Навіщо патріарх Варфоломій їде на Афон
Головною метою поїздки глави Фанара називають «напоумлення» незгодних монастирів і ченців, які не бажають визнавати ПЦУ і бачити розкольників на Святій Горі.
3 серпня 2019 року делегація Священного Кінота Святої гори Афон прибула в Стамбул, де зустрілася з патріархом Константинопольським. До складу делегації увійшли ченці Никодим (монастир Великої Лаври), Никодим (монастир святого Павла) і ієромонах Сисой (монастир Ксенофонт).
Головна мета приїзду афонітів на Фанар, як повідомляють різні джерела, – обговорити з патріархом Варфоломієм подробиці його жовтневого візиту на Святу Гору.
Згідно зі складеним розкладом, патріарх Варфоломій прибуде на Афон в суботу, 19 жовтня. Першим місцем його перебування на Святій Горі стане монастир Ксенофонт. На пристані монастиря патріарха зустрінуть Протепістат Святої Гори Симеон Діонісіатський, ігумени і представники 20 святих афонських монастирів. Формальна причина прибуття патріарха Варфоломія на Афон – святкування 200-річчя від дня відкриття соборного храму в монастирі Ксенофонт. Саме там 20 жовтня патріархом буде звершено Божественну Літургію.
Потім відбудеться візит в Карієс, де в храмі Протата патріарх поклониться іконі Богородиці «Достойно Єсть», а також відвідає святі монастирі Ватопед, Пантократор, скити святого Андрія (Серай), святого Пантелеймона і пророка Іллі.
На перший погляд, нічого незвичайного в цьому візиті немає – патріарх приїжджає на підвідомчу йому територію. Має право, як то кажуть. Однак, в даному випадку, все не так просто. З джерел СПЖ на Афоні стало відомо, що жовтневий візит глави Константинопольського патріархату на Святу Гору не на жарт стривожив ченців. І причини для цієї тривоги дійсно є.
Відношення Афону до ПЦУ
Нагадаємо, що через легалізацію українських розкольників і створення об'єднаної розкольницькою структури під назвою «ПЦУ» чернече братство Афону розділилося – одні монастирі, скити і келії підтримали патріарха Варфоломія, інші – виступили з різкою критикою його дій.
Так, до числа тих, хто прийняв легалізацію расколу в Україні відносять Ксенофонт, Діонісіат, Новий Есфігмен, Пантократор, Іверон, Велику Лавру і Кутлумуш. До тих, хто не прийняв – Пантелеїмонів монастир, Хиландар, Каракалл, Філофей, Есфігмен, монастир святого Павла, Дохіар, Григоріат і Зограф.
Крім того, 12 афонських старців, насельників різних монастирів, скитів і калив (келія «Панагуда» монастиря Кутлумуш; калива святого Герасима, Кутлумушській скит; келія святих безсрібників монастиря Григоріат; келія святого Димитрія монастиря Хіландар; келія святого Феодора монастиря святого Павла; келія святих архангелів монастиря Хіландар; келія святого Нектарія монастиря Ставронікіта; келія преподобного Христодула монастиря Кутлумуш; келія святого Іоанна Предтечі монастиря Кутлумуш; келія святого Іоанна Богослова монастиря Велика Лавра) написали листа Священному Кіноту у зв'язку з «українським питанням» і попередили про глобальну загрозу розколу для всього Православ'я.
Пізніше Протат (Центральний виконавчий соборний орган управління Святої Гори Афон) звернувся до міністра закордонних справ Греції Джорджу Катругалосу з рішучим протестом у зв'язку з візитом делегації ПЦУ на Святу Гору. У листі міністрові закордонних справ Священний Кінот нагадав про провокаційні дії «митрополита» ПЦУ Михайла Зінкевича та його делегації, яка прибула на гору Афон з державними прапорами України і скандувала свій національний гімн.
На думку Священного Кінота, це дія «несумісна з ісихастичним, духовним і священним характером нашої Святої Землі і її тисячолітньою традицією, створює небезпечний прецедент для повторення таких дій будь-якою стороною та передачі націоналістичних конфліктів в них; повністю суперечить Статуту Святої Гори». У зв'язку з цим центральний виконавчий соборний орган управління Святої Гори попросив Міністерство закордонних справ Греції вжити необхідних заходів і запобігти подібним діям в майбутньому, щоб характер Святого Місця міг залишитися недоторканим.
Разом з цим, за твердженням грецького видання ΒΗΜΑ ΟΡΘΟΔΟΞΙΑΣ патріарх Варфоломій піддає жорсткому тиску ті монастирі, які зайняли непримиренну позицію щодо ПЦУ. Так, він звернувся до ігумена монастиря Святого Пантелеймона архімандрита Євлогія з вимогою дати пояснення з приводу його негативного ставлення до української делегації ПЦУ на чолі з «єпископом» нової церкви, яка намагалася відвідати обитель в лютому поточного року.
