Середньовіччя на Львівщині: чому Церкві влаштували цькування в Золочеві
У Золочеві мер, депутати, представники ПЦУ і уніатів цькують священика і громаду УПЦ, намагаючись за надуманими приводами вигнати віруючих з міста.
У місті Золочів, на Львівщині, в наші дні, в ХХІ столітті, відбуваються події дикого середньовіччя. Місцева влада разом з уніатами і представниками ПЦУ відкрито переслідує священика і громаду УПЦ, заявляючи, що в їхньому місті Української Православної Церкви не буде.
Ігор Гринків, мер Золочева: «Московити намагаються спорудити храм. Цього не буде. Я закликаю громадськість міста, депутатів усіх рівнів, духовенство до спільних узгоджених дій з протидії московській Церкві ... Тільки разом ми не пустимо московську Церкву в Золочів ... У Золочеві ніколи не було і не буде церкви Московського патріархату...
Потрібно сюди зібратися всім і сказати своє категоричне "ні" церкві Московського патріархату ... Влада, громадськість, церква – всі тут. Сказати "ні" церкві Московського патріархату ... Це питання всіх нас: золочівського району, районної ради, районної адміністрації, кожної сільради, бо хтось живе в Золочеві, а хтось – в прилеглих селах ... Ми вміємо показати характер, і ми ніколи не потерпимо тут церкви Московського патріархату ... Ми не будемо розмінюватися тут на політику, не будемо використовувати це, як передвиборчий піар, а нормально прийдемо всі сюди, і скажемо тим хлопцям: "Забирайтеся звідси геть"»!
Коли уніати вважають вправі заявляти громаді УПЦ: поїзд, вокзал, Росія
Почалося все з того, що сім'я священика УПЦ Максима Йоенка купила в Золочеві старенькі півбудинку з декількома сотками землі і почала його ремонт. Оскільки сам будинок дуже маленький, вирішили його трохи розширити, для чого були отримані всі дозвільні документи. У цьому місті громади УПЦ не було, православні Золочева змушені були їздити на служби або до Тернополя, або в сусідні Броди. І як тільки тут з'явився священик, навколо нього відразу зібралася громада золочівців і мешканців навколишніх сіл. Служити стали в будівельному вагончику на приватній території сім'ї священика. Громада мала і має на це повне законне право. Але...
Дізнавшись про служби, до мера Золочева Ігоря Гриньківа прийшли представники ПЦУ й уніати, і зажадали від влади прибрати з Золочева громаду УПЦ.
Ігор Гринків, мер Золочева: «Минулого понеділка до мене на прийом прийшов один зі священиків і каже: "Ігоре, там збираються люди"».
Уніати вважають перебування УПЦ у місті зрадою держави, називають вірян щурами і пропонують забиратися в Москву.
Михайло Сукмановський, клірик УГКЦ: «Це може бути зрада інтересів держави».
Микола Мандрик, клірик УГКЦ: «Вони починають вилазити, як ті щурі з дірок і починають пробувати запроваджувати тут "Русскій мір". Ми не дозволимо Московському Патріархату розправляти крила тут, на Золочівській землі, на землі Маркіяна Шашкевича, будителя Галичини. Тому ми не дозволимо їм тут бути. Хочуть? Як то кажуть – Москва, поїзд, вокзал, Росія».
Коли міськрада збирається, щоб запропонувати Президенту заборонити УПЦ в Україні
10 липня міськрада Золочева зібралася на позачергове засідання з єдиної причини – прийняти рішення, як вигнати УПЦ з міста. Щоб надати своїм діям хоч якийсь вигляд законності, мер і депутати заявляють, що священик не просто ремонтує і розширює свій будинок, а нібито будує на своїй території церкву, а це – незаконно.
Але всім присутнім було зрозуміло, що вигадане будівництво храму – лише привід. І цим приводом прикривали ненависть до канонічної Церкви і рішучість вигнати УПЦ з міста.
Мирослава Бабинська, депутат львівської облради: «Мусимо вигнати. Самі вони не відступляться».
Віктор Олійник, депутат золочівської облради: «Ми маємо з вами бути єдиними. Тільки якщо ми будемо єдині, ми їх переможемо».
Депутати звернулися до губернатора Львівської області Козицького з вимогою, «щоб в Золочеві не будували храм Московського Патріархату». Губернатор через пару днів підтримав депутатів, заявивши, що будувати на львівщині храми УПЦ – «аморально».
Закінчили сесію депутати Золочева і зовсім феєрично – закликом до Президента України заборонити діяльність УПЦ по всій країні.
Депутати щосили давали місцевим ресурсам інтерв'ю і підігрівали градус ненависті до громади канонічної Церкви:
Мирослава Бабинська: «Вони (УПЦ - Ред.) наглі, вони влазять, вони порушують законодавство. Дуже млява наша протидія тому, що робить москаль».
Не дивно, що в ніч 13 липня паркан будинку священика і вагончик, де проходять богослужіння, невідомі обписали образливими написами, нацистськими символами і закидали червоною фарбою.
Коли влада нацьковує золочівців на золотовців
А 14 липня влада зібрала під будинком священика так зване «віче». Мета зібрання все та ж – підігріти ненависть до священика і громади УПЦ і змусити їх забратися з міста.
Мер навіть пропонував отцю Максиму за муніципальні гроші викупити у нього дім з тим, щоб він поїхав.
