Чим УПЦ погрожує відступникам
ЗМІ спіймали архієрея Української Православної Церкви на Страшному вчинку: нагадуванні розкольникам про Суд Божий.
На тлі реальних (не погроз) захоплень храмів УПЦ розкольниками, побиття вірян і навіть священнослужителів радикалами з націоналістичних угруповань, приниженням духовенства і парафіян УПЦ з боку місцевої влади, як грім серед ясного неба пролунала погроза розкольникам з боку Української Православної Церкви.
10 лютого Житомирська єпархія ПЦУ опублікувала інформацію про це на своєму сайті, а потім її бадьоро понесли в маси українські ЗМІ.
Але перш ніж перейти до змісту цих погроз, звернемо увагу на загрози і реальні дії радикалів, хуліганів і поліції проти УПЦ.
Від вандалізму до побоїв
В ніч з 9 на 10 лютого 2019 р. невідомі вибили вікно і кинули пляшку із запальною сумішшю в храм св. мученика Іллі в селі Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області.
На початку лютого 2019 р. націоналісти, які захопили храм святого Георгія Побідоносця в селищі Ясіня Рахівського району Закарпатської області, стали погрожувати благочинному Ясінянського округу Хустської єпархії УПЦ протоієрею Віталію Кременю викраденням сина.
З 5 на 6 лютого 2019 р. в Запорізькій єпархії УПЦ невідомі вчинили підпал і обписали стіни храму преподобного Алексія Карпаторуського.
3 лютого 2019 р. радикали з поліцією побили священика Свято-Преображенського храму села Гніздичне Збаразького району Тернопільської області протоієрея Стефана Балана.
Про те, що сталося, священик розповів, вже перебуваючи в лікарні: «Стали нас зіштовхувати, грубо заламувати мені руки, бити по голові, спині, зіштовхувати мене і людей зі сходів храму. Прибув або вже був там ще спецпідрозділ із Тернополя. І вони вже чітко працювали, зробили коридор, били мене по голові, спині, по руках, кинули на землю. Людей відкидали, крики, сварки. Представники ветеранів АТО Збаража, міцної статури, стали людей розштовхувати, пробралися щаблями до мене, схопили за шию, били, викинули мене. Викликали "швидку допомогу". Вони храм опечатали, ключі залишилися у них».
І це не перебільшення – все те, що сталося зафіксовано на відео.
Погроза «просвітництва»
А тепер подивимося, як і чим загрожує митрополит Овруцької та Коростенської єпархії УПЦ Віссаріон (Стретович). Ось скрін «СМС з погрозами», розміщений на сайті Житомирської єпархії ПЦУ.
Де і кому в цих словах привиділася погроза? Може, владика погрожував побити якогось «священика» ПЦУ чи викрасти його сина? А може, закликав кинути в храм ПЦУ пляшку із запальною сумішшю або хоча б написати на ньому якусь гидоту?
Митрополит назвав ПЦУ «депутатською». З цим можна посперечатися, але не можна заперечувати, що депутати Верховної Ради і особисто спікер Андрій Парубій взяли дуже діяльну участь у її створенні. Як не можна заперечувати і того, що Єрусалимський Патріарх Феофіл не визнав ПЦУ. Невідомо, що мав на увазі владика під словами «Вам допоможуть просвітити людей». Якщо комусь у цих словах привиділося, що він направить в якесь село спортивних молодих людей, які будуть «просвіщати людей» за допомогою кулаків та бейсбольної біти, то зауважимо, що захоплення храмів УПЦ тривають вже п'ять років і УПЦ жодного разу нікого насильно не «просвіщала».
І найстрашніше в «СМС з погрозами» від владики Віссаріона: «постарайтеся покаятись».
Як ще один доказ агресивних дій митрополита Віссаріона сайт Житомирської єпархії ПЦУ навів документ про заборону у священнослужінні кліриків, що перейшли в ПЦУ.
Прокляття з Неба
Найнеприємніше в цьому документі – це «прокляття з Неба». Але навіть якби владика Віссаріон погрожував цим прокляттям, все одно воно може мати якесь значення лише для того, хто вірує, що гріх не залишається безкарним і покарання це приходить з Неба. Але чи вірують в це ПЦУшники? Навряд. Тим більше, що у них є дуже «крутий» захист від «прокляття з Неба» – Його Всесвятість патріарх Константинопольський Варфоломій. Що їм до якоїсь заборони від архієрея УПЦ?
