СБУ та Бігус: почем опиум для народа?
«Бігус» прославилися своїми сюжетами про корупцію у владі. Проте, тема одного з останніх розслідувань каналу дуже здивувала.
Кілька днів тому «журналісти» з «Бігус.інфо» випустили «розслідування» про «незаконну» діяльність «медіа-пулу» УПЦ. У цьому «розслідуванні» СПЖ, «Перший Козацький» і «Миряни» були названі «ворогами України» та звинувачені у «роботі на державу-агресора». Наскільки ці звинувачення відповідають дійсності і «розслідування» «Бігус» – журналістським стандартам?
«Бігус» прославився своїми сюжетами про корупцію в українській владі. Нерідко їхні роботи чіпляли дуже впливових політиків, інколи ж були навіть цікавими.
5 листопада 2013 року в ефір вийшов перший випуск «Бігуса» – з Дмитром Бігусом як ведучим. Далі – поява цього проєкту на ZIK, «24 каналі» та «Першому». Найяскравіша риса їх діяльності, що запам'ятовується: скандальність і хльосткість. Вони не соромляться у висловлюваннях, оперують цікавим фактологічним матеріалом у вигляді записів, що «потрапили до рук наших журналістів» (так було з Медведчуком), а в центрі їх розслідувань міноборони, Фонд Держмайна, нацгвардія та взагалі все, що пов'язано з великими сумами грошей і корупційними схемами.
Не дивно, що увага до «Бігуса» з боку влади була і є дуже пильною. І коли на початку цього року з журналістами видання сталася «невелика неприємність», здивування викликав хіба що той факт, як швидко ця «неприємність» закінчилася.
Нагадаємо, що в середині січня до мережі злили відео, на якому співробітники «Бігуса» вживають наркотики під час новорічного корпоративу. Спочатку Дмитро Бігус не заперечував цього факту і пообіцяв кадрові чистки. Але… пізніше заступник головного редактора Опанасенко зробив заяву, що співробітників «Бігуса» прослуховують СБУшники близько року, і на відео компіляція різних розмов, записаних упродовж цього часу.
Далі «Бігус» заявили, що вони звернулися до правоохоронних органів щодо незаконного стеження і тиску на журналістів. Винні в цьому тиску, на думку Бігуса, були, звичайно ж, співробітники СБУ.
Дмитро Бігус обурювався на медійних майданчиках методами та тими способами роботи, які застосовували стосовно його співробітників представники СБУ. Дмитро Бігус закликав до справедливості і говорив про непрості стосунки між журналістами та владою в Україні, про те, що такий тиск – «кремлівські методи», що не можна в ситуацію з корпоративом вплутувати дітей і сім'ю. Адже комплекс, де проводився корпоратив, був буквально нашпигований камерами стеження – шафи, кімнати, коридори.
Бігус дає кілька інтерв'ю для західних ЗМІ, голосно заявляючи про тиск на нього та компанію у зв'язку з їхньою журналістською діяльністю. На цьому фоні Володимир Зеленський закликав «негайно знайти відповіді на все це і відреагувати відповідно». Адже, за словами Президента, «нам так потрібна медійна підтримка в Європі та світі».
СБУ звільняє начальника департаменту, який організував стеження, і всі залишаються задоволеними.
Тобто за наявності незаперечних доказів, які свідчать про вживання наркотиків співробітниками Бігуса, справу проти них закривають. Тому що докази були зібрані «незаконно», робота СБУ була «надто грубою», а головне – зчинився галас про те, що в Україні «переслідуються журналісти».
Справу вирішили «зам'яти». Можемо припустити, що не без певних умов. Яких? Читайте далі.
Через три місяці після «неприємності» з наркотиками і СБУ «Бігус» випускає зроблену нашвидкуруч «джинсу» про УПЦ і «медіа-пул» Церкви («джинса» – замовний матеріал). Найцікавіше, що «джинса» про УПЦ робиться в колаборації з тією ж СБУ, яка надає «Бігусу» матеріали досудових розслідувань, що вже є злочином. Весь «матеріал» СБУ-«Бігус» будується на «фактах», наданих силовиками. Ті самі силовики, які ще зовсім недавно в устах журналістів «Бігуса» працювали кремлівськими методами і переслідували свободу слова. Ця невідповідність настільки очевидна, що впадає в око навіть противникам УПЦ.
