Папа Франциск закликав Європу здійснити демографічний суїцид?
Папа Франциск підписав енцикліку Fratelli tutti, в якій закликає надати мусульманським мігрантам максимальну допомогу для поширення в Європі.
В суботу 3 жовтня 2020 р. папа Франциск під час візиту в Ассизі, в базиліці святого Франциска підписав нову енцикліку Fratelli tutti. Її повна назва в перекладі звучить так: «Енциклічний лист всім братам святого отця Франциска про братерство і соціальну дружбу». І це «братство і соціальна дружба» мається на увазі перш за все по відношенню до мусульман. Уже в третьому абзаці розповідається, як Франциск Ассизький відвідував султана Малик-аль-Каміля в Єгипті. Ймовірно, з виразом вірнопідданських почуттів, оскільки понтифік пише наступне: «Нас вражає, як вісімсот років тому Франциск рекомендував уникати будь-якої форми агресії або чвар, а також жити в смиренному і братському "підпорядкуванні" навіть по відношенню до тих, хто не поділяв їх віри». А в п'ятому абзаці папа каже вже про свою власну зустріч з імамом Ахмада Аль-Тайебом, яка відбулася в 2019 р. під час якої ними було підписано спільну декларацію про братерство.
Основний посил енцикліки Fratelli tutti наступний: європейські країни повинні всіляко дбати про мігрантів, сприяти їх переселенню в Європу і проводити політику толерантності, відкритості та мультикультуралізму.
Мусульманські мігранти повинні стати господарями в Європі?
У ставленні до мігрантів папа Франциск грунтується на Євангельській притчі про милосердного самарянина, факті того, що немовля Ісус Христос і Святе Сімейство були прибульцями в землі Єгипетській, а також на численних цитатах Святого Письма про ставлення до прибульців.
Перше, що шокує в енцикліці Fratelli tutti – це те, що папа по суті оголошує приватну власність не приватною, а загальною. Він говорить про те, що користуватися цією власністю мають право всі.
«Християнська традиція ніколи не визнавала право на приватну власність абсолютною або недоторканою і підкреслювала соціальну функцію будь-якої форми приватної власності. <...> Принцип загального використання товарів, створених для всіх, є "першим принципом всього етико-соціального порядку", це природне, споконвічне і пріоритетне право. Всі інші права на товари, необхідні для цілісної реалізації людьми, в тому числі права приватної власності і будь-які інші, "цьому не повинні перешкоджати, а, навпаки, сприяти їх реалізації", як стверджував Святий Павло VI. Право на приватну власність може розглядатися тільки як вторинне природне право, що випливає з принципу універсального призначення створюваних благ, і це має дуже конкретні наслідки, які повинні відображатися у функціонуванні суспільства».
І в іншому місці: «Разом з правом приватної власності завжди існує пріоритетне і попереднє право підпорядкування всієї приватної власності універсальному призначенню земних благ і, отже, право всіх на їх використання».
Міркування про природу власності взагалі дуже незвичайні для духовної особи, але справа навіть не стільки в цьому. Папа Франциск не може не розуміти того, що цим твердженням він фактично закликає порушувати заповідь «не вкради». Твердження глави РКЦ означає, що якщо комусь хочеться їсти, він може просто зайти в магазин і взяти. Якщо комусь ніде переночувати, він може зайти в будь-який будинок і оселитися там. Якщо хтось вважає, що він бідніший іншого, то може взяти і «виправити» це положення. Адже «принцип загального використання товарів, створених для всіх, є "першим принципом всього етико-соціального порядку"».
Твердження глави РКЦ означає, що якщо комусь хочеться їсти, він може просто зайти в магазин і взяти. Якщо комусь ніде переночувати, він може зайти в будь-який будинок і оселитися там. Якщо хтось вважає, що він бідніший іншого, то може взяти і «виправити» це положення.
