Католицька церква і масові протести в США і Україні: що спільного?
У масових протестах в США беруть участь і представники католицької Церкви. Чому це відбувається і чи зацікавлена в тому, що відбувається, вся РКЦ?
Масові протести проти расизму в США на даний момент перестали бути виключно соціальним явищем, а набувають виразного релігійного відтінку. Місце, де помер Джордж Флойд, стало справжнім об'єктом релігійного паломництва для багатьох тисяч американців: в даний час там відбуваються масові богослужіння і проводяться хрещення. Крім того, особистість покійного (який мав судимості за скоєні злочини) активно сакралізірується, а представники різних Церков бачать в ньому жертву, завдяки якій Америка з новою силою заговорила про свої расові проблеми.
У цій статті ми розглянемо підтримку протестів в США і участь в них представників Римо-католицької церкви, а також нагадаємо про діяльність цієї організації в двох українських Майданах. Отже.
Протести в США і РКЦ
Як ми пам'ятаємо, масові протести в США стартували 25 травня 2020 року. Вже 1 червня католицький журнал «America magazine» в редакційній статті зазначив: «Католики не можуть залишатися осторонь від цієї боротьби. Перед обличчям расизму католики повинні жадати справедливості так само, як вони жадають Євхаристії». На думку редакції журналу «цей національний протест повинен привести католиків, особливо білих католиків, до навернення, покаяння і примирення» (одним із способів такого «покаяння» стало миття ніг афроамериканців, про що ми писали в попередній статті).
2 червня католицький архієпископ столиці США міста Вашингтон, Грегорі Уілтон засудив президента Дональда Трампа за візит до Національного храму св. Іоанна Павла II. У заяві єпископа РКЦ проста присутність президента в храмі названа «незрозумілою і ганебною». Іншими словами, архієпископ Вашингтона вважає, що присутність тієї чи іншої людини в храмі має визначатися її політичними, а не релігійними переконаннями.
3 червня свою позицію щодо того, що відбувається в Америці, висловив і понтифік Римської церкви папа Франциск. Під час прямої трансляції з Апостольського палацу Ватикану він заявив, що приєднується «до церкви в Сент-Полі і Міннеаполісі, а також у всіх Сполучених Штатах, молячись за упокій душі Джорджа Флойда і всіх тих, хто загинув внаслідок гріха расизму».
У той же день колишній голова Комісії з екуменізму і діалогу Італійської єпископської конференції, а нині високопоставлений куріальний чиновник, прелат Вінченцо Палья заявив, що в світі вже давно назріла нова «культурна революція», що безпосередньо стосується расизму. На його думку, слово «раса» має бути заборонене, а братство і солідарність можуть стати «вакциною для боротьби з расизмом». Тобто, для католицького ієрарха засобом для боротьби з расизмом є не перетворювальна благодать Святого Духу, а «свобода, рівність і братерство».
Можливо, саме в рамках цієї самої «вакцини» проти расизму католицький єпископ Давид Зубик оголосив, що в єпархії Піттсбурга буде організована спеціальна парафія виключно для чорношкірих католиків. Судячи з усього, білим вхід до подібного храму буде заборонений?
8 червня, в так званій «молитовній акції протесту» біля Білого дому взяли участь понад 40 католицьких священиків і дияконів, кілька єпископів і сотні мирян РКЦ.
Однак вже 15 червня католицькі єпископи Меріленда закликали вірних вжити більш серйозних заходів, щоб покласти край расизму. За їхнім глибоким переконанням, «однієї молитви і діалогу недостатньо», тому що «ми повинні діяти, щоб домогтися справжніх змін».
Протести й офіційна позиція Ватикану
Подібні заяви ієрархів РКЦ можна було хоч якось виправдати, якби рух Black Lives Matter носив ненасильницький і мирний характер. Однак, як ми знаємо, протести проти расизму дуже швидко перетворилися в погроми, грабежі, мародерство і руйнування культурних пам'яток США. Крім того, під час заворушень зафіксовані численні випадки нападу на поліцейських і просто білих громадян країни. Деякі з цих випадків закінчилися смертю.
У Нью-Йорку два офіцери були розстріляні, а один був зарізаний. Четверо інших офіцерів були застрелені в Сент-Луїсі. Два офіцери були застрелені повстанцем у Річмонді, штат Вірджинія. В Окленді, штат Каліфорнія, були теж застрелені два полісмени. Інші постраждали від ударів бейсбольних біт, каменів і наїздів автомобілями. Навряд чи дані факти могли випасти з поля зору католицьких ієрархів США, тому їхній заклик до діяльної участі в протестах виглядає дуже незвично.
Точно так само, як виглядає незвичайною і позиція офіційного сайту Ватикану «Ватикан Ньюз», який вважає, що Black Lives Matter (BLM) – це «рух, присвячений ненасильницькій громадянській непокорі через протести проти насильства з боку поліції, спрямовані проти чорношкірих, а також всіх форм расизму». Наскільки вони «ненасильницькі» – ми бачили вище.
