Митрополичий фонд Держдепу: навіщо в ПЦУ створили благодійну структуру
США почали відкрито використовувати ПЦУ у своїх геополітичних цілях.
4 лютого 2020 р. Епіфаній Думенко офіційно презентував створення при ПЦУ благодійного фонду «Митрополичий фонд Православної церкви України». Благодійність – це, звичайно, добре, але є нюанси, які змушують задуматися: чи дійсно цей фонд буде займатися тим, що задекларував глава ПЦУ? Які питання виникають до фонду і які висновки можна зробити, якщо крім офіційних слів Думенка, копнути трішки глибше?
Думенко презентував свій фонд в рамках урочистостей до річниці власної інтронізації. Однак створили цю структуру ще в жовтні 2019 р. спеціально під візит Думенка в США. Про це сайт pomisna.info повідомив 3 лютого: «У рамках зустрічі Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія з Державним секретарем США Майклом Р. Помпео була продовжена розмова про Митрополичий фонд Православної Церкви України, який презентували Держсекретарю ще у жовтні 2019 році у Вашингтоні, під час офіційного візиту Митрополита Епіфанія до США».
Тобто з моменту презентації фонду в Америці до моменту його презентації українському суспільству пройшло без малого чотири місяці. Але якщо фонд створено в Україні для потреб ПЦУ або українського суспільства, то чому його чотири місяці приховували від цього самого суспільства? Чому його спочатку представили для затвердження в іншій країні? Які питання з цієї самої країною вирішувало керівництво ПЦУ? Для кого в такому випадку створений фонд: для Держдепу США або українського суспільства? І чиї інтереси він буде обслуговувати в кінцевому підсумку?
Цілі і завдання фонду Епіфаній описав досить красиво: «Митрополичий Фонд буде допомагати Церкві в її щоденній діяльності. Це турбота про бідних, про хворих, про тих, хто в біді. Це Фонд, який буде допомагати Церкві доходити до віруючих, які перебувають там, де немає парафій. Це Фонд, який буде допомагати церковному утворення. Це Фонд, який буде допомагати монастирям стати самодостатніми, а священикам набувати також управлінських навичок, які їм будуть потрібні у щоденному служінні. Це Фонд, який допоможе реставрувати і ремонтувати храми, в тому числі допомагати церковним спорудам стати енергозберігаючими. Це Фонд, який дозволить українському православ'ю бути менш вразливим перед загрозою дестабілізуючих, політично мотивованих фінансових вливань з російської сторони».
Якщо фонд створено в Україні для потреб ПЦУ або українського суспільства, то чому його чотири місяці приховували від цього самого суспільства?
Перше, на що спіткається погляд, – слова про те, що Фонд «допомагатиме монастирям стати самодостатніми». А що таке самодостатність монастиря? У бізнесі є поняття самоокупності. Але монастир – це ж не бізнес. Або в свідомості Думенка все ж бізнес? Навіть якщо відійти від економічної складової, монастирі існують завдяки не яким-небудь фондам, тим більше «благословенним» в Держдепартаменті, а наявності в них ченців. А з цим у ПЦУ великі проблеми.
У жовтні 2019 р. Думенко написав, що в ПЦУ 77 монастирів. Однак кількість ченців в них – приблизно 250, тобто трохи більше 3 на монастир. Але якщо звернутися до статистики чернецтва УПЦ КП по єпархіях (вона зараз перекочувала в ПЦУ), то можна виявити, що, наприклад, у Тернопільській єпархії в 2016 р. було зареєстровано 5 монастирів і 3 ченця! Так, тут вже можна говорити про самодостатність.
Епіфаній сказав, що фонд допоможе «священикам набувати також управлінських навичок, які їм будуть потрібні у щоденному служінні». Показово, що предстоятель релігійної організації говорить про надбання саме управлінських навичок. Тобто у своєму щоденному «служінні» (напевно, правильніше сказати «діяльності») священики ПЦУ не опікуються своюю паствою, не ведуть її в Царство Небесне, а керують нею.
Пасаж про енергозберігаючі церковні споруди – це, швидше, данина екологічному порядку денному Константинопольського патріарха Варфоломія, яку той постійно рухає на міжнародній арені. До того ж, якщо храм несучасної споруди, зробити його енергозберігаючим, не пошкодивши храмову архітектуру, вкрай складно.
Окремої уваги заслуговує фраза про «дестабілізуючі, політично мотивовані фінансові вливання з російської сторони». Розкольницькі деномінації України і ті, хто їм симпатизує, весь час просувають міф, що гроші, які вірні Української Православної Церкви жертвують в храми, мало не після кожного богослужіння відвозять в Москву. «Митрополит» Михайло Зінкевич договорився взагалі до того, що гроші за свічки в храмах УПЦ йдуть на покупку куль, якими вбивають українських військовослужбовців.
І тут Епіфаній заявляє прямо протилежне: це не в Москву йдуть українські гроші, а навпаки, з Росії в Україну. Ви б, панове, визначилися вже, хто кому дає гроші, щоб не суперечити один одному.
Наприклад, в Тернопільській єпархії УПЦ КП в 2016 р. було зареєстровано 5 монастирів і 3 ченця! Так, тут вже можна говорити про самодостатність.
Що стосується реальних «фінансових вливань з російської сторони», то це приблизно $ 1 млрд на рік, які українські трудові мігранти перераховують з Росії тільки за офіційною статистикою. Реальні надходження, відповідно до методики розрахунків НБУ, можуть бути вдвічі більше. І це не «дестабілізуючі, політично мотивовані» надходження. Це гроші, які допомагають виживати сім'ям людей, яких бездарна економічна політика української влади змусила працювати в іншій країні.
