Як Фанар використовує війну в Україні для зміцнення своєї влади
Патріарх Варфоломій заявив, що через війну в Україні всі Церкви мають визнати ПЦУ. Чи можна сприймати його слова лише як бажання й надалі самостверджуватись за рахунок народу України?
25 січня на конференції «Україна – Автокефалія та війна, які змінили світ», голова Фанара зробив низку гучних заяв. Основні його тези такі.
- РПЦ намагається нав'язати нову еклезіологію, яка руйнує церковний лад. Але вона має розуміти, що Фанар є єдиною гарантією єдності Православ'я. Без Фанара Православ'я потрапить у вир націоналізму.
- Це не Фанар, а РПЦ претендує на папство. Вона хоче перетворити Православ'я на «конфедерацію Церков», щоб керувати нею.
- Жодні Всеправославні Собори з українського питання не потрібні. Натомість Церкви просто повинні визнати ПЦУ.
- Немає жодного поділу Православ'я через ПЦУ. Навпаки, Томос «є суттєвим внеском у єдність Православ'я, як практичне вираження православної еклезіології».
- В Україні війна, а тому всі Церкви мають визнати ПЦУ та Епіфанія Думенка. У такий спосіб вони «підтримають народ України».
Давайте розберемо, що стоїть за цими словами і чи можна вважати заяви патріарха Варфоломія морально й розумно обґрунтованими?
Нова еклезіологія?
На думку глави Фанара, РПЦ намагається нав'язати нову еклезіологію, яка руйнує церковний устрій. «Але РПЦ має розуміти, що Фанар є єдиною гарантією єдності Православ'я. Без Фанара Православ'я потрапить у вир націоналізму».
Ця заява базується на неправдивих передумовах.
По-перше, тому що саме представники Фанара всерйоз зайнялися конструюванням ідеї про «першого без рівних», яку можна розглядати як внесення нових елементів у вчення про Церкву. Ось лише деякі цитати.
Патріарх Варфоломій: «Православ'я не може існувати без Вселенського Патріархату… Якщо Вселенський Патріархат… покине міжправославну сцену, Помісні Церкви стануть "як вівці, які не мають пастиря"».
Архієпископ Елпідофор: «Архієпископ Константинополя і, відповідно, Вселенський патріарх є першим без рівних».
Митрополит Монемвасійський і Спартанський Євстафій: «Хоча взагалі Главою нашої Церкви ми вважаємо Христа. Але на землі це Всесвітній патріарх».
Якщо це не нова еклезіологія, то що це?
По-друге, та кількість націоналізму, яку ми спостерігаємо в самих грекомовних Церквах, а також у ПЦУ – справді величезна.
Наприклад, митрополит Яннінський Максим переконаний, що завдяки еллінізму стала можливою проповідь Євангелія, а патріарх Олександрійський Феодор прямо закликає випускників семінарії розповсюджувати не слово Христа, а саме еллінізм.
Не відстають від них і у ПЦУ. Так, Думенко заявляє, що гордий бути «бандерівцем». А один із його підлеглих упевнений, що українські нацисти з дивізії СС «Галичина» – святі.
Тому слова патріарха Варфоломія, що «без Фанара Православ'я потрапить у вир націоналізму» нічого, окрім здивування, не викликають.
Геополітика і Томос
На самому початку свого виступу глава Фанара заявив, що дарування Томоса ПЦУ не має нічого спільного з геополітикою. Невже? Адже ми всі чудово пам'ятаємо, яку саме роль відіграв Держдеп США у всій історії з «українською автокефалією».
Наприклад, задовго до приходу Петра Порошенка до влади, тодішній глава українських розкольників Філарет Денисенко 13 разів їздив до США, де зустрічався з грецькими лобістами та представниками американського політикуму, зокрема й Джо Байденом. Найактивнішу участь у наданні Томоса ПЦУ брав посол Державного департаменту США з питань міжнародної релігійної свободи Семюель Браунбек. Наприклад, він прилітав 11 вересня до Києва, у розпал переговорів про об'єднання розкольників у єдину релігійну структуру.
Вже після надання «автокефалії» митрополит Кітирський Елладської Православної Церкви Серафим заявив, що США тисне на Помісні Церкви, змушуючи їх визнати Томос ПЦУ. Цього не приховував і тодішній глава Держдепу США Майк Помпео, котрий під час візиту до Києва заявив, що його країна забезпечила міжнародне визнання ПЦУ та підтримала Епіфанія Думенка. І підтримка з боку США була забезпечена аж ніяк не філантропічними, а саме геополітичними інтересами, тому що, за словами посла США в Афінах Джеффрі Пайєтта, «підтримка Константинопольського патріархату – це питання національної безпеки США».
Тому слова патріарха Варфоломія, що Томос і зовнішня політика Америки не пов'язані – це неправда.
Найкращий захист – напад
24 грудня 2022 року колишній співробітник Держдепу США Ларрі Джонсон у своєму блозі написав статтю, в якій розповів, що влада України переслідує Українську Православну Церкву, використовуючи «сталінські» методи.
