Притча: навчитися просити вибачення
Проcити вибачення – справа нескладна, але для когось це ціла проблема. Той, хто не просить вибачення може втратити близьких, а навчившись – знайде їх знову.
Жили-були два брати-ченця, які весь час сварилися. Після кожної сварки молодший йшов у старшого вибачення просити:
- Прости мене, брате!
Але у старшого характер був крутий. Не вмів він ні прощати, ні просити вибачення.
І ось одного разу пішов молодший брат з монастиря і пропав кудись. День його немає, другий – немає. Пройшов тиждень. Занепокоївся старший брат: а раптом з молодшим що трапилося, а він так і не встиг у нього вибачення попросити? І відправився на пошуки.
Виходив багато земель – скрізь запитував, чи не бачили його брата. Докучав багатьом своїм питанням – люди гарячкували, гнали його. А тому звик він свої розпитування починати зі слів:
- Вибачте мене, брати... Прости мене, брат... Прости мене, сестра...
Провів він у пошуках кілька років, але так і не знайшов молодшого брата. Вирішив повернутися в монастир. Постукав у ворота. Ворота відчинилися. І зі словами «Прости мене, брат...» мандрівник, потупивши очі, увійшов в ворота.
- І ти, брат, прости мене, – почув він у відповідь.
Ворота йому відчинив молодший брат...
