Підтримка ЛГБТ у головному ВУЗі уніатів

Уніатська церква в Україні опинилась в центрі, скажімо так, гендерного скандалу. Причина – занадто «європейські» звичаї у головному навчальному закладі греко-католиків – Українському Католицькому Університеті.

Історія ця почалася ще навесні 2015 року, коли одна зі студенток цього Вузу Христина Кутнів публічно обурилася тим, що в Католицькому навчальному закладі викладає людина, яка хизується своєю гомосексуальною орієнтацією. На своїй сторінці фейсбук вона написала: «Цікаво, як така людина може проводити що-то в УКУ».

Даний викладач, якого звуть Володимир Бєглов, навіть встиг дати з приводу своїх сексуальних уподобань інтерв'ю «Радіо Свобода». Цікаво, що наступного дня після публікації Христини Кутнів це інтерв'ю, яке вийшло на сайті «Радіо Свободи» ще у 2012 році, дивним чином змінилось, і ім'я Бєглова звідти зникло. Але скріншоти, як і рукописи, не горять!

Інший викладач УКУ, популярний зараз в Україні депутат Сергій Лещенко, у 2015 році взяв участь у київському ГЕЙ-параді. Звіт про свою участь Лещенко прокоментував так: «Це фото – ознака того, що Україна змінюється, а ЛГБТ-спільнота вперше змогла відкрито провести захід на захист своїх прав. Демократичні цінності виходять з підпілля».

Ще два викладача Католицького Університету, доволі відомі Мустафа Найєм та Вахтанг Кіпіані, повністю підтримали свого колегу. Останній висловив думку , що проведення гей-парадів є проявом фундаментальних прав людини.

Але по-справжньому скандал став розпалюватися після того, як в УКУ почав викладати професор з США Олександр Сич. Він опублікував ряд статей у виданні «Католицький оглядач» , де вказав на те, що в Університеті прогресують неприпустимі, як для християнського навчального закладу, погляди на сексуальні відносини, як серед викладачів, так, відповідно, і серед значної частини студентів.

Останні, зокрема, часто проводять в гуртожитку вільний час за переглядом порнографії, про що, за словами Сича, у нього є письмове підтвердження ректора УКУ Бориса Гудзяка.

Але студенти – це вже наслідок. Коли тема гомосексуальних симпатій в середовищі УКУ стала виходити за межі університету, багатьох вразили слова віце-ректора УКУ Мирослава Мариновича, який заявив: «Ми повинні розуміти, що на цьому етапі ми не доб'ємося чіткості, тому що нечіткою є сама позиція Церкви у питанні сексуальної етики».

Не дивно, що з такою позицією керівництва багато хто зі студентів підтримував ідеологію ЛГБТ-спільноти в цілому і проведення гей-парадів зокрема.

Ряд священиків УГКЦ, зокрема Орест-Дмитро Вільчинський та Юрій Бойко, піддали керівництво університету цілком заслуженій критиці.

Виявилось, що ліберальні гомофільні погляди – зовсім не випадковість у середовищі цього ВУЗу. Ще у 2012 році при кафедрі гуманітарного факультету УКУ відкрився навчальний курс з гендера – так званий «лекторій гендерних студій». Мета курсу – «необхідність навчальних програм, які б заохочували молодих українців критично оцінювати гендерні норми і стереотипи, поширені в Україні».

Що мається на увазі під так званою «критичною оцінкою гендерних стереотипів»? А те, що метою таких гендерних студій є руйнування всіх традиційних сімейних та моральних норм і пропаганда збочень в якості норми.

Ви запитаєте, як же в католицькому навчальному закладі можуть пропагувати збочення? Все до непристойності просто – гроші.

Даний курс фінансував Союз Українок Америки, голова якого, Мар'яна Заєць, вручила ректору УКУ Гудзяку чек на 25000$. Голова УГКЦ Святослав Шевчук, який був присутній при цьому акті, назвав цю ініціативу «чудовою» і сказав, що «це, мабуть, вперше університет в Україні починає таку інноваційну програму».

