«Патріоти» і «зрадники» не на словах, а на ділі
У львівському готелі Edem Resort Medical & SPA пройшов благодійний вечір зі збору коштів для ЗСУ, на якому було зібрано мізерну суму. Чому?
29 березня 2024 року в п'ятизірковому комплексі Edem Resort Medical & SPA, який розташований за 10 хвилин їзди від села Стрілки, поряд зі Львовом, пройшов благодійний вечір, організатором якого став глянсовий журнал «П'ємонт». Як і належить під час війни, благодійність заходу зосереджувалася на допомозі ЗСУ. Конкретно, гості вечора збирали гроші на закупівлю БПЛА (FPV дронів FlyFish 7) для 80-ї Галицької десантно-штурмової бригади.
Мабуть, саме для того, щоб зібрати якнайбільше грошей, організатори вирішили провести захід в одному з найдорожчих відпочинкових комплексів Західної України. Не маємо сумніву, що саме з цією метою вони запросили 150 бізнесменів, блогерів і відомих львів'ян у Edem Resort Medical & SPA. У готелі на гостей чекав шикарний фуршет, для них влаштували дитячий показ вечірніх і народних костюмів, а розважали їх співаки Андрій Кіше, Наталія Карпа та гурт «Рандеву». Також відзначимо, що ведучим благодійного вечора був шоумен Володимир Такудіс, а дрескодом стала марка Black Tie.
Одним словом, вечеря була організована на дуже високому рівні та за дуже великі гроші. Наприклад, оренда концертного залу в Edem Resort Medical & SPA коштує приблизно 7 тисяч доларів США (за ці гроші можна купити 17 дронів FlyFish 7).
Ще один момент: у концертхолі готелю немає свого звуку та світла, і гості зазвичай привозять їх із собою. У львівських саунд-студіях вам запропонують послуги зі звуку та світла за суму, яка починається від 200 000 гривень (це ще 12 дронів FlyFish 7). При цьому зрозуміло, що треба платити ще й артистам, які розважали гостей.
Припустимо, що Кіше, Наталка Карпа, гурт «Рандеву» та ведучий Володимир Такудіс вирішили взяти на всіх небагато – «всього» 200 тисяч гривень. Що ж ми отримаємо у результаті? Отримаємо суму, яку було витрачено на організацію благодійного вечора – близько 650 000 гривень. За ці гроші можна було б купити понад 40 дронів. І ось тут головне питання: скільки коштів зібрали організатори заходу?
Відповідь вас не здивує, а шокує – 115 тисяч гривень. Або 7 дронів. Іншими словами, вони за звук заплатили більше майже вдвічі. Але хтось скаже, що така мізерна сума була зібрана тому, що в Edem Resort Medical & SPA прийшли не багаті люди, а прості львів'яни, які мають маленькі зарплати і ледве зводять кінці з кінцями. Але це не так.
Гостями були дуже відомі у Львові підприємці. Наприклад, власниця мережі дитячих садків Юлія Гетьман, власник мережі стоматологічних клінік Ярослав Заблоцький, львівська дизайнерка Інна Леон, Ольга Філатова-Кривецька, дружина підприємця і колишнього нардепа, власника Edem Resort Ігоря Кривецького.
Тобто люди дуже не бідні. Що, до речі, підтверджується їхнім вбранням. Наприклад, багато хто з них хизувався оригіналами жіночих сумок, ціни на які коливаються на суми від 1 000 до 5 000 доларів США.
Деякі учасниці (як співвласниця журналу «П'ємонт» Анастасія Хрищук) були одягнені у сукні вартістю 500 доларів, а їхні вуха і пальці прикрашали персні та сережки, дуже схожі на Van Cleef & Arpels.
Одним словом, це була вечірка для багатих людей, дуже багатих.
Скільки зібрали гості та чому?
Так от, всього на банці було зібрано 100 000, ще 5 200 гості поклали у ящик готівкою, 10 500 додала від себе Олена Живко (керівник об'єднання добровольців, на чий банк і було відкрито збір). Вийшло 115 500 гривень. Це – 7 (сім) дронів, а сума середнього пожертвування від учасників становила 600 гривень.
Погодьтеся, що, з урахуванням статусу заходу, його локації (Львів), витрачених на нього коштів, а також з урахуванням матеріального статусу гостей, сума, зібрана в результаті – навіть не мізерна, а жорстоко ганебна. Чому ж так вийшло?;
Хтось може сказати, що причина цієї ганьби полягає в тому, що український народ втомився від війни, і подібні заходи не привертають стільки уваги, скільки на початку російської агресії проти України. Але ж йдеться не про всю Україну, а про Львів. Значить, про втому говорити не можна.
Ще хтось може сказати, що за два роки війни фінансові можливості українців помітно зменшились. І якщо говорити про простих українців, то це справді так. Але ж не про них, а про тих, хто може дозволити собі сумочку за 120 000 гривень. Значить, і цей аргумент не підходить.
Тоді що? Чому багаті жителі Львова не бажають допомагати ЗСУ?
Ілюзія патріотизму
На нашу думку, відповідь у тому, що патріотизм львівського бомонду, як і патріотизм українського бомонду – це ілюзія. Справжні патріоти, за великим рахунком, це звичайні люди. А от увесь «патріотизм» представників львівської еліти має нині точну ціну – 600 гривень.
