Заповіді Господні: «Пам'ятай день суботній...»

У розпорядження людини Бог дав весь світ і весь час. Дав також заповіді, якими регулюються відносини людини до Бога та інших людей. Серед них є заповідь: «Пам'ятай день суботній, щоб святити його. Шість днів працюй і роби всю працю свою; а день сьомий субота для Господа, Бога твого. Не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх» (Вих. 20:8-10).

Чому так? Заповідь далі пояснює: «Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив. Тому поблагословив Господь день суботній і освятив його» (Вих. 20:11). Це освячений Богом день: «І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив» (Бут. 2:3).

Отже, причина зрозуміла: один день на тиждень людина не робить «жодної праці», присвячуючи цей день Богові, бо і Він Сам спочив від своїх трудів у цей день. Святитель Іоанн Златоуст повідомляє, що Бог дав для вшанування Себе з усього тижня не два чи три дні, а один день, показуючи непропорційність часу, який людина може присвятити своїм справам (шість днів), і часу, присвяченого Богові (один день), доводячи цією непропорційністю поблажливість Бога до людини.

Який день мається на увазі під сьомим днем? Субота чи неділя, сьомий день тижня за нашим цивільним ліченням?

Сьомий день у Біблії названий субота. Слово «субота» четвертої заповіді можна залічити до категорії «хибних друзів перекладача», оскільки значення давньоєврейського слова «шабат» означає «припиняти роботу, відпочивати», а також і «субота», тобто майже транслітерується. Тут, у перекладі, у слов'янському тексті четвертої заповіді відбулося заміщення: слово «відпочивати, припиняти роботу» передано побуквено, що й збіглося з шостим днем нашого сучасного лічення тижня і створило плутанину.

Вийшло так, ніби тут у заповіді йдеться про суботу, шостий день тижня, хоча в тексті йдеться про відпочинок Бога в сьомий день. Цей сьомий день тижня, неділю («як учні зібралися на ламання хліба» (Діяння 20:7)), ми, православні християни, і присвячуємо Богу, звершуючи літургію, причащаючись цього дня Христових Таїн, творячи діла милосердя, звільняючи цей день, таким чином, від звичних особистих турбот.

У біблійному тексті слово «шабат» перекладено не як спокій, а як субота, що створює певне непорозуміння. Суботніми днями, тобто днями спокою, названо також свято Старозавітної Пасхи та день очищення.

Назва дня «субота» вказує не так на день тижня, як на час посвячення Богу. Примітно, що решта днів у днях творіння названі числівниками порядковими, що вказує на їх рівнозначність, окрім одного дня. Перший день тут виділяється з решти днів і названий «день один» (не «день перший»), виражений не порядковим числівником, а кількісним. Чому так?

Святитель Василій Великий у своєму «Шестодневі» пояснює, що цей «день один» дав початок усім іншим дням. У цей день було покладено початок усьому творінню. «Тому Мойсей главу часу назвав не першим, але єдиним днем, щоб день цей за самим найменуванням мав спорідненість із віком. І він, як такий, що виявляє у собі ознаку однаковості і несполучуваності із чимось іншим, у власному сенсі і пристойно найменований єдиним».

Сьомий день тижня названий днем спокою. Отже, шість днів на тиждень людина працює, добуваючи свій хліб, а один день на тиждень, сьомий, присвячує Богові. В Євангеліях Ісус Христос вказує на перевагу допомоги ближньому в день спокою (зцілення сухорукого, Мт. 12:9; зцілення біснуватого в капернаумській синагозі, (Мк. 1:21–28): зцілення скорченої жінки, Лк. 13:10) над бездіяльністю чи іншими щоденними справами. Все ж у суботній день іудеї виконували мінімальну роботу для забезпечення життєдіяльності.

Одного разу Христос, зціливши скорчену жінку, нагадав обуреному іудею, що й він виконує життєво важливу для нього роботу в суботній день: «Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти? Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут? А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив» (Лк. 13:15–17).

Ісус Христос став для нас суботою, спокоєм. Він нагадав про мету дня спокою: посвяту цього дня Богові і ближньому, подяку Богу, прохання Його допомоги. Днями спокою є також дні, присвячені важливим подіям земного життя Ісуса Христа, Божої Матері (наприклад: Різдво Христове, Хрещення, Воздвиження, Різдво Божої Матері, Благовіщення, Успіння…). Щотижневим днем спокою є неділя, Мала Пасха, оскільки в один із весняних днів спокою і відбулося Воскресіння Ісуса Христа.