Грецькі ЗМІ повідомляють, що в тексті звернення патріарха Варфоломія сказано, що коли подібне ставлення до ПЦУ на Афоні триватиме, «Вселенський Патріарх буде змушений вжити необхідних заходів для підтримки канонічності і слухняності Матері-Церкви». Іншими словами, проти тих, хто «неприймає» можуть бути введені санкції.
Справжня мета візиту – «напоумлення» незгодних
На самому Афоні впевнені, що справжня мета візиту патріарха Варфоломія не має нічого спільного зі святкуванням 200-річчя ксенофонтського соборного храму і тому, коли стало відомо про візит патріарха на Афон, який готується у жовтні, багато монастирів і ченці не на жарт стривожилися. Наші джерела на Святій Горі стверджують, що на думку ченців майбутній візит патріарха Варфоломія здійснюється в рамках його спроб «напоумити» ті монастирі та скити, які висловлюють протест проти його дій в Україні. Питання в тому, як (вірніше, з ким) він буде це робити – з Епіфанієм або без?
На Святій Горі багато хто вважає, що патріарх Варфоломій привезе з собою главу ПЦУ. Однак ще більше тих, хто думає, що Варфоломій робити цього не буде. Так, за словами святогорців, напруга, яку патріарх може створити за допомогою присутності Епіфанія Думенка на Афоні, не допоможе. Так, багато ігуменів, з якими вдалося поспілкуватися на Святій Горі, чітко і недвозначно заявили, що служити з патріархом Варфоломієм Літургію в Ксенофонті вони будуть тільки в тому випадку, якщо в ній не братимуть участі українські розкольники. У той же час, самого патріарха Варфоломія афоніти вважають канонічним архієреєм і не послужити йому не можуть (навіть знаючи, що він на Фанарі, наприклад, причащався з Думенком).
Тому, вважають святогорці, патріарх Варфоломій під час свого жовтневого візиту буде слідувати усталеній фанаріотській тактиці. Тобто, він спробує заспокоїти і перетягнути на свою сторону тих, хто йому протистоїть. Як? За допомогою батога і пряника. Іншими словами, залякування або відповідної «винагороди». При цьому, цікаво, що ситуацію з ПЦУ афоніти безпосередньо пов'язують зі все більш тісними контактами Фанара з Ватиканом.
Наскільки реальними є загрози?
Характерно, що патріарх Варфоломій для своєї першої зупинки на Святій Горі обрав монастир Ксенофонт, а не столицю Афона Карієс (як завжди відбувалося до цього). Випадковою таку позицію назвати складно.
Справа в тому, що в Палаці Максима (Резиденція Прем'єр-міністра Грецької Республіки) зараз розгорілася справжня дискусія про те, хто стане новим цивільним керуючим Святої Гори Афон і замінить на цій посаді Костіса Дімцаса.
Останній на початку березня 2019 роки прибув з візитом у Санкт-Петербург, де зустрівся з губернатором міста Олександром Бегловим і деякими урядовцями. Варто зазначити, що приїзд Дімцаса в північну столицю РФ – це перший офіційний візит цивільного губернатора Афону до Росії і відбувся він як раз в самий розпал лютневого скандалу, пов'язаного з тим, що представників ПЦУ не пустили навіть на територію монастиря святого великомученика Пантелеймона.
Цікаво, що під час зустрічі з Бегловим пан Дімцас сказав: «Ми дійсно пишаємося тим, що в Греції є цей унікальний півострів з відлюдниками і аскетами, хранителями традицій, які зберігають православну віру і традиції недоторканими, а також захищають православну істину і православних християн».
Серед обговорюваних імен, які найближчим часом можуть зайняти пост цивільного губернатора Афону – посол Алексіс Александріс, колишній прокурор Панайотіс Ангелопулос, лікар-хірург Дімітріс Линос, колишній депутат округу Халкідікі від партії «Неа дімократія» Василіс Паппас, адвокат Такис Балтакос, колишній головний секретар кабінету міністрів уряду Самараса, колишній депутат Кавали від партії «Неа дімократія» і віце-спікер Парламенту Йоргос Каладзіс. Всі ці люди, тою чи іншою мірою, вже засвідчили свою лояльність до тієї політики, яку проводить Фанар. Однак, хто ж з них в результаті очолить цивільний уряд Афону, сказати важко.
Разом з тим, потрібно відзначити, що саме цивільні влади можуть, зрештою, брати найактивнішу участь у приборканні незгодних ченців. Наприклад, за допомогою видворення їх за межі Святої Гори. Природно, що такий захід може викликати бурю невдоволення як зі сторони самих монахів, так і з боку паломників і простих віруючих, але повністю виключати її не можна.
