Що Байден прийдешній нам готує?
Джо Байден, друг патріарха Варфоломія, захисник ЛГБТ і абортів, став президентом США. Як відіб'ється його прихід до влади на Православ'ї в світі і Україні?
20 січня рівно опівдні за вашингтонським часом і о 19.00 за київським, Джозеф Байден і Камілла Харріс склали присягу президента і віце-президента США. Нинішня інавгурація була у зв'язку з пандемією коронавірусу значно скорочена і видозмінена. Деякі її частини взагалі винесені в онлайн. Але набагато важливіше самої інавгурації те, що за нею послідує. Яку політику в релігійній сфері буде проводити наступна американська адміністрація і як це може вплинути на церковні справи в Україні? Давайте розбиратися.
Джо Байден – католик, який просуває ЛГБТ і аборти
Формально за своєю релігійною приналежністю Джо Байден – католик. Причому він став лише другим президентом-католиком в історії США. До нього таким був лише Джон Кеннеді. Але ось що стосується реального релігійного світогляду нового американського президента, то він дуже своєрідний.
Джо Байден зарекомендував себе як показовий і послідовний захисник ЛГБТ. У 2014 р., перебуваючи на посаді віце-президента США за Барака Обами він заявляв, що захист прав сексуальних меншин є відмінною рисою цивілізованих країн і що він повинен стояти вище національних культур і соціальних традицій. Буквально ця заява звучала так: «Мене не цікавить, яка у вас культура. Нелюдськість залишається нелюдськістю, а забобони – забобонами». Іншими словами, «католик» Джо Байден назвав негативне ставлення Біблії до ЛГБТ нелюдськістю і забобонами.
З 2016 року, також займаючи пост віце-президента США, Джо Байден провів у своєму власному особняку церемонію «одруження» двох гомосексуалістів з числа співробітників Білого дому, і написав з цього приводу в Twitter наступне: «Пишаюся, що одружив Брайана і Джо у себе вдома».
.
Джо Байден провів у своєму власному особняку церемонію «одруження» двох гомосексуалістів з числа співробітників Білого дому
А в жовтні 2020 року під час передвиборної кампанії Байден і зовсім заявив, що перші 100 днів його президентства пройдуть під прапором захисту прав ЛГБТ та інших спільнот нетрадиційної орієнтації. В цей час планується прийняти, так званий «Акт рівних прав» для представників ЛГБТ-спільноти. Також Байден пообіцяв, що захист ЛГБТ буде пріоритетом і зовнішньої політики США під час його президентства.
Вперше на високий федеральний пост в США повинен (а) бути призначений (а) трансгендер. Байден висунув Рейчел Левайн на посаду помічника міністра охорони здоров'я.
Показово і те, як новий Президент відноситься до проблеми абортів. В середині 1970-х років, будучи сенатором, Байден негативно ставився до легалізації абортів. Ось одна з його заяв тих років: «Я не думаю, що жінка має єдине право вирішувати, як їй чинити зі своїм тілом, все це (аборти - Ред.) зайшло занадто далеко». А в 1976 році він також підтримав законопроект Хайда, який передбачав заборону на фінансування абортів з держбюджету в разі відсутності загрози життю. Однак останнім часом Байден різко змінив свою думку. В рамках передвиборчої програми команда Байдена представила план дій в якому прописане скасування рішень Д. Трампа щодо обмеження абортів і захисту ненароджених дітей, а організація «Planned Parenthood», що надає послуги з переривання вагітності навпаки отримає бюджетне фінансування.
Також ще в рамках передвиборної кампанії Байден анонсував призначення главою адміністрації Білого дому Рона Клейна, який вважається затятим прибічником абортів до такої міри, що позиціонує себе як солдата в армії прихильників абортів.
Позиція Байдена з питання абортів призвела до того, що саме через неї 27 жовтня 2019 р. настоятель католицької церкви Святого Антонія в Південній Кароліні Роберт Е. Морі відмовив йому в причасті.
