ПЦУ та розкол на Афоні: хто винен і що робити?
Ігумени деяких афонських монастирів відмовляються співслужити тим, хто визнав ПЦУ. Фанаріоти говорять про розкол і звинувачують РПЦ. Хто ж винен насправді?
На Святій Горі Афон знову вирують пристрасті і знову – через ПЦУ. Нині «українське питання» наново стало одним із найактуальніших на Святій Горі. Причому не так через війну Росії проти України, як через війну ПЦУ проти УПЦ. Що ж конкретно сталося?
А сталося те, що під час святкового богослужіння на Благовіщення Пресвятої Богородиці в монастирі Філофей ігумени кількох обителей Афону відмовилися служити разом із представниками тих монастирів, які визнали ПЦУ.
Так, після всенічного бдіння ігумен монастиря Філофей архімандрит Никодим покликав до себе делегата і представника монастиря Пантократор ієродиякона Нифона та ієромонаха Віссаріона і сказав їм, що вони не можуть залишитися на урочисту архієрейську літургію наступного дня. «Я не вважаю вас єретиками, але монастирі визнали вас як тих, хто співслужив із розкольниками! Тому ви не можете залишатись і літургісати з нами», – сказав їм отець Никодим.
Хто винен на думку Фанара?
Пізніше стало відомо, що, окрім архімандрита Никодима, з представниками Ксенофонта і Пантократора відмовився служити й архімандрит Іосиф – ігумен монастиря Ксиропотам. Цієї ж позиції дотримуються й ігумени інших монастирів – Зографа, Хіландарі, Каракала та Пантелеймона.
Іншими словами, якщо раніше афоніти, що виступають проти ПЦУ, ще хоч якось намагалися зберегти видимість єдності (наприклад, відмовлялися співслужити з тими, хто визнав ПЦУ, виправдовуючись ковідом), то тепер вони вирішили заявити про свою позицію відкрито.
Зрозуміло, що в грекомовних ЗМІ така позиція викликала неоднозначну реакцію. Профанаріотське видання «Фос Фанаріу» поспішило звинуватити в тому, що сталося, ігумена Ксиропотаму, натякнувши, що реконструкція його обителі «можливо, фінансується росіянами». Той факт, що, наприклад, монастир Симонопетра фінансується українським бізнесменом і спонсором ПЦУ пивоваром Мацолою, жодних питань не викликає. Як не викликають питань і ремонтні роботи, що розпочалися в Ксенофонті одразу після того, як один із його насельників написав текст Томосу.
Крім того, на думку «Фос Фанаріу», афоніти не можуть виступати проти ПЦУ, бо «за» Думенка виступає Фанар. Логіка дивна, особливо з урахуванням того, що чимало патріархів Константинопольських були єретиками – проти них теж не можна було виступати?
Ба більше, фанаріоти взагалі вважають, що в усій цій ситуації, яку вони називають «розколом на Афоні», винна Росія. Але чи так це?
Хто винен насправді
Взагалі, розкол на Афоні виник після того, як Фанар надав Томос ПЦУ. Спочатку більшість монастирів із цим була не згодна. Було кілька звернень (переважно з боку келіотів), деякі монастирі не пустили представників ПЦУ, а багато афонських старців заявили, що визнання канонічності за українськими розкольниками – це велика помилка Константинопольського патріархату. Потім, здавалося б, усе затихло. Ба більше, деякі монастирі, як-от Ксенофонт, Пантократор, Симонопетра і Новий Есфігмен, почали відкрито підтримувати ПЦУ, інші, як Іверон і Ватопед, – приховано, і здавалося, що згодом падуть усі. Але...
Насправді, ситуація щодо ПЦУ на Афоні залишалася складною. Багато монастирів, келій, скитів та окремих ченців продовжували чинити опір – хто мовчазно, хто відкрито. Було зрозуміло одне: проблема існує, навіть якщо про неї не говорять весь час. Крім того, були й інші проблеми – той же ковід наприклад.
І ось зараз, коли ковід став неактуальним і небажання співслужити з тими, хто визнав ПЦУ, не можна було виправдати карантином, настав час чітко заявити свою позицію.
