Щасливий бідняк
Лише йому й було заняття та радість – їжа. Прокидався він – чекав на сніданок, від сніданку чекав на обід, від обіду – на вечерю. Але й цю втіху він скоро втратив. Їв він так багато і так солодко, що зіпсувався у нього шлунок і позиву на їжу не стало. Покликав він докторів. Лікарі дали ліки і наказали ходити щодня по дві години на природі.
І от ходить він якось свої призначені дві години і все думає про своє горе, що немає бажання до їжі. І підійшов до нього жебрак.
– Подай, – каже, – Христа ради, бідній людині.
Багач все про своє горе думає, що йому їсти не хочеться, і не слухає жебрака.
– Пожалій, пане, увесь день не їв.
Почув багач про їжу, зупинився.
– Що ж, їсти хочеться?
– Як не хотіти, пане, страшенно хочеться!
«Ото щаслива людина», – подумав багач і позаздрив біднякові.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Притча: Так було вгодно Богу
31 Жовтня 01:16
Розум у пеклі, а серце в Раю
18 Жовтня 22:48
Новомученики XX століття: священномученик Дамаскин Глухівський
15 Вересня 02:58
Про що говорить Апостол у свято Успіння Богородиці
28 Серпня 03:04
Проєкт ПЦУ та Брестська унія: що було, те й буде
22 Серпня 15:15
«Пікасо́»: спокуса, здатна похитнути віру
14 Серпня 23:46