9 серпня – пам'ять великомученика і цілителя Пантелеймона

Великомученик і цілитель Пантелеймон народився в місті Нікомидії в сім'ї знатного язичника Євсторгія і отримав ім'я Пантолеон. Його мати Єввула була християнкою. Вона хотіла виховати сина в християнській вірі, але померла, коли майбутній великомученик був ще молодим отроком.

Батько віддав Пантолеона до початкової язичницької школи, по закінченні якої юнак почав вчитися лікарському мистецтву у лікаря Євфросинія, знаменитого в Нікомидії, і став відомий імператору Максиміану, який захотів бачити його при своєму дворі.

У той же час в Нікомидії таємно проживали священномученики пресвітери Єрмолай, Єрміпп та Єрмократ, вцілілі після спалення 20000 християн у Никомідійській церкві в 303 році. Святий Єрмолай неодноразово бачив Пантолеона, який проходив повз їхнього притулку. Одного разу пресвітер покликав юнака до себе і розповів про християнську віру. Після цього Пантолеон щодня відвідував священномученика Єрмолая. Пантолеон був охрещений святим Єрмолаєм з іменем Пантелеймон.

Після смерті батька святий Пантелеймон присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим і жебракам. Він безкоштовно лікував усіх, хто звертався до нього, зціляв їх Іменем Іісуса Христа. Через заздрощі інші лікарі донесли імператору, що святий Пантелеймон лікує християнських в'язнів. Максиміан вмовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але святий Пантелеймон сповідав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого Іменем Іісуса Христа. Розлючений Максиміан стратив зціленого, який восславив Христа, а святого Пантелеймона піддав жорстоким тортурам.

Господь являвся святому і зміцнював перед стражданнями. Великомученика Пантелеймона повісили на дереві і рвали залізними кігтями, обпалювали свічками, потім розтягували на колесі, кидали в кипляче олово, кидали в море з каменем на шиї. У всіх катуваннях великомученик залишався неушкодженим і сміливо викривав імператора.

За велінням імператора великомученика Пантелеймона кинули на розтерзання диким звірам у цирку. Але звірі лизали йому ноги і відштовхували один одного, намагаючись торкнутися руки святого. Глядачі піднялися з місць і почали кричати: «Великий Бог християнський!» Розлючений Максиміан наказав воїнам мечами рубати всіх, хто славив Ім'я Христа, а великомученику Пантелеімону відрубати голову.

Святого привели на місце страти і прив'язали до маслинового дерева. Коли великомученик молився, один з воїнів вдарив його мечем, але меч став м'яким як віск і не наніс ніякої рани. Святий закінчив молитву і почув Голос, що назвав страстотерпця по імені і покликав у Небесне Царство. Почувши Голос з Неба, воїни впали перед святим мучеником на коліна і просили прощення. Кати відмовилися продовжувати страту, але великомученик Пантелеймон звелів виконати наказ імператора, сказавши, що інакше вони не будуть мати з ним участі в майбутньому житті. Воїни зі слізьми попрощалися зі святим, цілуючи його.

Коли мученику відсікли голову, із рани потекло молоко. Маслина, до якої був прив'язаний святий, на момент його смерті покрилася плодами. Багато присутніх при страті увірували у Христа. Тіло святого, кинуте у вогнище, залишилося неушкодженим і було поховане християнами.

Святі мощі великомученика Пантелеімона часточками розійшлися по всьому християнському світу: чесна глава знаходиться нині в Руському Афонському монастирі в ім'я великомученика Пантелеймона.