Що відбувається на Афоні зараз?
1. Скит на честь апостола Андрія Первозванного.
Ми вже згадували вище, що монастирі Ксенофонт, Пантократор, Іверський і Есфігмен в «українському питанні» знаходяться на стороні патріарха Варфоломія. Тому візит розкольників в стіни перерахованих обителей подиву не викликає. І навіть якщо глава Константинопольського патріархату прибуде Афон разом з Епіфанієм Думенко – у цих монастирях їх приймуть без проблем. Цікаво інше – заявлене в планах візиту відвідування Андріївського скиту. Ось тут можуть бути несподіванки.
Справа в тому, що ігумен цього скиту отець Єфрем – вкрай негативно ставиться до ПЦУ. За його словами, українські розкольники – це ті ж католики, і ні молитися, ні, тим більше, служити з ними Літургію не можна. Для нього єдиним канонічним Предстоятелем в Україні є тільки Блаженніший митрополит Онуфрій. Тому наше джерело на Афоні, якому вдалося поспілкуватися з ченцями скиту на честь апостола Андрія Первозванного стверджує, що позиція братії така: якщо патріарх Варфоломій приїде в скит разом з представниками ПЦУ, то патріарха пустять (не можуть не пустити), а ось розкольників – ні.
Навіщо тоді патріарху Варфоломія наносити візит до Андріївського скиту?
А тому, що цей скит, точно так як і скит на честь святого пророка Іллі (куди патріарх Варфоломій теж зібрався) раніше належали вихідцям з України та підтримка ПЦУ від цих скитів і важлива (ігумен Єфрем – людина досить авторитетна для багатьох афонітов), і дуже символічна. Тим більше, що на території Андріївського скиту знаходиться знаменита «Афоніада» – афонська школа для хлопчиків, куди розкольників з України не приймають.
2. Ватопед.
У той же час відомо, що патріарху Варфоломію вкрай потрібна підтримка таких могутніх і сильних обителей, як Ватопед. Так, ми всі пам'ятаємо, що ця обитель розкольників з України вже приймала. Однак все не так однозначно, як здається.
По-перше, за словами нашого джерела, коли Зінкевич прибув в монастир на соборну службу, монахи відмовилися співслужити йому і запропонували звершити «літургію» в іншому храмі обителі. Зінкевич тоді відмовився.
По-друге, сам ігумен Єфрем, хоча і прибув до Києва на «інтронізацію» Епіфанія, раптово захворів і участі в цьому беззаконні не приймав. Зрозуміло що, старець Єфрем приїхав до Києва не за власним бажанням і його хворобу, якщо вона все-таки сталася, можна пояснити крайнім напруженням нервів і тиском з боку «фанарських друзів». Цікаво інше – на даний момент більшість братії Ватопеду виступає проти ПЦУ. Так, наше джерело на Святій Горі розказав, що під час останнього візиту українських розкольників в монастир, всередині братії обителі стався дуже серйозний конфлікт, який може перерости в остаточне відділення здебільшого чернечого братства Ватопед від тієї, що приймає ПЦУ.
Ця ситуація змусила і монастирське керівництво змінити свою позицію. Так, на сьогоднішній день, старець Єфрем говорить, що не визнає українських розкольників. І знову ж таки, як і півроку тому, на нього чинить серйозний тиск Держдеп. Зокрема, афоніти повідомляють, що кілька днів тому посол США в Греції в черговий раз побував в монастирі і спробував «переконати» Ватопедського ігумена в тому, що ПЦУ – це канонічна церква. Схоже, що на даний момент зробити це не вдалося.
Підсумки
В цілому на Святій Горі ситуація дуже складна. З одного боку, ченці визнають патріарха Варфоломія в якості канонічного архієрея. З іншого – їм не подобаються його тісні контакти з католиками і легалізація українського розколу.
Служити з розкольниками більшість насельників Афону не хочуть. Однак, разом з тим, багато хто з них бояться втратити те, що мають сьогодні – можливість жити і молитися на Святій Горі. Чи зможуть вони вистояти проти загроз, проти «винагороди», проти догоджання – ось те питання, яке ченці все частіше задають собі.
Для переважної частини афонітів ПЦУ і вся ситуація, яка з нею пов'язана – це спокуса, яка попущена Богом за гріхи. Одні відкрито обурюються діями патріарха Варфоломія, інші – просто не погоджуються, треті – взагалі замовчують цю тему. Але всі вони в один голос твердять: для того, щоб подолати цю спокусу – потрібно молитися. І якщо завжди Свята Гора Афон молилася за весь світ, то тепер настав час, коли всьому світу потрібно молитися за Святу Гору.
Миром Господу помолимось! Господи, помилуй!