Про що домовилися Патріархи?
Зустріч Патріархів Варфоломія та Кирила відбулася, і всіх цікавить питання: а що буде далі?
За підсумками зустрічі в Стамбулі сторони дали невеличкі коментарі, з яких можна зробити висновки на будь-який смак. І всіх цікавить питання: а що буде далі? А якщо це питання звузити, то – дадуть чи не дадуть Томос? Спробуємо розібратися.
Українські ЗМІ, в масі своїй «патріотичні», відразу ж розтиражували тезу про те, що Патріарха Кирила на Фанарі поставили перед фактом: Томос дадуть попри все!
Ось приклад:
Теза пішла гуляти в маси багато в чому з подачі спікера Київського патріархату Євстратія Зорі, який на своїй сторінці у Фейсбук написав про це так: «Потім до журналістів вийшов митрополит Еммануїл, який був представником Патріарха на святі в Києві у липні. Він зробив коротку заяву, суть якої була у фразі: ми ПОВІДОМИЛИ Патріарху про рішення щодо подолання розділення в Україні та надання автокефалії, яке ІМПЛЕМЕНТУЄТЬСЯ. Пізніше очікується офіційний текст, тому виклад може бути не буквальним».
Дійсно, виклав пан Зоря слова митрополита Емануїла вельми вибірково. Відповідальний за інформаційну політику УПЦ КП почув тільки те, що пестило його слух. Ці слова він виділив у своєму повідомленні великими літерами. Між тим, якщо ці слова почути не окремо, а в контексті всієї фрази митрополита Емануїла, стає зрозумілим, що йшлося зовсім про інше. Ось текст того, що сказав митрополит Гальський:
«Одним з головних питань, що обговорювалися на зустрічі, було питання про ситуацію на Україні. Як ви знаєте, розкол в цій країні існує понад 25 років, і Вселенський Патріархат прийняв рішення дослідити всі варіанти надання автокефалії Українській Православній Церкві. Це рішення було прийнято в квітні, і ми його вже обговорюємо, і про це також було повідомлено Патріарху Кирилу під час його сьогоднішнього візиту».
Тобто те саме «рішення», яке симпатики Томосу прийняли за рішення видати Томос, насправді є рішення «дослідити всі варіанти надання автокефалії Українській Православній Церкві». Так, воно дійсно було прийняте в квітні, і в тому ж квітні про нього дійсно було повідомлено президенту України Петру Порошенку. Щоправда, Гарант української Конституції також прийняв його за рішення видати Томос, причому якраз під власні вибори. Не врахував тонкощів візантійської дипломатії, що ж поробиш…
Те, що сказав митрополит Еммануїл, буквально збігається з припущеннями СПЖ, зробленими напередодні зустрічі в Стамбулі: «Тема України, швидше за все, дійсно виявиться домінуючою. Але не в контексті Томосу, а в контексті подолання українського розколу» (цитата зі статті «Навіщо зустрічаються Патріархи»).
Судячи з усього, Константинополь вирішив взяти на себе ініціативу пошуку шляху повернення розкольників в лоно Церкви. Якщо проаналізувати всі висловлювання, і Патріарха Варфоломія, і всіх представників Константинопольського Патріархату за останній час, то можна побачити, що послідовність вирішення питань по Україні є такою: спочатку подолання розколу, потім дарування автокефалії.
Симпатики Томосу плутають праведне з грішним і думають, що ті Помісні Православні Цекрви, які висловили своє негативне ставлення до українського Томосу (за намовою Москви, не інакше), бояться української автокефалії самої по собі. Але тут вони жорстоко помиляються. Помісні Церкви, включаючи навіть РПЦ, цієї автокефалії не бояться, хоча звісно РПЦ від цього не в захваті. Церкви бояться «легалізації» розколу.
По-перше, це суперечить Правді Божій, як і «легалізація» будь-якого іншого гріха: блуду, вбивства і т. д.
А по-друге, визнання українського розколу стане каталізатором розкольницьких дій в інших Помісних Церквах, включаючи сам Константинопольський Патріархат. Ось чого побоюється Світове Православ'я і чого ніяк не можуть зрозуміти симпатики Томосу в Україні!
Якщо Патріарх Варфоломій, навіть йдучи проти волі РПЦ, видасть Томос про українську автокефалію, проти нього сильно не виступатимуть. Але якщо він узаконить український розкол, проти нього виступлять всі!
