Чому архієпископ Хризостом визнав Думенка
Ще нещодавно архієпископ Хризостом заявляв про нейтралітет щодо ПЦУ, але зараз поміняв свою позицію. Чому він це зробив і чи погодиться з ним Кіпрська Церква?
24 жовтня 2020 року предстоятель Кіпрської Православної Церкви архієпископ Хризостом II, поминаючи під час літургії в монастирі Хрисороятісси (регіон Пафосу) Предстоятелів Помісних Православних Церков, назвав ім'я голови ПЦУ Сергія (Епіфанія) Думенка. Даний факт викликав не тільки подив серед присутнього на літургії єпископату, але різке невдоволення окремих членів Священного Синоду Кіпрської Церкви. Зокрема, митрополит Лімасольський Афанасій покинув Літургію до її завершення.
Після богослужіння архієпископ Хризостом пояснив свій вчинок тим, що «він повинен був зайняти якусь позицію» щодо визнання ПЦУ, а також тим, що його рішення «послужить Православ'ю». Однак, і в першому, і в другому випадку, слова предстоятеля Кіпрської Церкви виглядають дуже спірно. Більш того, погляди архієпископа на питання визнання розкольників ПЦУ були півтора року тому прямо протилежними. Простежимо еволюцію поглядів Кіпрського предстоятеля.
Позиція 1
Справа в тому, що свою позицію щодо дій патріарха Варфоломія в Україні архієпископ Хризостом висловлював неодноразово. Наприклад, у грудні 2019 р. на зустрічі з митрополитом Тернопільським і Кременецьким Сергієм предстоятель Кіпрської Церкви зазначив, що патріарх Варфоломій зробив помилку і світове Православ'я навряд чи визнає ПЦУ: «Я взяв на себе ініціативу. Мав спілкування з усіма Предстоятелями. Ми чекаємо і сподіваємося, що Константинопольський патріарх зрозуміє свою помилку. Інші Предстоятелі навряд чи визнають Епіфанія. Хоча і мали місце спроби натиснути на Єрусалимського Патріарха, однак він не піддався».
Багато раніше, в 2017 році, у відповідь на інформацію про те, що Верховна Рада України має намір ініціювати отримання Томосу про автокефалію для українських розкольників, архієпископ Хризостом пише лист на ім'я Предстоятеля Руської Церкви, в якому підкреслює, що «дії парламенту призведуть до створення якоїсь розкольницької церкви, а отці розглядають розкол як найглибшу рану на святому тілі Церкви. Рада створює розкольницьку церкву в Україні... Наша Церква молиться Організатору Церкви – Господу нашому Ісусу Христу, щоб Він просвітив політичних керівників України, і вони переконали розкольників повернутися в очолювану Вами Церква».
Трохи пізніше архієпископ Хризостом виступив проти втручання політиків України у справи Церкви, так як, на його думку, «щораз, коли держава і особливо парламент втручаються в питання Церкви, шкода очевидна».
«Щоразу, коли держава і особливо парламент втручаються в питання Церкви, шкода очевидна».
Архієпископ Хризостом
22 травня 2019 року під час інтерв'ю з главредом «Ромфеї» Еміліосом Полігенісом, глава Церкви Кіпру заявив, що «одностороннє рішення (українського питання) не буде корисним. І результатом буде те, чого я боявся. Я міг би також прийняти рішення на користь того чи іншого, але я вважаю це неправильним. Ось чому ми цього не робили». На його думку, зайняття чіткої позції на користь Фанару або на користь РПЦ щодо українського Томосу призведе до розколу Церкви «з математичною точністю». Саме тому архієпископ Хризостом неодноразово підкреслював, що Кіпрська Церква буде дотримуватися нейтралітету стосовно України, і що тільки так можна вирішити проблему ПЦУ.
Причому він не обмежився словами, а став ініціатором цілого ряду зустрічей з Предстоятелями Помісних Церков, під час яких обговорювалося українське питання. Так, у квітні 2019 року на Кіпрі відбулася зустріч Предстоятелів Олександрійської, Антіохійської, Єрусалимської та Кіпрської Церков. У травні того ж року архієпископ Хризостом зустрівся з Патріархом Сербським Іринеєм, з Патріархом Болгарським Неофітом, і главою Елладської Церкви архієпископом Ієронімом. Така бурхлива активність предстоятеля Кіпрської Церкви, який вирішив у питанні ПЦУ зайняти позицію нейтралітету, не сподобалася голові Фанару.
