо митрополита Адріанупольського призначать на Гревенську кафедру, то необхідна згода патріарха Варфоломія, а якщо його переведуть на кафедру Серрес – достатньо рішення синоду ЕПЦ. Як би там не було, але проблема взаємовідносин між Константинопольським патріархатом та Елладською Церквою залишається в досить активній фазі і може призвести до різних наслідків.

На Фанарі вважають, що ніякі переміщення кліриків, що належать до єпархій «Нових Земель», без погодження з патріархом Варфоломієм неможливі.

Наприклад, 30 квітня 2004 року патріарх Варфоломій на підставі рішення синоду Константинопольської Церкви розірвав євхаристійне спілкування і припинив поминання Архієпископа Елладського Христодула (попередника архієпископа Ієроніма). За свідченням митрополита Кіккського Никифора, розрив відносин відбувся «з однієї єдиної причини – пріснопам'ятний Архієпископ осмілився скликати Собор ієрархії Елладської Церкви, на якому без Патріаршого твердження були обрані три нові митрополити в єпархії так званих "Нових земель"».

Причому, що вже характерно для Фанару, серед звинувачень з боку патріарха на адресу Архієпископа Христодула звучали закиди в його «змові» з росіянами з метою послаблення впливу Фанару. Тоді, в 2004 році, через місяць ситуація була вирішена – угода між Константинопольським патріархатом і ЕПЦ була досягнута на умовах Фанару.

Трохи пізніше, 29 серпня 2015 року, ситуація знову загострилася – ієрархи «Нових Земель» брали участь у синаксисі ієрархів Константинопольського патріархату, що викликало протест Елладської Церкви. За протестом слідувала відмова від участі у Зборах Глав Помісних Церков у Шамбезі. І ось тепер – новий виток протистояння.

Де закінчується Еллада і починається Фанар?

Все почалося в березні минулого року, коли патріарх Варфоломій у листі архієпископу Ієроніму порушив питання про домовленості 1928 року, які у трактуванні Фанару зводяться до того, що «Нові Землі» – це володіння Константинопольського патріархату.

26 березня 2020 року (відразу після отримання листа від патріарха Варфоломія) архієпископ Ієронім зустрічається з прем'єр-міністром Греції Киріакосом Міцотакісом. Зустріч була настільки поспішною, що у грецьких ЗМІ з'явилася інформація, що «метою архієпископа було поінформувати прем'єр-міністра про те, що повинно було статися», тобто про близькі проблеми у взаєминах із Фанаром.

Дуже ймовірно, що архієпископ Ієронім намагався заручитися підтримкою Міцотакиса у своєму протистоянні з патріархом Варфоломієм. Нагадаємо, що відносини Констанитнопольского патріархату та Елладської Церкви прописані законами Греції, тому позиція влади в питанні «зіткнення інтересів» є вкрай важливою. Цілком можливо, що в обмін на підтримку влади архієпископ Ієронім пообіцяв сприяння всім державним ініціативам, як от: закриття храмів на Великдень, просування карантинних заходів і вакцинації, і так далі. Як би там не було, а підтримку він отримав, в чому ми переконаємося далі.

Лист патріарха було зачитано членам синоду ЕПЦ на його останньому засіданні в серпні 2020 року, тоді ж обговорювалися дії представника Фанару, митрополита Халкідонського Еммануїла. А обговорювати було що.

Так, 20 серпня під час богослужіння в монастирі святого Миколая в Гревенській єпархії (входить до «Нових Земель») митрополит Еммануїл заявив, що цей монастир, як і увесь населений пункт, на території якого він знаходиться, безпосередньо пов'язаний із патріархатом, оскільки є «продовженням подвір'їв Фанару і патріаршої церкви». При цьому Еммануїл сказав, що ні місцевий митрополит, ні будь-хто інший не має ні найменшої юрисдикції над монастирем, крім самого вселенського патріарха».

Природно, що така позиція фанаріотів викликала обурення серед грецької ієрархії. Річ у тому, що слова митрополита Халкідонського повністю суперечать тому, що визнає Церква Греції. А вона вважає, що управління окремими монастирями не відрізняється від управління іншими монастирями, які діють на її території.

За інформацією ЗМІ, багато грецьких ієрархів переконані, що якщо словам митрополита Еммануїла не надавати значення, то «Нові Землі» стануть другим Критом, тобто, будуть повністю підконтрольні Фанару, що створить додаткові проблеми для ЕПЦ.

