Від розкольника до гастролера-педофіла

Засоби масової інформації державного та регіонального рівня нещодавно підхопили новину про затримання в Запоріжжі православного руського єпископа – педофіла з Калуги. Але, як зазвичай, за вже усталеною звичкою, наші ЗМІ навіть не намагалися донести до слухачів правдиву інформацію щодо юрисдикційної приналежності так званого «єпископа» і щодо того, що він є самозванцем з однієї з псевдоправославних сект.

У Запорізькій області спіймали «єпископа ІПЦ» з Росії, який приїхав в Україну з метою вступити в статевий зв'язок із чотирнадцятирічним хлопчиком, як повідомляє нам сайт «Україна сектантська».

Далі йде красномовне зізнання самого педофіла, яке не залишає жодного сумніву відносно правдивості цієї інформації та його намірів.

Після перегляду ролика із затриманням та зізнанням цього двадцятип'ятирічного молодого чоловіка, який вважає себе «православним», та ще й «єпископом», залишається якесь непідробне почуття жалості до цієї дитини, яка так і не подорослішала та має очевидні проблеми з головою. Якісь дивні метаморфози колись сталися у його житті, які привели його до такої страшної депривації психіки.

Чи є випадковістю те, що він опинився в облаченні православного «єпископа» розкольників?

На жаль, немає. Диявол, за думкою святих отців, – це мавпа Бога. У слові АНТИхрист є приставка «АНТИ», яка має два значення: «Проти» і «Замість». Ці значення, незважаючи на суперечності, є синонімічними. Диявол хоче зайняти місце Бога, будучи його ворогом. Легко можна помітити, як середовище розкольницьких «православних» сект просто рясніє такого роду збоченцями.

В цьому є сатанинська закономірність логіки диявола. Звичайно ж, йому приємніше за все кощунствувати і пародіювати над Богом та Його Церквою.

Згідно з канонами Православної церкви, заборонено звершувати хіротонію (рукопокладення) єпископа раніше, ніж він досягне 30-річного віку (11-е правило Неокесарійського собору). Тяжкі гріхи (блуд, прелюбодіяння, содомія, ворожіння й чаклування, двоєженство, святотатство, зречення від віри), становлять перешкоду до священства (61-е апостольське правило).

Але «істинно православні» розкольники, до яких належить і спійманий педофіл, рясніють якраз такими ієрархічними кадрами. Це і є та «мерзота запустіння», яка прагне зайняти «святе місце». (Матвія 24:15) Тож не потрібно дивуватись і обурюватись, коли педофіл називає себе «православним єпископом». Це всього лише черговий пародійний проект сатанинського Голлівуду.

Приклад спійманого лжеєпископа-збоченця є наочною ілюстрацією одного важливого уроку для кожного з нас. «Святе місце – пустим не буває». Якщо воно не зайняте Богом – то обов'язково буде зайняте сатаною. «Бог з дияволом борються, а поле битви – серця людей», – нагадує нам один з персонажів Ф М Достоєвського. У цьому кощуннику-«єпископі» влада диявола вилилася у сексуальні депривації. У нас це викликає справедливе обурення. Але хіба краще почуття в очах ангелів Божих викликають люди, у яких місце Бога зайняли мізантропія, русо-, або українофобія, ненависть до тих, хто думає інакше чи має відмінну від нього точку зору. Хіба тільки сексуальні збочення – мерзота перед Богом? Будь-який гріх, який має душа, іде своїм корінням у глибини пекла.

Цього нещасного гастролера можна тільки пожаліти, але не можна жаліти гріх і те, що йому сприяє. За більш ніж двадцятирічне служіння в Православній церкві я багато разів переконувався в тому, що сектантство, у яку б одежу воно не було вдягнене, – це пряма дорога в пекло. Руські радикали нічим не кращі за українських. Так само, як і «київський патріархат» нічим не краще «руської істинно-православної церкви». Упаковка різна, ідеї, слова, гасла різні, але суть одна. Все те, що відриває людину від Церкви Христової, яка вчить любові до Бога і людей, яка проповідує безкомпромісне дотримання заповідей Божих, веде у бік від мети і сенсу існування людини на Землі.

Але повернемося до спійманого російського гастролера. Ми можемо припустити, як випливає з його ж зізнання, що він приїхав на одну з розкольницьких парафій України, у якій вже був неодноразово. Парафія знаходиться у Балабині, і «служать» там такі ж самі розкольники – Ігор та Юрій Титовські. Судячи з фотографій, які розміщені у фейсбуці «Адама», він бував на цій парафії неодноразово.

Про любов «Адама» не лише до українських хлопчиків, але й до українських символів, красномовно свідчать стрічки, якими він пов'язує свічки під час «богослужіння».

«Отець Адам» симпатизує, судячи з того ж фейсбуку, не лише нашим символам та хлопчикам, але і нашим розкольникам. Запорізький єпископ київського патріархату Олександр Сергійович Давиденко, більш відомий як Фотій, також числиться у педофіла в друзях на фейсбуці.

Наскільки ця дружба близька, ми не знаємо, але те, що вона взаємна, кажуть нам скріни з особистих сторінок кожного.

Чи є якийсь зв'язок між руськими розкольниками та українськими – нехай розбирається слідство, а ми хочемо лише нагадати нашим читачам слова Євангелія: «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки... Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх... Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі». (Матв.7:15 -21).

А також попередити, що не хрест чи ряса є відмітними ознаками єпископа або священика, а його належність до Церкви Божої. На нашій Батьківщині Церквою, яка має повноту спілкування із Світовим Православ'ям, є тільки Українська Православна Церква, під омофором Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського.