Захоплення храмів. Як це було: Рясники
Про спробу захоплення храму релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Рясники Гощанського району.
Міжконфесійний конфлікт у селі Рясники Гощанського району розпочався влітку 2014 після того, як голова сільради Козак В. Г. відмовився надавати довідку для релігійної громади УПЦ, яка хотіла приватизувати земельну ділянку біля церкви.
Далі сільський чиновник, користуючись своїм службовим становищем, почав налаштовувати село проти настоятеля Свято-Покровської церкви протоієрея Василія Готліба, а потім ініціював збір підписів та створення громади Київського патріархату.
«Мої прихожани, яким місцеві активісти пропонували підписатися під документом про зміну конфесії, – розповідає Василій Готліб, настоятель церкви села Рясники, – серед підписів бачили чимало прізвищ людей, які не є місцевими жителями. Віруючі вказали активістам на явну аферу, проте ті свого обману не визнали. Коли ж розпочалися судові слухання, то до залу засідань приходили також сторонні люди, які не живуть у цьому селі».
За статистикою в селі Рясники проживає близько семисот осіб дорослого населення, з них, за словами віруючих УПЦ, лише п'ята частина – прихильники Київського патріархату.
«Як ми порахували? Дуже просто, – каже о. Василій. – Ми теж пройшлися по селу зі списками і виявили своїх однодумців, власне, я і без списків можу поіменно перерахувати парафіян, бо бачу їх щонеділі в храмі».
Не зумівши організувати навколо себе більшість, активісти УПЦ КП розпочали судові тяжби. 6 квітня 2016 Рівненський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову Київського патріархату про передачу церкви у почергове служіння. Розгляд справи в судах триває з жовтня 2015 року, коли новостворена релігійна громада Київського патріархату подала до Рівненського окружного адміністративного суду позов про зобов'язання Рівненської ОДА передати церкву в с. Рясники у почергове користування УПЦ та УПЦ КП, але провадження було закрито.
Тоді представники Київського патріархату подали апеляційну скаргу. Однак рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року в задоволенні позову про передачу церкви у почергове користування громаді Київського патріархату було відмовлено, а Рівненську ОДА зобов'язали лише надати УПЦ КП відповідь на листи, які стали головною підставою для звернення в суди.
І тут – увага!!! – суд зобов'язав лише дати відповідь на лист УПЦ КП. Натомість голова Рівненської ОДА видав розпорядження.
Розпорядження, в якому Олексій Муляренко, керівник Рівненської області, зобов'язує релігійну громаду Української Православної Церкви поступитися своїм законним правом володіти одноосібно культовою спорудою в селі Рясники Гощанського району Київському патріархату. Воно вийшло 3 листопада 2016.
«Заздалегідь знаючи ставлення віруючих Української Православної Церкви до подібного роду втручань, керівник району спробував виправдати свої дії на особистій сторінці в соцмережі, – коментує протоієрей Віктор Земляний, керівник відділу по міжконфесійному врегулюванню при Рівненській єпархії УПЦ, – і навів аргументи, якими зараз прикриваються інші високопоставлені особи в Україні. Ці люди всі свої промахи списують на слід Путіна і руку Кремля: "Тим більше, що вся ця ситуація навколо релігійного питання в Рясниках Гощанського району штучно нагнітається з Москви"».
Після цього шквал емоцій у селі та в засобах масової інформації досяг свого апогею. Рівненська єпархія УПЦ ініціювала прес-конференцію, на яку запросила журналістів та всіх причетних до конфлікту. Однак ні прихильники УПЦ КП, ні чиновники на захід не прийшли. Згодом, після виваженого висвітлення в пресі, голова Рівненської обласної державної адміністрації відкликав своє розпорядження. Отримавши низку поразок, заспокоїлися й місцеві активісти Київського патріархату. Зараз в Свято-Покровській церкві села Рясники звершує богослужіння релігійна громада Української Православної Церкви.
«Своє право на церкву віруючі УПЦ села Рясники завоювали непохитною вірою і боротьбою в судах: за два роки було до двадцяти судових слухань у різних інстанціях, – аргументує отець Віктор. – Я бажаю такої ж стійкості всім православним приходам, де провокують релігійну війну, і раджу не боятися, а боротися, відстоювати свої храми, віру православну».
