Уроки святотатства, або Не пускайте молодь до Філарета
Пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене,
бо таких є Царство Небесне
(Мф.19,14)
Зазвичай, я не надто переймаюся життям суспільно-політичної організації під назвою УПЦ КП, але часто фейсбук робить ведмежу послугу і «допомагає» зацікавитись цими феєричними подіями. Останніми днями стрічка просто закипає від новин на кшталт: «Київський Патріархат у Софії. Історично обгрунтоване рішення.», «Чи має Патріарх Київський служити у головному храмі України?», «Освячено Малу (Теплу) Софію (ВІДЕО)» і т.д. Не буду коментувати те, як називається зроблена тихцем і усупереч здоровому глузду, логіці та висновкам експертів-музеєзнавців передача архітектурної пам’ятки, що знаходиться під егідою ЮНЕСКО, конторі під назвою «Київський Патріархат».
Сьогодні поговоримо про інше: відбувся Всеукраїнський з’їзд православної молоді. Саме таке посилання під, на перший погляд, цілком пристойною назвою привернуло мою увагу днями. Читаємо: «20 – 21 лютого 2016 року з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета в приміщенні актової зали Київської православної богословської академії відбувся Всеукраїнський з’їзд православної молоді. Тема цьогорічного з’їзду була присвячена вихованню молоді «Християнське виховання молоді – запорука здорового суспільства».
Поки що, здається, усе гаразд, якщо не брати до уваги, організаторів З’їзду. Зрештою, вільному – воля. Читаймо далі: «З пастирським словом привітання до всіх присутніх звернувся Святійший Патріарх Філарет, благословивши відкриття з’їзду. У своєму слові Святійший Владика зазначив важливість чистоти, свободи і духовності молоді у будуванні нашої держави, згадавши про роль молоді у подіях які відбулися на Майдані Незалежності».
Щоб не читати далі суху інформацію прес-служби КП, я вирішила переглянути відео із цього ж таки заходу, де «Патріарх» виступає із пастирським (запам’ятайте це слово) зверненням до учасників З’їзду. Сказати, що після перегляду у мене був шок, чи, як це зараз модно говорити «когнітивний дисонанс» – ні. Просто «Патріарх» Філарет, у черговий раз, виступив у якості «політичного радіо». Що поробиш, амплуа зараз у людини таке, і йому, схоже, у ньому комфортно. Очевидно, що це нова політика Міністерства культури – не треба нам Задорнова, Петросяна і Ко, у нас є нова-стара зірка – Михайло Денисенко.
Отож, відео. Виступ «Патріарха» перед молоддю тривав трохи більше 18-ти хвилин. Про Бога православна молодь Київського Патріархату почула аж після 17-ї хвилини. Щоправда, ще на 14:28 слово «Бог» вирвалося з уст Філарета, та й то, в контексті цитати із пісні. Нагадую, це було пастирське слово привітання. Слово. Пастирське. Крапка.
Натомість молодим людям, які, хочеться вірити, зібралися на свій З’їзд із благими намірами та сподіваннями, розповіли (тут і далі дослівні цитати, – авт.):
-
про те, «чому виник цей другий Майдан, де його корінь і де його причина?»
-
про те, що уряд Януковича «готував Україну до вступу асоційованим членом в Європейський Союз, а потім, під впливом Москви, змінив на 180 градусів назад, до Москви»;
-
про те, що «була вчинена неправда з боку президента Януковича і молодь миттєво відреагувала, бо вона чиста і свобідна, не пов’язана ніякими земними умовами»;
-
про те, що перемога молоді в тому, «що президент Янукович втік»;
-
про те, куди має йти Україна;
-
про те, що «з нами Європа і з нами Америка» і т.п.
Уже традиційно, левова частка виступу «духовного лідера України», як часто люблять називати наші журналісти Філарета, була присвячена сусідній державі і її столиці. Після 7 хвилини виступу «Патріарха» потягнуло на відвертість і він почав розповідати про «антиукраїнські сили, що розривають Україну зсередини». Очевидно, він мав на увазі себе і свою політсилу під назвою «УПЦ КП», але голос совісті промовця замовк, так і не озвавшись.
Вдруге слабенький писк здорового глузду очільника УПЦ КП почувся під час висвітлення теми захоплень храмів. І знову був придушений у зародку: «Оцими очами ви повинні дивитись на все, що відбувається сьогодні в Україні…, провокують оці так звані захоплення храмів КП, при цьому зверніть увагу, що на весь світ кричать, говорить кожна людина, яка виступає від імені Московського Патріархату чи Росії…». Це, до речі, щось новеньке: виявляється віряни УПЦ самі провокують Київський Патріархат на рейдерство щодо своїх же храмів. Зусиллями вірних 11949 парафій Української Православної Церкви, за словами Глави КП, «створюється нестабільність в Україні, нестабільність в економіці, нестабільність в суспільстві, незадоволення, боротьба партій між собою. Все це ви добре знаєте і бачите» .
«І як ми повинні в цих умовах діять, що ми повинні ставити на перше місце?», – запитує Філарет у молоді. І сам же дає відповідь: «На перше місце в своїй боротьбі ми повинні поставить державу. Державу ми повинні поставить на головне місце… Бо якщо ми не захистимо державу, то помісної церкви, української церкви не буде… Для нас існування держави – це існування церкви». Очевидно, цитату з Євангелія про Церкву, яку «врата адові не переможуть» (Мф. 16, 18), «Патріарх» призабув.
Десь після 17 хвилини виступу Філарет напевне, згадав заняття у духовній академії (до речі, Московській), бо зметикував, що на З’їзді православної молоді непогано було би і про Бога обмовитися. Тому перевів розмову у русло заповідей. Але ненадовго. Закінчив пастирське, не втомлююсь підкреслювати, пастирське слово феєрично: «Тому перемога буде наша і ми віримо в це, що з нами Бог, з нами Україна. Слава Україні!». Ні тобі благословень, ні тобі духовних настанов. «Героям слава!», – дещо недружно відповіли делегати.
З’їзд у Києві продовжував роботу. Молодь повели на «освячення» Теплої Софії. Очевидно, програма заходів була насиченою. Напевне, учасникам роздавали подарунки. Можливо навіть, що серед гостинців було і Святе Письмо. Там, у Євангелії від Іоанна, є такі рядки: «Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. … І власне життя Я за вівці кладу» (Іоанн 10,14–15). Цікаво, чи впізнають учасники З’їзду православної молоді у цих словах Спасителя свого «пастиря»?