Хто став під «білий прапор» папи
Папа Франциск закликав Україну капітулювати. УГКЦ намагається вдати, що нічого не сталося, а ПЦУ – отримати дивіденди. Аналізуємо реакцію на «білий прапор» папи.
Проросійські заяви папи
В анонсі інтерв'ю, повна версія якого має вийти 20 березня 2024 р., папа Франциск запропонував Україні викинути білий прапор та піти на переговори з Росією. Відповідне питання полягало в тому, якою є позиція папи в дискусії між прихильниками продовження війни і тими, хто каже, що Україна має здатися, оскільки вона не змогла дати відсіч російським силам.
Папа фактично зайняв позицію тих, хто закликає здатися.
«Але я думаю, що по-справжньому сильним є той, хто, побачивши ситуацію, думає про людей, має сміливість підняти білий прапор і розпочати переговори», – сказав папа Франциск. Свою позицію він аргументував тим, що далі буде ще гірше для України, і продовження війни спричинить ще більше людських жертв. «Можна відчувати сором, але через скільки ще смертей закінчиться ця війна? <…> Не соромтеся переговорів, поки ситуація не погіршилася», – заявив папа і запропонував себе посередником.
Ці заяви викликали такий великий резонанс, що голова ватиканської пресслужби Маттео Бруні поспішив їх дезавуювати. Він сказав, що папа не закликав до капітуляції, а лише використовував термін «білий прапор» у контексті заклику до переговорів, а не поразки. «Папа Франциск використовував термін "білий прапор" у відповідь на образ, запропонований інтерв'юером, щоб з його допомогою позначити припинення бойових дій і перемир'я, досягнуте мужністю переговорів», – заявив Маттео Бруні. Апостольський нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас також спробував викрутитися і нарікав на журналіста, що понтифіку «треба було дати можливість висловитися докладніше».
Але папа сказав те, що сказав. Можна по-різному інтерпретувати його слова, але якщо бути інтелектуально чесним, то він говорив саме про те, щоб здатися на милість переможця, прийняти ті умови, які виставить Росія. Вони відомі: визнати захоплення територій, змінити владу, роззброїти армію та не вступати до блоків.
Це вже далеко не перший вислів папи Франциска в проросійському дусі. Пригадаємо, наприклад, його заяву в інтерв'ю італійській газеті Corriere Della Sera на початку травня 2022 р., коли він фактично виправдав агресію Росії проти України, сказавши, що її спровокував «гавкіт НАТО біля дверей Росії». У той час, коли ЗСУ гостро потребувала зброї для захисту нашого народу, папа Франциск заявив, що сумнівається, чи треба постачати Україні більше зброї.
25 серпня 2023 р. у відеозверненні до російської молоді понтифік заявив буквально таке: «Ніколи не забувайте про спадщину. Ви – нащадки великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра I, Катерини II, тієї імперії – великої, освіченої (країни) великої культури та великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини. Ви – нащадки великої Матері Росії, крокуйте вперед із цим. І дякую вам – дякую за ваш спосіб бути, за ваш спосіб бути росіянами».
Після цих висловлювань речник МЗС України Олег Ніколенко заявив, що йому лише «дуже прикро», що з вуст папи Франциска звучать «російські великодержавні ідеї, які, власне, і є причиною хронічної агресивності Росії».
Згадаймо, як проти УПЦ розпочалася кампанія гонінь після того, як у Києво-Печерській лаврі бабусі заспівали про «матінку-Русь». Це при тому, що Русь для них означала давню Київську державу. Виходить, папі можна про «велику матінку-Росію», а українським стареньким не можна! І це при тому, що папа точно мав на увазі сучасну РФ, а старенькі – початкову Русь.
Що по суті питання
Чи може папа мати рацію? За фактом він висловив тезу, яку поділяє багато хто на Заході, хоча й не всі озвучують: чим довше триватиме війна – тим більше буде жертв і менше територій. І якщо переговори все одно колись будуть, то краще їх розпочати раніше. Це буде означати менше втрат. В інвестиційному бізнесі це називається зафіксувати збиток. Коли актив падає в ціні, чим швидше його продати, тим менше втратиш.
Про те, що Україна зараз втрачає, а не отримує, каже і американська влада. Наприклад, 11 березня 2024 р. директор ЦРУ Вільям Бернс заявив на слуханнях у Конгресі, що без допомоги США Україна може втратити значні території вже цього року. Раніше директор національної розвідки США Евріл Хейнс заявила, що Росія все більше добивається переваги в Україні, і останні кілька тижнів оголили ерозію військового потенціалу України.