«Ми спробували і навіть почали відвідувати кілька Помісних церков, але потім зрозуміли, що Вселенський патріарх цього не хоче... Як Церква Кіпру, ми не стверджуємо, що визнаємо (ПЦУ - Ред.), але й не говоримо, що не визнаємо. Ми підтримуємо нейтральні відносини і хочемо мати добрі стосунки з усіма», – сказав архієпископ Хризостом, і запевнив, що, свою позицію він не поміняє,
Сказано це було 10 жовтня 2019 року.
Позиція 2
Але, на жаль, дуже скоро позиція архієпископа Хризостома зазнала істотних змін в користь визнання ПЦУ. Причому ці зміни настільки суперечать колишнім заявам предстоятеля Кіпрської Церкви, що просто не можуть не шокувати.
Так, у грудні 2019 року він, у відповідь на розрив євхаристійного спілкування РПЦ з Елладською та Олександрійською Церквами заявив, що і патріарх Варфоломій, і Патріарх Кирил – егоїсти, яким потрібна допомога. Проте, вже 6 березня 2020 року (буквально через кілька місяців), архієпископ Хризостом вперше сказав, що для нього «не проблема» визнати Думенко: «Проблема Православ'я особисто для мене і я вірю, що і для патріарха Варфоломія теж, полягає не в тому, визнаю я предстоятеля Української Церкви. Для мене це не має ніякого сенсу. Я міг визнати його вчора, сьогодні і завтра. Для мене в цьому відношенні немає проблем».
У зв'язку з цим, потрібно згадати його ж слова, сказані ним у травні 2019 року – визнання Думенка призведе до розколу в Церкві з «математичною точністю». Виходить, що кажучи про «відсутність проблеми» в питанні Томосу ПЦУ архієпископ Хризостом з «математичною точністю» готувався розколоти Церкву?
Глава Кіпрської Церкви про українське питання: «Я своєї позиції не змінюю»
10 березня архієпископ Хризостом бере участь у роботі священного синоду Фанару і висловлює свою повну підтримку Константинопольському патріархату (хоча раніше говорив про нейтралітет). Тоді ж він визнав, що Константинополь має дарувати автокефалію тим, кому забажає, і сказав, що це відповідає православній традиції.
І ось 24 жовтня глава Кіпрської Церкви вже за фактом змінює свою позицію, визнавши Думенка.
Проте, вже наступного дня на сайті Кіпрської Церкви з'являється повідомлення, що архієпископ Хризостом був готовий визнати ПЦУ за два місяці до того, як він це зробив. Ось його слова: «Вчора вдень (п'ятниця, 23.10.2020) я відправив лист. Хоча у мене він був готовий за два місяці. Тоді я не відправляв. Якщо він (патріарх Варфоломій, – Ред.) сьогодні або завтра його не опублікує, опублікую я, тому що я хочу, щоб кіпрський народ і всі архієреї знали мої погляди на Православ'я». Чому ж тоді він цей лист не відправив?
Відповідь на це питання нам дає митрополит Кіккський Никифор: «9 вересня питання (ПЦУ – Ред.) було знову підняте, і Архієпископ повідомив Священному Синоду, що опублікує лист про визнання Епіфанія, однак, зв'язавшись з Президентом Кіпру Нікосом Анастасіадісом, він вирішив не публікувати документ».
Тобто, причиною відмови від визнання ПЦУ в кінці серпня або на початку вересня стали не церковні мотиви, а виключно політичні. А як же слова Хризостома про те, що «всякий раз, коли держава і особливо парламент втручаються в питання Церкви, шкода очевидна»? Більше того, в 2008 році він же сказав буквально наступне: «коли політична влада втручається у справи церковні, вона часто руйнує, а не творить, бо мало в сучасному світі політиків, які своє життя узгодять з моральними духовними цінностями. <...> Нас дуже засмучує така ситуація. Ми не згодні з подібними діями. Священні канони повинні стояти на першому місці у Церкві і повинні неухильно дотримуватися. Ми покликані творити, а не руйнувати єдність».
Коли політична влада втручається у справи церковні, вона часто руйнує.
Архієпископ Хризостом, 2008-й рік.
Тобто, після 12 років архієпископ повністю змінив свої погляди на те, що канони, а не політичні інтереси повинні бути на першому місці? На жаль, так.
Як політика стала важливіше за канони
На чому базується такий висновок? На цілій низці подій, кожна з яких пояснює, чому стався очевидний канонічний злочин предстоятеля Кіпрської Церкви.