Наприклад, у листопаді 2019 року синод Константинопольського патріархату обрав єпископами настоятелів двох патріарших подвір'їв на Криті. Мова йде про Іринея (Верікаксія), який став єпископом Євменійським, і Дамаскіна (Леонакіса), що став єпископом Дорілейським. Обидва – вікарії патріарха Варфоломія, обидва не увійшли до кліру Критської Церкви, але як настоятелі ставропігій підпадають під юрисдикцію Фанару. У підсумку, у місті Ханья, наприклад, є три єпископи – всі канонічні, всі греки і всі належать до різних юрисдикцій. Для Елладської Церкви така ситуація – нонсенс. Однак, на Фанарі хочуть повторити її для інших єпархій, що формально входять до складу Константинопольського патріархату. Саме тому грецькі єпископи вимагають від архієпископа Ієроніма зробити рішучі кроки, щоб хоч якось вирішити ситуацію. Одним із цих кроків і повинно було стати переміщення митрополита з «Нових Земель» на Перистерійську кафедру, що підтвердить права Елладської Церкви на ці єпархії. І це рішення повинне було піти врозріз із п'ятим пунктом угоди 1928 року, де вказується, яким чином заповнюються митрополії «Нових Земель». Зокрема, в ньому сказано, що «заборонено здійснювати ієрархічні переведення з єпархії в єпархію».

Перший виток протистояння

Для того, щоб зміцнити це рішення і підштовхнути архієпископа Ієроніма до більш рішучих дій, єпископи зробили відчайдушний крок – покликали в Грецію патріарха Варфоломія. Запитаєте, що в ньому відчайдушного? А те, що покликали голову Фанару в певний день.

Зокрема, 10 вересня 2021 року священний Синод Елладської Православної Церкви на одному зі своїх останніх засідань прийняв рішення про проведення 22 жовтня 2021 р. в Греції урочистих заходів з нагоди 30-ї річниці сходження голови Фанару на патріарший престол. На ці заходи єпископи і запросили «винуватця торжества». І дане запрошення виглядало б поважним у відношенні до предстоятеля Церкви-Матері (якою греки вважають Константинопольський патріархат), якби не одне «але» – 22 жовтня патріарх Варфоломій запланував візит до США (який відбувся 23 жовтня), про що було оголошено задовго до синоду ЕПЦ. Цілком зрозуміло, що глава Фанару від афінських заходів відмовився. Іншими словами, синодали ЕПЦ запросили Варфоломія в Грецію тоді, коли він абсолютно точно приїхати не міг. Ні дати, ні взяти, ілюстрація до байки Езопа «Лисиця і журавель». 

Синодали ЕПЦ запросили Варфоломія в Грецію тоді, коли він абсолютно точно приїхати не міг.

У свою чергу, архієпископ Ієронім теж зробив певні кроки до того, щоб поставити фанаріотів «на місце». Крім договору з владою, яка вважається гарантом угоди 1928 року, він вигнав із Афінського собору свого проповідника архімандрита Хризостома (Кулуріотіса), який співслужив митрополиту Еммануїлу в монастирі святого Миколая і аж ніяк не відреагував на слова останнього про те, що монастир належить Фанару.

Цей же архімандрит Хризостом є ще і настоятелем монастиря святої Параскеви у Мегарі (42 км від Афін), статус якого досі є спірним, тому що незрозуміло, кому він належить – патріарху Варфоломію чи архієпископу Афінському. Тому вигнання архімандрита з кафедрального собору Афін, схоже, повинно було стати сигналом для Фанару, що предстоятель ЕПЦ налаштований рішуче.

Отже, зводимо наявні дані воєдино.