А згадане митрополитом Виссарионом «прокляття з Неба» – це навіть не погроза, це попередження: «Якщо ви дерзнете звершувати Літургію або інші церковні таїнства, <…> будете закликати на себе прокляття з Неба». Щось це дуже нагадує…
«А від дерева пізнання добра і зла, не їж від нього, бо в день, в який ти скуштуєш від нього, смертю помреш» (Бут. 2, 17). Це не погроза, а попередження. Причому абсолютно необхідне. Архієрей Божий просто зобов'язаний нагадати клірику, що перебуває під забороною, про наслідки, якщо той дерзне не послухатися і приступити до священнослужіння.
Те ж саме можна сказати про заклик до покаяння. З цього заклику почалася проповідь Господа нашого Іісуса Христа: «З того часу Іісус почав проповідувати і говорити: Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мф. 4, 17). З цього ж самого заклику почалася проповідь святого Іоанна Предтечі: «Тими ж днями приходить Іоанн Хреститель, і проповідує в пустелі іудейській, та й каже: Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне!» (Мф. 3, 1-2).
Часом заклик Святого Іоанна Хрестителя виражався в дуже жорстких словах: «Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрещення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння! І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння! Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене» (Мф. 3, 7-10). Чи погрожував святий Іоанн Хреститель фарисеям і саддукеям? Чим могла погрожувати сильним світу цього людина, яка жила в пустелі, носила одяг з верблюжого волоса і їла коників? Тільки словом. І слово це було закликом до покаяння і виправлення своїх помилок, гріхів.
«Слава нації» і Страшний Суд
Нині ситуація повторюється з дивовижною точністю. На боці ворогів Церкви: органи державної влади та місцевого самоврядування, Поліція, СБУ, радикали з націоналістичних угруповань, антицерковні ЗМІ та все інше. А що ж на боці УПЦ? Слово! Заклик одуматися, покаятися, відвернутися від своїх помилок. Подумати про те, що шлях у розкол, нехай і схвалений патріархом Варфоломієм, – це шлях не в Церкву Христову, а геть від неї. І священний обов'язок будь-якого священика, а тим більше архієрея, – показати людям згубність цього шляху. Адже мова йде не тільки і не стільки про належність храмів і громад тій чи іншій юрисдикції. Мова про те, чи буде перебувати кожна окрема людина в огорожі Церкви, яку не здолають ворота пекла, чи не буде. Про це повинен задуматися кожен.
Не дарма Предстоятель УПЦ Блаженніший Онуфрій, відкриваючи Архієрейський Собор 13 листопада 2018 р., закликав своїх побратимів архієреїв думати не про те, яка зараз складається внутрішньополітична ситуація, які виклики стоять перед державою, які кари може обрушити на Церкву Президент, який не дочекався архієреїв Божих у себе в Українському домі. Митрополит Онуфрій закликав подумати про те, яку відповідь дасть кожен із нас на Страшному Суді Божому за ті вчинки, які він створив в цьому житті.
Яку відповідь дасть активіст націоналістичного угруповання, що кинув у храм Божий пляшку із запальною сумішшю? Яку відповідь дасть поліцейський, який побив священика Божого на очах у його пастви? Що скаже той, хто осквернив храм такими написами? І що скаже у своє виправдання священик, який перейшов у ПЦУ і заборонений у священнослужінні? Що вони всі скажуть? «Слава нації, смерть ворогам»?
Страшні слова святого Іоанна Богослова, сказані в Апокаліпсисі: «І не ввійде до нього ніщо нечисте і хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, які написані у Агнця в книзі життя» (Об. 21, 27). Але Христос «хоче, щоб всі люди спаслися і досягли пізнання істини» (1Тим. 2, 4). Хоче цього і Церква Христова, яка вустами своїх архієреїв закликає до покаяння тих, хто покинув її.
«Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мф. 4, 17) – ось це і є те, чим «погрожує» УПЦ відступникам: Царство Небесне наблизилося, але ви йдете від нього. Покайтеся і поверніться! Чи почує хто цей голос волаючого в пустелі? Чи затаврує його «погрозою священикам, які перейшли в ПЦУ»?
