Папа та «русский мир»: чи заборонять РКЦ та УГКЦ в Україні?

25 серпня 2023 року папа римський Франциск під час онлайн-спілкування з російською молоддю зробив заяву, яка шокувала українську громадськість. Понтифік назвав російську молодь спадкоємцями «матінки-Росії» та закликав пам'ятати про велич своєї держави: «Ніколи не забувайте про спадщину. Ви спадкоємці великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра I, Катерини II, тієї імперії – великої, освіченої, (країни, – Ред.) великої культури і великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини, ви спадкоємці великої Матінки Росії, йдіть уперед із цим. І спасибі вам. Спасибі за ваш спосіб бути, за ваш спосіб бути росіянами»

Реакція «простих» українців на ці слова була вкрай негативною. А от влада була дуже толерантною. Найпоширеніші коментарі – про «помилку» понтифіка. Але чи справді понтифік просто припустився «прикрої помилки», і якщо ні, то що буде далі з українськими католиками та уніатами?

Папа та Путін

У Ватикані зробили незграбну спробу виправдати папу, який начебто «не мав наміру вихваляти імперіалістичну логіку і правителів, яких згадав, щоб указати на деякі відповідні історичні періоди». Але в МЗС України цим виправданням не повірили, заявивши, що «саме такою імперіалістичною пропагандою <...> Кремль виправдовує вбивства тисяч українців і українок та знищення сотень українських міст і сіл».

Напевно, саме з цієї причини висловлювання папи дуже сподобалося в Кремлі. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков зазначив, що «понтифік знає російську історію дуже добре». За його словами, «вона справді глибока, має глибоке коріння, наша спадщина не обмежується тільки Петром або Катериною. Вона набагато давніша. І те, чим займаються держава, громадські об'єднання, вчителі, полягає в тому, щоб цю спадщину донести до нашої молоді. Те, що слова понтифіка звучать із цими зусиллями в унісон, вельми втішно».

Зі свого боку ініціатор заборони УПЦ нардеп Микола Княжицький упевнений, що папа просто «помилився». Але чи так це?

Навряд чи. Папа Франциск давно та систематично вибудовує «роботу» з владою Російської Федерації. Деякі уніатські телеграм-канали вважають, що така позиція папи – вплив якоїсь групи всередині РКЦ, на чолі якої зараз перебуває кардинал Дзуппі. Він, мовляв, й ініціює переговорний процес між Росією та Україною. Зрозуміло, що, розповідаючи про «вплив», українські уніати намагаються зробити папу невинною жертвою хитрих кардиналів. Однак ця спроба не тільки малопереконлива, а й відверто брехлива.

Згадаймо, що папа тричі зустрічався з главою РФ Володимиром Путіним, а під час однієї з цих зустрічей навіть подарував йому медаль зі словами, що вона «зображає ангела, який приносить і мир, і справедливість, і солідарність, і захищає». Також папа виправдовував війну Росії проти України, заявивши, що РФ спровокували: «Війна певною мірою схожа на шлюб. Щоб це зрозуміти, потрібно дослідити динаміку, яка розвинула конфлікт. Існують міжнародні чинники, які сприяли провокуванню війни. Я вже згадував, що в грудні минулого року глава держави (Путін, – Ред.) прийшов до мене, щоб сказати, що він дуже стурбований тим, що НАТО гавкає біля воріт Росії. Він висловив побоювання, що це спровокує війну, яка вибухнула через два місяці. Тож не можна спрощено міркувати про причини конфлікту».

Саме з цієї причини німецький фахівець по Східній Європі та дослідник сталінізму Іммо Ребічек упевнений, що слова Франциска про Росію «не залишають сумнівів у тому, що він солідарний із сильнішими». Ребічек додав, що «в України є союзники в Європі, але Ватикан не входить до їх числа».

Реакція влади України

Інакше кажучи, хоч би як намагалися у Ватикані виправдати папу, увесь контекст, що передує його словам про «матінку-Росію», свідчить, що понтифік займає чітку проросійську позицію у питанні війни в Україні.

Проте реакція влади виявилася дуже стриманою. І її, швидше, можна охарактеризувати як спробу «антикризу», тобто медійного захисту понтифіка та українських католиків з уніатами.

Уже згадуваний Княжицький заявив, що не можна, мовляв, застосовувати до всіх католиків принцип колективної відповідальності. За словами нардепа, «ототожнювати церкву і її очільника можна лише у псевдо-харизматичних авторитарних сектах, що діють під виглядом харизматичних церков».

Нагадаємо, сам Княжицький вимагає заборони УПЦ на підставі поодиноких випадків колаборації з ворогом кількох її священників, які становлять мізерну частку відсотка від числа всього кліру. Тобто до УПЦ, на його думку, застосовувати принцип колективної відповідальності можна та потрібно, а до католиків – не можна.

Також до дивного стриману заяву зробив глава Держдепартаменту з питань етнополітики Віктор Єленський. За його запевненнями, папа «шкодує» про свої слова щодо звеличення російської імперії. Мовляв, хто в житті не помилявся? Треба зрозуміти й пробачити. Трохи далі Єленського пішов речник МЗС України, який повідомив, що йому «дуже прикро» чути з вуст папи Франциска «російські великодержавні ідеї, які, власне, і є причиною хронічної агресивності Росії».

