Наступ Фанару, прийдешня велич УПЦ КП та інші одкровення Філарета
Головні тези прес-конференції глави Київського патріархату.
20 січня в Києві відбулася прес-конференція «почесного патріарха» ПЦУ і просто «патріарха» УПЦ КП Філарета Денисенка. Заявлена тема – «Відродження Київського патріархату». Сам Філарет визначив мету прес-конференції так: «пояснити ситуацію, яка склалася і складається сьогодні в Православній Церкві».
1. Томос роз'єднання
Перша теза – Томос, який повинен був стати Томос об'єднання всіх православних конфесій в Україні, насправді став Томосом поділу, бо розділив раніше єдиний Київський патріархат: «Томос розділив Київський патріархат на дві частини: на Православну церкву України, яка має Томос про автокефалію, і Українську православну церкву Київського патріархату, який вийшов зі складу ПЦУ».
Власне, і предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій, і інші архієреї УПЦ, а також багато релігієзнавців говорили про це ще на самому початку затії екс-Президента Петра Порошенка з Томосом. А почалася ця затія ще у квітні 2018 року, коли Порошенко з'їздив після Пасхи на Фанар і домовився з патріархом Варфоломієм про цей свій передвиборний проект.
Будь-яке об'єднання в Церкві може будуватися тільки на основі Її віровчення і канонічних правил. В даному випадку перш за все на необхідності покаяння в гріху розколу для возз'єднання з Церквою. Намагання ж об'єднання українських православних конфесій будували на геополітичних інтересах Держдепартаменту США, політичних розрахунках Порошенка, папістських амбіціях Фанару і звичкою Денисенка у всьому догоджати владі.
Філарет у всій цій історії виглядає поки що найбільш постраждалою особою. Раніше він був релігійним символом боротьби з Росією, «духовним лідером» нації. Під його керівництвом було п'ять тисяч релігійних громад, сотні «священиків» і десятки «архієреїв». Епіфаній Думенко, Євстратій Зоря та інші пташенята «гнізда філаретівського» заглядали йому в рот, чекаючи розпоряджень...
Будь-яке об'єднання в Церкві може будуватися тільки на основі Її віровчення і канонічних правил.
А зараз? Зараз він покинутий двічі розкольник, який позбувся влади, авторитету, соратників, грошей і всього іншого. Але це можна було передбачити ще коли все тільки затівалося, коли ще навіть «об'єднавчий Собор» 15.12.2018 р. тільки маячив на горизонті. І Філарет, який в апаратних іграх набив руку ще за радянської влади, напевно здогадувався про можливість подібного розвитку подій.
Тоді чому ж він погодився передати все в руки Епіфанія, а собі залишити тільки «почесне патріаршество»? Чому повірив словам Думенка і Порошенка, що він правитиме ПЦУ всередині країни, а Епіфаній буде лише картинкою для зовнішнього вживання? Філарет не знав, що словами політиків вірити не можна? Або не міг уявити, що його зрадить власний вихованець? Він, людина, яка з легкістю порушила свою архієрейську клятву перед хрестом і Євангелієм.
Проте, Філарет погодився на ПЦУ, Томос і «почесне патріаршество». І причиною цього була в'їдаюча в плоть і кров звичка догоджати можновладцям. Порошенко після «об'єднавчого Собору» зізнавався, що саме він продавив рішення, які були тоді прийняті. Для проведення передвиборної кампанії колишньому Президенту конче був потрібен Томос. І Філарет не посмів відмовити. А тепер він говорить, що його обдурили.
2. Нас обдурили з автокефалією
За словами Філарета, греки пообіцяли автокефалію, а дали Томос про залежність ПЦУ від Фанару: «Інші Православні Церкви є повністю незалежними від Константинопольського патріархату, а ПЦУ отримала Томос, в якому записано, що вона залежна від Константинопольського патріархату».
Філарет озвучив і конкретні пункти цієї залежності:
- ПЦУ отримує миро від Константинополя;
- ПЦУ не має права мати у своїй юрисдикції парафії за кордоном;
- ПЦУ зобов'язана звертатися на Фанар для остаточного вирішення своїх внутрішніх питань.
