План зі знищення УПЦ: Текст листа Амстердама до Зеленського

Адвокат УПЦ, американський юрист Роберт Амстердам, 6 серпня 2024 року написав листа до Президента України Володимира Зеленського, в якому розповів про наявні у його розпорядженні документи, що підтверджують існування плану знищення УПЦ.

Редакція нашого сайту пропонує до вашої уваги повний текст листа.

«ТЕРМІНОВЕ ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО КАМПАНІЇ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Шановний пане Президенте,

Доводжу до Вашого відома, що Ваш уряд знаходиться під серйозним ризиком вчинення злочинів проти людяності згідно зі статтею 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду через систематичні напади на Українську Православну Церкву (УПЦ), її священників і парафіян. Я пишу цього листа, щоб закликати Вас як Президента України виконати свій обов’язок щодо захисту власного народу від злочинів проти людяності, які матимуть серйозні наслідки для України як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях і можуть призвести до Вашої особистої відповідальності згідно міжнародно-правової доктрини відповідальності вищого політичного керівництва за злочини, вчинені підлеглими.

Моя компанія отримала внутрішні документи, в яких детально описано плани створення нового екзархату (окремої релігійної адміністративно-територіальної одиниці, зарубіжної по відношенню до основної церкви) в Україні з підпорядкуванням УПЦ адміністрації Вселенського Константинопольського Патріархату (ВП). Ці документи свідчать про те, що це є першим кроком до можливого примусового об’єднання УПЦ і Православної церкви України (ПЦУ). У мене є підстави вважати, що плани, викладені в цих документах і детально описані в Додатку 1 до цього листа, були розроблені членами вашої адміністрації. Я оприлюднюю їх, щоб показати, як готується напад на УПЦ, і що це є частиною вузького та згубної націоналістичної програми всупереч бажанням великої кількості українців, які залишаються відданими УПЦ.

Ці документи також надають важливі докази того, що існує ризик, що в Україні скоюються або незабаром будуть скоєні злочини проти людства, які підпадатимуть під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Хоча вже давно є докази «атак, спрямованих проти … цивільного населення», ці документи, як здається, підтверджують, що ці атаки відбуваються «відповідно або на підтримку політики держави або організації щодо вчинення таких атак», як це передбачає Римський Статут. Докази, наведені нами в цьому листі, є надійною основою для розслідування Прокурором Міжнародного кримінального суду щодо можливого вчинення злочинів проти людяності в рамках систематичного нападу на УПЦ та її прихильників.

Плани, викладені в цих документах, надають контекст і ґрунтуються на триваючих переслідуваннях і залякуваннях УПЦ, її священників і парафіян. Ці дії проводяться безпосередньо та у співпраці Служби безпеки України (СБУ), Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), націоналістично налаштованих депутатів Верховної Ради на чолі з експрезидентом України Петром Порошенком, та ПЦУ. СБУ арештовує священників і православних журналістів за неправдивими звинуваченнями, утримуючи їх без справедливого суду. У нас є покази свідків, які підтверджують, що СБУ вчиняє військові злочини, пропонуючи деяким затриманим священникам як бартер їх обмін на військовополонених, яких утримує Російська Федерація. Парафіяни УПЦ зазнають цькування та нападів; їхні храми незаконно привласнюють і передають ПЦУ. Верховна Рада готова ухвалити закон, розроблений вашим урядом, який заборонить УПЦ (законопроєкт 8371), що є порушенням міжнародно-правових норм, які гарантують свободу релігії та переконань, як це викладено в Додатку 2 до цього листа.

Кожен із елементів атаки на УПЦ покликаний підготувати шлях для знищення УПЦ як незалежної Церкви. Це означає колективне покарання невинних громадян за релігійними мотивами. Як Президент України Ви несете особисту кримінальну відповідальність за дії Ваших підлеглих, які навмисно спричинили тяжкі страждання та тяжкі каліцтва мирному населенню (див. примітку 1).

Крім того, мені стало відомо, що Генеральна прокуратура України готує проти мене кримінальне провадження за мій захист УПЦ. Таке кримінальне звинувачення порушувало б право УПЦ на юридичне представництво та становило б юридичне переслідування правозахисників, захищених міжнародним правом.