Так, 11 вересня стало відомо, що голова Олександрійської Православної Церкви патріарх Феодор і Держсекретар США Майк Помпео анонсували поїздку на Кіпр, під час яких планують зустрічі з президентом республіки Нікосом Анастасіадісом і міністром закордонних справ Нікосом Христодулідісом. Помпео свої зустрічі провів, а ось у патріарха Феодора не все вийшло так, як він того хотів. Перебуваючи на Кіпрі, голова Олександрійського патріархату не був запрошений звершити літургію в жодному з храмів країни. Причина очевидна – його підтримка ПЦУ.
Справа в тому, що роком раніше, в листопаді 2019-го, на патріаршій Божественній літургії з нагоди урочистостей 1400-річчя з дати успіння святого Іоанна Милостивого, що проходять на Кіпрі, патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор II згадав голову ПЦУ «митрополита» Епіфанія, що викликало серйозне невдоволення кіпріотів і спровокувало справжній скандал. Тому главі Церкви Олександрії вже у 2020-му році довелося суттєво переглянути свою програму перебування на Кіпрі, так як від нього зажадали поважати позицію Кіпрської Церкви і не поминати Думенка, або не служити на Кіпрі. Феодор вибрав друге.
Більше того, серед завдань, які стояли перед ним під час перебування на острові, були обов'язкові зустрічі з активними противниками визнання ПЦУ – митрополитами Тамасоським Ісайєю і митрополитом Китийським Нектарієм. Однак, і цей план здійснити не вдалося, так як обидва ієрархи Кіпрської Церкви пішли на самоізоляцію через коронавірус. Втім, дещо з ким він все ж зустрівся, так як, за словами блогера Олександра Вознесенського, знає ситуацію зсередини, якщо «на початку 2019 року з 17 ієрархів тільки 2-3 підтримували Варфоломія в справі легалізації розколу, то ще недавно різниця була в 2 голоси (8 - проти розколу, 6 - за і один пішов на спочинок). Тепер (24 жовтня – Ред.) Хризостом спеціально перед поминанням Епіфанія висвятив ігумена Панкратія на місце того, що пішов на спокій, знаючи, що він буде підтримувати його в українському питанні. Тобто ситуація набула вигляду крихкої більшості проти розколу, але з різницею в один голос». На думку Вознесенського дане положення речей потрібно безпосередньо пов'язувати з візитом Помпео і патріарха Феодора на Кіпр. Що ж, враховуючи пряму участь у створенні ПЦУ і незмінну підтримку, яку Держдеп надає цій структурі, так і Фанару, нічого дивного в цьому немає.
Прихильникам визнання українських розкольників вдалося, на жаль, вплинути на, здавалося б, непорушну позицію архієпископа Хризостома у відношенні до розколу.
Крім того, на думку Вознесенського, на архієпископа Хризостома чинили тиск у вигляді шантажу: «Щоб переконати Хризостома проамериканські ЗМІ викинули проти Хризостома компромат, який був аж ніяк не першої свіжості, але мав великий резонанс. Мова про те, що Хризостом допоміг отримати аферистові з Малайзії кіпрський паспорт в обмін на 5 млн. інвестицій, і це при тому, що цей аферист перебував у розшуку, а архієпископ по суті допоміг обійти державні перевірки».
Іншими словами, прихильникам визнання українських розкольників вдалося, на жаль, вплинути на, здавалося б, непорушну позицію архієпископа Хризостома у відношенні до розколу. І це зайвий раз довело: якщо священник ставить особисті інтереси вище за інтереси Церкви, то рано чи пізно знайдеться той, хто буде ними маніпулювати на свій розсуд.
Чи визнає Синод Кіпрської Церкви ПЦУ?
Архієпископ Хризостом приймав рішення про визнання ПЦУ на шкоду Православ'ю і всупереч позиції Синоду Церкви Кіпру, – таку заяву зробили найбільш впливові та авторитетні члени Синоду – митрополит Кіккський Никифор, митрополит Лімасольський Афанасій, митрополит Тамасоський Ісая і митрополит Амафундський Микола. Ці архієреї звернулися до предстоятеля Кіпрської Церкви з вимогою негайно відкликати визнання ПЦУ. Вони нагадали архієпископу Хризостому, що щодо цього питання ще в 2019 році було прийнято Синодальне рішення. Згідно з цим документом Кіпрська Церква заявила про неканонічність хіротоній ПЦУ, а також висловила сумнів у можливості узаконення їх «заднім числом». Вони також нагадали, що Томос ПЦУ був даний з метою досягти релігійного миру в Україні, чого так і не сталося. Отже, патріарх Варфоломій має скликати або Всеправославний Собор, або Собор Предстоятелів, щоб обговорити «українську проблему».
