Голос мільйонів вірян УПЦ: почути не можна ігнорувати
1 квітня віряни УПЦ доставили в ОП України більше 1 мільйона підписів з проханням про скасування антицерковних законів. Навіщо вони це зробили і чи почує влада їх голос?
1 квітня 2021 року миряни і духовенство УПЦ прийшли під Офіс Президента України для того, щоб особисто передати главі держави більше 1 мільйона підписів під Зверненням до Президента, в якому висловлюється прохання ініціювати законопроекти щодо скасування антицерковних законів. Чому віряни були змушені піти на цей крок і чого вони хочуть від української влади?
Трохи передісторії
Нагадаємо, що 20 грудня 2018 року Верховна Рада, незважаючи на явно антиконституційні положення, прийняла Закон № 2662-VIII, грунтуючись на якому влада почала тиск на Українську Православну Церкву з вимогою змінити її назву.
Пізніше, 30 січня 2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України з'явилася назва нової релігійної структури «Українська Православна Церква (Православна Церква України)», у зв'язку з чим Українська Православна Церква подала позов проти Міністерства культури України та Державного реєстратора КП «Центр правової допомоги та реєстрації» про незаконність проведення державної реєстрації релігійного центру ПЦУ.
Крім того, прийняті антицерковні закони не відповідають ні Конституції України, ні міжнародним договорам в галузі прав людини, прямо порушують статтю 35 Конституції України, статтю 9 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статтю 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статтю 18 Загальної декларації прав людини 1948 року.
Тому не дивно, що в квітні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва зупинив процес примусового перейменування УПЦ, а в грудні цього року Верховний Суд України дозволив УПЦ зберегти свою назву. 11 лютого 2020 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання розпочала розгляд справи про відповідність Конституції України закону про перейменування релігійних організацій.
Показово, що проти можливого скасування цього антицерковного закону виступив «священний синод» ПЦУ. «Архієреї» заявили, що якщо судді визнають закон про перейменування УПЦ антиконституційним – значить їх підкупив агресор, вони руйнують незалежність України, а «міжнародні партнери» мають цих суддів покарати.
У свою чергу, миряни та духовенство Української Православної Церкви ініціювали збір підписів під листом на ім'я Президента України Володимира Зеленського, а також на ім'я голови Верховної Ради України та голови Конституційного суду.
Звернення Президентові з більш ніж мільйоном підписів вірян УПЦ
У тексті Звернення Президенту від мирян УПЦ, під яким підписалося більше мільйона чоловік, говориться, що антицерковні закони порушують права вірян і суперечать конституційному принципу відокремлення держави від Церкви. Шляхом цих законів «держава грубо втручається у діяльність Української Православної Церкви», а «Міністерство культури України застосовує ці антиконституційні закони виключно проти Української Православної Церкви та у примусовому порядку намагається позбавити Її власної назви», що «є дискримінацією за релігійною ознакою мільйонів віруючих громадян України, які належать до УПЦ».
Також у листі йдеться, що «релігійні громади УПЦ знаходяться під постійним тиском між органами державної влади та рейдерами, нас позбавили можливості вносити зміни в установчі документи, змінювати керівників, відкривати рахунки в банківських установах, користуватися послугами нотаріусів, оформляти права на земельні ділянки під церковними спорудами та інше».
Наслідком цього можна назвати серйозне зростання міжконфесійних протистоянь, посилення релігійної ворожнечі та конфліктів в державі, а «використання антиконституційних законів церковними рейдерами призводить до щоденної дестабілізації релігійної ситуації у суспільстві, погіршення рівня свободи віросповідання в Україні, створення суттєвих перешкод для духовного та соціального служіння Церков і релігійних організацій».
Віряни підкреслили, що УПЦ неодноразово зверталася до Президента із проханням вилучити антицерковні норми зазначених законів, «однак крім відписок, ніякої реакції на них не було».
«Вважаємо неприпустимим гаранту додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина нехтувати інтересами своїх виборців, багатомільйонного православного суспільства», – заявили віруючі УПЦ.
Чи може Президент скасувати антицерковні закони?
Ні, повноважень щодо скасування прийнятих Верховною Радою законів у Президента немає. І ніхто від нього не вимагає, щоб він перевищив свої повноваження і порушував закон заради вірян УПЦ. Але в той же час, як зазначено в тексті Звернення віруючих до Володимира Зеленського, Президенту «належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово».
Іншими словами, Зеленський може «внести в парламент України для розгляду як невідкладні законопроекти про визнання тих, що втратили силу, змін, встановлених Законом України № 2673-VIII «Про внесення змін у деякі закони України щодо підпорядкованості релігійних організацій і процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» від 17.01.2019 року і Законом України № 2662-VIII «Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять в структуру (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» від 20.12.2018 року».
Кажучи зовсім просто, Зеленський може ініціювати нові законопроекти, щоб їх дією скасувати «порошенківські» антицерковні закони. Чи зробить це Президент Зеленський?
Навіщо Президенту наш лист і підписи?
В першу чергу, для того, щоб звернути увагу глави держави, що УПЦ, яка піддається дискримінації, – це мільйони громадян України, які чітко заявили на попередніх президентських виборах свою позицію у сфері церковно-державних відносин. На це звернув увагу колишній голова Держкомрелігій Юрій Решетніков, на думку якого «в 2019 році 73% громадян абсолютно чітко висловили своє ставлення, вирок і незгоду в тому числі у сфері державно-конфесійних відносин. Але зараз ми бачимо продовження тієї політики».
Слова Решетнікова підтвердив і митрополит Климент (Вечеря), який зазначив, що прийшовши на зміну Порошенку, нові політики «не тільки не виправляють помилки своїх попередників, але і реєструють нові законопроекти, в яких містяться порушення конституційних прав вірян».
За словами заступника голови Юридичного відділу Рівненської єпархії УПЦ протоієрея Василя Начева, представники кількох єпархій, які найбільш постраждали від церковного рейдерства, «прийшли з підписами і зверненням до Президента України, щоб він звернув на нас увагу».
Митрополит Климент підкреслює, що ініціаторами звернення виступили самі миряни, і «якщо Президент не прислухається до їхнього звернення, люди мають намір домагатися, щоб їх почули, будь-якими законними методами». Коробки з цими підписами і принесли під Офіс глави держави. Тепер не звернути на них увагу буде просто неможливо.
Друга причина такого кроку полягає в тому, що, як сказано в листі віруючих, закони, «визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово». А значить, якщо Президент скаже – депутати будуть зобов'язані відреагувати.
Третя причина – явне порушення релігійних прав вірян УПЦ і надія на те, що Президент стане на їх захист. Керуючий справами УПЦ митрополит Антоній, коментуючи ініціативу віруючих УПЦ доставити особисто Президенту мільйон зібраних підписів, зазначив, що «вся повнота канонічної Церкви сподівається, що голос народу буде почутий. Адже служіння народу як раз і означає забезпечення дотримання Конституції, захист прав простих людей, а також повагу до їхньої позиції і звернень».
У свою чергу, протоієрей Василь Начев, вже під стінами ОП, заявив: «Ми хочемо від Президента як Гаранта Конституції захисту наших прав. Ми хочемо до себе такого ж ставлення, як до всіх українців. Ми вимагаємо, щоб сьогодні нас не ділили на якихось правих, лівих, правильних, неправильних. Ми – громадяни України, і це наша країна, наша держава».
Четверта причина – порушення Конституції України та демократичних принципів і свобод. Протоієрей Віталій Дуров, настоятель Свято-Михайлівського храму села Задубрівка Чернівецької області, заявив, що «всі без винятку, хто сьогодні ображає Українську Православну Церкву, називають себе "патріотами України", але «патріотизм і полягає в тому, щоб поважати демократію, закони України, поважати вибір кожного молитися тією мовою, якою він хоче, сповідувати ту віру, яку він хоче». Він підкреслив, що ми поважаємо вибір тих людей, які пішли в ПЦУ, хоча він може бути і неправильний, «але хочемо, щоб це було взаємно – щоб нас поважали, любили і рахувалися з нами. Тому що всі ми – громадяни України, ми народилися тут, в Україні, живемо і спілкуємося українською мовою, і хочемо, щоб до нас зверталися як до своїх співгромадян».