Втручання вашого уряду в релігійні справи УПЦ ґрунтується на неправдивих твердженнях про те, що Церква залишається підпорядкованою Руській Православній Церкві (РПЦ). Чиновники у Вашій адміністрації, включно з Віктором Єленським, якого Ви призначили головою ДЕСС у грудні 2022 року, свідомо ігнорують кроки УПЦ щодо відділення від РПЦ. Це кардинальна зміна у порівнянні з політикою попередниці Єленського, яка славилася виваженим і розсудливим вирішенням релігійних справ в Україні та визнавала незалежність УПЦ. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну УПЦ спиралася на самоуправління та широку автономію, яких досягла в 1990 році. УПЦ вжила конкретних дій, щоб продемонструвати свою незалежність від РПЦ. Вона змінила свій статут, заснувала парафії за кордоном для обслуговування потреб українських біженців, змінила літургійну практику своїх священників і єпископів, які тепер підносять молитви лише місцевим українським єпископам і митрополиту Онуфрію. Крім того, УПЦ надала значну фінансову та моральну підтримку Українській державі та народу протягом війни.

Мої висновки щодо триваючої загрози релігійній свободі в Україні поділяє низка міжнародних організацій. Наприклад, Волкер Турк, Верховний комісар ООН з прав людини, висловив свою «занепокоєність щодо свободи релігії та переконань в Україні» та «продовження дій влади проти Української Православної Церкви» (див. примітку 2). Норвезька правозахисна неурядова організація Forum 18 і Англіканська церква висловили власні заперечення проти проєкту закону 8371, як це задокументовано в цьому листі. Такі заяви є лише вершиною айсберга міжнародного засудження дій України проти цієї Церкви. Тепер я детально зупинюся на планах, про які ми дізналися нещодавно. Вони викладені у внутрішніх документах, які ми маємо у нашому розпорядженні і які спрямовані на створення нового екзархату в Україні. Я  також відзначу відчутні наслідки цього плану, якщо він буде реалізований вашим урядом.

І. Таємний план українського уряду щодо створення в Україні нового екзархату

Документи, які ми маємо у нашому розпорядженні, проливають світло на мету законопроєкту 8371 та наміри українського уряду щодо майбутнього УПЦ (див. Додаток 1). Зміст цих внутрішніх документів свідчить про те, що вони були розроблені протягом останніх місяців особами, які мають повноваження та доступ до внутрішнього урядового планування. Один з цих документів містить вказівки щодо планів вашого уряду про створення в Україні нового екзархату, яким керуватиме ВП. Схоже, мета вашого уряду полягає в тому, щоб цей новий екзархат підпорядкував собі УПЦ після ухвалення законопроєкту 8371. Це стане першим кроком у процесі, який призведе до об’єднання УПЦ і ПЦУ, що є повним порушенням прав УПЦ на управління організаційно-адміністративними справами та міжнародно-правових гарантій релігійної свободи (див. Додаток 2).

Цей документ передбачає серію кроків, які повинен здійснити ваш уряд проти УПЦ для досягнення цієї мети примусового об’єднання. Ці кроки включають зменшення впливу УПЦ; створення позитивного іміджу ПЦУ; застосування санкцій до спонсорів УПЦ; створення в суспільстві токсичного сприйняття самого факту приналежності до УПЦ;  забезпечення того, щоб усі договори оренди, укладені з УПЦ, переглядалися національними, регіональними та місцевими органами влади з метою їх припинення. Той факт, що багато з цих кроків уже здійснюються, свідчить про те, що цей документ є автентичним і виконується посадовими особами під вашим керівництвом. Ці дії не тільки є незаконними згідно міжнародного та українського законодавства, але й завдають серйозної шкоди суспільній згуртованості в Україні під час війни.