На додачу до вже сказаного раніше, митрополити Кіпрської Церкви наголосили, що вважають Україну канонічною територією Руської Православної Церкви, а значить, без згоди Патріарха Московського глава Фанару ніяких дій робити в цій країні не має. Більш того, на думку ієрархів Кіпру, надання автокефалії може здійснюватися Константинопольським патріархатом тільки зі згоди всіх Помісних Церков.
Пізніше митрополит Лімасольський Афанасій розповів, що 9 вересня 2020 року архієпископ Хризостом пообіцяв членам Священного Синоду, що не буде приймати односторонніх рішень щодо ПЦУ. На думку владики Афанасія, таке нехтування Синодом фактично означає скасування синодального устрою Церкви.
На думку ж митрополита Кіккського Никифора, дії архієпископа Хризостома щодо визнання Думенка не тільки являють собою кричуще порушення канонів, але і ставлять Кіпрську Церкву на грань розколу. Митрополит Никифор підкреслив, що Епіфаній – розкольник, ПЦУ – «розкольницька група» і той, хто буде служити з Думенком – сам стає розкольником.
Епіфаній – розкольник, ПЦУ – «розкольницька група» і той, хто буде служити з Думенком – сам стає розкольником.
Митрополит Никифор Кіккський.
Разом з тим, деякі прихильники та представники ПЦУ стверджують, що проти визнання Думенка виступили «всього» 4 члени Священного Синоду Кіпрської Церкви з 17. Однак, варто зауважити, що противники українського розколу – це не просто єпископи, а ще й одні з найбільш авторитетних архієреїв Кіпрської Церкви. Тому, їхні голоси – дуже і дуже важливі. Крім того, вище ми писали, що до противників ПЦУ на наступному Синоді може приєднатися ще кілька єпископів, і, у випадку чисельної переваги, затія архієпископа Хризостома провалиться.
Більше того, ситуація в даний момент складається таким чином, що вже наступне засідання Священного Синоду Кіпрської Церкви може поставити питання не стільки про визнання ПЦУ, скільки про порушення правил Церкви архієпископом Хризостомом і синодального устрою.
Наприклад, той же митрополит Афанасій підкреслив, що «наші розбіжності стосуються не тільки суті питання», яка полягає в тому, «чи добре вчинив Вселенський Патріархат, чи погано» (визнавши ПЦУ - Ред.). Тобто, за словами владики, Синод буде розглядати в першу чергу дії свого предстоятеля.
На це ще більш конкретно сказав владика Никифор: «Ми не будемо скликати Синод для ратифікації незаконного акта Предстоятеля нашої Церкви... Священний Синод повинен не ратифікувати свавілля Предстоятеля, а приймати рішення заздалегідь, і ці рішення повинні застосовуватися архієпископом».
«Ми не будемо скликати Синод для ратифікації незаконного акта Предстоятеля нашої Церкви... Священний Синод повинен не ратифікувати свавілля Предстоятеля, а приймати рішення заздалегідь, і ці рішення повинні застосовуватися архієпископом».
Митрополит Никифор Кіккський
Що це означає? А те, що в разі скликання Синоду, може бути поставлено питання позбавлення архієпископа Хризостома предстоятельської кафедри у Кіпрській Церкві. Причому прихильниками таких радикальних заходів можуть бути і ті, хто в цілому не виступає проти Томосу ПЦУ. Зокрема, митрополит Никифор заявив, що інші єпископи «не можуть приймати мовчазно порушення священних правил, святого Статуту, порушення церковної практики наступності».
Вже зараз можна сміливо стверджувати, що своїм антиканонічним і антицерковним вчинком архієпископ Хризостом фактично спровокував розкол всередині Кіпрської Церкви.
Так, Священний Синод ще може ухвалити рішення на користь ПЦУ. Так, цим рішенням, можливо, підкориться більшість синодалів. Але, обов'язково будуть і ті, хто виступить проти. І як би надалі не склалася ситуація, вже зараз можна говорити, що рішення архієпископа Хризостома пом'янути Сергія (Епіфанія) Думенка під час літургії точно не послужило ні Кіпрській Церкві окремо, ні світовому Православ'ю в цілому, і з «математичною точністю» призведе до ще більшого розколу.
