Чому УПЦ погано декомунізується? Як «РвУ» на Церкву донос писали

Коли фейки про склади зброї в храмах УПЦ та «невідспівування» АТОшників вже неабияк потріпались, бійці невидимого антицерковного фронту змушені працювати, що називається, по дрібницях.

Сайт «Релігія в Україні», який намагається позиціонувати себе об'єктивним і незалежним ресурсом, продовжує дивувати читачів політикою дрібних брудних вкидань на адресу УПЦ.

22 вересня там з'явилась публікація «УПЦ гальмує закон про декомунізацію, а її митрополит самочинно змінив свій титул».

Кореспондент «РвУ» з побожним жахом повідомляє, що, хоча міста Дніпропетровськ та Кіровоград ще у 2016 році, згідно із законом про декомунізацію, перейменовані на Дніпро та Кропивницький, єпархії УПЦ, як і раніше, носять старі «комуністичні» назви.

Далі йдуть моторошні подробиці.

Замість того щоб, як личить кожному законослухняному громадянину, називати свою єпархію Кропивницькою (або Кропивничеською), церковники використовують її колишню радянську назву. Більше того, мають нахабство згадувати автентичне ім'я міста – Єлисаветград! Зокрема, офіційний сайт Кіровоградської єпархії, повідомляючи про візит Блаженнішого Онуфрія, написав, що глава УПЦ «відвідав Єлисаветградську землю», а місцевий архієпископ Іоасаф називає себе митрополитом Єлисаветградським і Новомиргородським!

При цьому від уважного погляду журналістів не сховався той факт, що Дніпродзержинська єпархія була все ж Церквою перейменована на Кам'янську, причому дуже оперативно.

В результаті працівники «РвУ» роблять висновок:

«Найменування таких великих єпархій, як Дніпропетровська та Кіровоградська, є пережитком радянської епохи, що ріже слух релігійних та нерелігійних людей... По факту це означає ігнорування церковним керівництвом законів про декомунізацію, підписаних Президентом України у 2015 р.».

Що тут скажеш?

Дуже шкода, що автори «забули» згадати, що, попри перейменування міст та закон про декомунізацію, самі області, на території яких знаходяться Дніпропетровська та Кіровоградська єпархії, донині носять старі «комуністичні» назви.

Але особливо шкода, що співробітники ресурсу з такою промовистою назвою, як «Релігія в Україні», не знають або «забувають» найелементарніший факт – в Україні Церква відокремлена від держави, і вже в таких речах, як найменування єпархій або іменування архієреїв, не зобов'язана синхронізуватись зі світськими законами, які, до того ж, раз у раз змінюються.

Церква – цілковито відокремлена структура зі своїми власними правилами. Території багатьох єпархій УПЦ не співпадають з адміністративними кордонами областей. Більше того, якщо дивитися в масштабах Єдиної Вселенської Церкви, то багато які Помісні Церкви (наприклад, Александрійська або Константинопольська) розташовані на територіях одразу кількох держав, закони яких, звісно, багато в чому відрізняються один від одного. А сама Константинопольська Патріархія розташована в турецькому місті Стамбулі. Можливо, працівникам «РвУ» влаштувати власне розслідування про те, що Патріарх Варфоломій, як і його попередники, ігнорує закони Туреччини та незаконно використовує назву «Константинополь»?

І останнє. Повна назва Закону про декомунізацію, на який посилаються автори «РвУ», має наступний вигляд: «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Одним з найжахливіших явищ цих тоталітарних режимів були масові доноси. Доноси з брехливими звинуваченнями у контрреволюції, підривній діяльності та просто нелояльності до режиму. Через ці доноси були розстріляні та згнили у сталінських таборах сотні тисяч українців. Адже писали ці папірці (найчастіше анонімки) не інопланетяни. Писали батьки та діди багатьох авторів, які зараз вважаються взірцем патріотизму. Але можна змінити червоний колір на синьо-жовтий, а серп і молот – на тризуб, проте холопські гени не поміняєш. У цьому випадку, як не намагайся спорудити вірнопідданську патріотичну статтю, все одно в результаті виходить донос:

«Слід зазначити, що митрополит Іоасаф (Губень) активно виступав за повернення Кіровограду однієї з його дореволюційних назв – Єлисаветград, яка пов'язана з іменем російської імператриці Єлизавети Петрівни. Митрополит відомий своїми проросійськими поглядами».

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

Християни проти гонінь: історія та сучасність

Православні християни на Закарпатті не дозволили представникам ТЦК мобілізувати двох священників УПЦ. Чому ця історія може навчити нас сьогодні?

Як відповідати на запитання: «Хто ваша Церква-мати?»

Часто противники УПЦ ставлять запитання на кшталт: «Хто ваша Церква-мати?» і «Де ваш Томос?», маючи на увазі, що у ПЦУ все це є, а значить вона – правильна. Але насправді все зовсім інакше.

Місце церковних канонів у житті християнина

Якщо ми будемо дотримуватися всіх канонів, але при цьому залишимося безжальними, немилосердними і не матимемо любові до ближнього, то чи допоможуть нам канони стати ближчими до Христа?

Одкровення Лотиша та психологія Іуди

Єдиний із братії Києво-Печерської лаври, хто зрадив Церкву, Авраамій Лотиш дав інтерв'ю каналу «Прямий». Психологія Іуди простежується дуже чітко.

Справа православних журналістів: стратити не можна помилувати

Солом'янський суд Києва усунув слідчого у справі православних журналістів і водночас, за клопотанням цього ж слідчого, продовжив арешт одному з них. Що відбувається?

Віктор Єленський: знищення рейтингу Зеленського руками друзів Порошенка

У цій статті ми розглянемо питання, як політика Віктора Єленського та представників Петра Порошенка впливала на ставлення влади до Української Православної Церкви.