«Він образився»
Про те, що відбулося і продовжує відбуватись у середовищі тих, хто має опікувати військовослужбовців України, розбиралась СПЖ: ми взяли коментарі учасників процесу.
Згідно з Положенням Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України, кожен представник кожної з представлених конфесій (їх вісім) по черзі займає місце головуючого. У нинішньому році підійшла черга мусульман, але так як вони відмовились очолити Раду, то черговість перейшла до представників однієї з протестантських Церков. Так, головою став Рустам Фатуллаєв. При цьому митрополит Київського патріархату Іоанн (голова Синодального управління військового духовенства УПЦ КП, – прим. ред.), мотивуючи тим, що в нього є благословення його Предстоятеля Філарета (Денисенка) очолити Раду, заявив, що його «не цікавить те, що написано в Положенні». Він має бути головою. Коли цього не сталося, то на наступному засіданні Ради, у лютому, єпископ Іоанн заявив про вихід Київського патріархату зі структури. При цьому було озвучене нове мотивування: тепер виною стали не його амбіції, а Українська Православна Церква. Він назвав нас «шпигунами, зрадниками і ворогами народу». І додав, що не може разом із нами перебувати в Раді.
«Митрополит Київського патріархату Іоанн, мотивуючи тим, що в нього є благословення його Предстоятеля Філарета (Денисенка) очолити Раду, заявив, що його «не цікавить те, що написано в Положенні». Він має бути головою. Коли цього не сталося, то на наступному засіданні Ради, у лютому, єпископ Іоанн заявив про вихід Київського патріархату зі структури»
І це тим більше дивно, адже сам глава Київського патріархату Філарет нормально спілкується з представниками нашої Церкви у Всеукраїнській Раді Церков та не покидає її.
Митрополит Іоанн пішов, і відразу після цього в мережі з'явилися
кілька його інтерв'ю, де він озвучує неправдиву інформацію, що обурило всіх членів душпастирської опіки. Ніколи до цього такого не спостерігалось, щоб на голови священства в такій кількості лилися голослівні звинувачення.
«Нам було надіслано листа від МО, де пропонувалось у зв'язку з конфліктом в Раді внести зміни до Положень»
13 березня відбулося засідання Ради, і ми обговорювали ситуацію. І багатьом було незрозуміло, чому Міністерство оборони України вирішило вносити зміни в Положення душпастирської Ради саме зараз. Нам було надіслано листа від МО, де пропонувалось у зв'язку з конфліктом в Раді внести зміни до Положень.
Зараз держструктури прислухаються до думки Київського патріархату, і не виключено, що вони хочуть, щоб і Рада зробила те ж саме. Хоча до митрополита Іоанна представники УПЦ КП нормально працювали в Раді: не виникало ні конфліктів, ні протиріч, а завжди вдавалося знайти консенсус.
Безумовно, деякі моменти в Положенні будуть змінені. Але кардинальні зміни точно зайві. Рада працювала нормально 8 років і не потребувала ніяких особливих правок.
Я думаю, що Київський патріархат лобіює можливість виключати ту чи іншу конфесію з Ради. І спрямоване це на те, щоб витіснити УПЦ з опіки православних віруючих в армії. Мета саме ця.
Багато «сміття» вони примудрилися зібрати та звинуватити нас в усіх смертних гріхах. У втраті Криму винні ми, у війні на Донбасі теж винні саме ми і так далі.
«Я думаю, що Київський патріархат лобіює можливість виключати ту чи іншу конфесію з Ради. І спрямоване це на те, щоб витіснити УПЦ з опіки православних віруючих в армії. Мета саме ця»
Позицію Київського патріархату інші члени Ради не підтримали. І це їх обурило та спричинило заяву, що подібна Рада нікуди не годиться. Їхній ідеал – коли вони виключно собою займуть весь сектор опіки військовослужбовців. Ми для них не патріоти. Але ж і не тільки ми. Поруч є уніати, але й вони не добрі. І протестанти не такі, як треба. Тож виходить, що права віруючих військовослужбовців і враховувати не варто?
Нові положення затверджує сам Міністр оборони. Будемо сподіватись, що в міністерстві пам'ятають, що армія складається не тільки з віруючих, котрі зараховують себе до Київського патріархату, але є й парафіяни інших конфесій, і їхні права будуть також дотримані.
13 березня у нас була зустріч з представниками Ради у справах душпастирської місії при Міністерстві оборони України. І мене зобов'язали донести до МО, що те Положення в Раді, яке існує і за яким ми працюємо, воно, можна сказати, що є досконалим. Нічого ідеального не буває. Досконалим є лише те, що створює Бог. Але при цьому наше Положення є досить гарним для того, щоб не зазнавати кардинальних змін. Але деякі поправки ми все ж внесли. Причому і так збиралися це зробити. Поправки стосуються того, що ми всі підтримуємо територіальну цілісність України і засуджуємо поведінку несумлінних священиків, котрі працюють у зоні АТО та розпалюють міжконфесійну ворожнечу.
