Свято Хрещення Господнього – День Свєтов
Проповідь святителя Іоанна (Максимовича), архієпископа Шанхайського і Сан-Франциського в день Хрещення Господнього.
«Явився Ти сьогодні вселенній, і світло Твоє, Господи, ознаменувалось на нас».
Свято Хрещення Господнього називалося здавна Днем Свєтов.
Хрещення Христове – початок нашого просвітництва – явлення Христа світу, відкриття Святої Трійці людям.
«Чому, – запитує Златословесний Учитель, – не день, у який народився, але день, у який хрестився, Богоявленням називається? Тому що тепер явився Він світові».
Хоча, коли Христос таємно народився у вертепі, зірка відкрила про те волхвам, і ангели сповістили про це пастирям, але до настання належного для того часу нібито ховався від решти світу Христос, то криючись і тікаючи від Ірода, то нічим не вирізняючись з-поміж навколишніх людей, перебуваючи в домі мнимого батька Свого Йосипа. А нині являється світові Христос, з цього починає відкрито навчати, звершувати чудеса та гряде постраждати за рід людський, проповідуючи і звершуючи спасіння наше.
Явлення Христа і початок Його служіння з'єднується з явленням Святої Трійці: «Трійці явлення в Йордані було». Старозавітне Писання лише неясно й прикрито сповіщало про Неї. Нині ж явно з'являються Три Особи Святої Трійці.
Послужити Христу в цей великий день та підготувати шлях Йому був посланий Богом Іоанн Предтеча. Він своєю проповіддю збудив серця людські в країні Ізраїльській до особливо напруженого очікування Месії. Він підготував перших учнів Його. Він же й оголосив людям, що прийшов Месія, та вказав на Нього, кажучи: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Ів.1:29, 27).
Іоанн вказував на високу гідність прийдешнього Спасителя світу: «Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його» (Мк. 1:7), казав він. Висловлює він тими словами своє смиренне шанування Того, підготувати шлях Кому він був посланий. Але водночас, розуміючи слова ті в переносному духовному сенсі, вказує на поєднання, що перевершує розум, у Христі Божественного і людського єства. Вбрався Син Божий у людську природу і плоттю людською ходив по землі. Але наскільки перевершує людина взуття, яке носить, ще набагато більше перевершує Бог Своє творіння. Однак легко людина одягає й скидає своє взуття, а невіддільне нині людське єство від Божественного в Сині Божому. Незлитно, незмінно, нероздільно й нерозлучно з'єдналися вони.
Але як відбулося це Божественне таїнство? Як відбулося це з'єднання – незбагненне те людському розуму: «Преславну бо сущу зачаттю, незбагненний є образ народження» (Догматик 7 гласу). З благоговінням приступи той, хто хоче про це богословствувати. Не насмілюйся міркувати понад належне, але навчися смиренності від Найвеличнішого з народжених Жінками і, прихилившись, старайся збагнути і вчити лише те, що Бог відкрив.
Коли настав час, прийшов Христос до Іоанна.
Хоча вони були близькі родичі, Іоанн не знав Ісуса, бо до того дня не приходив Ісус до пустелі, в якій постійно перебував Іоанн.
Богом було провіщено Іоанну, що за Духом, який сходить на Месію, впізнає він Його. Але тільки-но підійшов Ісус, відчув Іоанн благоговіння і трепет: «Я повинен хреститись від Тебе, і чи Тобі йти до мене» (Мв. 3:14–15), – сказав він тому, Хто прийшов.
«Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду», – відповів Христос.
Яку правду? Виконати те, що волею Божою визначено для нашого спасіння. Виконати правду, що смиренням, а не гордістю і самозвеличенням, що покірністю волі Божій, а не свавіллям і своїм мистецтвом, пізнається Бог, здобувається вічне спасіння, досягаються чертоги небесні.
Покоряється Іоанн і хрестить Ісуса. Смиренно Цар небес схилив главу Свою під правицю Свого раба, схилився Творець перед Своїм творінням.
Затремтів Йордан і з ним усе єство водне. Розверзлися небеса, знаменуючи тим відкриття людям шляху до Бога і до небесних Обителей, розкриття істин Божественного Писання. Загримів голос Отця: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав» (Мв. 3:17). Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Сина Божого, як на людину, що стояла в Йордані. Здійснилося те, що було Іоанну передречено Богом, не було більше сумнівів: перед ним стояв Месія, Сам Син Божий.
Так відкрилася світу Свята Трійця. «Трійці явлення в Йордані було, саме бо Пребожественне Єство Отець вигукнув: Цей Син, що хреститься, є улюблений мій; Дух же прийшов до подібного, Його ж благословлять люди, і звеличають в усі віки».
Не було там безлічі народу, лише Іоанн Хреститель був представником усього роду людського. Від нього сповіщається про ним бачене і почуте. Ним починається проповідь про Святу Трійцю і віра в Неї утверджується і розкривається повніше вустами Самого Сина Божого та одкровеннями Святого Духа.
Занурення Христа в Йордан і явлення там Святої Трійці освятило води Йорданські, а з ними і все водне єство.
Вода – основа всього видимого світу. Під час створення світу, як говорить книга Буття, «Дух Божий ширяв над поверхнею води» (Бут. 1:2). «Небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим», пише святий апостол Петро (2Пет. 3, 5).
Усюди є вода в тому чи іншому вигляді, чи то у вигляді вологи, чи то у вигляді пари. Не може жити без води ні тварина, ні рослина. Є волога і в твердих каменях, і в глибинах землі, і в повітрі.
З гріхопадінням людини осквернилася й уся природа, стала тлінною та носити печать гріха.
Рятуючи людину, Господь і природу готує до очищення від скверни. Освятивши в Йордані водне єство, Господь дав силу йому відроджувати людину в хрещенні й отримувати при церковних священнодійствах благодать Святого Духа для зцілення немочей людських і прогнання сили бісівської. Разом із водою очищається й освячується і вся природа, готуючись до вічного Царства Божого. Доки триває гріх, «все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі» (Рим. 8, 22), каже апостол Павло, але й воно сподівається, що «визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих» (Рим. 8, 21).
Початок тому звільненню покладено було в Йордані, коли Христос влив освячення в його води.
Просвітлення роду людського і водночас освячення його і всієї природи триватиме до дня Господа нашого Ісуса Христа, коли стихії, що розгорілися, знищать теперішні небо і землю, і будуть нові, в яких мешкає правда.
То буде не нове творіння, а очищена від наслідків гріха оновлена природа, де врятований воскреслий рід людський, насолоджуючись світлом Живоначальної Трійці, з ангелами славитиме Отця і Сина і Святого Духа.
