Український Томос – це довідка для трупа про те, що він живий
Навіть якщо Рада прийме закон про те, що цей труп живий, Президент закріпить це Указом, а всі експерти будуть твердити, що це живий організм - труп все одно не оживе.
Головний посил прихильників автокефалії – незалежність від РПЦ. Проте УПЦ повністю і так є незалежною у своєму управлінні з центром у Києві. Через РПЦ наша Церква поєднана з усією повнотою Православної Церкви. Тому прихильники автокефалії – це церковні сепаратисти, які бажають розірвати церковну єдність в Україні через анексію парафій УПЦ Константинопольською Церквою.
Так, нас хрестили священнослужителі із Візантії, звідти ж надавалися перші Київські Митрополити, поки Константинопольський Патріарх не уклав сепаратний мир з противниками Православ'я – підписавши унію з Римським папою. Наші предки не прийняли таку зраду Віри, відійшли від першої кафедри, що впала в єресь, і самі почали обирати собі єпископів. Потім в історії був період, коли через окатоличення намагалися знищити Православ'я в Україні, при цьому Константинополь мовчав. Хоча в цей період Константинопольські Патріархи були частими гостями з простягнутою рукою в Московському царстві. Тепер це минуле забувається, і Константинопольський патріархат намагається відродити свій авторитет, який мав, перебуваючи «у граді царя і синкліту» (сенату). Тільки статусом столичної кафедри імперії виправдовувалася першість Константинопольського архієпископа. І саме з цього виходили отці, які затверджували канони щодо цього престолу. Ні імперії, ні імператора вже більш як 500 років немає, а імперські амбіції залишилися і посилилися.
Де був захист або хоча б підтримка Матері-Церкви, коли у ХХ столітті знищувалася Православна віра на наших землях? Вона не тільки мовчала, але і зрадила Її, визнаючи обновленців. Константинопольська Церква як Церква-Мати заснувала Церкву на землях Київської Русі, але при цьому мало того, що ніколи не давала Їй автокефалію, але ще й намагалася Її знищити. Як зозуля викидає своїх пташенят із гнізда, так і Вона вчинила з нами, при цьому ще посприяла тим, хто намагався знищити Православ'я на українській землі. Крім того, всі зусилля Константинополя спрямовані на створення маріонеткової структури, яка буде залежна і від Константинополя, і від можновладців у країні. Про підтримку такої релігійної химери заявив офіційний представник США з релігійної свободи.
Хто просить автокефалію? Зрадники Матері-Церкви – ті, хто отримав в ній багато, але не все, що їм хотілося. Ці люди використовували Її для досягнення своїх вигод і політичних інтересів (історики називають таких колабораціоністами); очевидні вороги Православної віри та атеїсти. Ці люди тягнуть за собою слабких у вірі або обдурених пропагандою людей, грають на їхніх національних почуттях. Останні готові за закликом перших не тільки морально ображати, але і фізично знищувати всіх тих, хто мислить не так, як симпатики автокефалії, яких не так вже й багато, але які вкрай агресивні.
Про це яскраво засвідчила хода 28 липня, яка виявилася в десятки разів меншою за чисельністю, ніж Хресний Хід УПЦ. І це незважаючи на те, що на цей мітинг зганяли бюджетників із усієї України і до того ж платили їм гроші.
Щодо теми Томосу. В нинішній ситуації цей документ можна порівняти з довідкою, виданою трупу у тому, що він живий. Навіть якщо Верховна Рада прийме закон про те, що цей труп живий, Президент закріпить це своїм Указом, а всі відповідні фахівці будуть говорити, що він повноцінний живий організм – труп все одно не оживе. А той, хто з ним буде зав'язувати які-небудь стосунки, також буде віддаватися трупному розкладанню.
У вигляді об'єднання заради незалежності України нас насправді хочуть сепарувати і анексувати, відірвати від Тіла Христового, позбавити Божественної благодаті. У нашому випадку мова йде про ще один насильницький розкол.
Варіант об'єднання українського Православ'я існує: той, хто відколовся, повинен повернутися туди, звідки пішов, але тільки через покаяння. Однак цей варіант навіть не розглядається, а значить – будь-які наміри в бік автокефалії в своїй основі мають не Божі начала, а бісівські, і тому не віщує нашому народу нічого хорошого.