За версією Філарета, «ми маємо в Україні дві такі митрополії, одна (УПЦ – Ред.) залежить від Московського патріарха, а інша митрополія, ПЦУ, залежить від Константинопольського патріарха. <...> А де ж незалежна українська Церква? А її немає!»
Більш того, Фанар і Епіфаній роблять все можливе, щоб знищити УПЦ КП до кінця.
3. Епіфаній і патріарх Варфоломій знищують Київський патріархат
Філарет заявив, що під час переговорів Президента Володимира Зеленського та патріарха Варфоломія в серпні 2019 року на Фанарі глава Константинопольського патріархату просив посприяти знищенню УПЦ КП: «Прохання вселенського патріарха знищити Київський патріархат було? Було!».
Однак патріарх Варфоломій отримав відмову. В рамках тодішнього візиту Зеленський і патріарх Варфоломій повинні були підписати якийсь документ, в якому, за даними ЗМІ, крім підтримки екологічних ініціатив патріарха, був пункт, що Зеленський зобов'язується виконати обіцянки свого попередника. Але Зеленський відмовився підписувати документ і заявив: «Влада не повинна втручатися в церковні справи, я буду захищати незалежність Церкви».
Сказано непогано, правда, підлеглі Зеленського, українські чиновники, не поспішають виконувати слова Президента, а навпаки сприяють Епіфанію і патріарху Варфоломію в знищенні Київського патріархату. Філарет заявив на прес-конференції, що Епіфаній попросив Міністерство культури зняти з реєстрації юридичну особу УПЦ КП, а Мінкульт це прохання оперативно виконав. Крім того, Київська митрополія ПЦУ намагається силою примусити громади, ще залишилися вірними Філарету, перереєструватися з УПЦ КП в ПЦУ, а влада цьому активно сприяє.
Підлеглі Володимира Зеленського не поспішають виконувати обіцянку Президента, що влада не буде втручатися в церковні справи, а буде захищати незалежність Церкви.
За словами Філарета, Епіфаній знищує УПЦ КП за допомогою не тільки влади, а й власного адміністративного ресурсу: «зняв сторожів, які охороняли патріархію, а сторожами були студенти Київської [духовної] академії. І він, щоб не було сторожів, зняв студентів. А якщо студенти не підпорядковувалися, то їх виключали з академії. Ну це по-людськи? Іподияконів позабирав, щоб у патріарха не було іподияконів».
А підвідомчі Епіфанію «священики» захоплюють храми УПЦ КП і б'ють КПшних «священиків». Причому ті «священики», яких Філарет і «висвячував».
І вже зовсім неприпустимим є приватна неповага, яку Епіфаній демонструє по відношенню до Філарета: «Вчора ми освячували воду на Дніпрі. Глава Дніпровського району зробив так, що дав можливість освятити воду і мені як патріарху, і митрополиту Епіфанію як предстоятелю ПЦУ. А потім був обід. І на обіді були і одні, і другі. І митрополит Епіфаній навіть не привітався з патріархом. <...> Нормально це? Ненормально! А для чого все це робиться? Для того, щоб знищити Київський патріархат».
4. Київський патріархат стане знову великим
У цьому Філарет бачить свою основну місію: «Моє завдання зараз збільшити, виростити цей патріархат зараз, щоб він став таким же великим».
І глава УПЦ КП робить активні кроки для цього:
- відкликав підпис під рішенням про розпуск УПЦ КП, яку поставив на «об'єднавчому Соборі» 15.12.2018 р.;
- вимагає у патріарха Варфоломія назад оригінал цього самого документа про розпуск;
- «висвячує» собі «єпископат» і збільшує число єпархій;
- повертає в юрисдикцію УПЦ КП закордонні парафії в США, Канаді, Австралії та Європі;
- відстоює свою правоту в судах.
