«Мегаархімандрит», вкрадений годинник і традиції Фанара

17 квітня 2023 року в Туреччині розгорівся серйозний скандал через крадіжку годинника в антикварному магазині. Годинник дорогий – майже 25 000 євро. Момент викрадення годинника потрапив на камери відеоспостереження, і людину, яка їх вкрала, дуже швидко й оперативно спіймала поліція. Йому висунули підозру і затримали до з'ясування всіх обставин.

Як пізніше з'ясувалося, злодієм виявився не простий смертний, а один із найвищих функціонерів Константинопольського патріархату Агафангелос Сискос.

«Історія з годинником» викликала в Туреччині справжній фурор саме через те, що архімандрит – дуже помітна постать на Фанарі, яка має численних «духовних» чад та шанувальників. Але що особливо цікаво, Агафангел був також особливо близький до патріарха Варфоломія. Наприклад, він був архіваріусом глави Фанара (охоронцем його архіву). Варфоломій, у свою чергу, підтримував Агафангела і покладав на нього чималі надії, готуючи до ще більших постів. У фанаріотських колах навіть ходила інформація, що Агафангелос розглядався як кандидат на посаду архієпископа Американського. Замість Елпідофора, яким Варфоломій дуже не задоволений (не через широко відому історію з хрещенням дітей гомосексуалістів, а через те, що той перекроює фанаріотський екзархат у США під себе). Тому Агафангелосу було приготовлено «світле майбутнє».

Хто такий "Μέγα Αρχιμανδρίτη"?

Агафангелос Сискос вже у 2021 році отримує титул «великого архімандрита» (грецькою звучить як «Μέγα Αρχιμανδρίτη»), що можна перекласти і як «головний архімандрит». За великим рахунком, цей титул є одним із найвищих духовних титулів у Константинопольському патріархаті. «Великих архімандритів» не може бути кілька, цим титулом може володіти лише одна людина.

За традицією, цей титул надається ченцю, який має великий досвід у чернечому житті, високу духовність і займає серйозну посаду в патріархаті. До сфери його відповідальності та можливостей входить:

• управління монастирями, освітніми установами, благодійними організаціями та іншими інституціями Церкви;
• очолення богослужінь, особливо важливих церемоній та урочистостей;
• забезпечення правильного виконання канонічних норм та законів Церкви;
• викладання богослов'я, формування духовної культури ченців, кліриків та вірян;
• місіонерство та проповідь віри;
• підтримка зв'язків з іншими Церквами та релігійними організаціями.

Саме на ці завдання звернув увагу патріарх Варфоломій, коли в 2021 році дарував Агафангелосу титул «великого архімандрита»: «Ви поважатимете і дотримуватиметеся повною мірою порядку і статуту Великої Церкви, практично і щодня навчатимете цього своїх молодших братів, усіх їхніх улюблених у Господі, а потім й інших, і таким чином передання, порядок, пристойність, простота і благочестя продовжуватимуться безперервно».

Тобто, як бачимо, «Μέγα Αρχιμανδρίτη» – це свого роду хранитель традицій і передання Фанара, на що Агафангелосу вказував і Варфоломій: «Найголовніше – бути справжніми фанаріотами, захопленими Фанаром і тим, що він означає, втілює, висловлює, виражає проголошує і проповідує – тим високим і святим, що гідне того, щоб присвятити йому все життя».

Як ми розуміємо, люди, на яких лежить така відповідальність, не можуть бідувати, мають дуже серйозні зарплати. Але чому так вийшло, що великий архімандрит наважився на крадіжку годинника за 25 000 євро?

Хто такий Агафангел Сискос?

Архімандрит Агафангелос (мирське ім'я Зісіс) Сискос народився в сім'ї торговців хутром 8 травня 1985 року в Касторії. Здобувши середню освіту, він продовжив навчання в гімназії при Об'єднаному духовному ліцеї міста Флоріна. 2004 року він вступив на відділення теології богословського факультету Університету Аристотеля в Салоніках. Показавши третій результат на іспитах, він отримав державну стипендію і в 2008 році закінчив факультет із оцінкою «відмінно».

У 2011 році захистив дисертацію з Симеона Нового Богослова і став магістром догматики. Начебто, цілком успішна кар'єра вченого і просто молодого та освіченого молодика переривається службою в армії, і не де-небудь, а у ВПС. При цьому особливо цікаво Зісіс Сискос примудрявся поєднувати службу в армії з участю в міжнародних конференціях. Причому не в якихось, а в екуменічних. Наприклад, у Кінгстоні на Ямайці у травні 2011 року у складі делегації Константинопольського патріархату.

Вже 21 листопада 2012 року патріарх Варфоломій висвячує Сискоса в диякона, через два тижні, 6 грудня 2012 року, він стає священником, а 5 січня 2013 року (через місяць після хіротонії!) – Агафангел Сискос уже архімандрит! У лютому 2013 року рішенням синоду Фанара Сискос призначається секретарем офіційного журналу всесвітнього патріархату «Православ'я», а з квітня 2013 року одержує посаду «Патріаршого бібліотекаря» та архіваріуса, що робить його відповідальним за патріаршу бібліотеку. Крім того, Агафангелос у складі делегацій Фанара активним чином бере участь у міжрелігійному та міжхристиянському діалозі. 2021 року він стає «великим архімандритом».