З того, що відбувається в США, можна зробити висновок, що підтримка BLM з боку вищого керівництва католицької церкви є офіційною позицією Ватикану. Більш того, всіх, хто з цим не згоден, звільняють від церковних посад або піддають обструкціі.
Наприклад, католицького священика, капелана одного з найпрестижніших навчальних закладів світу Массачусетського технологічного інституту Дена Молоні, архієпископ Бостона відправив у відставку за фразу, яку той написав у своєму блозі: «Це сумний факт, що більшість наших роздумів про расу відбувається в лівому, марксистському, атеїстичному контексті, в якому прагнення до влади і усвідомлення інакшості витісняють християнські поняття про лагідність і солідарність... Щоб перемогти расизм, потрібно звернення до святості і готовність поширювати благодать і милосердя в закам’янілі серця».
Втім, може, все б і обійшлося, але Молоні зазіхнув на «святе», сказавши, що Джордж Флойд «не жив добродійним життям». У відповідь на ці слова декан MIT Сьюзі Нельсон заявила, що «знецінюючи і принижуючи особистість Джорджа Флойда, отець Молоні не визнає гідність кожної людини». Виходить, що розмова про гріхи інших людей порушує їхню гідність? А хіба завдання Церкви не полягає в тому, щоб закликати людину до покаяння?
Як бачимо, замість заклику до покаяння, католицька церква в США закликає віруючих до зовсім інших речей – до масових протестів. І не тільки закликає, але і сама діяльно в них бере участь і, можливо, навіть фінансує.
РКЦ фінансує протести в США?
Для того, щоб відповісти на це запитання, досить розглянути діяльність так званої «Католицької кампанії з розвитку людських ресурсів» (CCHD), головною метою якої, за її ж словами, є боротьба з бідністю і просування програми соціальної справедливості. Ця організація є підкомітетом так званої «Конференції католицьких єпископів США» (USCCB). Варто відзначити, що USCCB – колегіальний орган національного церковно-адміністративного управління РКЦ в США і його рішення затверджуються особисто папою римським.
Так ось, згадуваний нами підкомітет «Конференції католицьких єпископів США», званий CCHD, заявляє, що покликаний «усунути корінні причини бідності в Америці за допомогою заохочення і підтримки контрольованих спільнотами організацій самодопомоги і трансформуючої соціальної справедливості». Відзначимо, що CCHD фінансується за рахунок католицьких парафій і єпархій США, а також за рахунок індивідуальних пожертв. Причому суми, одержувані організацією, досить значні. Наприклад, тільки в 2017 році CCHD з різних джерел отримала 18,1 млн. доларів США.
Що ж це за «організації з трансформації соціальної справедливості», яким допомагає CCHD?
Повний перелік цих організацій ми знаходимо в опублікованому «Конференцією католицьких єпископів» (USCCB) списку тих груп, які були схвалені CCHD для отримання гранту. І саме серед них значаться кілька організацій, які найбільш активно беруть участь в американських протестах.
Зокрема, New Orleans Workers 'Center for Racial Justice (NOWCRJ) за останні три роки отримав від CCHD 150 000 доларів США, включаючи торішній грант в розмірі 50 000 доларів США.
Саме ця організація 30 травня розмістила в своєму твіттері відео, на якому під час одного з мітингів протестуючі викрикують в сторону поліції гасло «Смерть расистським свиням!».
Слід зазначити, що логотип NOWCRJ – це стиснутий кулак, який є характерною ознакою руху Black Lives Matter (BLM), а також багатьох сучасних революціонерів.
Порівняйте з Black Lives Matter (BLM)
30 травня NOWCRJ публікує твіт, в якому, крім висловлювань солідарності з активістами Мінеаполіса, заявлено: «Революція – наш єдиний вибір на даний момент».
Те ж саме можна сказати і про ще одну організацію зі списку РКЦ в США, під назвою Workers 'Center of Central New York. Тільки сіракузька єпархія РКЦ США в період з 2018 по 2019 роки виділила цій організації для боротьби «за права робітників» грант у розмірі 70 000 США. Ви, напевно, не здивуєтеся, якщо дізнаєтеся, що і робочі центрального Нью-Йорка використовують в якості логотипу піднятий вгору кулак?
29 травня представники цієї громадської групи на своїй сторінці у Facebook: «Ці заворушення і грабежі беруть назад те, що належить робітничих масам (як тут не згадати ленінське «грабуй награбоване»? – Ред.). Бунти і протести є необхідними інструментами, і ми їх повністю підтримуємо ... Ми повинні також продовжувати підтримувати зусилля по організації місцевих груп, таких як Black Lives Matter Syracuse New York».