Папа Франциск говорить, що мігранти повинні користуватися тими ж благами, що і корінні європейці: «Ніхто не може залишатися обмеженим, незалежно від того, де він народився <...> Кордони держав не можуть запобігти цьому. Подібно до того, як неприпустимо, щоб у людини було менше прав через те, що вона була жінкою, також неприпустимо, щоб місце народження або проживання саме по собі призвело до менших можливостей для гідного життя і розвитку».
Тобто неважливо працюєш ти чи ні, все одно можеш користуватися тим, що хтось інший заробив. Цими словами папа Франциск прямо закликає мігрантів до того, щоб вони брали те, що їм потрібно, не звертаючи уваги на право власності.
Дуже багато фактів говорять, що абсолютна більшість мігрантів з країн Близького Сходу не працюють і працювати не хочуть. Вони отримують нечувану, за мірками своєї батьківщини, допомогу і дуже цим задоволені. І виходить, що працювати, щоб утримувати мігрантів повинні європейці. А папа Франциск узаконює такий стан речей: «Фактично діяльність підприємців "є благородним покликанням, спрямованим на створення багатства і поліпшення світу для всіх". <...> У будь-якому випадку ці навички підприємців, які є даром від Бога, повинні бути чітко орієнтовані на прогрес інших людей і подолання лих, особливо за допомогою створення різноманітних можливостей працевлаштування».
Папа вимагає ділитися благами з мігрантами і геть-чисто забуває слова апостола Павла: «...якщо хтось не хоче працювати, той не їсть» (2 Сол. 3, 10).
Так, звичайно ж багаті повинні допомагати бідним. Але папа Франциск не може не розуміти, що якщо вимагати від багатих такої допомоги і при цьому не висувати бідним умов, щоб вони зі свого боку також працювали на благо себе і суспільства, то така допомога завдає шкоди як одним, так і іншим. Багаті позбавляються своєї власності, а бідні стають утриманцями і дармоїдами. А як відомо, ледарство є мати всіх вад. Але папа вимагає ділитися благами з мігрантами і геть-чисто забуває слова апостола Павла: «...якщо хтось не хоче працювати, той не їсть» (2 Сол. 3, 10).
Уже сам по собі заклик папи Франциска до того, щоб користуватися матеріальними благами незважаючи на право власності – це революція у взаєминах між людьми. Але глава РКЦ йде ще далі, він стверджує, що і цілі держави з їх територіями та ресурсами є надбанням всіх жителів землі.
Ось його слова: «Впевненість в тому, що сьогодні товари на Землі є загальними, вимагає, щоб це стосувалося також до країн, їх територій та їх ресурсів. Якщо ми подивимося на це не тільки з точки зору законності приватної власності і прав громадян даної нації, а й з першого принципу загального призначення товарів, то ми можемо сказати, що кожна країна належить іноземцю, як і товари. В території не може бути відмовлено нужденній особі, яка прийшла з іншого місця».
Що це, як не прямий заклик до жителів мусульманських, перш за все, країн приїжджати в Європу і брати все, що їм потрібно?
Четверта глава енцикліки цілком присвячена темі міграції. Вона називається: «Серця, відкриті для всього світу». В цьому розділі папа закликає без всяких умов і обмежень сприяти міграції. Ось його слова: «Наші зусилля по прибуттю мігрантів можна описати чотирма дієсловами: вітати, захищати, просувати і інтегрувати». В енцикліці нічого не сказано про місцевих жителів, європейців, про їх захист, соціальне забезпечення, реалізації їх інтересів. Все – тільки мігрантам.
Зокрема, папа Франциск закликає:
- «збільшити і спростити видачу віз;
- прийняти приватні і громадські програми захисту інтересів;
- відкрити гуманітарні коридори для найбільш вразливих біженців;
- запропонувати адекватне і гідне житло;
- гарантувати особисту безпеку і доступ до основних послуг;
- забезпечити адекватну консульську допомогу;
- право завжди мати при собі документи, що посвідчують особу;
- неупереджений доступ до правосуддя;
- можливість відкриття банківських рахунків і гарантії того, що необхідно для життєво необхідного існування;
- дати їм (мігрантам - ред.) свободу пересування та можливість працювати;
- захищати неповнолітніх і забезпечувати їм регулярний доступ до освіти;
- передбачити програми тимчасового опіки або прийому;
- гарантувати свободу віросповідання;
- сприяти їх соціальній інтеграції;
- сприяти возз'єднанню сімей і готувати місцеві спільноти до інтеграційних процесів».
Тобто європейці повинні мігрантів годувати, одягати, взувати, давати їм житло, забезпечувати транспортом і так далі. І робити все це, не вимагаючи нічого натомість, навіть працювати. «Робити деякі речі просто тому, що вони гарні самі по собі, не сподіваючись отримати будь-які результати, не чекаючи відразу чогось натомість. Це дозволяє вітати іноземця, навіть якщо на даний момент це не приносить відчутної користі», – каже папа.
Папа, мігранти і злочинність
Але, може, облагодіяні таким чином мігранти будуть хоча б вдячні? Може, вони будуть вести себе в рамках закону і допомагати своїм благодійникам? На жаль ... Факти свідчать про зворотнє.
Наприклад, в листопаді 2019 року у прославленій своєю ліберальністю Швеції, ліберал з лібералів, прем'єр-міністр Стефан Левен зважився оприлюднити статистику про жахливе зростання насильницьких злочинів і пояснив це «невдачами інтеграції». Число вбивств з вогнепальної зброї зросло втричі з початку 2010-х років. І 90% цих злочинів скоюють мігранти. Мігранти роблять в 23 рази (!) більше зґвалтувань, ніж корінні жителі. А в Стокгольмі, Мальмі та інших великих містах цілі райони є етнічними гетто, де процвітає наркоторгівля, проституція, торгівля зброєю та інший кримінал і куди навіть поліція заходити побоюється. Ці райони управляються близькосхідними і північноафриканськими кримінальними кланами, які поширюють свою діяльність і на інші території. За 2018 рік у Швеції відбулося понад 160 вибухів і навіть Данія змушена була вперше з 1950-х років закривати кордон зі Швецією.
В Німеччині мігранти, які складають вже 5% від числа всіх жителів, здійснюють більше 50% злочинів на сексуальному грунті. У 2017 році мігранти гвалтували в середньому 13 німкень в день. У ніч на Новий рік 2016 року в Кельні організовано зібралося близько 1000 мігрантів, щоб «пополювати» на місцевих жінок. У поліцію було подано 454 заяви про сексуальні домагання і згвалтування. З 2016 року німецька влада визнала той факт, що великі міста Німеччини практично повністю контролюються кримінальними кланами переважно ліванського, палестинського і північноафриканського походження.
В Німеччині мігранти, які складають вже 5% від числа всіх жителів, здійснюють більше 50% злочинів на сексуальному грунті.
В інших європейських країнах спостерігається аналогічна ситуація. Все це навіть віддалено не нагадує пораненого подорожнього з притчі про доброго самарянина. І зовсім не до цієї ситуації відносяться слова Святого Письма: «...любить прибульця, і дає йому хліб й одежу. І будете ви любити прибульця, бо самі були прибульцями в землі Єгипетській» (Втор. 10, 18-19). Вживання цієї та інших цитат з Біблії про милість до прибульців схоже на свідому спекуляцію. Поведінка мігрантів в європейських країнах більше нагадує навали філістимлян, амаликитян, хананеїв та інших ворожих народів на землі Ізраїлю. Те, що творять мігранти в Європі більше відповідає словам пророка Єремії: «Ось, Я приведу на вас, дім Ізраїлів, народ здалеку, каже Господь, це сильний народ древній, народ, що мови його ти не знаєш, і не будеш розуміти, що він каже. Його сагайдак – як відчинений гріб, всі вони люди хоробрі. І він пожере твоє жниво і хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, з'їдять овець твоїх і волів твоїх, з'їдять виноград твій і смокви твої; понищить мечем укріплені міста твої, на які ти сподіваєшся» (Єр. 5, 15-17).
