Чи виголосить Архієпископ Ієронім слова, які розколють Православ'я

Рішення Архієрейського Собору Елладської Церкви про українську автокефалію розбурхало весь православний світ. Багато єпископів, священиків і мирян, а також ЗМІ сприйняли його як визнання Елладською Церквою ПЦУ.

З різних джерел стало відомо, що з рішенням Архієрейського Собору Елладської Церкви (саме так ми будемо називати Синод Ієрархії) не погодилися всього 7 (за іншою інформацією, 12) архієреїв із 69 присутніх. Тому склалося враження, що рішення було прийнято переважною більшістю голосів, і значить, Елладська Православна Церква відпала від повноти світового Православ'я.

У зв'язку з цим виникає цілий ряд запитань:

1. Чи визнала Елладська Церква ПЦУ?
2. Що відбувалося на Архієрейському Соборі?
3. Чи дійсно рішення прийнято більшістю голосів?
4. Як на рішення Собору відреагував православний світ?
5. Що буде далі?

Чи визнала Елладська Церква ПЦУ

На даний момент цього ще не сталося. По суті, Архієрейський Собор ратифікував серпневе рішення Священного Синоду Елладської Церкви. Згідно з формулюванням комюніке, Елладська Церква визнала право Константинопольського патріархату надавати автокефалію і право Предстоятеля Елладської Церкви Архієпископа Ієроніма займатися подальшим вирішенням цього питання.

Визнання ПЦУ з боку Елладської Церкви відбудеться у разі:

• вітального листа, який Предстоятель Елладської Церкви, згідно з протоколом, повинен відправити новообраному предстоятелю Помісної Церкви; 
• коли ім'я Епіфанія Думенка з'явиться в диптиху Елладської Церкви і буде виголошено Архієпископом Ієронімом під час Великого Входу на Божественній літургії.

До сьогоднішнього дня ні першого, ні другого не сталося.

З цим, до речі, згоден і великий прихильник автокефалії ПЦУ архімандрит Кирил (Говорун). «Воно (рішення Собору – Ред.) лише підтвердило рішення, яке було ухвалено на засіданні Синоду в кінці серпня, – написав він на своїй сторінці в Facebook. – А той зробив це так, що незгодні можуть прочитати його по-своєму. Собор не зробив якихось кроків далі, ніж зробив Синод. На мою думку, і Синод, і Собор, через визнання права Константинополя давати автокефалію, визнали і конкретну реалізацію цього права в разі ПЦУ. Але вони не зробили однозначних заяв, очевидно, щоб не провокувати РПЦ на розрив відносин із Елладською Церквою. Остаточну однозначність в рішення ЕПЦ внесе її предстоятель, коли зробить перше поминання предстоятеля ПЦУ».

У доповіді Блаженнішого Ієроніма на Архієрейському Соборі дійсно є фраза, в якій він рекомендує Елладській Церкві визнати ПЦУ. Дослівно вона звучить так: «Я пропоную, щоб наша Церква визнала автокефалію Православної Церкви незалежної Республіки Україна». Відповідно, можна зробити висновок, що, хоч у формулюваннях Собору немає конкретного визнання ПЦУ, вже найближчим часом підуть кроки священноначалія Елладської Церкви, які не залишать сумнівів у даному факті.

Що відбувалося на Соборі

Багато архієреїв просили Собор (а перед цим – Синод) відкласти рішення «українського питання». Найжорсткішу позицію з цієї проблеми зайняли кілька митрополитів, серед яких слід особливо виділити митрополита Кіфірського і Антикіфірського Серафима. Саме він вимагав, щоб були дані відповіді на всі питання, що стосуються канонічності розкольницьких хіротоній, їх покаяння в гріху розколу, а також виправданості прийняття Фанаром апеляції від анафематствуваного колишнього митрополита Філарета.

Позицію митрополита Серафима займали й інші архієреї, загальне число яких становить набагато більше озвучених у ЗМІ семи архієреїв. Багато з них виступали відкрито або заявили про свої погляди на проблему письмово.

Наприклад, митрополит Нової Смірни Симеон, один з найбільш шанованих архієреїв Греції, вважає, що «українська автокефалія» надана з порушенням канонів і може призвести до розколу в світовому Православ'ї.

Митрополит Керкирский Нектарій запропонував відкласти рішення питання до тих пір, поки за нього не висловляться давні патріархати – Єрусалимський, Антіохійський і Олександрійський. А Елладської Церкви запропонував стати посередником у діалозі між Константинопольським і Московським Патріархатами.