Джо Байден і Фанар: дружба навіки
Однак не всі релігійні діячі настільки педантичні. Знайшлися і католицькі єпископи, які заявили про можливість причастя Байдена незалежно від його позиції щодо абортів, а представник Фанару архієпископ Тельмісській Іов (Геча) в одному з інтерв'ю на запитання, чи може «політик, який декларує християнство, виступати публічно і за аборти, і за одностатеві шлюби?" відповів, що «кожна людина повинна бачити і засуджувати свої власні гріхи, а не судити ближнього».
Велика взаємна симпатія між Байденом і Фанаром почалася під час перебування Байдена віце-президентом. У 2011 і 2014 рр. відбулися два його візити на Фанар, після яких відбулася активізація Константинопольського патріархату з підготовки Критського собору, що відбувся в 2016 р., а також просування ідеї верховенства Константинопольського патріархату в Православному Світі.
В результаті цих візитів Байден пообіцяв фанаріотам всебічну підтримку, а натомість отримав Премію Патріарха Афінагора з прав людини (Athenagoras Human Rights Award), засновану Радою архонтів Константинопольського патріархату.
Саме в цей час нинішній глава Американської архієпископії Фанару, архієпископ Елпідофор (Ламбриніадіс) сформулював концепцію «Перший без рівних». А під час передвиборної президентської кампанії він активно закликав голосувати за Байдена і брав участь в різних політичних акціях.
Під час інавгурації Джо Байдена архієпископ Елпідофор (Ламбриніадіс) взяв участь в екуменічному молебні. Крім нього в цій спільній «службі» брали участь представники Єпископальної церкви, католики, баптисти, неоп'ятидесятники, язичники, кришнаїти, іудеї, мусульмани, рух мормонських жінок «за справедливе правління», представники ЛГБТ та інші.
Дуже показово – як саме президентський комітет з інавгурації позиціонує главу Американської архієпископії. У відповідній заяві сказано, що ієрарх Фанару «представлятиме православне християнство і підноситиме молитву від імені віруючих Сполучених Штатів». Тобто, нова американська адміністрація натякає на те, що саме фанаріотський ієрарх представляє всіх православних США, незважаючи на те, що в цій країні існує автокефальна православна церква Америки (її канонічність визнається всіма, автокефалія – тільки п'ятьма Помісними Церквами) і єпархії багатьох Помісних Церков.
Нова американська адміністрація натякає на те, що саме фанаріотський ієрарх представляє всіх православних США, незважаючи на те, що в цій країні існує автокефальна православна церква Америки.
Напередодні інавгурації директор зі зв'язків з громадськістю Американської архієпископії Фанару Алекс Карлуцос заявив, що Байден порівнював главу Фанару з Христом: «Я подорожував по світу і зустрічався з великими лідерами, і я зустрічав лише дві фігури, схожі на Христа: один – Нельсон Мандела, а інший – Вселенський патріарх Варфоломій». Також Карлуцос зазначив, що Байден «дуже відданий і дружить з греко-американським співтовариством».
До чого веде ця дружба?
По-перше, це проходження Фанару в руслі тієї політичної повістки, яку презентувала команда Байдена: підтримка прав ЛГБТ, абортів і рівності для представників усіх нетрадиційних орієнтацій. Звичайно ж не варто очікувати, що патріарх Варфоломій відразу почне заявляти про перегляд православного вчення з цих питань. Для того, щоб слідувати в руслі порядку існує багато інших способів. Починаючи від простого закриття очей на те, що Байден приймає закони, що заохочують ЛГБТ і закінчуючи тим, як робить Ватикан. А там, нагадаємо, при незмінності офіційної позиції, дуже впливова єпископська конференція Німеччини закликає до схвалення гей- «шлюбів», а папа Франциск просить у содомітів прощення і заявляє про необхідність законодавчо закріпити їх право на «шлюб».
Контури проходження в руслі порядку вже проглядаються. Так 20 січня 2021 архієпископ Елпідофор з нагоди Дня Мартіна Лютера Кінга опублікував відеозвернення, в якому закликав американців задатися питанням: «Що я роблю для расової справедливості, рівності і миру?» Це, звичайно, ще не заклик підтримувати права ЛГБТ, але вже явний натяк на проходження тієї самої ліберальної повістці, яка понад усе ставить не заповіді Божі, а права спотвореної гріхом людської природи.