Усередині України також багато хто висловлює песимістичні прогнози щодо становища на фронті. Тому теза: що швидше розпочати переговори, то менше буде втрат, має право на існування.
Але є й інша думка. Вона полягає в тому, що переговори принесуть не мир, а лише відстрочку у війні, дадуть Росії час і можливість краще підготуватися до нового конфлікту. Зафіксувавши нинішні територіальні завоювання, Росія неминуче спробує незабаром знову напасти на нашу країну і досягти її повного або майже повного знищення. А тому потрібно не викидати білий прапор, а продовжувати боротися.
Яка думка виявиться в результаті правильною, покаже історія. Але одне можна стверджувати однозначно: Ватикан сьогодні став на проросійські позиції.
Реакція синоду УГКЦ
УГКЦ – це релігійна організація, яка не просто має канонічний зв'язок із папою Франциском, а безпосередньо йому підпорядковується. Папа – голова УГКЦ, як і решти всіх католиків. Яка ж реакція на слова папи цієї організації, яка називає себе дуже патріотичною? 10 березня 2024 р. синод УГКЦ опублікував «Заяву щодо недавніх висловлювань Папи Франциска». У ній повторюється наратив папського пресаташе Маттео Бруні про те, що папу не так зрозуміли, що він закликав до переговорів, а не капітуляції України. Так, якщо слово «капітуляція» не прозвучало, то й закликів до цього немає.
За фактом жодної реакції на самі слова немає. Є дипломатично обтічні формулювання, а також слова про те, що «будь-яка російська окупація української території призводить до знищення Української Греко-Католицької Церкви, будь-якої незалежної Української Православної Церкви». Однак, якщо подивитися на карту уніатських парафій з офіційного сайту УГКЦ, то можна побачити, що уніатські громади існують як на територіях, окупованих у 2022-2024 рр., так і в Криму та так званих ЛДНР, що знаходяться під окупацією з 2014 року.
Карта парафій УГКЦ. Скриншот сайту map.ugcc.ua
Як бачимо, у Криму в УГКЦ 5 церков, у Луганську також 5, у Донецьку 8, у Маріуполі 2, у Мелітополі 5, ще 15 у Херсонській області, більша частина якої знаходиться також під окупацією. Проте війна дає привід для спікерів УГКЦ голосно заявляти про свою патріотичність і звинувачувати прямо чи опосередковано УПЦ у нелояльності до України.
При цьому постраждати від подальшого захоплення українських територій може саме Українська Православна Церква. Вона справді є незалежною, хоча, звісно, Святослав Шевчук не її мав на увазі. Ми бачимо, як РПЦ підпорядковує собі громади УПЦ та цілі єпархії на окупованих територіях. Ми чуємо, як із вуст ієрархів РПЦ звучать заклики суворо покарати «відступників», тобто УПЦ, яка на Соборі у Феофанії оголосила про свою адміністративну незалежність від РПЦ.
Також у заяві Синоду УГКЦ міститься заклик не «зупинятися на словах папи», тобто не надавати їм особливого значення. Уніати не оцінили слова папи Франциска. І на адресу УГЦК немає масованого хейту за те, що вони не засуджують прямо проросійськість папи. Порівняємо це з тим хейтом, який існує на адресу УПЦ. На Соборі у Феофанії 27.05.2022 р. УПЦ прийняла чітку однозначну заяву: «Собор засуджує війну як порушення Божої заповіді "Не вбивай!" (Вих. 20, 13) і висловлює співчуття всім, хто постраждав у війні. <…> УПЦ висловлює незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні».
Згадаймо як так звані патріоти, в тому числі і з уніатського табору, кричали, що ця заява надто м'яка і вимагали (і продовжують вимагати), щоб УПЦ проголосило патріарху Кирилу чи не анафему. Виходить, що уніатам можна, а православним не можна.
Ще один приклад подвійних стандартів. Зав. кафедрою політичних наук Українського католицького університету Юрій Підлісний досить різко і аргументовано критикує папу Франциска за його фактичну проросійську позицію. Але водночас він відповідає на заклик розірвати стосунки з папою так: «Наша церква прийшла мученицький шлях не для єдності з Бергольйо, а з Апостольським престолом».
Скриншот Фейсбук-сторінки «Юрій Підлісний»
Аргумент дуже правильний, але чому тоді в УГКЦ так можна, а коли православні говорять про те, що УПЦ, ставши повністю самостійною адміністративно, не може розірвати євхаристичну єдність з РПЦ, як і з будь-якою іншою Помісною Церквою, на них виливаються тонни бруду та засудження?
