Марія Магдалина і спроби очорнити образ святої
Відповідь на спекуляції та відверту брехню навколо образу святої Марії Магдалини.
Критикувати християн, говорити про них усілякі капості і знаходити «помилки» у Святому Письмі, які вони нібито намагаються приховати, було й залишається ознакою «хорошого» тону «просвіченої» і світської людини ХХІ століття. Крім образу Самого Христа, у цьому плані найбільше постраждав образ Марії Магдалини, день пам'яті якої Православна Церква відзначає 4 серпня.
1-е місце з великим відривом
Навряд чи знайдеться ще святий з такою великою медійною популярністю, і мова не лише про книги Дена Брауна, а й про науково-популярні фільми. Одного разу я став свідком одного з таких кінематографічних творів. Телеканал «History» якось випустив фільм про Марію Магдалину, де з повною серйозністю розповідали про неї як про феміністського лідера, про її «шлюб» з Христом та іншу нісенітницю.
Найбільше звернуло на себе увагу, що коментарі до фільму давали не професійні історики, а головні редактори якихось жіночих журналів, активістки та подібні особи. Звичайно, більшість глядачів не зверне уваги на таку «дрібницю», адже висловлені там «факти» просто зачаровують, бо б'ють в саме серце християнства. Що ж, скажемо своє слово й ми.
По-перше, не довіряти Євангеліям ми не можемо, а в них немає жодного слова про таку важливу подію, як «шлюб» Христа. Можна не вірити в богодухновенність Святого Письма, не сприймати його як джерело віри, але з фактами миритися доведеться. І ось вони нам кажуть, що Євангелія – це писемна пам'ятка періоду пізньої Античності. Свідчень на користь його достовірності набагато більше, ніж щодо будь-якого іншого джерела приблизно тієї ж епохи.
Візьмемо хоча б один текстологічний параметр – кількість копій оригіналу та порівняємо по ньому Євангеліє з іншими античними письменами. Якщо підсумувати всі грецькі, латинські, нубійські, коптські, вірменські, сирійські та інші списки Євангелія, їх вийде понад 24 000. На другому місці за кількістю свідчень на користь своєї автентичності стоїть «Іліада» Гомера з 643 списками. В активі «Історії» Геродота та «Іудейської війни» Іосифа Флавія – по 8 списків. А «Поетики» Арістотеля збереглося лише 5 копій.
Як бачимо, у Євангелій, що називається, 1-е місце з великим відривом. Якщо ж простежити часовий розрив між написанням оригіналу та першим списком, яким володіє людство, цифри будуть ще більш приголомшливими.
Отже, свята Марія Магдалина – не найпомітніший персонаж Євангелій, а втім апостоли згадують її шість разів:
- зцілення Марії від бісів (Лк. 8, 2);
- її служіння Христу (Мк. 15, 40-41; Лк. 8, 3);
- стояння біля Хреста на Голгофі (Мт. 27,56);
- свідчення погребіння Спасителя (Мт. 27, 61);
- бачення нею, разом з іншими мироносицями, ангела у порожнього Гробу (Мт. 28, 1; Мк. 16, 1-8);
- явлення Магдалині Воскреслого Христа (Ін. 20, 11-17).
У жодній зі згадок немає навіть натяку на те, що Марія Магдалина мала до Христа якесь особливе відношення. Можна скільки завгодно розшукувати усілякі таємні знаки та приховані писання, але брехня щодо святої Марії так і залишиться брехнею.
Користі заради
По-друге, всупереч поширеній думці, Магдалина не була блудницею, принаймні ми не маємо підстав так стверджувати. Висловлювання подібного роду більше на руку всяким спекулянтам, які прагнуть очорнити християнство у будь-яким доступний спосіб. Це ж який скандал можна розпалити, стверджуючи, що Христос мало того, що був одружений, то ще й одружився з блудницею!
Ця історія почалася ще за життя святителя Григорія Великого (VI-VII ст.), коли в одному з послань він ототожнив Марію Магдалину з грішницею, що помазала ноги Спасителя миром перед початком Його Страстей. Але знову ж таки, грішниця – ще не означає блудниця. Однак цей аргумент не має сили для тих, хто підхопив невірний переклад і поширює його як одне зі знамен перемоги секулярного світу над «неосвіченими» віруючими.
Якщо підсумувати всі грецькі, латинські, нубійські, коптські, вірменські, сирійські та інші списки Євангелія, їх вийде понад 24 000.
По-третє, іноді люди створюють відверті підробки заради цілком корисливих цілей. У 2012 році в науково-історичному суспільстві серйозно почали обговорювати сувій, у якому коптською мовою містилася незакінчена фраза: «Ісус сказав їм: "Моя дружина"». Одні дослідники вважали, що це гностичний текст, інші – що ранні християни справді вірили в одруження Христа.
Можливо, спекуляції на цю тему і тривали б, якби в 2018 році раптом не з'ясувалося, що вказаний папірусний сувій – банальна підробка, створена бізнесменом Уолтером Фріцем, що прагнув просто заробити на цьому.
Хоч скільки б люди намагалися кинути тінь на образ святої Марії Магдалини, в них нічого не виходить, і наші сучасники в цій справі далеко не першопрохідники. Християни ж як шанували, так і продовжують шанувати цю справді велику жінку і не дарма іменують її рівноапостольною, адже на своїх тендітних ногах вона поширила Благу Вість далеко за межі Єрусалима.