Важливо, що представлені в цьому документі плани не враховують канонічних перешкод для створення нового екзархату в Україні, що свідчить про те, що його розробили чиновники, які не знають канонічного права. Канонічне право забороняє існування двох церков в одній православній державі, оскільки існує давній принцип, що в одному місті може бути лише один єпископ. Хоча створення ПЦУ вже створило такий прецедент , УПЦ і ПЦУ визнають єпископів лише у своїй церкві, тим самим замовчуючи порушення канонічного права. У разі створення нового екзархату в Україні це призведе до визнання ВП двох єпископів у будь-якому місті — одного для ПЦУ та одного для нового екзархату УПЦ. Враховуючи важливість, яку надають у ВП традиціям і канонічному праву, неможливо уявити, що ВП погодиться на цей план, або що він буде прийнятий світовим Православ’ям.

Досить незрозуміло також, яким чином цей план об’єднає УПЦ і ПЦУ, окрім інструментів насилля. Арешти вашим урядом священників УПЦ і примусове переміщення парафій УПЦ, часто за участю або за мовчазної підтримки прихильників ПЦУ, створили розкол між двома церквами, який триватиме поколіннями. Тим більше, що плани створити «токсичне сприйняття» УПЦ підривають саму мету об’єднання та підтверджують намір вашого уряду ще більше отруювати православне джерело в Україні.

Інші документи , які є у нас в розпорядженні, показують, що у вашому уряді є голоси незгодних, які стурбовані тим, наскільки отруйним став релігійний ландшафт України. Важливо, що в одному з цих документів дається критична оцінка ключових «гравців», які стоять за нападом на УПЦ, зокрема ПЦУ, ДЕСС (під керівництвом Єленського) та політичної партії Порошенка, які всі є співучасниками запланованого знищення УПЦ. Документ малює картину оголених політичних амбіцій і свідчить про безконтрольний вплив ПЦУ на релігійну політику в Україні. У ній визнається небезпека «невиваженої політики та надмірних амбіцій керівництва ПЦУ, [що] призвели до катастрофічних наслідків – поляризації суспільства за релігійною приналежністю та засудження методів формування політики з боку міжнародних партнерів». Висловлюючи обґрунтовані занепокоєння щодо захоплення релігійної політики України з боку ПЦУ, документ закликає ваш уряд впроваджувати політичні ініціативи більш збалансовано, щоб уникнути підриву підтримки України Заходом. На жаль, ці мудріші голоси були проігноровані на вищих рівнях вашої адміністрації. Однак, незважаючи на застереження в цьому документі, він також пропонує передачу УПЦ під канонічні гарантії ВП.

ІІ. Утиски та порушення закону щодо священників і журналістів УПЦ

План знищення УПЦ як незалежної церкви базується на залякуванні священнослужителів і прихильників УПЦ з метою зменшення впливу цієї Церкви. Український уряд застосував державні та судові повноваження, включаючи цивільні та кримінальні процеси, щоб дискримінувати та переслідувати УПЦ та її священників, а також православних журналістів. Ваш уряд безпідставно ввів санкції проти вищих чинів УПЦ. СБУ відкрила безпідставні кримінальні справи щодо священників УПЦ і провела масові обшуки в будівлях УПЦ, а також у помешканнях священників і журналістів. До деяких із заарештованих застосовувалися вкрай сумнівні методи розслідування, включаючи допит на поліграфі (див. примітку 3). Ваш уряд звернувся до «психолінгвістичних» експертиз як форми «експертних» доказів, що є тривожним сигналом повернення до правових процедур радянської доби. Я звертаю увагу лише на два найбільш кричущі випадки неправомірних арештів, які є ілюстрацією неспроможності України дотримуватися верховенства права та готовності заарештовувати невинних за фальшивими звинуваченнями як засобу залякування.

Настоятеля Святогірської Свято-Успенської лаври митрополита Арсенія затримали у квітні 2024 року за ймовірну передачу місця розташування військових блокпостів за статтею 114-2 Кримінального кодексу. У вересні минулого року Арсеній виголосив проповідь, в якій поскаржився, що паломників не пускають до монастиря через встановлені в регіоні тимчасові блокпости. Незважаючи на те, що його скарги були коректними та не нанесли ніякої шкоди, через шість місяців СБУ висунула звинувачення митрополиту Арсенію, який залишається під вартою, йому загрожує вісім років позбавлення волі.