Ігор Гринків, мер Золочева: «Заплатимо їм, нехай. Відшкодуємо їм за землю, за будівлю. Хай забирають свій вагончик і їдуть у свій Почаїв і залишать нас у спокої».
Ну а щоб він був поступливішим, йому напередодні повідомили, що паркан навколо ділянки, мовляв, стоїть неправильно, і священик зобов'язаний його знести, а вагончик, в якому проходять служби – демонтувати. А якщо не захоче – йому «допоможуть».
Ігор Гринків, мер Золочева: «У мене велике бажання взяти молоток і гримати по тому паркану. Так? Якщо вони по-доброму не приберуть цей паркан, правоохоронці не зможуть переконати нас не знести його, тому що цей паркан збудований в незаконний спосіб».
Майже годину виступу на віче мер розповідав присутнім про вигадане будівництво храму, і наскільки це незаконно і жахливо для жителів Золотова.
При цьому в один з моментів Гриньків проговорився, що причепитися до будівельних робіт у будинку священика ні до чого, але він переконаний – там все незаконно.
Ігор Гринків, мер Золочева: «Ми розуміємо, що формально причепитися до того будівництва начебто і ні до чого. Але воно – повністю незаконне, повірте».
У якийсь момент священику дали слово, і він пояснив присутнім, що ніякого будівництва, про яке так довго розмовляли мер і депутати, нема, це була чистої води вигадка.
Ієрей Максим Йоенко, клірик Львівської єпархії: «Ще раз кажу – нічого не будується. Видно ж, що немає ніякого фундаменту, а ви все про якийсь храм говорите. Проводиться ремонт двох кімнат, щоб ми з дружиною і двома маленькими дітьми тут проживали».
Ну а заклик ієрея до учасників віче, що Христос закликав любити ближнього, навіть ворога, був зустрінутий присутніми сміхом.
Ієрей Максим Йоенко, клірик Львівської єпархії: «Христос завжди говорить, що треба любити ближнього. І не просто ближнього, а навіть свого ворога».
Особливий інтерес викликає те, проти кого ж організувала цькування влада Золочева. Хто ці москалі, московити і московські щури? Може, це російські шпигуни і диверсанти? Відповідь на це запитання дав сам мер Гриньків. Виявляється, депутати організували нічне стеження за членами громади УПЦ і з'ясували – всі вони місцеві. Тобто, жителі Золочева та навколишніх сіл.
Ігор Гринків, мер Золочева: «Нам вдалося встановити та зафіксувати, що там відбувається зібрання людей, серед яких є Золочівляни та прилеглих сіл. Оперативна інформація з цього приводу негайно передана правоохоронцям».
Практично те ж саме на віче повідомили і самі парафіяни. Вони такі ж золочівці, з такими ж правами, що і учасники протестів.
Тарас, член громади УПЦ в Золочеві: «Це люди (члени громади УПЦ – Ред.) – жителі Золочева. Люди, що живуть в Заріччі, Пелеві і Зозулях. Я вам пояснюю, що більшість – із Золочева».
Тобто, і мер міста, і депутати, і уніати з представниками ПЦУ прекрасно знають, що воюють вони не з агресором, а зі своїми співгромадянами, що женуть з міста вони зовсім не Московську Церкву, а своїх власних сусідів. Сусідів, які не просять у влади ні землі, ні якої-небудь матеріальної допомоги. Вони хочуть одного – дозволити їм те, що прописано в українській Конституції – сповідувати ту віру, яку вони хочуть.
Підбиваючи підсумки, можна очевидно стверджувати:
- Громада в Золочеві, хоч і не зареєстрована, але абсолютно законно збирається і молиться на приватній території. І згідно із законом, ніхто їм не може в цьому перешкоджати.
- Всі ремонтно-будівельні роботи на ділянці священика абсолютно законні і мають всю дозвільну документацію.
- Ніякого будівництва храму, про що постійно говорять депутати і націоналісти, не ведеться. Віряни проводять служби у вагончику.
- Громада УПЦ нікому в Золочеві не заважає, нічого ні в кого не просить і не вимагає, а лише тихо молиться на закритій приватній території.
***
А що ж тоді в залишку? Чого весь цей шум і скандал?
Згадаймо, як існували і молилися першохристиянські громади? У перші століття християнства Церкву називали катакомбною. Християни рили печери і змушені були молитися там, під землею. Вони тоді що, комусь заважали, чогось вимагали? Ні. Але їх шукали, знаходили, мучили і вбивали. Їх ненавиділи. Ненавиділи за те, що вони були послідовниками Христа, ненавиділи за те, що вони – християни.
Ось і зараз, на віче, коли до громади УПЦ прийшла улюлюкаючий натовп з криками «ганьба», про що говорили священик і парафіяни? Може, вони кричали «ганьба» у відповідь? Ні. Вони говорили про Христа і про любов. А значить, ці люди живуть заповідями Божими.
Громаду в Золочеві ненавидять і переслідують не тому, що вони в чомусь винні, їх ненавидять і переслідують тому, що вони сповідують істинну віру і належать до істинної Церкви, тому, що вони – Христові.
І Спаситель сказав про них максимально ясно: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене» (Мт. 5:11).
Ми не знаємо, чим закінчиться цькування вірян УПЦ в Золочеві. Але знаємо, що там є справжня християнська громада цієї Церкви. Помолімося і побажаймо їм стійкості – і далі відповідати своїм гонителям на ненависть – любов'ю.