Головний редактор американського видання «Helleniscope» Нік Стаматакіс, випереджаючи публікацію Джонсона, прямо звинуватив патріарха Варфоломія в тому, що відбувається в Україні сьогодні. Він пише: «Нерозумні рішення та дії Варфоломія внесли розкол у Православ'я, підірвали владу еллінізму в усьому світі та дозволили патріарху вести його марнотратний спосіб життя».
Стаматакіс продовжує: «Про що він думає, відпочиваючи на своїй віллі за 10 мільйонів доларів з видом на Босфор і розмірковуючи, коли використати джакузі? Він "задоволений" тими руїнами, які його "політика" завдала Україні? Не сумнівайтеся, "Сонце Правди" – Христос, народження якого ми сьогодні святкували, скоро звершить над ним правосуддя…».
Неlleniscope – це англомовне видання грецької діаспори в США, а ця діаспора, у свою чергу, займає далеко не останнє місце в політиці країни. Тому подібні заяви – це досить відчутний удар по іміджу та авторитету Фанара у США. Що відповів патріарх?
Він вчинив у найкращих традиціях свого теперішнього друга – єзуїта Франциска. Просто кажучи, замість того, щоб виправдовуватися, патріарх Варфоломій вирішив у всіх бідах України звинуватити... РПЦ.
На його думку, війна штучно пов'язана Церквою Росії з автокефалією України, щоб прикрити свою відповідальність і свої великі амбіції: «Саме Росія поглибила розрив між українцями та росіянами, а не Автокефалія України, що була дарована українському народу, який страждає. Реакція Росії випливає зі спроби нав'язати себе українському народу та з відсутності здорової церковної совісті».
По-перше, автокефалістський розкол – це все ж таки розкол усередині українського православного народу, розкол, який виник не вчора і не після дарування Томоса.
По-друге, «автокефалія» була «дарована» лише частині українського народу.
По-третє, «нав'язуванням» себе українцям займається саме Фанар, який постійно підкреслює свою роль у духовному становленні нашого народу (замовчуючи 600-річне його ігнорування).
Ну, а щодо «совісті»… Така кількість відвертої неправди, яку ми почули з вуст патріарха Варфоломія, точно свідчить про те, що із совістю він має серйозні проблеми.
Війна та визнання ПЦУ
Здивування викликає інше: як може глава Помісної Церкви так відверто маніпулювати людським горем і війною? Так, він заявив, що якщо в Україні війна, то всі Церкви мають визнати ПЦУ та Епіфанія Думенка. У такий спосіб вони «підтримають народ України».
Однак, по-перше, не можна говорити, що війна може бути виправданням порушення канонів чи церковних настанов. Канони не можна порушувати ні в мирний, ні у воєнний, ні у будь-який інший час.
Саме тому ця заява патріарха Варфоломія сприймається як спроба змусити інші Церкви прийняти його авторитет, спираючись не на церковні настанови, а виключно на воєнні реалії.
По-друге, слова, що «визнання ПЦУ підтримає народ України» – це брехня. Бо народ України – це й віруючі УПЦ, яких у нашій країні є кілька мільйонів. Чи підтримають їх інші Церкви, визнавши ПЦУ? А може, навпаки, це лише підштовхне владу до негайного знищення УПЦ? Відповідь очевидна.
У будь-якому разі, слухаючи виступ патріарха Варфоломія, складається враження, що він намагається максимально використати тему війни у своїх інтересах. Для нього людське горе, страждання та сльози – це лише інструменти, за допомогою яких він намагається зміцнити свої позиції у Православ'ї та послабити «конкурента». Замість того, щоб закликати своїх підопічних із ПЦУ хоча б в умовах війни не розпалювати ненависть до віруючих УПЦ, патріарх Варфоломій усіляко їх у цьому підтримує. Його нещодавні заяви, що вся Києво-Печерська лавра має належати ПЦУ, просто шокують. Чи розуміє він, що братію монастиря в такому разі просто викинуть на вулицю? Що тисячі парафіян лаврських храмів змушені будуть шукати нові приходи? Безперечно, розуміє. І така позиція Варфоломія нікого не дивує. Тому що Фанар робив так і раніше.
Наприклад, у 20-х роках минулого століття, коли більшовики організували так звану «Живу Церкву», протиставивши її канонічній РПЦ. І ось у розпал репресій проти священників та ієрархів Руської Церкви Фанар підтримав «живоцерковників», тим самим погіршивши ситуацію всередині країни, охопленої війною. І все це тільки для того, щоб зміцнити свій авторитет, добитися для себе певних преференцій. Те ж саме відбувається й зараз.
На жаль, ми бачимо, що криза в Православ'ї лише посилюється. Війна, страждання і горе замість того, щоб згуртувати християн, використовуються деякими з них для просування своїх інтересів. І залишається лише молитися, щоб це не призвело до нових поділів.
