Ставлення Президента до іудеїв та православних: чи є різниця?

7 грудня 2023 року на Майдані на честь свята Хануки встановили й запалили найбільшу єврейську менору в Європі. А кількома днями пізніше в Дніпрі було встановлено найбільшу в світі срібну менору. Що стоїть за цими подіями та чи мають вони якийсь стосунок до УПЦ?

Коли Володимир Зеленський ще не був Президентом, в одному з інтерв'ю він сказав, що його стосунки з Богом настільки інтимні, що виносити їх на громадський огляд він не збирається. «Є речі, які ми ніколи не обговорюємо за столом нашої родини. Так мене вчив батько. Я ніколи їх ні з ким не обговорюю. Питання релігії – номер один. Ми ніколи не обговорюємо речі, які розколюють сім'ї та суспільство. Ніколи цього не роблю. Але я вірю в Бога», – говорив тоді (у 2019 році) Зеленський.

Відповідаючи на запитання, чи буде він ходити на святкові служби в церкву, які транслюють усі телеканали, він пояснив, що не збирається відвідувати богослужіння «на камеру».

«Я вважаю, що це моя особиста, внутрішня справа. Я це транслювати на весь світ, по телевізору не хотів би. Тому що мою розмову з Богом я вважаю за краще вирішувати тет-а-тет», – відповів кандидат у Президенти України три роки тому, запевнивши, що ніхто в релігію втручатися не буде.

Але в історії України надто часто буває так, що одна й та сама людина в статусі кандидата і в статусі президента країни не тільки говорить, а й робить абсолютно протилежні речі. Це саме, на жаль, сталося і з Володимиром Зеленським.

Так, у той час, коли в нього навіть у планах не було стати главою держави, він абсолютно спокійно хрестив свою дитину в Іллінському храмі УПЦ в Києві. Ставши Президентом, він оголосив УПЦ загрозою національній безпеці.

Перед виборами Зеленський всіляко наголошував на своєму нейтралітеті щодо релігії і ніколи не виявляв особливого інтересу до якоїсь однієї конфесії, принаймні публічно.

Проте на посаді глави держави він демонструє не тільки більш лояльне ставлення до однієї конфесії (ПЦУ) на шкоду іншій (УПЦ), а й відверто підкреслює вкрай шанобливе ставлення до релігії своїх батьків – іудаїзму. Судіть самі.

7 грудня 2023 року Володимир Зеленський разом з іудейським духовенством взяв участь у церемонії запалювання ханукальних свічок на менорі. До Офісу Президента з'їхалися рабини з усієї України.

Трьома місяцями раніше Зеленський в Офісі Президента зустрічався з рабинами з Білої Церкви, Бердичева, Вінниці, Гадяча, Дніпра, Донецька, Житомира, Запоріжжя, Кам'янського, Києва, Луганська, Кременчука, Кривого Рогу, Кропивницького, Львова, Миколаєва, Одеси, Полтави, Рівного, Сум, Умані, Харкова, Херсона, Хмельницького, Черкас, Чернівців. Рабини подарували тоді Президенту України менору.

А 10 грудня Володимир Зеленський відвідав інавгурацію новообраного глави Аргентини Хав'єра Мілея, який зовсім нещодавно прийняв рішення змінити християнське віросповідання на іудаїзм. Мілей зробив Зеленському подарунок – вже звичну для українського Президента менору.

Здавалося б, що тут дивного? Зеленський за походженням єврей і ніколи цього не приховував. Зрештою, має ж єврей право сповідувати іудаїзм? Звісно. І ніхто це право не заперечує.

Питання з'являються, коли Президент підкреслено лояльно ставиться до іудаїзму в країні, де більшість населення – християни. І відбувається це на тлі репресій найбільшої християнської конфесії. Інакше кажучи, якби Володимир Олександрович відвідував синагогу і шанобливо ставився до православних України – жодних питань не було б. Але в нас все трохи інакше. Давайте зіставимо останні факти.

• Президент неодноразово збирає в ОП (на своєму робочому місці) рабинів і проводить там іудейські церемонії.
• Керівництво СБУ запрошує головного рабина, щоб розповісти йому, наскільки ефективно вони ведуть роботу проти антисемітів. І ця розповідь дуже схожа на звіт.
• У Почаївській лаврі СБУ проводить обшуки через «образу іудеїв» священноначаллям. І все це в ситуації, коли Україну дуже складно запідозрити в антисемітських настроях.
• Головний рабин Києва та України на зустрічах із представниками влади США пропагує законопроєкт 8371 про заборону УПЦ, який Рада ухвалила в першому читанні.
• А трохи раніше Україна погодилась прийняти в Умані на єврейський Новий рік понад 33 тисячі іудеїв. І це тоді, як, за визнанням мера, у міста просто не було необхідної кількості бомбосховищ. І в разі повітряної тривоги їх просто ніде було б розмістити.

А проте в той самий час УПЦ заборонили всі її хресні ходи, які традиційно проходили країною в липні та серпні десятки років. Та аргументували заборону війною і небезпекою ракетних ударів. Але чому ж для хасидів війни немає, а для православних війна є?

Якщо поглянути на ситуацію збоку, то вона очевидна – сьогодні в Україні ставлення влади до іудеїв незрівнянно лояльніше, ніж до вірян Української Православної Церкви. І це при тому, що саме православ'я, а не іудаїзм є традиційною релігією для цієї території вже понад тисячу років.

Лідерка рівненських «Мирян» Тетяна Царук, спостерігаючи настільки різне ставлення Зеленського до релігійних конфесій, звернулась до Президента з питанням – чи можуть православні розраховувати хоч на частину тієї уваги, яку він приділяє іудеям? Звісно, запитання це риторичне, але хіба не може з ним погодитися кожен із нас?

Робота Президента навіть монорелігійної країни дуже складна. А вже в багатонаціональній і багатоконфесійній державі ця складність багаторазово зростає. Адже не секрет, що саме питання нації та віри є найболючішими і більше за всі інші здатні розділити суспільство, посіяти ненависть і ворожнечу. Приділяти в такій ситуації особливу увагу «своїй» релігії та гнобити «не свою» – не надто правильна політика.

Вважається, що шкільний вчитель не повинен брати власних дітей до класів, у яких викладає. А якщо вже він це робить, то має ставитися до них навіть жорсткіше і вимогливіше, ніж до інших учнів. В іншому разі його звинуватять у зловживанні службовим становищем.

З аналогічної причини Президент не повинен сам втручатись у внутрішні справи релігій та не повинен дозволяти це робити своїм підлеглим. А особливо в такий важкий для країни час.

Чи можна якось виправити ситуацію? Звичайно. І для цього не потрібно навіть нічого вигадувати. Досить згадати те, що Володимир Зеленський говорив перед тим, як став Президентом.