Не менш беззубою була й реакція посла України у Ватикані Андрія Юраша. Він, який свого часу активно опікувався забороною УПЦ, просто написав, що «цілком розуміє реакцію українського суспільства на останню заяву папи», зауваживши, що «неможливо прийняти наративи, які виправдовують російський імперіалізм, імплементація якого зараз є головною причиною війни». Він додав, що «працює над проблемою з перших годин її виникнення». І це все.

Як бачимо, ніхто з представників української влади не став вимагати від папи вибачень, не заявив протест, не висловив «рішучого осуду» його словам.

Реакція католиків України

Точно так само повелися й представники РКЦ в Україні та УГКЦ. Взагалі, главі українських уніатів Шевчуку вже не вперше виправдовуватися за папські «ляпи». Спробував він зробити те саме й цього разу, заявивши, що чекає від Ватикану (не від папи!) пояснень, а потім заявивши, що римський понтифік «живе в солодкій брехні російської пропаганди». Тобто папа не винен – винна пропаганда.

Проте найбільше здивував голова Конференції єпископів Римо-католицької церкви в Україні єпископ Віталій Скомаровський, який навіть у такій, здавалося б, очевидній ситуації знайшов спосіб звинуватити не папу, а... «русскій мір». За його словами, «згадка про "велику Росію" з її величною культурою та людяністю, на жаль, засвідчують подальше існування міфу про гуманізм та велич держави, яка вже 9 років веде проти України кровопролитну та жорстоку війну».

Він додав, що «як Церква та українське суспільство ми відкидаємо та вважаємо неприпустимими будь-які прояви підтримки "русского міра", який приніс стільки болю та страждань на нашу землю та до наших родин».

Тобто, якщо винен «русскій мір», а не папа (він просто повірив у міф про гуманізм Росії), то й боротися треба винятково з «русскім міром» та його представниками.

І хоча колишня депутатка від партії «Свобода» Ірина Фаріон вважає, що папа римський «перейшов до московського патріархату», влада, католики та уніати боротися будуть не з ним, а з УПЦ.

Чому католики не вимагатимуть автокефалії від Риму?

Як ми знаємо, і влада, і ЗМІ, і «експерти» вимагають від УПЦ канонічного та євхаристичного розриву з РПЦ на тій підставі, що Московський патріархат підтримав вторгнення РФ в Україну. Держетнополітики навіть організував «експертизу», де знаходив «зв'язки» УПЦ з РПЦ.

Логічно було б припустити, що подібні вимоги (чи принаймні побажання) влада спрямує й до католиків. Але ні, нічого подібного ми не бачимо. Подібні ініціативи проштовхують лише окремі клірики ПЦУ. Наприклад, капелан Роман Грищук назвав папу «московським», закликав католиків з уніатами усвідомити, що їхній духовний центр не може бути в Римі, та об'єднатися навколо Києва.

«Тільки в духовному єднанні навколо Київської хрещальної купелі є її духовне і державне процвітання!» − підсумував Грищук. Але у «верхах» на його заклик ніхто чомусь не відреагував.

Чи заборонять РКЦ та УГКЦ?

Давайте згадаємо, що відкриті гоніння на УПЦ почалися з пісні про «матінку-Росію», яку співали парафіяни в Києво-Печерській лаврі. Взагалі-то це пісня початку 2000-х про Богородицю та відродження віри після епохи СРСР. Про імперію, прославлення РФ там немає жодного слова. Але це нікого не цікавило. Після скандалу почалися обшуки в єпархіях УПЦ та справжні репресії з боку влади.

У випадку з папою все набагато гірше. Він заявив про «велику імперію матінки-Росії», «імперію великої людяності» (!) після півтора року війни цієї самої імперії в Україні. І це не якась там пісня 20-річної давності, це публічна заява вищої духовної особи. Чому ж ми не бачимо жодних відповідних дій влади?

Щонайменше, наразі має йтися про розрив стосунків між Римом та українськими католиками з греко-католиками. Далі, за логікою, у Верховній Раді має з'явитися законопроєкт про заборону українських церков, афілійованих із Римом. Нічого цього ми не спостерігаємо. Чому?

По-перше, скільки б уніати не говорили про свою незалежність від Риму та про своє бажання отримати статус «патріархату», ані Шевчук, ані будь-хто інший не ризикне йти на розрив із Римо-католицькою церквою. Тому що, втративши адміністративний зв'язок із Ватиканом, українські уніати не зможуть заявляти про свою приналежність до «вселенської церкви» та залишаться релігійною організацією, що задовольняє «духовні потреби» виключно кількох західних областей України

По-друге, незважаючи на той факт, що слова папи цілком можуть бути трактовані як підтримка російської агресії (а отже – їх має бути розглянуто як аргумент для заборони УГКЦ і РКЦ на території України), ніхто робити цього не буде. І не лише тому, що багато депутатів, які виступають за заборону УПЦ, самі є уніатами, а й тому, що ніхто в українській владі не піде проти наших «західних партнерів».

Адже той самий Княжицький нагадав, що католиками є президенти США, Польщі, Литви. І навряд чи хтось із них погодиться, щоб в Україні ображали «їхню» конфесію.

Тому ніхто українських католиків не буде не те що забороняти, а й просто критикувати. Навіть якби в когось виникла просто така думка, його дуже швидко поставили б на місце. Тому що б не говорив папа, як би він не вихваляв російську імперію, винна в Україні все одно буде невістка Українська Православна Церква. Цитата Княжицького: «Я теж роздратований. Однак ворогом українців вважаю діяльність Російської церкви в Україні, а не неприпустимі помилки глави Католицької церкви».

І такі слова – це добре. Бо вони зайвий раз доводять правдивість слів Христа: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами».