Брехня Заходу про Церкву від радянської та української влади: чи є різниця?

30 жовтня 2023 року представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій поїхали до США. Там вони заявили, що в Україні «жодна церква не була заборонена», а речник ПЦУ Євстратій Зоря розповів американцям про «небувалий рівень релігійної свободи». Але чи справді ця делегація поїхала до США лише для того, щоб розповісти, як добре живеться в Україні і як погано в Росії? Навряд чи. Тоді в чому справжня причина цього візиту? Давайте розбиратися.

Американський вояж: а де УПЦ?

Офіційну причину візиту було озвучено на сайті ВРЦіРО: «поділитися особистими свідченнями страждань народу України від російської агресії».

І про це, безумовно, найбільше могли б розповісти представники тієї Церкви, яка втратила за час війни найбільше священників, і в якій найбільше зруйновано храмів. Однак до складу делегації ВРЦіРО увійшли члени ПЦУ, УГКЦ, РКЦ, адвентистів, євангелістів, мусульман, Українського Біблійного товариства, а також керівництва Інституту релігійної свободи (мабуть, щоб усі висловлювання делегації були максимально «вільними»). І не увійшли представники УПЦ. Погодьтеся, що такий склад з урахуванням озвученої мети виглядає дуже дивним.

Цю дивину помітили співрозмовники спікера ПЦУ Євстратія Зорі на каналі «Голос Америки», поставивши йому пряме запитання – чому до США не приїхав Митрополит Онуфрій чи хтось із УПЦ? Зоря збрехав, сказавши, що представників УПЦ у складі делегації не було, бо у її керівництві «не вважали за потрібне» включити свого представника «відповідного рівня».

Однак протоієрей Миколай Данилевич розповів, що «насправді… нас не хотіли бачити, щоб не псувати картинку і нібито одноголосну позицію ВРЦіРО». «Тому не треба говорити неправду, що нібито ми не вважали за потрібне когось туди взагалі посилати, як заявив Євстратій», – зазначив він.

Отже, відсутність представників УПЦ у складі делегації свідчить, що мета візиту була зовсім не в тому, щоб розповісти про страждання українського народу від війни з Росією. Тоді якою?

Кого захищає ВРЦіРО?

На сайті організації цей візит назвали «адвокаційним». Адвокація означає захист. Кого ж і від кого мали захистити релігійні діячі України?

Практично з перших кроків візитерів американською землею стало зрозуміло, що захищати вони приїхали українську владу. Чому ми так вважаємо?

Ми пам'ятаємо, що 27 жовтня 2023 року відомий американський журналіст і телеведучий Такер Карлсон опублікував у мережі Х (колишній Твіттер) інтерв'ю з адвокатом Робертом Амстердамом, який наразі займається захистом УПЦ від переслідування державою. Посилання на це інтерв'ю у своєму обліковому записі в Х дав Ілон Маск, супроводивши відео питанням: «Священників саджають до в'язниць?». Загалом цей ефір на сторінках Х Карлсона і Маска переглянуло вже понад 105 млн людей. Ще більше мільйона подивилося його переклад російською на ютуб-каналі СПЖ. Тобто інтерес – величезний.

І для української влади одразу стало зрозуміло, що інтерв'ю Амстердама, в якому він відкрито заявив про гоніння на УПЦ – це скандал. Так, можна було б його «не помітити», якби воно вийшло у будь-якій іншій країні. Але не у США.

Україна – воює з Росією, а Америка – надає Україні суттєву (якщо не вирішальну) фінансову допомогу. Однак не всі у США з цим згодні – є дуже впливові політики та політичні сили, які вимагають припинити фінансування України.

На цьому фоні українська влада, яка забороняє Церкву та обмежує право на свободу віросповідання, в очах простого американського платника податків виглядає дуже погано. А особливо, якщо про це йому розповідають американські політики.

Наприклад, кандидат у президенти США Вівек Рамасвамі вважає, що через гоніння на Українську Православну Церкву Україну не можна називати демократичною країною. Його слова свідчать, що американський політикум досить добре обізнаний з тим, що відбувається у релігійній сфері України. Отже, українській владі треба було терміново щось із цим робити.

Саме для того, щоб хоч якось «погасити» скандал, що спалахнув після інтерв'ю Карлсона з Амстердамом, до США вирушають представники ВРЦіРО. Причому це не наше припущення, а пряма заява одного з експертів, причетних до написання урядового законопроєкту 8371 про заборону УПЦ. Він прямо заявив «Українській правді»: «Ми зараз відправили делегацію Ради церков до США, щоб перебити цю хвилю маніпуляцій, яку Новінський та інші захисники МП намагаються там через медіа розігнати».

За його словами, членів ВРЦіРО проінструктували навіть, що саме говорити американцям. Мовляв, ситуація навколо УПЦ – «це як було у них під час Громадянської війни – британський монарх вимагає присяги від англікан в Америці, але ті відмовилися та заснували Єпископську церкву».

Таким чином, релігійні діячі України у терміновому порядку і, ймовірно, за державний рахунок, їдуть до США, щоб хоч якось виправдати перед американським суспільством те беззаконня, яке українська влада здійснює по відношенню до УПЦ.

Зоря і «свобода» релігії в Україні

У цьому сенсі «працювати» більше за інших намагався спікер ПЦУ Євстратій Зоря. Як ми вже писали вище, він заявив, що в Україні сьогодні небачений раніше рівень релігійної свободи. Докази? Власне, це слова членів ВРЦіРО, яких влада України надіслала до США з конкретним завданням – переконати американців у відсутності гонінь на УПЦ.

«Якби якась одна конфесія чи одна особа говорила, що так, є релігійна свобода, то це можна було б ставити під сумнів», – розвиває свою думку Зоря. Але оскільки про це «сказала вся Рада церков», то це, на його думку, свідчить, що «такого рівня релігійної свободи, який має Україна за незалежності, Україна ніколи не мала, за всю історію, за всі століття».

Зоря вважає, що йому «вдалося переконати скептиків у США», окрім тих, «хто є переконаними противниками України та використовує будь-яку неправду, щоб виправдати свою співпрацю з країною-агресором».

Тобто ви зрозуміли, що якщо хтось не згоден із Зорею і каже, що в Україні є конфесія, яка зазнає тиску з боку влади, і представників якої з цієї причини не включили до делегації ВРЦіРО, то це лише тому, що він – противник України та співпрацює з Росією.

Наприклад, саме в цьому він звинуватив Боба Амстердама і Такера Карлсона, заявивши, що вони «не говорять правду, вони лише розповсюджують пропаганду». Іншими словами, якщо ти говориш щось відмінне від риторики ПЦУ і влади, то ти – агент Путіна. Аргумент, як кажуть, «залізний». До речі, Амстердам був адвокатом одного з головних російських опозиціонерів Михайла Ходорковського і вважається особистим ворогом Путіна. Йому заборонений навіть в'їзд до РФ. Чи можна його, за словами Зорі, назвати тим, хто співпрацює з Росією?

ПЦУ, Мінкульт і КДБ

Але в ситуації з візитом ВРЦіРО у США є ще один аспект – історичний.

Справа в тому, що в історії вже траплялися випадки, коли влада відправляла за кордон церковних діячів з тією ж місією, з якою посилали ВРЦіРО до США – завіряти західне суспільство у «небувалому рівні релігійних свобод». Таке відбувалося у… Радянському Союзі.

Наприклад, у звітах, які начальник четвертого відділу полковник В. Тимошевський направляв керівництву КДБ СРСР, читаємо: «У ВНР на засідання робочого комітету ХМК (Міжнародна релігійна організація «Християнська мирна конференція») направлені агенти "Антонов", "Кузнєцов", "Вадим", "Прохоров" із завданням здійснити підготовку 6-го конгресу ХМК у прийнятному для нас плані. Рішенням робочого комітету визначено склад низки керівних органів, куди буде просунуто нашу агентуру». Це 1985-й рік.

Більше того, КДБ не лише відправляло делегації за кордон, а й контролювало організацію їхніх візитів на територію СРСР, займаючись тим, щоб гості «бачили» як «вільно» і «добре» живе Церква у цій безбожній країні. І гості «бачили».

Так, у звіті за 1986-й рік читаємо: «Спільно з КДБ СРСР і УКДБ по Львівській області здійснювалося контррозвідувальне забезпечення святкування 40-річчя Львівського собору, який скасував уніатську церкву в СРСР. В організації та проведенні заходів брала участь велика група агентів КДБ, у т.ч. "Адамант", "Антонов", "Лук'янов", "Скеля" та ін. Святкування, в якому взяло участь близько 300 гостей, а також 10 представників зарубіжних православних церков, пройшло у прийнятному для нас дусі. На іноземців зробило позитивний вплив, у деяких взяті інтерв'ю позитивного характеру».

Можна навести й інші посилання на архівні документи, але і з тих, що наведені вище, стає зрозуміло, що влада СРСР використовувала релігійних діячів, щоб виглядати «білими і пухнастими» в очах західного суспільства. Практично у всіх подібних акціях найактивнішу участь брала, як бачимо, людина з агентурним прізвиськом «Антонов». Сьогодні ми знаємо, що цей кадебешний «нік» належить творцю та ідеологу ПЦУ, вчителю Зорі та Думенка, «почесному патріарху» ПЦУ Філарету Денисенку.

Цілком можливо, що Філарет свого часу ділився досвідом із Зорею, з яким був близький довгі роки, як саме треба брехати на Заході про «релігійну свободу», поки вдома закривають храми та заарештовують священників.

Те саме можна сказати і про наших представників влади. Навіщо вигадувати щось нове, якщо є такі чудові напрацювання «попередників» із КДБ, які вже всі придумали до тебе?

Коли на Заході починають ставити запитання, просто збираєш церковників, даєш їм партійне завдання, пару копійок, і вперед – розповідати наївним партнерам, що вони «іншої такої країни не знають, де так вільно дихає людина».

І це далеко не єдиний випадок, коли крізь жовто-блакитні кольори українських правителів просвічує ленінський серп і молот. Кажуть, якщо включити нинішньому голові Держетнополітики В. Єленському гімн СРСР, то він одразу встане, і, як і раніше, почне декламувати: «Марксистко-ленінська теорія дає нам інструменти для проникнення у духовну сферу людства. Не можна не вразитися масштабності та глибині думки Леніна, його геніальності».

Радянський Союз розвалився понад 30 років тому, а ідеологія більшовиків продовжує жити. І схоже, що в Україні на неї чекає велике і світле майбутнє. Як там казав Ленін?

Вірною дорогою йдете, товариші!