Київський патріархат знову будує на кістках
У Луцьку активісти-краєзнавці врятували історичні об'єкти від варварського руйнування церковниками УПЦ Київського патріархату.
Самовільне будівництво в охоронній зоні на пам'ятках національного значення – сумне, але вже звичне для волинських краєзнавців явище. Кілька років тому в Луцьку представники УПЦ КП знищили історичний курган Романсівка, внесений свого часу в польський реєстр археологічної спадщини. Однак події 25 грудня 2015 року змусили місцевих фахівців буквально «кричати криком» в соціальних мережах: напередодні на території Свято-Троїцького кафедрального собору, на одному із старовинних кладовищ в Луцьку, з'явилася будівельна техніка, вирили котлован. На наступний день до цвинтаря вже під'їхали бетономішалки – будівництво в розпалі.
Чекати допомоги від правоохоронних та контролюючих структур не доводилося. Як стверджує координатор Комітету захисту національної спадщини, член комісії з питань культурної спадщини та культурних цінностей Громадської ради при Міністерстві культури України Ігор Левчук, ніяких дозволів на будівництво об'єктів в охоронній зоні в центрі Луцька не видавав ні Мінкульт, ні Інститут археології, отже – будівництво ведеться нелегально.
Про це будівництво нічого не знають ані в Державній архітектурній будівельній інспекції у Волинській області. Головний інспектор буднагляду управління ДАБІ Степан Маркевич заявив: «У базі відомства немає дозволу на подібні дії».
Очевидно, що всі держструктури охорони культурної спадщини в курсі того, що відбувається. Однак вживати заходів ніхто не поспішає. Будівельні роботи, як стверджує Ігор Левчук, курирує місцева єпархія УПЦ Київського патріархату. Прихильники УПЦ КП відверто плюють на закон – мабуть, це їм дозволяють якісь покровителі з числа місцевих чиновників.
«Тут не тільки розкопують, а й запускають «чорні» археологічні роботи», – заявляє Ігор Левчук. За його словами, співробітникам правоохоронних органів, які слабо розбираються в археології, часто буває важко навіть просто визначити: чи не відбувається у них на очах злочин. І визначитися, часом, буває складніше, ніж припинити злочин.
25 грудня підняті по тривозі громадські активісти зуміли призупинити беззаконня та руйнування культурної спадщини. Ні будівельники, ні представники УПЦ КП, що захопили собор, не змогли (або не захотіли) зв'язно пояснити громадським діячам, що будівельна техніка робить в охоронній зоні.
У 2007 році з території Свято-Троїцького собору викинули (в прямому сенсі слова) ціле кладовище. За оцінками фахівців, в міський парк вивезли безліч людських останків. Було заведено кримінальну справу. Однак покарати винних в блюзнірстві так і не вдалося. Справу просто «зам'яли» – при тому, що доказів у слідства було більш, ніж достатньо.
Сьогодні на місці історичного кургану стоїть чотириповерховий самобуд. Врятувати пам'ятник архітектури так і не вдалося. А ось на території історичного кладовища незаконне будівництво вдалося поки призупинити. Відвертий цинізм та беззаконня – будівельники зруйнували кілька могил – зупинилося через суспільний резонанс.
Як тільки на територію Свято-Троїцького собору прибули активісти та преса, вандалізм припинився. Особистість замовника будівельних робіт встановити поки не вдалося!
За словами Ігоря Левчука, під ківші будівельників попалася підземна кладка – її просто розбили та викинули. Копати при цьому не перестали, хоча за законом при виявленні артефактів роботи повинні бути припинені.
Самоуправство та наруга над похованнями, порушення статті 298 Кримінального кодексу України – черговий факт, який отримають на розгляд правоохоронці.
В інформаційно-видавничому центрі єпархії УПЦ КП заявили, що дізналися про будівництво на території собору з новин в мережі Інтернет, і обов'язково сповістять про те, що відбувається, свого митрополита.
Правоохоронці поки не коментують те, що відбувається. А активісти ж сповнені рішучості нелегальне будівництво зупинити – інакше тут знову станеться те саме, що і 8 років тому з курганом Романсівка.
Тоді, як повідомляють публікації тих років, у Луцькому Центральному парку культури та відпочинку працювала пошукова група комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля». На місці зведеного дитячого атракціону, на ділянці приблизно 30 на 30 метрів, розмістили вивезений з території собору ґрунт. Тут зібрали роздроблені кістки. Ймовірно, будівельники зруйнували одну з кістниць бернардинського монастиря, в якій зберігалися останки перепохованих під час очищення крипт ченців-бернардинців та знатних міщан римо-католицького віросповідання. Точно визначити, кому належали останки, вже не представлялося можливим – через пошкодження, завданих похованню будівельниками.
Як стверджується в аналітичних публікаціях 2007 року, сумнозвісну семінарію Київський патріархат побудував на державні гроші, що призначалися для фінансування реставрації пам'ятки національного значення. Стертий з лиця землі археологічний курган, який було збережено ще в 1920-30 роках, досліджувала в 1898 році відомий український археолог, дружина професора В. Антоновича, К. Мельник. Тут знайшли залишки перших поселень древніх лучан VIII-X століть. У 1940 році радянська влада взяла курган під охорону як історичну спадщину.
Колись тут було старовинне кладовище дерев'яного костелу Святого Хреста фундації короля С. Баторія, з багатоярусною каплицею Скорботного Христа XVI століття. Її вигляд зберігся лише в акварелях та на малюнках кінця XIX – початку XX століть. Відомо, що в XVII столітті всю цю територію відвели Бернардинському монастирю. Костел не зберігся до нинішніх днів, в ньому була цегляна крипта (гробниця), в якій і містили останки священнослужителів монастиря. За словами львівського археолога Святослава Терського, який проводив незалежне обстеження котловану, довелося лише констатувати знищення луцьких пам'ятників. Місцевого археолога, який пробував втрутитися в свавілля, тодішнє начальство відправило у відпустку, і останки тіл ченців та священиків, як сміття, вигребли екскаваторами. Зараз на шарі мертвого ґрунту, вивезеного в парк, розташовані дитячі каруселі: шість мішків останків встигли вивезти фахівці Луцька та Львова.
Курган захистити від вандалів – не вдалося. Чи вдасться врятувати кладовище Троїцького собору, залежить від громадськості. Тобто від нас з вами.
http://volyntimes.com.ua/news/260
http://volyntimes.com.ua/news/359