У лютому 2023 року митрополиту Черкаському і Канівському Феодосію повідомили, що проти нього відкрито кримінальне провадження за статтею 161 Кримінального кодексу України за фактом розпалювання національної та релігійної ворожнечі. Справа була заснована на бесідах з еклезіологічних і богословських питань, які Феодосій проводив протягом десяти років. Митрополита Феодосія помістили під домашній арешт і йому дозволено виїжджати лише на судові засідання, під час яких його часто принижують великі групи протестувальників, ймовірно, за підтримки уряду. Грубо порушуючи закони війни, СБУ запропонувала митрополиту Феодосію свободу, якщо він погодиться на відправку до Росії в обмін на українських військовополонених. Україна та її посадові особи можуть нести відповідальність за цю незаконну пропозицію відповідно до Третьої Женевської конвенції 1949 року та Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Український патріот, митрополит Феодосій відмовився від усіх подібних пропозицій. Незаконні арешти митрополитів Арсенія та Феодосія – лише два з багатьох.

ІІІ. Утиски парафіян і незаконні передачі церков

Майно УПЦ, у тому числі святині, знаходиться під загрозою захоплення урядом і розкрадання прихильниками ПЦУ за підтримки та мовчазної згоди української влади. Уряд не зробив жодних кроків і не запровадив ніякої політики для захисту місць богослужіння УПЦ від втручання, нападів і захоплення. Поліція та служби безпеки – коли самі не здійснюють нападів на Церкву – просто стоять осторонь і дозволяють вторгнення та осквернення релігійних місць УПЦ. На сьогодні захоплено близько 1500 церков, більшість із них незаконно. Ці конфіскації повністю відповідають таємним планам уряду щодо включення УПЦ до ПЦУ, як це передбачено у згаданих вище документих, які ми маємо у нашому розпорядженні.

Наприклад, 28 березня 2023 року група чоловіків силою увірвалася до Кафедрального собору УПЦ в Івано-Франківську, щоб силоміць вигнати священників і вірян УПЦ. Нападники у супроводі священників і віруючих ПЦУ застосували в церкві сльозогінний газ, осквернивши святині (див. примітку 4). Того ж дня була спалена церква Пресвятої Богородиці УПЦ у селі Кордишеві на Тернопільщині. За словами настоятеля храму, підпалювачі кидали коктейлі Молотова, а потім облили церкву бензином (див. примітку 5). Це лише два з багатьох нападів на майно УПЦ.

Багато храмів, захоплених ПЦУ, закрито і перетворено на «привиди», де немає вірян. ПЦУ не має такої кількості віруючих, щоб заповнити ці порожні храми. Парафіянам УПЦ, у яких були захоплені храми, не залишається іншого виходу, як ходити на літургії по приватних квартирах чи навіть просто неба. Ці дії роз’єднують українське суспільство та підривають національну єдність у воєнний час.

ІV. Законопроєкт 8371 заборонить УПЦ

Відповідно до таємного плану уряду, оприлюдненого в документах, які ми маємо, Верховна Рада знаходиться на завершальній стадії законодавчої спроби заборонити Церкву. Ваш уряд під значним керівництвом пана Єленського підготував проєкт закону 8371, який викликає глибокі розбіжності та має всі ознаки радянського підходу до релігійних справ. У січні цього року моя компанія опублікувала детальний юридичний огляд версії законопроєкту, який пройшов перше читання у Верховній Раді 19 жовтня 2023 року. Спираючись на висновки та правові рекомендації Венеціанської комісії – дорадчого органу Ради Європи з конституційних та адміністративних питань, цей аналіз показав, що законопроєкт 8371 не відповідатиме не якомусь одному, а всім критеріям, необхідним для допустимих обмежень свободи релігії згідно з Європейською конвенцією з прав людини (див. примітку 6). Законодавча заборона УПЦ є колективним покаранням, що суперечить міжнародному праву про свободу релігії та переконань (див. Додаток 2). Отже, моя компанія закликала Україну подати проєкт закону 8371 на розгляд Венеціанської комісії, цей заклик підтримали інші представники міжнародної спільноти, включно з Англіканською церквою (див. примітку 7).