Але все ж слова Епіфанія про цілі Митрополичого фонду – це тільки красиві слова. А ось держсекретар США Майк Помпео, який недавно був з візитом в Києві, конкретно розповів, чим цей фонд повинен займатися. Сайт pomisna.info повідомив, що «За допомогою Держдепартаменту фонд планує реалізувати ряд соціальних проектів, зокрема спрямованих на реінтеграцію Донбасу».
Але реінтеграція Донбасу – це не церковна і навіть не соціальна сфера, це сфера політична. Причому мова йде про реінтеграцію, а це означає, що фонд буде діяти не на територіях, підконтрольних Києву, – адже їх не можна реінтегрувати в Україну, вони і так там знаходяться, – а на територіях невизнаних ДНР і ЛНР.
Тепер цілі та завдання фонду потихеньку прояснюються. Присутність ПЦУ в ДНР і ЛНР, звичайно ж, мінімально, але все ж є. Наприклад, Донецька єпархія ПЦУ з єпархіальним центром в Донецьку, за даними Вікіпедії, налічує 78 парафій, 2 монастирі та 36 «священики». І це єдина шпаринка, через яку може хоч якось здійснюватися вплив США на населення непідконтрольних Києву територій України. А як американська адміністрація вміє впливати на громадянське суспільство різних країн через всякі фонди та неурядові організації, всім чудово відомо.
І навіть якщо допустити, що фонд Епіфанія буде дійсно здійснювати на Донбасі якісь соціальні проекти, все одно це буде виглядати як спроба перехопити ініціативу в Українській Православній Церкві в її миротворчій місії на сході України.
Нещодавно в прямому ефірі телемарафону «Різдво. Люди замість війни. Діти Донбасу» радник секретаря РНБО Сергій Сивохо визнав, що УПЦ може зіграти винятково важливу роль у врегулюванні конфлікту: «Всі люди хочуть миру. Церква, природно, як інститут, який присутній по всім сторонам конфлікту, має свій голос і завжди була була помічницею і відрізнялася благодійністю, миротворством. Наприклад, Святогірський монастир у найважчі часи приймав тисячі біженців. Церква може виступити медіатором (конфлікту – Ред). Те, що озвучує Церква, – добре: всі посили мирні».
І навіть мінімальна діяльність фонду Епіфанія при грамотній медійній розкрутці може дозволити главі ПЦУ заявити про «миротворчу місію» своєї організації.
Навіть якщо допустити, що фонд Епіфанія буде дійсно здійснювати на Донбасі якісь соціальні проекти, це буде виглядати як спроба перехопити ініціативу в УПЦ в її миротворчій місії на сході України.
Тепер про головне, про фінансування. Адже як відомо, хто платить, той і замовляє музику. Головним фінансистом Митрополичого фонду Епіфанія, мабуть, стане або сам Держдепартамент США, або структури, афілійовані з ним. За повідомленням сайту pomisna.info, для роботи з фондом Помпео доручив створити спеціальну робочу групу зі співробітників Держдепартаменту і посольства США в Україні.
У деяких країнах, наприклад, в Греції, Церква фінансується державою. Але коли релігійна організація перебуває на утриманні чужої держави, це говорить багато про що.
Заступник голови ВЗЦЗ УПЦ протоієрей Миколай Данилевич прокоментував створення фонду так: «Це досить дивно, а з іншого боку, і показово. Нашу Церкву часто звинувачують в тому, що Москва нібито платить нам гроші, хоча цього немає жодного доказу. А тут Америка готова платити гроші ПЦУ абсолютно відкрито і безцеремонно – і нічого! У наявності подвійні стандарти, коли самі відкрито роблять те, у чому безпідставно звинувачують інших».
І нарешті про те, хто буде розподіляти гроші Митрополичого фонду. Презентуючи його, Думенко заявив: «Це не фонд митрополита Епіфанія. Це Митрополичий фонд Православної церкви України». Тут глава ПЦУ відверто злукавив. Це саме його фонд: в Держреєстрі його єдиним власником значиться Сергій Петрович Думенко.
І це означає, що в США роблять ставку саме на Епіфанія, а не на Михайла Зінкевича або екс-митрополита УПЦ Симеона (Шостацького). Саме з рук Сергія Петровича Думенка будуть отримають гроші грантоїди Митрополичого фонду.
У боротьбі за владу всередині ПЦУ ставки Епіфанія значно зросли. Про це говорить і факт публічної і показової прочуханки «митрополита» Михайла Зінкевича з боку Синоду ПЦУ. В той же день, коли Думенко презентував фонд, тобто 4 лютого 2020 р. Синод визнав святкування Різдва Михайлом Зінкевичем і 25 грудня, і 7 січня неканонічним і вносячим поділ. Хоча багато «ієрархів» ПЦУ, включаючи і самого Думенка, неодноразово висловлювали симпатії святкування Різдва з усією «освіченою Європою». Та й святкували це свято 25 грудня, крім Зінкевича, ще двоє «єпископів» ПЦУ, але «під роздачу» потрапив він один.
Все це дозволяє зробити висновок, що Держдепартамент США вже конкретно почав використовувати ПЦУ для реалізації своїх геополітичних цілей. Розмови про благодійність – лише красиві слова, покликані замаскувати суть того, що відбувається. Як і слова американських політиків про рівноправність на тлі зустрічі глави Держдепартаменту США з усіх релігійних лідерів України тільки з одним Епіфанієм Думенком. Візит Майка Помпео в Україні відверто показав, що саме США стоять за проектом ПЦУ і саме вони будуть замовляти музику.