Зазначимо, що, на переконання багатьох мешканців Львова, саме в їхньому місті проживає найбільша кількість «патріотів» в Україні в перерахунку на квадратний метр. Здавалося б, захід у Edem Resort Medical & SPA якраз і був призначений, щоб довести це твердження, довести патріотизм львів'ян. Але у «столиці» Західної України свій «патріотизм» вважають за краще доводити не конкретною допомогою країні, а зовсім інакше.
Скажіть, який найпростіший спосіб показати себе патріотом? Правильно – боротися проти канонічної Церкви. Наприклад, уже майже рік тому Львівська облрада вимагала від Ради та Президента заборонити УПЦ.
А випускник львівського Українського католицького університету, нардеп Павло Бакунець вважає, що «якщо не буде української, вільної від впливу ворогів релігії, то й загальнодержавна справа не буде успішно розвиватися». На його думку, заборона УПЦ «допоможе зупинити вплив на свідомість українців через агентів у рясах».
Напевно, саме для того, щоб «зупинити» цей вплив, на Львівщині було повністю розгромлено єпархію УПЦ. Рівно рік тому мер Львова Андрій Садовий радісно повідомив, що «за два дні завершили історію московського патріархату в нашому місті». Крім того, Львів поки що єдине місто, де храм УПЦ зносили трактором.
Але знову питаємо, чи в цьому суть патріотизму? Ні. А в чому? У конкретних справах, спрямованих на допомогу людям.
Справжній патріотизм
На нашу думку, справжні патріоти – це віряни УПЦ. Про це свідчать факти, а не домисли. Тому що на сьогоднішній день без перебільшення можна сказати, що Українська Православна Церква – це структура, яка займається благодійністю на рівні, недоступному для більшості урядових і неурядових установ України. За обсягом благодійності із нею не може зрівнятися ніхто. Звернемося до конкретних цифр.
Так, у 2022 році, і лише за інформацією з відкритих джерел, своїми зусиллями УПЦ передала ЗСУ понад 200 тонн гуманітарної допомоги та закупила медикаментів на понад 4 мільйони гривень. З урахуванням куплених автомобілів для ЗСУ загальна сума допомоги від УПЦ за 2022 рік становить понад 30 мільйонів гривень. Це без урахування допомоги мирному населенню, біженцям, переселенцям і всім, хто постраждав від війни.
2023 року УПЦ зібрала військовим і постраждалим від війни українцям 88 мільйонів гривень.
Блаженніший Митрополит Онуфрій особисто передав на потреби ЗСУ 2 мільйони гривень, а благодійний фонд Предстоятеля УПЦ зібрав ще мільйон для закупівлі продуктів. Духовенство та віруючі УПЦ здійснили близько 40 гуманітарних поїздок на прифронтові та деокуповані території, куди було доставлено близько 100 тонн гуманітарної допомоги.
Скажете, що ці цифри не такі вже й великі, якщо врахувати кількість парафіян УПЦ. Так, понад 125 000 000 гривень (грошима, без продуктів і «гуманітарки») у перерахунку на кількість усіх парафіян нашої Церкви може здатися не такою вже великою сумою. Але це зовсім не так.
Тому що наші парафіяни – здебільшого небагаті люди (багаті, в основному, або приховують приналежність до УПЦ, або пішли у конфесії, більш «престижні», ніж УПЦ). А це означає, що їхній матеріальний достаток у жодне порівняння не йде з тими представниками львівського бомонду, які зібрали 115 тисяч гривень.
Але навіть на цьому тлі православні парафіяни УПЦ роблять помітно більше за львівських «патріотів». Наприклад, віруючі з Волині лише в рамках одного збору, тільки в рамках одного єпархіального округу і тільки на протязі Різдвяного посту, зібрали воїнам ЗСУ та дітям-сиротам 140 000 гривень.
Також хор недільної школи при соборі на честь Різдва Божої Матері в Мукачеві (Росвигово), тільки в рамках одного збору та за дуже короткий період різдвяних колядок, зібрав кошти для дітей, що потребують допомоги, у загальній сумі 51 250 гривень і 110 євро (половина від суми, зібраної в Edem Resort Medical & SPA). Крім того, 90 000 гривень на потреби ЗСУ зібрали парафії Великоберезнянського та Перечинського благочинь Мукачівської єпархії під час тих самих різдвяних колядок.
А, наприклад, Одеська єпархія УПЦ (яка відбудовує свій собор, зруйнований російською ракетою), передала сім'ям, які постраждали від обстрілу, 500 000 гривень.
Приклади благодійності УПЦ можна було б множити якщо не нескінченно, то ще дуже довго. Але навіть із наведених вище стає очевидним, що справжній патріотизм дуже відрізняється від того, що ми бачимо на екранах телевізора або в соцмережах.
Справжній патріот – це той, хто може пожертвувати власним добробутом заради ближнього, це той, хто любить Бога і виконує Його заповіді. Зрештою, це той, хто не словами, а ділом доводить своє ставлення до країни, де живе.
І в цьому сенсі боротьба проти Церкви в Україні – це справді боротьба проти справжніх патріотів. Кому вигідна ця боротьба? Відповідь, на нашу думку, очевидна.