Законопроєкт 8371 неодноразово змінювався після першого читання в Раді. Хоча його положення були значно розширені, нічого не було зроблено для вирішення безлічі юридичних проблем із законопроєктом, включаючи його дискримінаційний вплив і порушення міжнародної релігійної свободи. Законопроєкт уповноважує ДЕСС проводити перевірку стосунків між УПЦ і РПЦ, передбачає майже безмежний набір підстав для визначення того, що дві церкви залишаються «спорідненими». Він ігнорує зусилля УПЦ по відокремленню від РПЦ. Найбільш кричущим є те, що деякі підстави для визначення приналежності повністю знаходяться поза контролем УПЦ (а саме статути, адміністративна документація та дії РПЦ, які можуть, незалежно від будь-яких дій УПЦ, привести до визначення такої приналежності). Після прийняття такої оцінки ДЕСС може звернутися до суду з вимогою позбавити УПЦ її правового статусу та прав власності, а також заборонити її релігійну діяльність. З огляду на урядовий план, який нам розкрили, є всі підстави припускати, що буде заборонено навіть  богослужіння.

Намагаючись прийняти законопроеєкт в умовах мінімального контролю та з порушенням основних демократичних норм, останні версії законопроєкту 8371 не були оприлюднені. Незважаючи на це, моїй компанії разом з іншими міжнародними організаціями вдалося отримати копії кожної з версій законопроєкту. В своєму аналізі законопроєкту Форум 18 висловив думку, що доопрацьований законопроєкт «не імплементуватиме юридично обов’язкові міжнародні зобов’язання України щодо поваги та захисту свободи релігії чи переконань, вираження думок і об’єднань» (див. примітку 8). Англіканська церква різко розкритикувала законопроєкт у звіті для свого Генерального Синоду в лютому цього року, висловивши «занепокоєння, що нещодавні законодавчі зміни в Україні можуть вплинути на здійснення свободи релігії та віросповідання», і дійшовши висновку, що «законопроєкт 8371 загрожує соціальній згуртованості України в той час, коли вона потребує єдиної суспільної відповіді на російську агресію» (див. примітку 9). Англіканська церква зауважила, що законопроєкт «заохочує етно-релігійний націоналізм, який завдасть шкоди довгостроковій траєкторії України на Захід» (див. примітку 10).

Останніми тижнями войовничі націоналістичні депутати у Верховній Раді відновили зусилля з метою ухвалення законопроєкту 8371. На чолі з Порошенком ці депутати просувають радикальну політичну програму етно-релігійного націоналізму, як і попереджувалось у звіті Англіканської церкви. Ваш уряд вважає політичну партію Порошенка відповідальною за створення «інформаційно-психологічної підтримки» атак на УПЦ. Для Порошенка ухвалення законопроєкту 8371 стало б кульмінацією релігійної політики, яку він започаткував під час свого президентства, активно просуваючи ПЦУ та лобіюючи у ВП надання новій церкві Томосу про автокефалію.

Порошенко за підтримки інших депутатів вимагає другого читання законопроєкту 8371 з метою його остаточного затвердження і блокуючи задля цього будь-яку нагальну законотворчу діяльність до ухвалення цього законопроєкту. Перешкоджання Порошенком законодавчій діяльності Верховної Ради є грубим порушенням демократичного процесу в Україні. У разі ухвалення законопроєкту 8371 Порошенко заявить про значну перемогу його зусиль по просуванню ПЦУ як єдиної православної церкви в Україні. Проте Україна та її міжнародні позиції постраждають від серйозного порушення релігійної свободи.

Публічні заяви голови Верховної Ради свідчать про те, що законопроєкт 8371 перебуває на доопрацюванні та буде включений до законодавчого порядку денного під час повторного засідання Ради наприкінці серпня (див. примітку 11). Враховуючи таємний план вашого уряду, розкритий у внутрішніх документах, які є у нашому розпорядженні, є всі підстави припустити, що переглянутий законопроєкт залишиться таким же проблематичним, як і попередні його варіанти, якщо не гіршим. Прийняття цього закону порушить міжнародно-правові зобов’язання України та серйозно підірве її зусилля щодо приєднання до Європейського Союзу відповідно до Копенгагенських критеріїв.