Тому на Соборі відбувалася дуже серйозна дискусія, в якій брали участь майже чотири десятки архієреїв, і в результаті якої соборного дозволу «українського питання» так і не було знайдено.

Дійсно Соборне рішення прийнято більшістю голосів

Всього на Соборі були присутні майже 70 архієреїв, з яких 33 виступили із заявами. Саме з цих трьох десятків архієреїв семеро відкрито заявили про непримиренну позицію щодо ПЦУ. Якби слово дали всім присутнім на Соборі митрополитам Елладської Церкви, кількість противників «нової автокефалії», напевно, була б дуже значною: навіть серед митрополитів «Нових Земель» є такі (як мінімум двоє), які негативно поставилися до дій Фанару в Україні.

Серед незгодних були й архієреї, які запропонували визнати Автокефальної Церкву, очолювану Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм.

Один із найбільш шанованих архієреїв Греції митрополит Нової Смірни Симеон вважає, що «українська автокефалія» надана з порушенням канонів і може призвести до розколу в світовому Православ'ї.

З різних джерел відомо, що дискусія навколо соборного рішення була дуже спекотною і тривала три години. Деякі архієреї пропонували голосувати за підсумковий документ поіменно, проте архієпископ Ієронім не прислухався до цієї пропозиції.

Більше того, за словами митрополита Кіфірського, за цей документ взагалі голосування не було – рішення приймав особисто Архієпископ Ієронім.

«На жаль, громадськість отримала недостовірні новини та інформацію про те, що тільки сім митрополитів були не згодні з визнанням нової "автокефалії", а всі інші виступили за неї, – пише владика Серафим. – Це велика помилка, і я хочу вірити, що це сталося не цілеспрямовано, а через недогляд. Тому що більшість присутніх не брали слова, але це, як ми знаємо, не означає, що вони є прихильниками нової "автокефалії"».

Таким чином, можливе визнання ПЦУ – зовсім не позиція всіх архієреїв Елладської Церкви. Подробиці «українського» Собору кажуть, що серед архієреїв немає не те, що єдності, число прихильників і супротивників легалізації ПЦУ може бути приблизно рівним. І така ситуація неминуче призведе якщо не до розколу, то до дуже серйозних конфліктів всередині Елладської Церкви.

Реакція на Соборне рішення

Незважаючи на двозначність формулювання соборного рішення, православна громадськість, світські ЗМІ й самі розкольники сприйняли його однозначно – як визнання ПЦУ.

У той же день Епіфаній Думенко подякував Елладській Православній Церкві й пообіцяв, що незабаром прибуде з офіційним візитом в Афіни. Висловив слова подяки і патріарх Варфоломій. Правда, він був стриманішим за свого протеже й подякував грекам лише за підтримку «Константинопольської Матері-Церкви».

Привітав українських розкольників з визнанням і грузинський єпископ Мелхіседек Хачідзе. Слова радості лунали й з боку деяких болгарських православних ЗМІ. Наприклад, на сайті Doxologia у зв'язку з привітанням єпископа Мелхіседека з'явився цікавий запис, суть якого можна звести до вислову про падаючі цеглинки доміно, що мабуть має означати, що Елладська Церква запустила процес визнання ПЦУ з боку інших Православних Церков.

Можливе визнання ПЦУ – зовсім не позиція всіх архієреїв Елладської Церкви. Подробиці «українського» Собору кажуть, що серед архієреїв немає не те, що єдності, кількість прихильників і супротивників легалізації ПЦУ може бути приблизно рівною.

На близькому до Фанару сайті Orthodoxia.info навіть з'явився сценарій, згідно з яким офіційне і повне визнання ПЦУ відбудеться вже цієї суботи – 19 жовтня, коли в Салоніки з візитом прибуде патріарх Варфоломій. 

І хоча митрополит Серафим Кіфірський після Собору заявив, що «велика помилка полягає в тому, ніби Архієрейський Собор прийняв рішення про визнання української "автокефалії"», навряд чи керівництво Елладської Церкви згорне цей процес. Двозначне рішення Собору допускає будь-яке трактування, але трактування «за» має набагато більш логічний вигляд, ніж трактування «проти».

Наприклад, на прес-конференції відразу після Собору між митрополитом Ієрофеєм (Влахосом) і представником одного з грецьких ЗМІ відбувся такий діалог:

Журналіст: Значить, ви визнали і 15-ту Помісну Церкву (ПЦУ – Ред.)?

Митрополит Ієрофей: Це само собою зрозуміло.

Ж.: Ні, це само собою не зрозуміло.

М. І.: Зрозуміло, зрозуміло.