Парафіянка одного з храмів УПЦ в Рівненській єпархії розповіла, що «ми зібрали понад мільйон підписів, щоб нас не перейменовували. Ми – Українська Православна Церква. Ми хочемо вільно ходити в церкву, щоб нас не принижували, щоб нас не ділили. Зараз у нас в країні дуже велика ворожнеча, і нас визначили як людей другого сорту. Хочемо попросити президента, щоб нас залишили в спокої».
Чи відреагує влада на вимогу мільйона людей?
В підсумку, 1 квітня 2021 року, після молебню на Володимирській гірці, віряни з різних єпархій УПЦ, в тому числі Волинської, Житомирської, Чернівецької, Рівненської та Сарненської, принесли Звернення Зеленському, яке підписали понад 1 063 000 чоловік, до Офісу Президента у Києві.
До них вийшов представник Офісу Президента, який запросив внести коробки з листами на реєстрацію. За словами митрополита Климента, «якщо зіставити кількість віруючих, які підписали звернення до Президента та влади, з кількістю виборців, які взяли участь у президентських виборах в першому турі в 2019 році, то це п'ята частина всіх учасників» голосування, і проігнорувати їхній голос – значить проявити неповагу до виборців. Чи піде українська влада на це? Є думка, що так.
Костянтин Бондаренко під час прес-конференції, присвяченої збору підписів, зазначив – щоб влада змінила своє ставлення до УПЦ, потрібно, «щоб змінився курс у тих, хто курирує з-за кордону Україну. Оскільки не сама Україна і Президент приймали рішення щодо питань, які розколюють суспільство, і тільки після зміни загальних настроїв у світі в Україні настане конфесійний мир». На його думку, на даний момент навряд чи щось зміниться, а значить, і на 1 мільйон підписів віруючих УПЦ в Офісі Президента «відбудуться загальними фразами».
«Віряни передали величезну кількість підписів, але ми знаємо приклади, коли і велика кількість підписантів залишалася без уваги. Я думаю, що буде дане якесь загальне формулювання і відповідь, що скарга взята на контроль, буде призначена перевірка і не більше», – сказав він.
Дуже можливо, Костянтин Бондаренко, який заявив, що «в міжрелігійних стосунках всі українці виявилися заручниками ситуації, яку створив Порошенко своїми діями по створенню ПЦУ два роки тому», повністю правий. Але це не означає, що ми не можемо що-небудь змінити.
Що нам робити далі?
По-перше, крім українських судів є міжнародні суди. І хоча повністю покладатися на їхню справедливість складно, цей шлях треба пройти.
По-друге, Церква може використовувати й інші інструменти, що сприяють зміні того, що відбувається – аж до громадянської непокори. Так, в «Основах соціальної концепції Руської Православної Церкви сказано, що «у разі неможливості покори державним законам і розпорядженням влади з боку церковної Повноти, церковне Священноначалля після належного розгляду питання може зробити наступні дії: вступити в прямий діалог із владою щодо виниклої проблеми; закликати народ застосувати механізми народовладдя для зміни законодавства або перегляду рішення влади; звернутися в міжнародні інстанції і до світової громадської думки; звернутися до своїх чад із закликом до мирної громадянської непокори».
Ну і по-третє, Церква буде точно використовувати свою найголовнішу зброю – молитву. Як сказав один із учасників акції біля Офісу Президента, протоієрей Василь Начев, «наша єдина зброя – це молитва, і більше ніякої зброї у нас немає».
Залишається тільки сподіватися, що Президент почує голос мільйонів громадян своєї країни, які не просять у нього якихось політичних преференцій, а просять тільки одного – дати їм можливість спокійно молитися у своїх храмах. Як того і вимагає Конституція України.