Взагалі, за даними видання «Новое время», УКУ фінансується з України лише на 9%. Головними його спонсорами є європейські фонди (35% від річної суми прибутку) і американці – релігійні організації, українські діаспорні структури, фонди та окремі благодійники з США (34%). А погляди більшості спонсорів з традиційними християнськими цінностями не мають нічого спільного.

Той же Олександр Сич пише: «Владика Борис Гудзяк, Президент УКУ, більше ніж шість років тому (і багато разів після того), був попереджений, що директор з питань розвитку Українського католицького освітнього фонду UCEF, розташованого в Сполучених Штатах і Канаді, заявляв моїй дружині і мені, що «Церква помиляється» і «гомосексуальний «шлюб» є природним і повинен бути дозволеним».

Фонд «Відродження», який є одним з головних спонсорів УКУ, у 2013 «призначив» головним «дискримінатором року» колишнього депутата ВРУ В. Колесніченка, який посмів внести у Верховну Раду законопроект «Про заборону спрямованої на дітей пропаганди одностатевих сексуальних відносин».

Уніатський священик Орест-Дмитро Вільчинський у своїй публікації «УКУ, гей-скандал і ліберальний фашизм» пише: «Співпраця між УКУ та фондом «Відродження» триває, магістерська програма з історії і далі «відкриває широкі можливості для застосування нових областей досліджень – таких, як гендерні студії», викладачі, які публічно висловлюють переконання, несумісні з католицьким статусом УКУ, спокійнісінько викладають в УКУ.

Більш того, критикам (в основному священикам УГКЦ) керівництво університету активно намагається «закрити рот», вимагаючи, щоб вони «не розгойдували човен». А деякі ЛГБТ-активісти навіть погрожували їм фізичною розправою!

Віце-ректор М. Маринович назвав критику УКУ спробою рейдерського захоплення, а на адресу духовенства уніатів написав фрази, які виглядають як щось середнє між загрозою, ультиматумом і шантажем: «Не мені нагадувати Владикам про гріх гомосексуалізму або педофілії, який трапляється в Церкві так само часто, як і у світському суспільстві. Якщо Церква не зупинить таку практику ідеологічної агіткампанії, то у відповідь отримає таку ж громадську протидію, яку вже отримали Церкви на Заході і навіть у католицькій Польщі».

В результаті цих протистоянь в уніатському середовищі утворилася конфліктна ситуація, яку можна назвати розколом між прихильниками традиційних християнських цінностей своєї Церкви і лібералами в керівництві УКУ, за якими стоять гроші західних спонсорів і нові, по суті, антихристиянські ЛГБТ і ґендерні ідеї. Цей конфлікт міг розв'язати тільки голова греко-католицької церкви. І він його розв'язав. 11 вересня на освяченні нового університетського храму Святослав Шевчук висловив повну підтримку керівництву УКУ. Як повідомив речник УГКЦ Ігор Яців, заява Шевчука з цього приводу є неофіційною відповіддю на ультимативний лист М. Мариновича, проте її можна розцінювати як офіційну позицію УГКЦ.

Таким чином, керівництво уніатів дало зрозуміти, в якому напрямку буде рухатися ця Церква найближчим часом. Не є секретом, що не тільки Український Католицький Університет, але і вся УГКЦ отримує потужну фінансову підтримку західних фінансових фондів. Схоже, управління уніатською Церквою, незважаючи на всі пафосні заяви її керівництва про самостійність і патріотичність УГКЦ, буде здійснюватись з-поза меж України, як зараз модно говорити, – з чужих релігійних центрів. Адже хто платить, той і замовляє музику.

Багато які  проблеми людства у всі часи завжди зводилися до простого вибору: багатство або совість, обман або чисте серце. У випадку з керівництвом уніатів цей вибір звучить дещо інакше: гроші або вірність Христу.

Деякі скажуть, що це лише проблеми самих уніатів. І будуть не праві. В контексті оголошеної Святославом Шевчуком експансії УГКЦ на Схід, тепер це проблема всіх українців.