Мусульманська Європа – лише питання часу
Так, сьогодні мігранти не руйнують мечем «укріплені міста». Але це і не потрібно. Сьогодні демографічна війна ведеться іншою зброєю. Ясніше за все це висловив покійний лідер Палестини Ясір Арафат: «Краща зброя палестинців – черево арабської жінки». Черево, яке народжує багато дітей.
З огляду на стрімке зменшення в Європі прихильників християнства, можна сказати, що весь європейський континент опиниться під владою ісламу. Що буде тоді з християнськими храмами і святинями? Недавнє перетворення Святої Софії в мечеть і осквернення храму великомученика Георгія Побідоносця в Греції красномовно говорять про те, що нічого хорошого.
Як відомо, рівень народжуваності в мусульманських діаспорах в Європі в 5-6 разів більше, ніж у корінних європейців. Докорінна зміна демографічної карти Європи – це всього лише питання часу, причому дуже недалекого. Днями прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що через 30 років населення Європи буде на 20% складатися з мусульман, а у великих містах мусульмани становитимуть більше половини жителів. І це ще дуже оптимістичний для християн сценарій. З огляду на стрімке зменшення в Європі прихильників християнства, можна сказати, що весь європейський континент опиниться під владою ісламу. Що буде тоді з християнськими храмами і святинями? Недавнє перетворення Святої Софії в мечеть і осквернення храму великомученика Георгія Побідоносця в Греції красномовно говорять про те, що нічого хорошого.
Провал мігрантської політики та її катастрофічні наслідки для Європи вже визнаються багатьма політичними силами і громадськими рухами. Але папа Франциск своєю енциклікою Fratelli tutti пропонує не тільки не обмежувати потік мігрантів, але навпаки – широко відчинити перед ним двері, здійснюючи таким чином справжнє демографічне самогубство Європи.
Прийде час, коли мігранти виснажать ресурси в країнах західної Європи і рушать до нас. Відбудеться це практично зі стовідсотковою ймовірністю.
Що ж стосується України, то ми опинилися в парадоксальній ситуації: нам добре, тому що нам погано. Ми найбідніша країна Європи (за даними Світового банку за 2019 г.) і тому мігранти до нас не їдуть. Поки не їдуть. Їм набагато ситніше в Німеччині, Швеції чи Нідерландах.
Але прийде час, коли вони вичерпають ресурси в країнах західної Європи і рушать до нас. Відбудеться це практично зі стовідсотковою ймовірністю, але в України є в запасі ще кілька років, а може й десятиліть, щоб виробити протидію цій загрозі. Одним з елементів такої протидії повинна стати грамотна міграційна політика, яка повинна поставити заслін проникненню в Україну небажаних елементів: криміналітету, бойовиків, радикальних ісламістів і так далі. Адже є й в Європі країни з дуже жорстким міграційним законодавством. Їх досвід показує, що набагато легше попередити хворобу, ніж її потім лікувати.
Уроки західноєвропейських країн можна засвоїти і постаратися не повторювати їх помилок. Але енцикліка Fratelli tutti стала обов'язковою для всіх католиків, після того як римський понтифік поставив на ній свій підпис. Вона тепер буде багато в чому визначати ставлення до міграції всіх прихильників Ватикану, в тому числі і українських греко-католиків. Всім відомо наскільки великий вплив УГКЦ на владні структури в Україні і відповідно на прийняття державних рішень. А якщо станеться об'єднання УГКЦ з ПЦУ, про що надходять явні сигнали з обох цих релігійних організацій, то нова структура отримає ще більш потужні важелі впливу на політичні та громадські сили в Україні. І папська енцикліка Fratelli tutti може бути втілена в життя в нашій країні з усіма наслідками, що випливають.