Ось характерний коментар під відео із сюжетом «Бігуса» про СПЖ: «У мене є невелике питання. Чому, коли СБУ провела "свою спецоперацію" проти БІГУС.інфо, то ви випустили три відеоролики, щоб викрити їхню незаконну діяльність, показували нам, як вони камери підкидали НЕЗАКОННО, показали всіх фігурантів, провели все слідство, щоб показати нам, що не завжди СБУ на стороні добра. Говорили ВИ, що СБУ намагається всіма законними та НЕЗАКОНИМИ шляхами очорнити вашу компанію. А зараз, коли та сама СБУ, яка переслідувала вас, переслідує Церкву, то тут все ОК, ми їм довіряємо, ЦЕ Ж СБУ. Хіба у вас немає хоч трохи неупередженості, чому ви їм довіряєте тільки тоді, коли ВАМ ЦЕ ЗРУЧНО! (ps. я не відбілюю рпц, але й не потрібно вірити всім "знахідкам і викриттям", зробленим в УПЦ сбушниками)».
Погодьтеся, що питання правильне і логічне: справді, чому ж «Бігус» раптом став настільки тісно співпрацювати із СБУ? Відповідь, як нам здається, дуже проситься на поверхню.
Перейдемо до «розслідування».
У сюжеті постійно використовуються узагальнення «московський патріархат», «агенти ФСБ», «кремлівські методички». Адже суд ще не виніс свого вердикту, фігуранти «розслідування» у СІЗО, проти них ведеться слідство. Тоді навіщо «Бігуси» так наполегливо повторюють усі ці словосполучення? Щоб вдовбати в голову глядача, що всі православні журналісти вже винні. Бо хіба може СБУ пресувати невинних людей? Бігус знає, що не може. Чи може?
Начитається сюжет з такої нарізки: депутат Артем Дмитрук говорить про чергове свавілля та захоплення храму зі побиттям священника та віруючих, владика Феодосій звертається до СПЛ ООН, адвокат о. Микита Чекман говорить про порушення прав людини щодо віруючих… А ведуча на тлі Києво-Печерської лаври резюмує, що УПЦ – таки центр «промосковських попів і промосковських парафіян і проросійської пропаганди».
А якщо звернутись до статистики? Про що йдеться? На середину 2023 року було доведено 12 випадків колаборації серед священства, це на 12 тисяч священників, які служать на 9 тисячах парафій. Тобто близько 0,1 % від загальної кількості священників, тобто у межах мінімальної математичної похибки. Ще менше – серед парафіян наших храмів.
Кількість тих православних віруючих, які зараз захищають Україну, обчислюється сотнями тисяч. Вони також «промосковські колаборанти»?
З іншого боку, лише за 2022 рік СБУ розслідувала понад 2600 кримінальних справ, пов'язаних із колаборацією, 300 із них передано до суду. Серед фігурантів – чиновники вищої та середньої ланки, силовики, освітяни, прості службовці. Тобто серед цих 2600 справ лише 12 представників УПЦ – і це є офіційна статистика СБУ! Тільки про це чомусь не говорять на «Бігусі».
І вишенька на торті: на початку лютого 2024 року СБУ заявила про викриття та арешт мережі агентів ФСБ з колишніх і чинних співробітників спецслужб України. Причому з доказовою базою там все дуже серйозно: йдеться про конкретних людей і конкретну передану інформацію, що стосується стратегічних об'єктів громадянської інфраструктури, енергетики та оборони України.
Розумієте, так? Є десятки співробітників СБУ, які конкретно працюють на ворога, зливаючи йому інформацію про стратегічні об'єкти, і є 12 священників УПЦ, які зробили в соцмережах перепости, чи під час особистих розмов чи особистого листування «поширювали проросійські наративи»! Уловлюєте різницю?
Якщо так, то постає питання: чому ж ніхто не вимагає визнати СБУ «злочинною організацією», яка працює на ворога? Напевно тому, що у нас у законі відсутнє поняття «колективної провини», так?
Але журналістку «Бігуса» все це не зупиняє, і вона впевнено заявляє про викриття цілої мережі «агентів» ФСБ, яка нібито діє під прикриттям «московського патріархату». До цієї мережі підключили народних депутатів і навіть американського правозахисника та адвоката УПЦ Роберта Амстердама. За словами «Бігуса», саме ця мережа сприяє блокуванню міжнародної допомоги Україні.