В майбутнє глава УПЦ КП дивиться з оптимізмом: «У нас було два єпископи, зі мною, а зараз у нас дев'ять архієреїв, і, звичайно, єпархії, тому що кожен архієрей має. І за соціологічними опитуваннями, Київський патріархат в нинішньому стані підтримують 7% населення України. У той час як ПЦУ підтримують 13%, Московський Патріархат – 10%. 7% говорять про те, що значна частина населення в Україні підтримує Київський патріархат. І керувати цим патріархатом є кому. Є і патріарх, є і єпископат, є духовенство і є віруючі».
Однак і велич свого патріархату, і взагалі його існування Філарет засновує не на Євангелії і не на заповідях Божих, а на тому, що Україна існує як незалежна держава: «Правда наша в тому, що ми маємо українську державу. Маємо. А в кожній державі повинна бути незалежна Церква. <...> Ми теж незалежна держава і повинні мати незалежну Церкву. <...> Так ось ми як держава і як Церква в цій державі повинні мати свого першого (єпископа – Ред.). А перший у нас – патріарх».
5. Об'єднаймося з УПЦ відразу, як тільки вона стане автокефальною
Як один з варіантів величі Київського патріархату Філарет розглядає об'єднання з УПЦ, якщо Вона отримає автокефалію від Московського Патріархату: «Якщо Московський Патріарх визнає Українську Православну Церкву Московського Патріархату як автокефальну Церкву, але в статусі патріархату, то наступним кроком буде об'єднання Київського патріархату і Московського Патріархату (УПЦ – Ред.) в єдину Українську Православну Церкву. Але в статусі Київського патріархату. І тоді цей патріархат і переможе все. Тоді в результаті цього об'єднання почнеться приєднання до цього патріархату, Київського, громад і єпископату і єпархій ПЦУ. І ПЦУ розпадеться».
Варіант з розряду фантазій, оскільки в самій УПЦ немає одностайного бажання стати черговим патріархатом, і тому така автокефалія викликала б лише поділ в самій УПЦ. Але, слава Богу, в УПЦ достатньо грамотний і відповідальний єпископат, який не збирається йти у подібні авантюри, що, до речі, зафіксовано на рівні постанови Архієрейського Собору УПЦ.
6. Томос може розділити все світове Православ'я
Філарет вважає, що Томос, який отримала ПЦУ, може викликати поділ усіх Помісних Церков на два табори: грецький і слов'янський, подібно до того як у XI столітті відбувся поділ Західної римської та Східних церков.
Теза вірна. Початок цього поділу ми спостерігаємо зараз своїми очима. Але поділ відбувається не на грецький і слов'янський табори, а на тих, хто визнає над собою верховенство «Константинопольського папи», і на тих, хто вважає що глава Церкви – Христос, який керує нею за допомогою Святого Духа, що проявляє свою дію в соборах єпископів. «Зволися Святому Духові і нам...» (Діян. 15:28).
7. ПЦУ не об'єднуватиметься з Українською греко-католицькою церквою
Філарет вважає, що коли ПЦУ об'єднається з УГКЦ, вона стане католицькою і опиниться в підпорядкуванні у римського папи: «ПЦУ не має права входити в євхаристійне єднання з Українською греко-католицькою церквою. Тому що коли вона увійде, вона стане греко-католицькою Церквою і підкориться Риму. А я думаю, що і архієреї, і духовенство, і тим більше віруючі – ніхто не захоче підкорятися римському папі».
Тут Філарет неправий. По-перше, переговори про таке об'єднання вже йдуть. По-друге, переговори йдуть навіть про об'єднання католиків і Константинопольського патріархату (ймовірно, і тих Помісних Церков, які визнали над собою владу Фанару). По-третє, «архієреї, духовенство і тим більше віруючі» ПЦУ з легкістю підкорялися «папі» з Константинополя. То яка проблема підкоритися комусь ще? І, по-четверте, вирішальним фактором у створенні ПЦУ була діяльність чиновників американського Держдепартаменту. І якщо звідти надійде відмашка об'єднуватися з УГКЦ – виконають не замислюючись.