Тому повторимо, формула вирішення українського питання наступна: спочатку вирішення питання розколу канонічним шляхом, а потім – вирішення питання автокефалії. У своїх переможних реляціях на тему: «Томос буде!!!» всі симпатики цієї ідеї роблять ще одну принципову помилку. В політиці, нехай навіть і церковній, потрібно реагувати не на наміри, а на можливості. Константинополь може скільки завгодно заявляти про своє бажання дарувати Томос, але якщо у нього немає таких можливостей, ці бажання так бажаннями і залишаться. А можливостей у нього таких на сьогоднішній день немає!
Головною – необхідною, але не достатньою – умовою видачі Томосу про автокефалію є наявність суб'єкта, якому ця автокефалія може бути дарована. В Україні такий суб'єкт на сьогоднішній день відсутній. УПЦ не можна видати Томос, бо вона його не просить. Розкольникам не можна видати Томос, бо вони розкольники. Тоді кому ж? Поки нікому!
Тому перший крок Константинополя – це створення в Україні якоїсь єдиної канонічної церковної структури, якій згодом можна було б дарувати Томос. Про те, що ця структура має бути єдиною, сказав митрополит Еммануїл прямим текстом, вийшовши з кімнати переговорів: «Ми хочемо не створювати ще один розкол, а об'єднати Церкви». Завдання не з легких, але, мабуть, на переговорах були озвучені варіанти його вирішення. Причому варіанти, з якими може погодитися і Московський Патріархат. Про це свідчать висловлювання учасників переговорів з боку РПЦ: Патріарха Кирила і митрополита Іларіона.
Патріарх Кирил:
– Атмосфера була дуже хорошою.
– Сподіваюся, й надалі будемо працювати разом для того, щоб світ ставав кращим.
– Ми просто запрограмовані на взаємодію, співпрацю.
– На зустрічі не було нічого такого, що викликало б якийсь вибух у свідомості.
– Розмова була дуже правильна, розмова двох глав Церков, які усвідомлюють відповідальність за стан Вселенського Православ'я.
- Митрополит Іларіон:
– Дуже плідний обмін думками.
– Від початку до кінця бесіда носила дуже щирий і дуже братський характер, ми виїхали з Константинополя з дуже світлим почуттям.
Симпатики Томосу заявляють, що подібні висловлювання – це не більше, ніж спроба зробити хорошу міну при поганій грі. Проте це не так. Якби московська делегація почула з вуст фанаріотів те, що подумав пан Зоря та його однодумці, а саме – що Константинополь дарує їм, розкольникам, автокефалію (а саме вони про це просили у листі Петра Порошенка на Фанар), то реакція була б зовсім іншою, і ось чому.
- РПЦ вже неодноразово заявляла, що узаконення українського розколу з боку Константинополя спричинить розкол у всьому Вселенському Православ'ї. Митрополит Іларіон в інтерв'ю грецькому агентству «Ромфеа» сказав буквально наступне: «Страшно навіть уявити, що може статися, якщо сценарій надання автокефалії українським розкольникам буде реалізований на практиці. <…> Розкол у світовому Православ'ї, який стане неминучим наслідком цього невірного кроку, може зрівнятись лише з розділенням між Сходом та Заходом у 1054 році. Якщо таке трапиться, православна єдність буде похована». Тобто, якби на переговорах у Стамбулі була озвучена саме ця перспектива і такий розвиток подій став би неминучим, то і Патріарх Кирил, і митрополит Іларіон мали б своїми висловлюваннями вже почати готувати до цього церковну та громадську думку. Але ми бачимо прямо протилежне: заяви про взаєморозуміння, про відповідальність, про єдність Православ'я.
Тому незабаром слід очікувати якихось скоординованих дій Константинопольського і Московського Патріархатів щодо вирішення проблеми українського розколу і в перспективі дарування автокефалії, якщо проблема розколу буде вирішена успішно. Про це натякнув митрополит Іларіон: «Та бесіда, яка сьогодні відбулася, може в подальшому призвести до якихось рішень Синодів Константинопольської і Руської Православної Церкви». Найімовірніше, ці рішення будуть єдиноподібними, про що, цілком можливо, і домовилися Патріархи.
