Греція та одностатеві шлюби: країна на порозі вибуху?
Влада Греції пообіцяла, що в лютому буде ухвалено закон про легалізацію гей-шлюбів. Ієрархи в один голос проти, Синод мовчить, народ вирує. Чим це може скінчитися?
Ситуація з легалізацією одностатевих шлюбів у православній Греції на початок 2024 року вкрай загострена. Практично всі митрополити Греції виступають із жорсткою опозицією законопроєкту, за яким гомосексуалісти зможуть не лише реєструвати свої содомські співжиття як «сім'ї», а й усиновлювати дітей.
На останньому засіданні Синоду Елладська Церква виступила проти усиновлення геями дітей, заявивши, що «діти – це не домашні улюбленці», але не зробила чіткої заяви про позицію щодо самих одностатевих шлюбів. У той же час переважна більшість грецьких єпископів вже різко засудили законопроєкт, що готується, а віруючі Греції в прямому сенсі цього слова готові вийти на вулиці з протестами. Це й не дивно, якщо зважити на те, що деякі митрополити прямо закликають православних греків «боротися проти легалізації одностатевих шлюбів».
Масла у вогонь підлив архієпископ Ієронім, пообіцявши, що «Церква не візьметься за зброю», тобто не буде ініціювати масових заворушень. Погодьтеся, що сама заява зі згадуванням зброї з вуст людини, за спиною якої стоїть багатомільйонна паства, звучить дуже тривожно, вказуючи, що, як мінімум, розмови про заворушення мають місце. Але уряд, виконуючи певні домовленості «із західними партнерами», має намір, незважаючи ні на що, прийняти закон.
Що ж відбувається у Греції, і чим це може закінчитися?
Церква та політика: симфонія чи какофонія?
Греція, згідно з Конституцією, країна православна. І позиція Церкви щодо того чи іншого питання в ній дуже важлива. Найчастіше вона збігається з державною. Це не дивно, якщо зважити на те, що Церква субсидується з держбюджету.
Однак в історії країни були випадки, коли видима «симфонія» між Церквою та державою порушувалася, і справа сягала не лише «какофонії», а й серйозного протистояння. Як, наприклад, у питанні графи про віросповідання у посвідченнях особи.
Так, 2000 року уряд вирішив, що цю графу з документів треба прибрати. Проте проти цього рішення виступив тодішній предстоятель Елладської Церкви Архієпископ Афінський Христодул. Його жорстка позиція з цього питання призвела до того, що в Афінах та Салоніках пройшли масштабні акції протесту, а Церква зібрала понад 3 мільйони підписів під закликом викреслити релігію з документів. Нагадаємо, на той час все населення Греції складало трохи більше 10 мільйонів людей, і 3 мільйони підписів – це більше, ніж кількість голосів, які отримала партія ПАСОК (Всегрецький соціалістичний рух), щоб прийти до влади в країні.
Так, тоді (як і в багатьох інших випадках) Церква програла протистояння з політиками, але всі вони й досі тремтять від думки, що події 2000 року можуть повторитися. Крім того, після 2000 року політики усвідомили, що Церква має вирішальне значення у питанні виборів, а отже – сваритися з нею нікому не хочеться.
Але не у випадку з легалізацією гей-шлюбів.
19 січня 2024 року прем'єр-міністр Греції Кіриакос Міцотакіс заявив, що закон про одностатеві шлюби буде ухвалено на початку лютого.
Фактично в унісон із цією заявою з'явилася інформація, що 23 січня 2024 року відбудеться позачергове засідання Синоду Грецької Православної Церкви. На ньому буде розглянуто лише одне питання – гей-шлюби та реакція на них. Синод, згідно зі Статутом Церкви Еллади, скликав Архієпископ Ієронім. Однак, як з'ясувалося, він зробив це не просто так.
Політика у Церкві чи Церква у політиці?
Потрібно розуміти, що Архієпископ Ієронім намагається «балансувати» між прямо протилежними думками. В одному з останніх інтерв'ю він сказав, що у питанні «гомосексуальних партнерств» треба думати не про позицію «правих», «лівих» і «центристів», а про те, «яке суспільство і яка сім'я буде в нас завтра». У той же час, щоб зняти відповідальність з себе особисто і з Церкви загалом, він заявив, що питання одностатевих шлюбів має вирішуватись на всенародному референдумі.