І відразу знову посил до Луб'янки – мовляв, там аплодують стоячи. Тобто страшні корупційні скандали в армії, злодійство на гуманітарці, хабарі співробітників ТЦК, розкрадання грошей для ЗСУ, знамениті яйця, які купували для армії втридорога, і багато чого іншого – цьому всьому на Луб'янці не аплодують (напевно, тому що країну грабують справжні «патріоти»), натомість аплодують тоді, коли православні журналісти розповідають про захоплення храмів УПЦ.
Цікаво, чи самі «Бігуси» розуміють все це, чи ні? Адже мають розуміти – таки вони займалися корупційними скандалами протягом кількох років.
Журналістка далі нарікає на те, що закон про заборону УПЦ не пройшов у парламенті далі першого читання, і, мовляв, які у нас депутати погані, що не хочуть забороняти УПЦ. А потім прямо натякає, що за всіх цих депутатів візьмуться спеціальні служби, якщо вони не проголосують.
А поки що провідну роль у блокуванні цього закону «Бігуси» відводять «агентурній мережі», що складається з журналістів СПЖ, «Першого Козацького» та деяких священнослужителів, які мають відношення до православної медійної сфери.
Усім їм дається упереджена та оцінна характеристика, а ведуча «Бігуса» безапеляційно заявляє, що вони працюють за «кремлівськими методичками», створюючи тисячі і тисячі текстів і формуючи необхідну для Кремля картинку. Тобто картинку для Кремля формують не ті, хто захоплює храми, б'є віруючих УПЦ і священників, бульдозерами та болгарками ламає замки, а ті, хто розповідає про це! Ну, ви зрозуміли.
Проте лише три місяці тому Дмитро Бігус говорив про свавілля СБУ щодо своїх співробітників і вживав практично ті ж самі формулювання, але не щодо УПЦ, а… щодо самої СБУ!
Тож у чому саме вина СПЖ? Ви не повірите, але, за версією «Бігуса», у 2018 році наш ресурс критикував Порошенка! На доказ «Бігус» навіть скриншот із якоїсь новини 6-річної давнини навів. Тобто можна зробити висновок, що кожна людина, яка сьогодні критикує (або критикувала раніше) «сивочолого» – це «агент Кремля», який користується «московськими методичками».
Ми правильно зрозуміли «Бігусів»? Якщо так, то під «агентів Кремля» сьогодні потрапляє вся партія Президента Зеленського та переважна більшість українських депутатів, політиків і журналістів.
Ще СПЖ звинувачують у цитуванні патріарха Кирила – мовляв, як вони можуть. Але якщо звинувачувати журналістів у тому, що вони цитують патріарха Кирила чи, наприклад, Володимира Путіна, то судити доведеться звинуватити всіх, і «Бігусів» у тому числі. Тому що виключно «патріотичні» ресурси цитують патріарха Кирила постійно, починаючи з «Духовного фронту» до «РБК-України».
Але це не все. Найбільше дівчину-ведучу обурює той факт, що на православному медійному ресурсі активно висвітлюють проблеми, що існують у релігійній сфері країни: дії Філарета (Денисенкв), постійні захоплення та пресинг з боку влади і націоналістів стосовно громад УПЦ, шельмування віруючих та утиски їх громадянських прав і свободи віросповідання.
«Бігус» подає все так, ніби цього не існує взагалі, а те, про що йдеться у православній медіасфері – не просто неправда, а брехня та справжня провокація проти України.
«Бігуси» всім своїм виглядом показують, що «у нас все добре», і тільки «агенти ФСБ» тут брешуть.
Але проблема в тому, що свавілля щодо УПЦ відоме не лише в Росії, а й на Заході, де вже все частіше звучать незручні для уряду Зеленського питання щодо порушень прав людини у релігійній сфері. Можна згадати не лише заяви Такера Карлсона та американських політиків, а й звіти ООН про порушення прав і свобод у релігійній сфері України. Приховати факти гонінь проти УПЦ – неможливо. З іншого боку, влада повинна не приховувати їх, а припиняти. Різниця очевидна.
З іншого боку, з моменту арешту 12 березня журналістів СПЖ ми всі стали не просто свідками грубого порушення прав людини, а й зневажання фундаментальної підстави демократії – свободи слова.
Так, протягом майже 15 хвилин дівчина з «Бігуса» цитує уривки з внутрішнього листування журналістів СПЖ, цитує листування з різними людьми з робочого чату, розповідає про зустрічі з депутатами українського парламенту. Усе це подається як протизаконна діяльність.