Згубні, таємні плани вашого уряду, викладені в документах, які є у нашому розпорядженні, виявляють систематичне намагання підірвати свободу віросповідання та втручання держави в незалежні релігійні справи. Україна має право захищатися від незаконної агресії Росії. Однак навіть при цьому вона повинна поважати основні права людини, включаючи свободу віросповідання. З огляду на те, що зараз можна розуміти лише як державну політику знищення УПЦ, я закликаю вас змінити курс і захистити права УПЦ. Цим ви збережете міжнародний статус України та захистите права всіх українців на вільне богослужіння. Перш ніж завдати подальшої шкоди українському суспільству та репутації, ви повинні відкликати законопроєкт 8371 із Верховної Ради та дезавуювати плани, які розробив ваш уряд щодо примусової передачі УПЦ до ВП і, зрештою, об’єднання УПЦ з ПЦУ. Як Президент України, виходячи з правових доктрин відповідальності верховного керівництва, ви несете персональну відповідальність за дії свого уряду та підлеглих. Якщо вам не вдасться їх зупинити, вам загрожує особиста відповідальність за злочини проти людства.

Щиро Ваш, Роберт Амстердам

Примітки:

1. Стаття 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду
2. Управління Верховного комісара з прав людини (УВКПЛ). «Росія повинна негайно припинити застосування сили проти України, – Турк». Грудень 2023 р. Доступно за посиланням: https://www.ohchr.org/en/statements-and-speeches/2023/12/russia-should-immediately-cease-its-use-force-against-ukraine-turk
3. Управління Верховного комісара ООН з прав людини. «Звіт про ситуацію з правами людини в Україні, 1 серпня 2022 – 31 січня 2023». 24 березня 2023 р.
4. Форум 18 Архів. «В Івано-Франківську натовп прийшов, щоб вигнати вірян УПЦ із кафедрального собору». Доступно за адресою: https://www.forum18.org/archive.php?article_id=2823 .; та Kyiv Post «Сутичка між ворогуючими православними церквами в Івано-Франківську». Доступно за адресою https://www.kyivpost.com/post/15073
5. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. «У Тернопільській області підпалили храм УПЦ (фото, оновлене)». Режим доступу: https://news.church.ua/2023/03/28/na-ternopilshhini-pidpalili-xram-upc-foto/#2024-04-19; і Тернопільської єпархії. Дивіться також «Згорів вівтар і всі святині у вівтарі: в с . Кордиші підпалили господарське приміщення, яке було пристосоване під храм громади УПЦ». Доступно за адресою: https://ternopil.church.ua/2023/03/28/zgoriv-antimins-i-vsi-svyatini-u-vivtari-us-kordishiv-pidpalili-xram-gromadi-upc/?fbclid=IwAR3SLtq-xdFeNkRHt9XVod4rd7B1snxaf7hOoXrXbg3ECNyINdFEC srwKBs#2024 -04-19
6. «Правовий аналіз українського законопроєкту 8371», доступний за посиланням https://savetheuoc.com/document-library/
7. Перегляньте запитання, поставлені Преосвященним Ніколасом Бейнсом, лордом-єпископом Лідса, до Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Сполученого Королівства, доступні за адресою https://questions-statements.parliament.uk/written-questions/detail/ 2024-05-20/hl4779
8. Архів Форуму 18, «Україна: дослідження свободи віросповідання, лютий 2024». Доступно за адресою: https://www.forum18.org/archive.php?article_id=2896
9. Церква Британії, «Війна в Україні». лютий 2024. GS 2348. Доступне за посиланням: https://www.churchofengland.org/sites/default/files/2024-02/gs-2348-war-in-ukraine-final-final.pdf
10. Див попередню виноску
11. Ukranews. «Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук : Україна не може однозначно вести переговори з Росією сам-на-сам». Режим доступу: https://ukranews.com/ua/interview/3122-ruslan-stefanchuk-ukrayina-ne-mozhe-odnoznachno-provodyty-peremovyny-odyn-na-odyn-z-rosiyeyu