Ймовірно, у цій ситуації Архієпископ намагається вчинити не як церковний лідер, а як політик. Не випадково, відповідаючи журналістам на питання про особисту позицію щодо гей-шлюбів, Ієронім сказав, що «у таких питаннях архієпископ не може займати позицію поодинці, як і прем'єр-міністр». Саме тому жодних різких заяв з його боку ми не чули і, мабуть, не почуємо. Він розраховував, що і Синод Церкви Еллади утримається від різких заяв аж до ухвалення самого закону, який уже перебуває в парламенті Греції і пройшов усі необхідні процедури голосування.
Іншими словами, архієпископ Ієронім сподівався «відсидітися» і вже потім, після ухвалення закону, констатувати, що «Церква нічого вдіяти не могла».
Природно, що відсутність чітких переконань щодо такого, очевидного для віруючої людини питання, як ставлення до содомського гріха, викликає масу невдоволення. І не лише з боку простих віруючих, а й з боку ієрархів Еллади, які дозволяють собі дедалі частіше критикувати дії Предстоятеля.
Що стоїть за скликанням Синоду?
Так, деякі з митрополитів обурилися тим, що Архієпископ Ієронім, не повідомивши Синод та ієрархію, зустрічався з прем'єром Греції Міцотакісом. Грецькі ЗМІ називають цю зустріч «таємницею» і стверджують, що побратими-ієрархи вимагають від глави Елладської Церкви звіту, що на ній відбувалося. Загалом, відбувається скандал.
Ще більший скандал спалахує через те, що Синод 23 січня скликаний Архієпископом Ієронімом, як виявилося, не з його волі.
Справа в тому, що група ієрархів Еллади, які є духовними чадами та шанувальниками згадуваного нами вище Архієпископа Афінського і всієї Еллади Христодула (попередника Ієроніма), розпочала збір підписів для негайного скликання Синоду. Таких підписів зібрали 25. Лист відправити Ієроніму не встигли – він дізнався про збір, і, випереджаючи розвиток подій, сам призначив Синод.
Однак у грецькій пресі пишуть, що група ієрархів Елладської Церкви зараз звинувачує архієпископа Ієроніма у невиконанні функцій духовного лідера нації. Архієреї стверджують, що предстоятель заграє з владою і намагається «лавірувати» у принциповому питанні. Тому вони й зажадали від нього скликати Синод.
Гомосексуалізм – не гріх?
У свою чергу, самі представники уряду Греції постійно заявляють, що думка Церкви щодо цього питання не має жодного значення. Наприклад, буквально через годину після заяви Архієпископа Ієроніма, що було б непогано скликати референдум, прессекретар грецької влади повідомив, що, по-перше, Церква не буде вказувати політикам, як їм голосувати, а по-друге, «питання прав людини на референдуми не вирішуються».
Віруючі обурюються ще й тим, що влада намагається перевести питання визнання гомосексуальних сімей із суто політичної проблеми у проблему духовну. Наприклад, представник влади заявив, що «гомосексуальність – не гріх», і що йому «сумно чути» протилежну думку, яка, за його словами, «не представляє ні віруючих, ні Церкву».
Зрозуміло, що такі слова чиновника сприйняли як спробу держави вказувати Церкві, що треба вважати гріхом, а що – ні. Проблема посилюється ще й тим, що практично всі грецькі ієрархи вбачають у визнанні одностатевих шлюбів лише перший крок назустріч руйнуванню християнських цінностей і зовсім не сприймають гомосексуальність як «біологічну особливість» людини. Більше того, все частіше звучать голоси, що за легалізацію гей-шлюбів виступають ті ж люди, які ще зовсім недавно стверджували, що традиційна сім'я – це зовсім непотрібний інститут. Виходить, кажуть ієрархи, що якщо сім'я – інститут, що віджив своє, то просуваючи одностатеві спілки, вони цей «інститут» знищують.
***
Чим закінчиться все це – ми скоро побачимо. Ймовірно, 23 січня Елладська Православна Церква ухвалить жорстке рішення щодо гей-браків. Митрополит Корфський Нектарій уже закликав своїх побратимів до засудження закону, що готується. Також з великою ймовірністю можна припустити, що уряд Греції жодної уваги на позицію Церкви не зверне, і закон буде прийнятий. Що далі буде відбуватися в країні (акції протесту, мітинги, демонстрації) – невідомо.
Проте достеменно відомо, що політики країни повільно і впевнено знищують православне коріння і традиції того самого народу, слугувати інтересам якого вони обіцяли.