Патріарх Варфоломій пише листа, в якому говорить, що «Нові Землі» – це його територія. Архієпископ Ієронім із цим листом відвідує Міцотакіса, щоб заручитися підтримкою у випадку протистояння з Фанаром. Митрополит Еммануїл під час богослужіння в одному з монастирів, що знаходиться на території «Нових Земель», заявляє, що це ставропігія патріарха і належить виключно йому. У відповідь архієпископ Ієронім зачитує синодалам лист патріарха Варфоломія. Ті, в свою чергу, вимагають від архієпископа затвердити свою владу по відношенню до «Нових Земель», зокрема – через переведення одного з митрополитів із цих єпархій на одиноку Перистерійську кафедру (західне передмістя Афін із населенням 140 000 чоловік). Своє невдоволення діями фанаріотів єпископи висловлюють тим, що запрошують патріарха Варфоломія в Грецію саме в той час, коли він повинен бути в США. У той же час, архієпископ Ієронім виганяє з Афін свого проповідника архімандрита Хризостома, який служив разом із митрополитом Еммануїлом. І здавалося, що наступним логічним кроком з боку ЕПЦ якраз і повинно було стати призначення на кафедру в Перістері одного з ієрархів, що входять у підпорядкування до Фанару. Але... архієпископ Ієронім в останній момент зробити цей крок не наважився і запропонував на Перістерійськую кафедру свого сподручника архімандрита Григорія (Папатому). Причина зрозуміла – тиск із боку Константинопольського патріархату і його «друзів». Але проблема не вичерпана. Саме її і буде вирішувати в Афінах патріарх Варфоломій 21 листопада – коли він все-таки прибуде до Греції, щоб (через місяць!) відсвяткувати своє 30-річчя патріаршого служіння.

Що нас може чекати в такому випадку?

Хто візьме гору – Фанар чи ЕПЦ?

Звичайно, найреалістичніший сценарій, що архієпископу Ієроніму, швидше за все, не вистачить рішучості «йти до кінця». І навіть серйозна державна підтримка не зможе стати вирішальною. А те, що така підтримка є, можна не сумніватися.

Наприклад, під час хіротонії нового Перістерійського митрополита в афінському соборі були присутні міністр освіти і релігій Ніки Керамеос, заступник міністра закордонних справ Мілтіадіс Варвіциотіс, а також мер Перістері Андреас Пахатуридіс. Погодьтеся, що присутність чиновників такого рангу на хіротонії митрополита передмістя Афін (нехай і з населенням 140 000 чоловік) говорить багато про що. Як мінімум, служить сигналом на адресу Фанару, що держава готова до переговорів. А ось якими вони будуть, залежить вже від архієпископа Ієроніма і патріарха Варфоломія.

Тому можна цілком впевнено припустити, що глава Фанару прибуде в Афіни для того, щоб «на місці» спробувати вирішити нову/стару проблему. Варіантів цього рішення кілька.

По-перше, патріарх може заручитися підтримкою Держдепу (не по це, в тому числі, він поїхав у США?), щоб «прогнути» греків до кінця і здобути повний контроль над «Новими Землями».

По-друге, якщо греки все ж будуть стояти на своєму, голова Фанару може пригрозити розривом євхаристійного спілкування. А прецедент вже був.

По-третє, вони можуть із архієпископом Ієронімом домовитися на «взаємовигідних» умовах про те, кому і в якому порядку будуть належати «Нові Землі».

Якими можуть бути ці умови – ми не знаємо. Але, цілком можливо, що патріарх Варфоломій погодиться на деякі поступки щодо «Земель» в обмін на більш активну позицію Елладської Церкви по відношенню до ПЦУ.

Не секрет, що останнім часом цей проект відверто забуксував, і, в чималому ступені, через «мляву» позицію Елладської Церкви.

Наприклад, коли в Києві проходило святкування 1033-річчя хрещення Русі, керівник ПЦУ Епіфаній Думенко отримав вітання від предстоятелів Константинопольської, Олександрійської та Кіпрської Церков, але не від предстоятеля Елладської Церкви. Крім того, досі ніхто з ієрархів ЕПЦ (крім померлого від коронавірусу митрополита Іоанна Лангадасського) не співслужив українським розкольникам. Адже минуло вже два роки після визнання. Якщо до цього додати, що всередині ієрархії Церкви Еллади є досить жорстка опозиція до визнання українських розкольників, і проти цього також налаштований народ Греції, то ситуація для Фанару в цьому плані дуже непроста. Ось і є можливість для патріарха Варфоломія спробувати вирішити її за допомогою «Нових Земель».

Однак, якщо йому досягти згоди з греками не вдасться, то мова піде не стільки про втрату ставропігій, скільки про втрату авторитету і поваги з боку, в першу чергу, розкольників. Ті ж представники ПЦУ дуже швидко зрозуміють, що з Фанаром можна говорити мовою ультиматумів, і почнуть висувати йому свої вимоги. Наприклад, віддати їм діаспору, яку патріарх Варфоломій «приватизував» всього одним рядком Томосу. Саме тому в своєму останньому інтерв'ю кіпрському виданню «Політіс» патріарх Варфоломій так багато говорить про відстоювання прав і привілеїв Фанару. Тому що знає – його становище стає з кожним днем все більш хистким.