Але річ у тому, що погоджуватися чи не погоджуватися із законом, а також шукати законні способи, які можуть загальмувати його ухвалення – це і є робота депутата.
Наші нардепи – це не роботи для натискання на кнопку «за», а люди, які зобов'язані думати, аналізувати, зіставляти та приймати рішення, які служать на користь українського народу, а не виконують замовлення та побажання влади. Тим більше, якщо йдеться про закон проти Церкви.
Крім того, дуже обурює ведучу те саме знамените інтерв'ю, яке дав Роберт Амстердам Такеру Карлсону. Говорячи про Амстердама, «Бігус» називає його виключно «московським лобістом», а виходячи із загальної логіки розповіді та постановки питання, виходить, що Роберт Амстердам також є безпосереднім учасником і одним із «агентів ФСБ».
Однак нагадаємо, що Амстердам – персона нон-грата у Росії, це людина, яка захищала російських опозиціонерів і може називатися ворогом путінського режиму. З якого дива він раптом почав працювати на Кремль? Просто тому, що нагадав нашій владі про Конституцію України? Дивна логіка. Як і дивними виглядають звинувачення Амстердама в тому, що за свою роботу він отримує гроші.
Так, отримує. Тому що люди, яких спецслужби не тримають на короткому повідку через компромат, зазвичай працюють за винагороду. З іншого боку, закидати публіці суми, які організація Амстердама (а це не одна людина) бере за свою роботу (близько 1400 доларів на годину), на тлі тих сум, які наш уряд надав для боротьби проти УПЦ в американському парламенті та ЗМІ (близько 3,5 мільйонів доларів) – просто смішно.
Особливо обурює «Бігусів» (або, скоріше, їх замовників) попередження з боку Амстердама українським депутатам щодо кримінальної відповідальності за голосування та за ухвалення закону 8371: всі, хто проголосував за нього, можуть потрапити під санкції США. Загалом пунктирною лінією відбувається посилання, що діяльність Амстердама вносить розкол в українське суспільство.
Одне питання: а що, може, Амстердам ініціював захоплення храмів, арешти журналістів, архієреїв, судові процеси над ними?
Нагадаємо, коли три місяці тому «Бігус» опинився під пресингом СБУ, вони говорили не просто про свободу слова та можливість правдиво подавати інформацію, вони кричали про це на всіх можливих доступних для них майданчиках і всіма силами намагалися потрапити на Західні медійні майданчики. І раптом різко змінили платівку. Чи не дивно?
У результаті жодних серйозних фактів, які б вказували на протиправну діяльність православних журналістів, надано не було. Усі «факти», які потрапили до рук «Бігуса» – потрапили туди від СБУ, в тісній співпраці з якою і було зроблено сюжет. Його брудний характер настільки очевидний для самого «Бігуса», що вони не ризикнули викладати його на свій Ютуб-канал для закордонних користувачів.
Наприклад, якщо ваш аккаунт зареєстрований у США чи Австрії – ви «розслідування» про журналістів УПЦ на каналі «Бігус.інфо» подивитися не зможете. Постає питання, чому? Тому що цей сюжет не про «розслідування», а про переслідування – свободу слова, журналістів і прав людини в Україні. Переслідування, яке було ініційовано СБУ, а здійснено «Бігус.інфо».
Сподіваємося, що Дмитру та його команді соромно за це. І розуміємо, що інтерес до Церкви у них пояснюється просто: «релігія – це опіум для народу».
Підсумуємо.
Протягом усієї програми «Бігуси» оперують лише кількома наративами: «московська церква», «фсб-шні попи», «проросійські попи», «агенти ФСБ», «кремлівські методички».
Основна мета «розслідування» – максимально очорнити УПЦ і досягти позитивного голосування закону проти УПЦ.
Друга мета в тому, щоб ще раз донести до простого обивателя, що головний ворог України – це попи та Церква.
Третя – виправдання незаконних дій влади проти православних журналістів, священиків, ієрархів та віруючих УПЦ загалом.
Чи досягнуті цілі? Судячи з реакції блогосфери та коментарів, частково так. Але насправді досягнуто не тільки цієї мети. Сам сюжет справді реально розколює суспільство, вносить смуту та ненависть одних громадян України стосовно інших.
І ось тут якраз і можна говорити про «інтерес Кремля»...