Як бачимо, церковна кар'єра Агафангелоса схожа на стрімкий зліт, який неможливо пояснити ніякими раціональними чинниками. Але за які саме заслуги патріарх Варфоломій наблизив до себе і нагородив титулом «великого архімандрита» того, хто ще вчора був мирянином, який не мав особливих талантів і заслуг перед Церквою? У чому саме його особливість? Чи тільки в голові? Навряд чи. Розумних хлопців, які навчаються в Салоніках, багато, але не всі вони потрапляють в орбіту інтересів Фанара (тим більше, під час служби у ВПС). То чому Сискос так високо злетів? У чому його особливість?

Фанар, Держдеп та ЦРУ

Скажемо одразу – це дуже «особлива» особливість. Але про все по черзі.

Відомо, що Фанар отримує усіляку підтримку з боку американського Держдепу, а ця організація працює безпосередньо з ЦРУ (наприклад, Майк Помпео був спочатку директором ЦРУ, а потім став головою Державного департаменту США). Тому не дивно, що коли у Стамбулі говорять про Фанар, то називають його «посольством США в Туреччині», а самого патріарха Варфоломія звинувачують у зв'язках із ЦРУ (і не лише його). Яке ж відношення має ЦРУ та Держдеп до нашої історії? Може, й ніякого, а може – найпряміше.

Не беремося стверджувати, але висловимо припущення, що ґрунтується на деяких даних.

Всі ми розуміємо, що випадкова людина ніяк не може потрапити до людей особливо близьких до патріарха Варфоломія. Тим більше, він не може за місяць пройти шлях від мирянина до архімандрита та зберігача патріаршого архіву. Навіть якщо має визначні розумові здібності (судячи з історії з годинником, в Агафангелоса з розумом проблеми). Потрібно щось інше, бути чиїмось протеже. Когось сильного та могутнього.

Спецслужби провідних держав, особливо Держдеп та ЦРУ, славляться вмінням шукати та знаходити в інших країнах «надійних» людей, які «не підведуть» і «не зрадять», але при цьому працюватимуть на повну силу. Таких людей підбирають, просувають на серйозні посади, допомагають у кар'єрі тощо. Але що найголовніше, фахівці підбирають людей із деякими, скажімо так, слабкостями. Зазвичай – це гроші, вади чи образа. Граючи на цих слабкостях, тримаючи людину на повідку компромату, її можна змусити робити будь-що і при цьому легко контролювати.

Але до чого тут Сискос?

«Оголений» скандал

У 2018 році грецька газета «Makeleio News» опублікувала скандальні фотоматеріали, які вказують на те, що тодішній архімандрит Фанара Агафангелос Сискос шукав собі в інтернеті сексуальних партнерів. Видання стверджувало, що Сискос орієнтувався «на хлопчиків» і на запит надсилав усім свої фото в оголеному вигляді. Тоді серед грекомовних християн спалахнув справжній скандал, проте патріарх Варфоломій на нього не відреагував. Точніше, відреагував тим, що незабаром звів Сискоса в чин «мегаархімандрита».

Фото газети «Makeleio News» з матеріалами про Сискоса 

Такий вчинок можна пояснити лише тим, що, побачивши оголені фото свого архіваріуса, патріарх Варфоломій не повірив своїм очам. А якщо повірив, то не покарав Агафангелоса з невідомих нам причин.

Але навіть після того, як «великий архімандрит» вкрав годинник, патріарх зробив усе, щоб якнайшвидше зам'яти скандал. Так, із в'язниці, до якої було доставлено Агафангела, його звільнив начальник охорони патріарха Варфоломія. Цей факт, до речі, є яскравим свідченням того, що глава Фанара займає в Туреччині не таке вже тяжке становище, як про це свідчать профанаріотські ЗМІ.

Так, після «годинного» скандалу Агафангелоса заборонили у служінні, але є підстави думати, що коли пристрасті вщухнуть, ми ще побачимо «мегаархімандрита» в якійсь із фанаріотських єпархій чи екзархатів. Цілком можливо, що і в Україні. Благо, друзів серед ПЦУ «мегаархімандрит» знайде собі швидко. Тим більше, що буквально днями джерела в Константинопольському патріархаті повідомили, що архімандрит Агафангел вирушив у православний центр Вселенського патріархату, розташований у Шамбезі (Швейцарія) з документом на руках, що він «має священство в недоторканності».

Зрозуміло, що таке м'яке покарання людини, яка займає таку високу посаду на Фанарі, викликало здивування серед вірян, які вимагають позбавити сану патріаршого архіваріуса. Однак, у грецькій пресі пишуть, що архімандрит Агафангелос знає «надто багато таємниць патріаршого двору, й нікому не вигідно впадати з ним у крайнощі».

Висновки

Беззаконне вторгнення в Україну та різка амнезія щодо відсутності сану в членів ПЦУ – не єдина особливість діяльності нинішніх функціонерів Фанара. На жаль, ми вкотре переконуємося, що сучасні представники Константинопольського патріархату у своїх діях далеко не завжди керуються Святим Письмом або Переданням Церкви.

Усі зусилля Фанара та влади США щодо утвердження у світі Константинопольського патріархату як безумовного морального та християнського авторитету стають дедалі абсурднішими. Просування ЛГБТ-повістки, повна підтримка гендерної та проабортної політики уряду США, ігнорування репресій проти УПЦ в Україні та інші факти свідчать, що всі претензії патріарха Варфоломія на «першого без рівних» у Православ'ї є безпідставними і навіть безглуздими.

І з кожною новою історією чергового Агафангелоса це буде все очевиднішим.