Професійне лицемірство: про що замовчує Святослав Шевчук
Глава українських греко-католиків Святослав Шевчук не забув вставити свої «п'ять копійок» у цькування УПЦ.
Коментуючи останні події, він заявив, що «не тільки можна, а й потрібно молитися за членів інших Церков України», і що «він не розуміє тих аргументів, які, буцімто опираючись на якісь богословські засади, намагаються виправдати таку поведінку».
Яка саме поведінка потребує «виправдання» і чому цілком зрозумілі богословські принципи раптом виявилися «якимись», Шевчук не уточнив. В результаті вийшла відверто двозначна фраза. Якщо глава УГКЦ мав на увазі, що Церква повинна молитися за представників інших конфесій літургійною молитвою, за богослужінням, то це дуже серйозна богословська заява. Чи означає це, що відтепер в храмах греко-католиків будуть відспівувати або поминати нехрещених, протестантів та єретиків?
Якщо він мав на увазі приватну молитву, то виходить, що він свідомо ввів українців в оману, тому що Українська Православна Церква ніколи не забороняла таку молитву щодо інославних або нехрещених. Більш того, у випадку з загиблим хлопчиком владика Запорізький Лука прямо закликав молитися про нього келійно. У чому саме тоді полягає претензія Шевчука до УПЦ, рішуче незрозуміло. Весь його коментар перетворюється на безглуздий набір слів.
Згадується уривок з відомого роману Віктора Пелевіна:
– До речі, чи не поясните ви, що таке Зарука?
– Як? – наморщився Чапаєв.
– Зарука, – повторив я.
– Де це ви почули?
– Якщо я не помиляюся, ви самі тільки що говорили з трибуни про свою командирську заруку.
– А, – посміхнувся Чапаєв, – ось ви про що. Знаєте, Петре, коли доводиться говорити з масою, абсолютно не важливо, чи розумієш сам вимовлені слова. Важливо, щоб їх розуміли інші. Потрібно просто відобразити очікування натовпу. Деякі досягають цього, вивчаючи мову, якою говорить маса, а я волію діяти напряму. Тож якщо ви хочете дізнатися, що таке «зарука», вам треба запитувати не в мене, а в тих, хто стоїть зараз на площі.
Ось приблизно в такому ж дусі примудрився висловитись і Святослав Шевчук. Мовляв, засуджую, сам не знаю за що, ну, ви самі знаєте.
Інший момент. Бачити смітинку в оці брата свого дуже легко, але потрібно ж помічати й колоди в своїх очах.
Якось складно згадати аналогічне цькування за відмову священика Стрийської єпархії УГКЦ відспівувати людину, тому що вона... заборгувала уніатам трохи більше 2 000 грн. Ви пам'ятаєте якісь флешмоби, масову інформаційну хвилю проти УГКЦ, виступи релігієзнавців, що клеймлять «варварське середньовіччя»?
Причому поведінка священика в тому випадку була дійсно шокуючою: «Покликав дочку в іншу кімнату й каже, поки ти не заплатиш 2 100, я тобі тата не буду хоронити. А вона каже, у мене поки що цих грошей немає, бо тато хворів, мама хворіла весь час, гроші йдуть на ліки», – розповідала дружина померлого.
Так званий борг перед Церквою в цієї родини накопичився за два роки. Саме стільки часу в селі здавали щомісяця по 100 грн з кожного будинку нібито на ремонт храму.
Донька померлого була в розпачі: «Мій батько постійно ходив до церкви, він мене навчив любити Бога. А тут церква була закрита, для мене це був жах».
Порівняйте – у першому випадку священик не зміг звершити відспівування з суто релігійних причин, які складно критикувати, не піддаючи сумніву сам сенс існування Церкви. У другому випадку – банальна меркантильність.
Є якась дивина в тому, що релігійні переконання викликають у лібералів більше люті, ніж найогидніші моральні проступки або навіть відверто кримінальні злочини.
Всі вже забули Коломию?
Може, загарбники православного храму вже його звільнили, і громада УПЦ отримала можливість вільно молитись? Може, капелани УГКЦ Микола Мединський і Михайло Арсенич покаялися та понесли дисциплінарне покарання? А може, проти них порушили кримінальну справу за статтями 179 і 180 Кримінального кодексу України? І які результати наради Ватикану зі своїми підлеглими з УГКЦ з приводу цього кричущого інциденту? Екуменічний дух ще подає ознаки життя? А охорону храмів УПЦ (як зараз навіщось охороняють храми Київського патріархату в Запоріжжі) за допомогою Нацгвардії вже забезпечили? Адже Мединський відкрито погрожував не зупинитися на одному храмі.
Питання, як то кажуть, риторичні. І проте ж, ніхто з «патріотів» не обурюється, всі зайняті поливанням брудом УПЦ.
Можуть заперечити, мовляв, Шевчук покартав капеланів, визнав такі дії неправильними і т. д. Тобто уважив громадськість, так би мовити.
У зв'язку з цим згадується недавнє інтерв'ю одіозного протодиякона Андрія Кураєва. Він з досадою описував реакцію РПЦ на танці Pussy Riot в храмі. Мовляв, невже важко було Патріарху Кирилу на публіку прикинутися милосердним та пробачити їх, а потім тихенько зателефонувати прокурору та попросити «згноїти їх на каторзі». Кураєв назвав це «професійним лицемірством». І заявив, що таке лицемірство зробить Церкву в очах суспільства більш привабливою.
«Що заважало у випадку з "пуськами" тому ж Патріарху голосно сказати: "Бог їм суддя, ми їх не судимо. Господи, врозуми цих нещасних дівчат, ми про них молимося"? А потім зняти слухавку, зателефонувати Колокольцеву і сказати: "Засудіть їх так, щоб вони згнили на каторзі!" Ідеально було б, якби Патріарх міг не лише на словах, але й в серці прощати своїх докучників. Але я ж не вимагаю зовсім вже святості. Я лише припускаю, що вправі очікувати від свого священноначалія елементарної розумності та професіоналізму, включаючи й лицемірство».
Ну що ж. Якщо «професіоналізм» глави Церкви полягає в такому лицемірстві, то в Україні Святославу Шевчуку немає рівних. Ті, хто в УГКЦ займається піаром, ймовірно добре знають свою справу. Організували інтерв'ю з рядовими та обтічними фразами – і ось вже кримінал – не кримінал, а крик людей, яких образили... православні!
Ймовірно, багатьом спадало на думку, що УПЦ не вистачає сумнозвісного «піару». Так би мовити, не «відчувають під собою країни», не говорять того, що від них очікують почути, не задобрюють натовп. Може, Церкві і правда варто було б піти за мейнстрімом та не перейматися якимись там «богословськими аргументами» і «середньовічними забобонами»? Так і дивись, народ потягнеться в храми. І редактори ЗМІ почнуть поважати, скажуть, ти диви – долучаються до цивілізованого світу!
Тільки щось підказує, що справа зовсім не в тому, що саме УПЦ робить та говорить. А в тому, що комусь дуже потрібно створити опудало ворога, щоб, поки люди зайняті ненавистю, спустошувати вміст їхніх кишень.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