Крім того, в 2019 році грант в розмірі 50 000 доларів США від Чиказької дієцезії РКЦ в США через ту ж CCHD отримала організація «The People's Lobby Education Institute».
30 травня представники цієї групи написали в твіттері: «Ні справедливості, ні миру, ні расистській поліції».
4 червня вже у Facebook «The People's Lobby Education Institute» з'явився ще один запис, в якому сказано, що гроші, які уряд витратив на поліцейське управління, могли б піти на потреби чорношкірих. Ну а для того, щоб ця вимога виглядала більш переконливою, фінансована католицькою церквою організація зобразила полісменів у вигляді свиней.
Крім зазначених організацій в списку «грантоїдів» CCHD можна знайти ще десяток таких, які не просто підтримують заворушення в США, а фактично підштовхують або навіть ініціюють їх. Ці факти дозволяють зробити висновок – РКЦ в США прямо або завуальовано задіяна в організації масових заворушень в країні.
РКЦ, УГКЦ та українські Майдани
Ми, українці, знали про участь католиків у політичних акціях задовго до смерті Джорджа Флойда. Правда, в Україні католицька церква діє не непряму, а через свій підрозділ – УГКЦ.
Відомий блогер і дослідник уніатства Олександр Вознесенський стверджує, що саме УГКЦ стояла за організацією як першого (у 2004 році), так і другого Майданів (в 2013-2014 роках) в Україні.
Крім того, про провідну роль уніатів під час українських революцій говорить і вище керівництво УГКЦ. Зокрема, активний учасник другого Майдану 2013-14 років єпископ УГКЦ Борис Гудзяк (тепер він проживає в США і природно підтримує протести проти расизму) заявляв, що половина учасників протесту на Євромайдані – це греко-католики, а Вознесенський нагадує, що бойові організації Майдану – «Правий сектор» і «Тризуб» – дуже тісно і плідно співпрацювали і співпрацюють з УГКЦ.
Однак, крім «силової» підтримки Майдану, уніати не випускали з поля зору і сакральну, або релігійну, його складову. Зокрема, організували в центрі Києва так звану екуменічну капличку «Непорочного Серця Матері Божої и Новомучеників Українського народу (Небесна сотня)».
Цікаво, що як і у випадку з Джорджем Флойдом вбиті на Майдані українці, незалежно від особистих релігійних переконань, були оголошені практично «святими».
В одній зі своїх проповідей глава УГКЦ Святослав Шевчук порівнює загибель «Небесної Сотні» з пасхальною жертвою Христа: «Хтось буде згадувати жертв Майдану, хтось буде говорити про розстріл Майдану ... А ми, християни, розуміємо тут щось набагато більш глибоке. Ми говоримо про великодню жертву Небесної сотні». Для Шевчука кров «Небесної сотні» є «скарбом», «моментом звільнення і переходу від рабства до свободи» і «початком життя».
Схожі тези висловлював і колишній ректор Українського католицького університету Борис Гудзяк: «... Небесна сотня, наші воїни на Сході записані золотими літерами в книзі життя нашого народу ... Їхні портрети, як національні ікони, дивляться на мене і на тебе, на всіх нас...».
Можливо, те ж саме він, будучи в даний момент архієпископом і митрополитом Філадельфійським УГКЦ, тепер каже про «ікони» Джорджа Флойда у США. Принаймні, він, разом з іншими «українськими католиками в США» (так називають представників УГКЦ в Америці), вже висловився на підтримку протестів проти расової дискримінації і закликав молитися за «містера Джорджа Флойда».
ххх
Отже, як ми бачимо, участь Римо-католицької церкви в політичних процесах як в США, так і на території інших країн, є цілком очевидним фактом. Здивування може викликати тільки відповідь на запитання «навіщо?».
Для того, щоб відповісти на нього, досить згадати, що Ватикан, по своїй суті, є церковно-політичним конгломератом. Папа – це не тільки глава Римсько-католицької церкви, а й політичний лідер держави Ватикан, а весь куріальний єпископат виконує, крім церковних, ще і світсько-міністерські функції. Таким чином, беручи участь в різних політичних процесах, Ватикан всього лише здійснює своє вікове прагнення до політичної гегемонії в світі.
Знаменитий римський папа Григорій VII, автор документа, відомого під назвою «Диктат папи», писав: «Тільки папа може носити імператорські регалії. Всі князі повинні цілувати ногу тільки у папи ... Папа має право скидати імператорів». Судячи з усього, ось це «право скидати імператорів» не дає спокою і сучасній Римсько-католицькій церкві. І не те, щоб у Ватикані робили зараз на цій своїй діяльності особливий акцент. Ні, прагнення контролювати світську владу в різних державах (а в разі необхідності, і сприяти її зміні) у католиків існує само собою. Це невід'ємна частина їхнього менталітету протягом багатьох століть.
Але тільки виникає запитання – а де ж у всьому цьому Христос, віра і спасіння?