Те, що Патріарх Кирил підтримує війну проти України, ця позиція на його совісті, але це не є канонічним злочином, і це не робить РПЦ «не церквою». То чому ми застосовуємо подвійні стандарти до віруючих в Україні?
Реакція влади
У вересні 2023 р. після «зашквару» папи Франциска з «великою матінкою Росією», речник Офісу Президента Михайло Подоляк заявив: «Немає сенсу говорити про посередника під назвою папа римський, якщо він займає цілком очевидну вже для всіх проросійську позицію». Він також сказав, що папа обнулив репутацію Ватикану і «продовжує обнулювати вплив католицизму на світ взагалі».
Проте вже 8 грудня 2023 року Володимир Зеленський нагородив двох Ватиканських кардиналів орденом «За заслуги» 2 ступеня. Орденоносцями стали Державний Секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін та спецпредставник папи в Україні кардинал Маттео Дзуппі. Тобто саме ті особи, які, як правило, ведуть від імені Ватикану міжнародні переговори.
Після закликів папи підняти білий прапор Президент України також не наважився назвати речі своїми іменами. У своєму відеозверненні він не погодився із закликом підняти білий прапор, але не назвав папу прямо, а заявив про якогось «віртуального посередника, що сидить за 2,5 тисячі кілометрів».
Українське МЗС викликало 11 березня 2024 р. Апостольського нунція в Україні Вісвальдаса Кульбокаса і повідомило його, що в Україні розчаровані словами понтифіка про «білий прапор» та необхідність «проявити хоробрість і вести переговори» з агресором. У МЗС зазначили, що «від глави Святого Престолу очікувалися сигнали у бік світової спільноти щодо необхідності негайного об'єднання сил для забезпечення перемоги добра над злом, а також апеляції до нападника, а не жертви». За правилами дипломатії в таких випадках належить вручати офіційну ноту протесту, адже папа Франциск – глава держави Ватикан. Але наше МЗС просто «повідомило» нунцію про своє розчарування.
Тобто реакція влади на фактичні заклики папи до капітуляції досить м'яка. Але чому ж тоді явна проросійськість папи не викликає навіть мізерної частки того засудження та переслідування, яке викликає уявна «проросійськість» УПЦ, яка існує більше не в реальності, а в головах її недругів?
Реакція з ПЦУ
Вона є негативною. Папу критикують на всі лади. Але для ПЦУ висловлювання папи Франциска на руку, адже вони допомагають у негласному змаганні за найбільш патріотичну церкву України. «Єпископ» Гаврило Кризина на своїй сторінці у Фейсбуці критикує УГКЦ за те, що вона не може засудити позицію папи і заявляє, що унія взагалі є помилкою.
Скриншот Фейсбук-сторінки Gabriel Kryzyna
«Священник» ПЦУ Костянтин Холодов у своєму Фейсбуці, ніби полемізуючи з Юрієм Підлісним, пише так: «А чи є у моїх братів католиків і католиків східного обряду гарантія, що наступний папа буде кращим за Бергольйо? А чи є гарантія, що ще не буде гіршим? Немає такої гарантії… Тому подібний церковний глобальний устрій із центром десь за кордоном, з чужим дядьком на престолі вважаю недоречним, неефективним та сотеріологічно хибним». Слова, може бути і правильні, але тільки в Томосі ПЦУ записано, що її главою є інший «дядько на престолі», Константинопольський патріарх Варфоломій. Цитата: «…Автокефальна Церква України визнає своїм главою Святіший Апостольський і Патріарший Вселенський Престол…».
Висновки
Теза 1: Папа Франциск досить чітко та послідовно виявляє свою проросійську позицію.
Теза 2: Папа Франциск є верховним главою УГКЦ, як і всіх інших католиків.
Тепер питання: чи можна звинувачувати та карати УГКЦ за позицію папи?
Нехай кожен відповість на це запитання сам. Але давайте тоді підходити однаково до всіх: якщо цькують УПЦ за «зв'язок» із російським центром, то треба діяти аналогічно і стосовно УГКЦ, вимагати від них розриву з іноземним центром. Інакше у нас українці виходять різних сортів. Якщо ж греко-католики не винні в тому, що в них папа такий, то давайте припинимо закиди на адресу УПЦ, тим паче, що патріарх Кирил не є главою для УПЦ. Наш Предстоятель – митрополит Онуфрій.
Ті ж, хто пропонує подвійні стандарти, хто ділить український народ на перший та другий сорти і тим самим сіє розбрат у нашій країні, той працює на «білий прапор». По факту.