«В Раді всі одностайні, і наші зустрічі це в черговий раз підтверджують. А те, що представники Київського патріархату забажали покинути Раду, то в них є на це повне право згідно з існуючим Положенням. Якщо вони не хочуть брати участь в нашій спільній роботі, це їхнє право»
А в іншому: навіщо міняти те, що добре працює і непогано себе зарекомендувало?
Чи можна чинити на нас тиск? В даний момент на душпастирську Раду чинити тиск практично неможливо. Це давно існуючий механізм налагодженої міжконфесійної роботи у Збройних Силах України, тому якщо і може хтось захотіти здійснити такі спроби, то вони увінчаються не успіхом, а провалом.
В Раді всі одностайні, і наші зустрічі це в черговий раз підтверджують. А те, що представники Київського патріархату забажали покинути Раду, то в них є на це повне право згідно з існуючим Положенням. Якщо вони не хочуть брати участь в нашій спільній роботі, це їхнє право.
Ми хочемо, щоб у нас залишилась можливість всім разом продовжувати нашу співпрацю на підставі Положення про Раду, яке вже існує. Деякі правки ми внесли, відповідно до протоколу засідання Ради, що відбулося ще у жовтні. Але, підкреслю, що всіх нас, і про це ми проголосували 13 березня, влаштовує, коли ми можемо разом робити таку важливу справу.
Є ті, хто виступає проти, але я не думаю, що через одну людину, якій щось не подобається, ми всі мусимо під неї підлаштовуватись. Мабуть, у Київському патріархаті вирішили неправдою виправдати свої дії. Ця неправда тепер вже з'явилася в ЗМІ: дуже шкода, що отець Іоанн дав такі інтерв'ю.
Підкреслю: роботи вистачає для всіх, і ми виступаємо за співпрацю.
«Є ті, хто виступає проти, але я не думаю, що через одну людину, якій щось не подобається, ми всі мусимо під неї підлаштовуватись. Мабуть, у Київському патріархаті вирішили неправдою виправдати свої дії»
Міністерство оборони має право запропонувати Раді у справах душпастирської опіки доповнити або змінити Положення. Але питання в тому, що саме послужило причиною необхідності внесення змін? Зараз про них заговорили в контексті скандалу, коли Київський патріархат вийшов зі складу Ради, а через якийсь час Міністерство оборони України звертається до членів Ради з пропозицією про нове Положення.
Якщо впродовж останніх двох років проаналізувати дії Київського патріархату у складі Ради, то хочеться відзначити їхні неодноразові спроби виключити УПЦ з її складу. Причому їхні вимоги завжди ґрунтувалися на неперевіреній інформації, на плітках та чутках. Вони копіювали деякі «новини» з інтернету та видавали їх за істину. Мовляв, дивіться, пишуть, що ваші священики зробили те й це.
«Якщо впродовж останніх двох років проаналізувати дії Київського патріархату у складі Ради, то хочеться відзначити їхні неодноразові спроби виключити УПЦ з її складу»
Більше того, ті докази, які представники КП приводили для підтвердження своєї позиції, належать до компетенції правоохоронних органів.
Незважаючи на все це, їхня позиція в Раді у справах душпастирської опіки не була підтримана. І, відповідно, їм не вдалося виключити канонічну Церкву з Ради. Причому, підкреслю, що це була не перша спроба.
Востаннє причиною послужило те, що в лютому нинішнього року митрополит Іоанн, єпископ Київського патріархату, не зміг, як збирався, очолити Раду. Тоді він і зовсім вийшов з неї. І тепер пояснює свої дії тим, що «не може сидіти за одним столом з УПЦ». І ось, що є дивним особисто для мене: вже через пару тижнів Міністерство оборони пропонує прийняти нове Положення про душпастирську Раду.
На сьогоднішній день будь-яке рішення Ради приймається тільки шляхом консенсусу. Її діяльність побудована за принципом Всеукраїнської Ради Церков (така ось міні-рада Церков при Міністерстві оборони). Її учасники виконують специфічні завдання – здійснюють душпастирську опіку над військовослужбовцями. Дуже шкода, що Київський патріархат має намір з'ясовувати розбіжності між конфесіями, вдаючись до шантажу і маніпуляцій – мовляв, або ми, або УПЦ. Усі взаємні претензії варто вирішувати за межами Ради. Я допускаю, що деякі розбіжності існують і між іншими конфесіями, але це не повинно заважати тій спільній справі, яку покликані виконувати капелани.
«Якщо у військових частинах відіб'ється той конфлікт, який зараз провокують представники КП, то це буде військових налаштувати один проти одного»
І друге. Якщо у військових частинах відіб'ється той конфлікт, який зараз провокують представники КП, то це буде військових налаштувати один проти одного. Що цілком може призвести до дискримінації та розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Бо, якщо таке дозволяє собі керівництво, то це є автоматичним дозволом для подібної поведінки священиків у частинах.
СПЖ стежить за розвитком подій.
