Коли здається, що все втрачено. Розрада зі Святого Письма
А ви знаєте, що найвідоміше пророцтво про Різдво Христа було сказано в дні страшної війни? А це так. У найскладніший час Господь особливо втішає людину.
Коли коаліція царів Сирії та Ізраїлю висунулася з величезними військами проти Іудеї і серце царя і народу захиталося, «як хитаються від вітру дерева в лісі» (Іс. 7:2), Бог послав пророка Ісаю до царя Єрусалима Ахаза зі словами: «Стережися й будь спокійний; не бійся, а серце твоє нехай не м'якне» (Іс. 7:4). Далі пророк відкриває причину слабкості: «якщо ви не повірите – то не встоїте» (Іс. 7:9), і дає саму надію: «Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл» (Іс. 7:14).
У дні найважчих випробувань Господь відповідає посольством на землю Сина Свого Єдинородного! Вірою в Нього потрібно й зараз рятуватися нам з вами.
Пророцтво про Новий Заповіт було також дано у найважчі часи (Єр. 31:31). Єрусалим вже був в облозі і був зданий вперше, цар Вавилона змінив там уряд, весь цвіт нації повів у Вавилон. Новий уряд збунтувався проти Вавилону, почалася остання жахлива облога міста. Тоді багато померло від голоду, війни та страшної епідемії. Саме в ці дні Бог посилає дві великі розради: пророцтво про Новий Завіт і пророцтво про майбутнє покаяння народу, спасіння та визволення.
Тоді в Єрусалимі багато померло від голоду, війни та страшної епідемії. Саме в ці дні Бог посилає дві великі розради: пророцтво про Новий Завіт і пророцтво про майбутнє покаяння народу, спасіння та визволення.
На знак того, що це дійсно справдиться, Господь наказує пророку купити землю свого кузена: «Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю… І що говорив Ти, стаїться, і ось Ти це бачиш. А Ти ж був сказав мені, Господи Боже:«Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками". ось місто віддане буде у руку халдеїв». І відважив пророк срібла при свідках і запечатав купчий запис у глиняну посудину зі словами: «Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому краї» (Єр. 32:15).
Заснування такої сильної надії мало спиратися на Всемогутність Божу. І пророк у молитві після покупки каже: «О, Господи Боже! Ти небо та землю створив Своїю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого» (Єр. 32:17). Взагалі Біблія причину великих бід не шукає у злобі чи жадібності противника-завойовника, за їхньою злобою буде суд від Бога на них. За Писанням, причини бід криються в самому народі: ви стали слабкими за те, що відійшли від Бога, перестали дотримувати Його закони, і як наслідок прийшли біди: «Не слухалися Твого голосу, і законом Твоїм не ходили, усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо» (Єр. 32:23).
«Не слухалися Твого голосу, і законом Твоїм не ходили, усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо» (Єр. 32:23).
Коли євреї за гріхами були відведені в полон, було слово до пророка від Всемогутнього, щоб він написав листа підтримки переселенцям, що не все втрачено, що у Бога є план на кожну людину: «Я до вас завітаю, і справджу Свої добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця. Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію. І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас. І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем. І Я дамся вам знайти Себе, говорить Господь, і верну вас, і зберу вас зо всіх народів та зо всіх місць, куди Я вигнав був вас» (Єр. 29:10-14).
Бог залишається Всесильним завжди. Для Нього немає нічого неможливого. Сам Він каже: «Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?... Ще буде почутий на місці оцьому, про яке ви говорите: "воно поруйноване, так що немаї людини й немаї скотини", у містах Юди й на вулицях Єрусалиму, спустошених так, що немаї людини, й немаї мешканця, й немаї скотини, радісний голос та голос веселий, голос молодого та голос молодої, голос тих, що говорять: "Хваліть Господа Саваота, бо добрий Господь, бо навіки Його милосердя"» (Єр. 32:27; Єр. 33:10-11).
Коли накриває хвиля безвиході, треба пам'ятати, що «очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього» (2Хрон. 16:9).
Коли накриває хвиля безвиході, треба пам'ятати, що «очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього» (2Хрон. 16:9). Господь підтримає, Господь не залишить. Тільки будь цілком відданим Йому.
Святитель Іоанн Златоуст молився короткою молитвою: «Господи, не залиши мене». Ці слова ми знаходимо у пророка Давида в Псалмі 70. Цей псалом був написаний у старості, в дні злигоднів, можливо, коли був бунт Савея або війна з Авесаломом. Коли єдинокровний син повстав на батька і вигнав його з Єрусалима. Коли Давиду «переможцю десятків тисяч» довелося блукати і бути гнаним від власного сина.
З вірою починається пісня, пророк благає Бога, щоб Він спас його, не залишив, нахилив вухо Своє і почув його прохання, став йому притулком та твердою надією. Давид молитвою припадає до милосердя Божого і не сумнівається. Наприкінці псалма псалмоспівець висловлює віру і хвалу Богу. Звідси ми можемо отримати собі повчання, що необхідно розмірковувати про силу Божу, згадувати, що переможе правда Божа (ст. 16), що треба сподіватися на Бога, та не соромимося (ст. 1) просити, щоб Бог не відійшов від нас, поспішив на допомогу (ст. 12).
«Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців» (Мт. 10:29-31).
Є в Євангелії великі Слова Господа: «Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців» (Мт. 10:29-31). У нас є пряма заповідь Євангелія «не лякайтесь!». Ви краще за горобців, навіть непотрібна, здавалося, справа – лічення волосся на голові – займає Бога. Тим більше Його непокоїть наше життя, наші скорботи, наші негаразди.
Бог любить Своїх дітей. Бог любить увесь світ. Саме Євангеліє і взагалі Новий Заповіт: Боговтілення, Розп'яття і Воскресіння – народжені любов'ю Отця: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). ). Головне – вірити Богу, довіряти Йому, і тоді буде «не згинув, але мав життя вічне».
Бог має силу, щоб завтра всі випробування закінчилися. Згадайте історію з пророком Єлисеєм. Коли був голод, виснажлива війна та облога столиці Ізраїля, пророк публічно оголосив: «Послухайте слово Господнє: так сказав Господь: цього часу взавтра буде сея пшеничної муки за шекля, і дві сеї ячменю за шекля в брамі Самарії» (4Цар. 7 :1). І не вірили сановники та найкращі радники царя, говорячи: «Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ?» Але це збулося. Тому що Бог послав страх у табір і став той день днем «доброї звістки» (4Цар. 7:9).
Все минає, а Слово Боже перебуває вічно: «Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої», – сказав Господь (Мт. 24:35). Будемо чути Його волю і зберігати в чистому серці.