Ба більше, на самому Афоні кажуть, що ігумен Іосиф, який і раніше ПЦУ не визнавав, став зараз взагалі непримиренним противником Думенка через те, що відбувається в Україні. Він, як і багато афонітів, шокований гоніннями на УПЦ з боку влади, яка буквально змушує вірян нашої Церкви переходити в організацію Думенка. Нібито останнім аргументом для архімандрита Іосифа стало гоніння на ченців Києво-Печерської лаври, руйнування храму у Львові та електронний браслет на нозі митрополита Павла.
Крім того, ігумени афонських монастирів дуже сильно незадоволені тим, що настоятель Пантократора архімандрит Гавриїл завдав удару по афонській єдності, надавши келію українським розкольникам без узгодження з афонським братством, про що зараз раптово згадали фанаріоти.
Також на Афоні вже давно обурені підбурювальними діями «пулу патріарха Варфоломія», представники якого (це Новий Есфігмен, Ксенофонт і Пантократор) постійно завдають ударів по миру та єдності Святої Гори. Тут досить згадати, наприклад, слова ігумена Варфоломія з Нового Есфігмена, який закликав владу Греції карати й «притягати до відповідальності» тих ченців, які не хотіли вакцинуватися, або його ж слова про те, що «Афон може стати базою для російських кораблів і підводних човнів». Ця людина вже давно не користується повагою з боку ігуменів афонських монастирів і ченців Святої Гори, але його терплять – з тієї причини, що він ставленик і протеже патріарха Варфоломія.
Що відбувається зараз?
Зараз на ігумена Філофея чиниться шалений тиск. Зрозуміло, що не останню роль у цьому відіграє Фанар та його «партнери». Через цей тиск архімандрит Никодим навіть був змушений написати «виправдувальний» лист, який, на нашу думку, став ще одним доказом того, що ігумен Філофея приймав рішення вигнати ченців, які визнали ПЦУ, не сам, а після поради з братією інших монастирів.
Зокрема, в листі, опублікованому від імені монастиря, йдеться, що «під час свята Благовіщення Богородиці і особливо з початку бдіння настоятель монастиря став адресатом багатьох претензій з боку багатьох отців як самого монастиря (Філофей, – Ред.), так і представників монастирів Гори Афон з вимогою дати свою реакцію на присутність представників святих монастирів Пантократора та Ксенофонта. Настоятель опинився в особливо скрутному становищі, знаючи з досвіду, що інші монастирі стикнулися з тією ж проблемою (небажання співслужити тим, хто визнав ПЦУ, – Ред.) або опинилися в схожій ситуації, та спробував знайти баланс між двома сторонами, не роблячи жодних дій, які були б крайніми». Ну так, просто попросив «відійти» ченців Ксенофонта та Пантократора.
Що ми дізнаємося з цього листа?
1. Братія монастиря Філофей не хоче співслужити тим, хто визнає розкольників.
2. Братія інших монастирів не хоче співслужити тим, хто визнає розкольників.
3. Ця ситуація не є новою, тому що «інші монастирі стикнулися з тією самою проблемою».
Це означає, що просто «зам'яти» скандал навряд чи вдасться. Як не вдасться змусити замовкнути тих ченців, які мовчати не хочуть.
Сьогодні в Греції взагалі і на Афоні зокрема дедалі частіше говорять про те, що Епіфаній Думенко – не розкольник. Розкольником є «патріарх» Філарет Денисенко, бо він мав законну хіротонію, яку втратив пішовши в розкол. А от у Сергія Петровича Думенка ніякої хіротонії не було взагалі, а отже він, на думку дедалі більшої кількості греків, не розкольник, а єретик, бо дерзає «служити», не маючи на те жодного права. Ніхто – жоден патріарх чи тим більше жодна наддержава – не може визнати канонічність за розкольниками, якщо ті не покаялися. Тому Томос патріарха Варфоломія – це документ, який перед лицем Церкви не має ніякого канонічного значення. Цей факт чудово розуміють на Афоні.
І дай Боже, щоб у всіх Православних Церквах з'явилося таке ж розуміння. Бо тоді в нас є шанс на вирішення «українського питання» не з точки зору геополітики, а з точки зору канонів і Передання Церкви.