Митрополит Яннинський Максим заявив, що Собор «визнав право Вселенського патріарху надавати автокефалію і право Блаженнішого Архієпископа поминати [главу ПЦУ митрополита Епіфанія]». На запитання кореспондента РІА Новини, чи буде Елладська Церква це робити, він відповів: «Ми вирішили, що Архієпископ має право поминати, значить, він це буде робити».

А от чи буде Архієпископ Ієронім поминати Думенка чи не буде – побачимо в суботу.

Поки ж Святіший Патріарх Кирил під час Богослужіння 15 жовтня в Олександро-Невській лаврі ім'я самого Архієпископа Ієроніма проголошував. 17 жовтня відбудеться засідання Синоду Руської Православної Церкви, на якому повинні дати канонічну оцінку рішенням Архієрейського Собору Елладської Церкви і прийняти відповідні рішення.

Що далі 

Рішення серпневого Синоду Елладської Православної Церкви про те, що Константинопольський патріархат має право надавати автокефалію, православні християни сприйняли як спробу відтягнути момент остаточного визнання або невизнання ПЦУ. Всі розуміли, що на синодалів чинили тиск – і з боку світської влади, і з боку Держдепу США, і, тим більше, з боку Фанару.

Тому дане формулювання можна було розглядати як проміжне, а всі крапки над «і» повинен був розставити Архієрейський Собор, до якого, до речі, апелював і Предстоятель Елладської Церкви Архієпископ Ієронім. Однак, на превеликий жаль, Собор однозначного рішення не прийняв, а лише ратифікував формулу Синоду. І якщо в першому випадку її розуміли як небажання визнавати ПЦУ, то в другому – як згоду, що ПЦУ поставлять в один ряд з Помісними Православними Церквами.

Питання, коли саме це станеться, вже не так важливе. Тому що, приймаючи лукаве і двозначне рішення, греки фактично відкинули канони Церкви на догоду миттєвим вимогам. Всі спроби деяких гідних ієрархів Елладської Церкви напоумити своїх побратимів, надати ситуації видимість проблеми, але не катастрофи, насправді звучать як голос кричущого в пустелі. Глас, який не буде почутий.

Саме тому можна з великою часткою впевненості спрогнозувати, що перше ж поминання Епіфанія Думенка на літургії за участю Архієпископа Ієроніма спричинить розрив євхаристійного спілкування між Руською та Елладською Церквами.

Питання, коли саме Елладська Церква остаточно визнає ПЦУ, вже не таке важливе. Тому що, приймаючи лукаве і двозначне рішення, греки фактично відкинули канони Церкви на догоду миттєвим вимогам.

Саму Елладську Церкву чекають великі потрясіння, тому що усередині неї вже зараз є величезна кількість ієрархів, священиків і мирян, не згодних з діями патріарха Варфоломія в Україні. І якщо зараз вони мовчать, то з часом їхній голос буде чути дуже далеко за межами Греції.

Також слід пам'ятати, що на території Греції зараз проживають більше двох мільйонів православних-старостильників, тобто вірян, які не прийняли новий календар (живуть так само, як РПЦ і Афон, за старим календарем), вважають патріарха Варфоломія відступником і єретиком і при цьому не порушували догматичних норм Церкви. Цілком можливо, що незгодні греки приєднаються до старостильників, не виключений і діалог старостильників із Руською Церквою.

Можливо також, що Руська Церква буде змушена створювати на території Греції свої єпархії для опіки вірних, які не захочуть жити в лоні Елладської Церкви в разі її ухилення в розкол.

Варіант, при якому Руська Церква розриває спілкування тільки з тими греками, які визнають ПЦУ, неможливий. Церква не може бути аналогом політичних партій, де можливі будь-які варіанти устрою, зокрема, демократичний, де у кожного може бути своя думка. Церква автократична за своєю природою. І якщо якась її частина входить у спілкування з розкольниками, то розкольниками в цій частині стають усі. І неможливо, перебуваючи в такій структурі, просто позиціонувати себе «незгодним» і зараховувати до неушкодженої повноти Вселенської Церкви.

Як би там не було, своєю постановою Архієрейський Собор тільки посилив ситуацію і замість відповідей поставив нові запитання, а замість рішень створив додаткові проблеми. 

У даний момент доля мільйонів людей як в Греції, так і в Україні, а за великим рахунком – і доля всієї Православної Церкви у прямому і переносному сенсі залежить від одного слова, яке на літургії виголосить або не вимовить Предстоятель Елладської Православної Церкви Блаженніший Архієпископ Ієронім. Точно за Євангелієм: «Від слів своїх виправдаєшся, і від слів своїх осудишся» (Мф. 12:37).