По-друге, прихід Байдена до влади в США значно підвищує і без того високі шанси архієпископа Елпідофора стати наступником патріарха Варфоломія. В цьому випадку просування його теорії «Перший без рівних» вийде на якісно новий рівень.
По-третє, підтримка чиновниками американської адміністрації домагань патріарха Варфоломія на всевладдя у Православ'ї значно посилиться. Як відомо, ці домагання зараз виражаються в основному в тому, що Помісні Церкви примушують визнати ПЦУ, яка як раз і народилася в рамках претензій Фанару на всевладдя. На ієрархів Помісних Церков і раніше чинився тиск з метою змусити у них визнання ПЦУ, а тепер є ймовірність того, що за це візьмуться з подвоєною-потроєною силою. Наскільки все це буде успішним покаже час, але того, що деякі Помісні Церкви підуть по шляху Кіпру та Олександрії виключати не можна.
Підтримка чиновниками американської адміністрації домагань патріарха Варфоломія на всевладдя в Православ'ї значно посилиться.
Правда, як показує досвід Помісних Церков, які вже визнали ПЦУ, це визнання тягне за собою сильні розбіжності всередині самих цих Церков, аж до відмови від спільного служіння. Зрештою це може закінчиться поділом Помісних Церков на тих, хто буде твердо стояти в православній вірі і моральності і тих, хто прийме ліберальний порядку і визнає верховенство Фанару. Причому поділ цей може проходити не по межах Помісних Церков і навіть не по межах єпархій або громад, а по живому Тілу Церкви.
По-четверте, в Україні все це відгукнеться черговою кампанією з дискредитації УПЦ і спробам насильно загнати якомога більшу кількість парафій, а то і єпархій в ПЦУ. Це підтверджується також і домовленостями прем'єра Дениса Шмигаля з главою Фанару під час зустрічі в Стамбулі 30 листопада 2020 року, коли вже стало зрозуміло, що президентом США стає Джо Байден. За повідомленнями джерела СПЖ в оточенні глави уряду, український чиновник запевнив главу Фанару в готовності Києва приступити до реалізації плану по повній підтримці ПЦУ. План передбачає «перехід» храмів і парафій канонічної Української Православної Церкви в ПЦУ, а також весь спектр адміністративної підтримки цієї структури з боку держави. За твердженням джерела, Денис Шмигаль заявив патріарху Варфоломію, що буде особисто курирувати вказану діяльність.
Ключовим виконавцем даної роботи буде давно знайомий нам «доброзичливець» УПЦ Андрій Юраш, під якого при Секретаріаті Кабміну був недавно створений Відділ з питань етнонаціональної політики і релігій. Юраш через свого сина, нардепа від «Слуги народу» Святослава Юраша, має намір проводити через Верховну Раду законодавчі ініціативи, спрямовані на зміцнення позицій ПЦУ.
А що ж президент Володимир Зеленський, за якого в 2019 році голосували практично всі православні, змучені «томосним тероризмом» Порошенка? А Зеленський вирішив просто дистанціюватися від діяльності Шмигаля. Він вирішив залишитися «хорошим для всіх». Чи правильна це позиція для президента України, який несе відповідальність за все, що відбувається в країні? Навряд.
***
Так що ж робити православним? А православним варто згадати, що писав святий апостол Павло своєму учневі Тимофію: «Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані. А люди лихі та обманщики матимуть успіх у злому, обманюючи й будучи обманутими. А ти будь в тім, чого тебе навчено, і що тобі ввірено, знаючи ким ти навчений» (2 Тим 3: 12-14). Як кажуть святі отці: Церкву не треба спасати, треба самому спасатися в Церкві. Можна вірити в ліберальні цінності, в права людини, у всемогутність американської адміністрації або в те, що «всемудрий» Фанар містить в своїх архівах відповіді на всі питання. А можна вірити в Христа і Його Церкву і в те, що «... сили пекла не переможуть її ...» (Мф. 16:18). Слава Богу, що ми знаходимося в огорожі Святої Церкви і якщо кожен з нас збереже себе в цій огорожі, незважаючи ні на які погрози або спокуси, то побачить, як насправді Бог премудро все влаштовує.
